Постанова

від 18.01.2023 по справі 920/127/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2023 р. Справа№ 920/127/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко А.І.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 18.01.2023 у справі №920/127/22 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Буринської міської ради Сумської області

на рішення Господарського суду Сумської області від 20.07.2022, повний текст якого складений 27.07.2022

у справі №920/127/22 (суддя Соп`яненко О.Ю.)

за позовом Фермерського господарства «Родина АВП»

до Буринської міської ради Сумської області

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 02.04.2014

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про визнання укладеної між Буринською міською радою Сумської області та Фермерським господарством «Родина АВП» додаткової угоди до договору оренди землі від 02.04.2014, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.05.2014 за №5602800, який був укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 7,1585 га, кадастровий номер 5920981400:02:001:0502, розташованої на території Буринської міської ради Конотопського району Сумської області, в редакції зазначеній позивачем у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- позивач, відповідно до положень чинного законодавства, скористався своїм правом на переважне поновлення спірного договору оренди та, у порядку та строки, визначені ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», звернувся до відповідача з відповідним повідомленням, проте останній у листі вих.№ 44 від 03.02.2021 зазначив, що додані позивачем до відповідного повідомлення копії документів не засвідчені в установленому порядку, що не можна вважати як погодженням поновлення договору, так і запереченням проти його поновлення;

- так як позивач продовжує користуватись земельною ділянкою та належно виконує умови спірного договору оренди, вказане, з огляду на положення ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», є підставою для поновлення спірного договору оренди землі на новий строк на тих самих умовах.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:

- спірний договір оренди землі припинений про що в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно було внесено запис про припинення іншого речового права, тобто права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5920981400:02:001:0502;

- орендарем за спірним договором оренди землі є фізична особа ОСОБА_1 , а не Фермерське господарство «Родина АВП», а тому останнє не може бути стороною додаткової угоди;

- клопотання про поновлення договору оренди було подано саме фізичною особою ОСОБА_1 , а не Фермерським господарством «Родина АВП»;

-у доданому до вказаного клопотання проекті додаткової угоди орендарем було вказано фізичну особу ОСОБА_1 , проте у позові позивач зазначає стороною договору саме Фермерське господарство «Родина АВП».

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.07.2022, повний текст якого підписаний 27.07.2022, у справі №920/127/22 позов задоволений повністю, визнано укладеною між Буринською міською радою Сумської області та Фермерським господарством «Родина АВП» додаткову угоду до договору оренди землі від 02.04.2014, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.05.2014 за №5602800, який був укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 7,1585 га, кадастровий номер 5920981400:02:001:0502, розташованої на території Буринської міської ради Конотопського району Сумської області, в наступній редакції:

Додаткова угода

про поновлення договору оренди землі від 02.04.2014

(державна реєстрація про інше речове право 10.05.2014 за №5602800)

м. Буринь Сумської області

Буринська міська рада Сумської області, в особі міського голови Ладухи Віктора Борисовича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», надалі іменується Орендодавець, з однієї сторони і Фермерське господарство «Родина АВП», в особі голови Андрусенко Віктора Павловича, який діє на підставі Статуту, надалі іменується Орендар, з другої сторони, разом іменовані Сторони, а кожний окремо Сторона, керуючись статтями 30, 33 Закону України «Про оренду землі,» пунктами 3.2, 3.3 Договору оренди землі від 02.04.2014, уклали цю Додаткову угоду про наступне:

1.Поновити (продовжити) строк дії Договору оренди землі від 02.04.2014, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.05.2014 за №5602800 щодо оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 7,1585 га, кадастровий номер 5920981400:02:001:0502, розташованої на території Буринської міської ради Конотопського району Сумської області, строком на 7 (сім) років, по 10.05.2028 року.

2.Всі інші умови Договору оренди землі від 02.04.2014, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.05.2014 за №5602800, не змінені в цій Додатковій угоді, залишаються без змін.

3.Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди.

4.Додаткова угода складена в 3 (трьох) примірниках українською мовою, по одному для кожної із Сторін та один для органу державної реєстрації прав.

5. Реквізити та підписи Сторін

Орендодавець Орендар

Буринська міська рада Сумської обл. Фермерське господарство «Родина АВП»

41700, Сумська обл., м. Буринь, 41700, Сумська обл., м. Буринь,

вул. Першотравнева,1 вул. Чехова, 2 «О»

Код ЄДРПОУ 04058025 Код ЄДРПОУ 39213356

Міський голова

---

В.Б. Ладуха Голова

---

В.П. Андрусенко

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції встановив, що наявні підстави для поновлення спірного договору оренди землі відповідно до норм ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки:

- позивач належно виконує свої обов`язки за спірним договором, що відповідачем не спростовано, до закінчення строку дії вказаного договору позивач повідомив відповідача в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, до листа-повідомлення позивач додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою, а відповідач письмово не повідомив позивача про відмову в поновленні спірного договору, з чого випливає обов`язок орендодавця передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на новий строк;

- відповідно до ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» таке передання здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі, яка є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- отже, якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про те, що спірний договір оренди є припиненим з припиненням реєстрації Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди земельної ділянки загальною площею 7,1585 га, кадастровий номер 5920981400:02:001:0502, зазначивши, що ані Закон України «Про оренду землі», в тому числі і його стаття 33, ані будь-який інший нормативно-правовий акт, ані умови укладеного між сторонами цієї справи договору оренди землі від 02.04.2014, не пов`язують відмову в поновленні договору оренди землі з припиненням реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Буринська міська рада Сумської області звернулася до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 20.07.2022 у справі №920/127/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- при наданні спірної земельної ділянки в оренду у 2014 році було порушено, встановлений чинним на той момент законодавством, порядок надання землі в оренду, так як земельна ділянка була надана в оренду не відповідною районною державною адміністрацією, а Головним управлінням Держгеокадастру;

- рішенням першої сесії Буринської міської ради від 02.07.2021 «Про затвердження переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами» спірну земельну ділянку включено до відповідного переліку. Вказане рішення є дійсним та чинним та позивачем оскаржено не було;

- судом першої інстанції визнано укладеною додаткову угоду іншого змісту, ніж була додана до відповідного клопотання про поновлення спірного договору оренди;

- вимога позивача про визнання укладеної додаткової угоди до спірного договору та зобов`язання судом органів місцевого самоврядування внести певні зміни до договору за відсутності відповідного волевиявлення таких органів є порушенням виключної компетенції на здійснення права власності та управління землями;

- відповідача не було повідомлено про дату, час і місце судового засідання, ухвала суду не була вручена відповідачу, що позбавило його можливості прийняти участь в судовому засіданні на якому відбувся розгляд справи по суті.

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2022, справу №920/127/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2022 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/127/22 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №920/127/22.

30.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали вказаної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Буринської міської ради Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 20.07.2022 у справі №920/127/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 11.10.2022 на 10:45 год.

16.09.2022 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач, з посиланням на те, що:

- ним не було порушено встановлений чинним на той момент законодавством порядок надання землі в оренду, так як за змістом ст.ст. 15-1, 122 ЗК України повноваження по розпорядженню земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності належали органам виконавчої влади з питань земельних ресурсів, яким на території Сумської області на час укладення договору було Головне управління Держгеокадастру у Сумській області;

- за змістом положень ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря, а відтак рішення першої сесії Буринської міської ради від 02.07.2021 «Про затвердження переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами», у випадку його наявності, немає ніякого правового значення для вирішення цієї справи та не є підставою для відмови у позові;

- відповідачу було відомо про те, що у провадження Господарського суду Сумської області перебуває справа № 920/127/22, а відтак останній мав можливість ознайомитись з всіма процесуальними документами в Єдиному державному реєстрі судових рішень або на веб-порталі «Судова влада України». До того ж всі ухвали по справі надсилались та містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в якій відповідач, як орган місцевого самоврядування, мав зареєструватись відповідно до ч. 6-8 ст. 6 ГПК України,

просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

03.10.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява, в якій він просить надати йому можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке просить забезпечити в приміщенні Господарського суду Сумської області.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3137/22 від 04.10.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/127/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2022, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 апеляційну скаргу Буринської міської ради Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 20.07.2022 у справі №920/127/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю., розгляд апеляційної скарги призначено на раніше визначені дату та час (11.10.2022 о 10:45 год.).

11.10.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку із загрозою ракетних обстрілів з боку Російської Федерації та тривалими повітряними тривогами, з огляду на що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 розгляд апеляційної скарги Буринської міської ради Сумської області був призначений на 23.11.2022 об 11:15.

14.11.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке останній просить забезпечити в Буринському районному суді Сумської області. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 та 07.12.2022 розгляд апеляційних скарги відкладався на 07.12.2022 та 18.01.2023 відповідно.

Крім того ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 задоволено заяву Буринської міської ради Сумської області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Станом на 18.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Ввідповідач в жодне судове засідання представників не направив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

02.04.2014 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, як орендодавць, та ОСОБА_1 , як орендар, уклали договір оренди землі (далі Договір) предметом якого є передача в оренду земельної ділянки загальною площею 7,1585 га, кадастровий номер 5920981400:02:001:0502, яка розташована на території Верхньосагарської сільської ради Буринського району (на даний час Буринської міської ради Конотопського району) Сумської області.

Відповідно до п.5.1, 5.2 Договору в оренду передана земельна ділянка державної власності категорії - землі сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Право оренди вказаної земельної ділянки було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.05.2014 за № 5602800, що підтверджується відповідним витягом.

Земельна ділянка передана у користування на підставі акту приймання-передачі від 12.05.2014.

Вказані факти сторонами не заперечуються.

14.05.2014 проведено державну реєстрацію включення відомостей про Фермерського господарства «Родина АВП» до ЄДРПОУ (реєстраційний запис 1 610 102 0000 000590), єдиним засновником (учасником), а також керівником (головою фермерського господарства) якого є Андрусенко Віктор Павлович.

Згідно з п.3.1, 3.2 Договору Договір укладений на 7 років. Після закінчення строку договору орендар, разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди землі за 90 днів до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди (п. 3.3 Договору).

З січня 2019 року орендована позивачем земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, що підтверджується інформацією Публічної кадастрової карти України та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому її розпорядником згідно ст.ст. 12, 122 ЗК України та, відповідно, належним орендодавцем є Буринська міська рада Сумської області, на території якої розташована ця земельна ділянка.

Позивач направив відповідачу клопотання від 29.12.2020 в якому просив поновити Договір терміном на 7 років та встановити орендну плату 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. До вказаного клопотання був доданий проект додаткової угоди, а також інші документи.

Листом № 44 від 03.02.2021, підписаним начальником земельного відділу апарату виконавчого комітету Буринської міської ради, позивачу було повідомлено, що додані до вказаного клопотання інші документи, а саме копія Договору, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, копія довідки з податкової про відсутність заборгованості, копія паспорту та ід. номеру не засвідчені в установленому порядку та зазначено про те, що він може повторно звернутися із клопотанням після усунення вказаних недоліків.

Після закінчення строку дії Договору позивач продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою, сплачував за неї орендну плату; збирав врожай, що сторонами не заперечується.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач посилається на те, що він у визначений Договором строк звернувся до відповідача з клопотанням про поновлення Договору, в той час як лист № 44 від 03.02.2021 не можна вважати як погодженням поновлення договору, так і запереченням проти його поновлення, проте, враховуючи, що позивач продовжує користуватись земельною ділянкою та належно виконує умови спірного договору оренди, вказане, з огляду на положення ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», є підставою для поновлення спірного договору оренди землі на новий строк на тих самих умовах.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, серед іншого, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України).

Законом України «Про фермерське господарство», серед іншого, встановлено, що:

- фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, в тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону (ст. 1);

- право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство (ч. 1 ст. 5);

- надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому ЗК України (ст. 7);

- фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8).

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства також безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Фермерське господарство (в будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному в ст. 42 ГК України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Враховуючи законодавчі обмеження в використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину в установленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за ГК України.

Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 13.03.2018 у справі № 148/992/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 16.01.2019 у справі № 95/1275/17, від 04.09.2019 у справі № 697/2767/17 та інших, були сформовані усталені правові висновки, зокрема із системного аналізу норм Закону України «Про фермерське господарство» вбачається, що після отримання громадянином земельної ділянки для ведення фермерського господарства, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати державної реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Чинне законодавство не визначає порядок подальшого переходу та реєстрації речового права на земельну ділянку, надану її засновнику для ведення фермерського господарства, а також не встановлює при цьому обов`язок здійснити державну реєстрацію (перереєстрацію) права на цю земельну ділянку за фермерським господарством. Такий перехід відбувається внаслідок юридичного факту державної реєстрації господарства як юридичної особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц).

З аналізу приписів ст.ст. 1, 5, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване в установленому законом порядку, і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи, і саме з цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

З огляду на викладене вище, належним орендарем земельної ділянки загальною площею 7,1585 га, кадастровий номер 5920981400:02:001:0502, яка була надана гр. ОСОБА_1 за Договором в оренду для ведення фермерського господарства, з моменту його державної реєстраціє є Фермерське господарство «Родина АВП»

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлені Земельним кодексом України (далі ЗК України) та Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 05.12.2019, внесені зміни до Закону України «Про оренду землі», зокрема доповнено розділ IX «Перехідні положення» абзацами третім і четвертим такого змісту:

«Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Враховуючи те, що Договір укладений 02.04.2014, поновлення Договору слід здійснювати на умовах, визначених цим договором, за правилами, чинними на момент його укладення.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 906/400/21.

За змістом положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

В свою чергу порядок поновлення договору оренди землі визначений ст. 33 Закону України «Про оренду землі» за змістом якої:

- орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (ч. 2);

- до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3);

- при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4);

- орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5);

- у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).

- додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8).

- відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 наведено правову позицію щодо порядку поновлення договору оренди землі за ст. 33 Закону України «Про оренду землі» до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», згідно з якою:

- стаття 33 Закону України «Про оренду землі», тут і далі до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», мала назву «Поновлення договору оренди землі», тобто була цілком присвячена процедурам такого поновлення. Проте вони за змістом приписів указаної статті відрізнялися від тих, які пропонують застосувати позивач і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. Так, згідно з частиною першою цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Таке формулювання зазначеного припису у сукупності з назвою ст. 33 Закону України «Про оренду землі» й іншими її приписами не підтверджує доводи позивача та висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про те, що лише частина шоста цієї статті визначала правила поновлення договору оренди землі, які виключали необхідність вчинення активних дій орендарем. Конструкція ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк;

- орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої ст. 33 Закону України «Про оренду землі»). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»);

- отже, ст. 33 Закону України «Про оренду землі» прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проекті додаткової угоди, яку надав орендар;

- Велика Палата Верховного Суду зауважує, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі;

- орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»);

- у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»;

- частини п`ята та шоста ст. 33 Закону України «Про оренду землі» встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

1) За загальним правилом, викладеним у ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду;

2) Спеціальне правило, викладене у ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18);

- при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»);

- додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»);

- як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18);

- єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у ч.ч. 3, 5-8, 11 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Отже, для встановлення наявності підстав для задоволення позовних вимог у цій справі та укладення додаткової угоди до Договору в порядку визначеному ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» суду слід встановити чи дотримано всіх наступних умов:

- позивач належно виконує його обов`язки за Договором;

- позивач не пізніше ніж за 90 днів до спливу строку Договору повідомив відповідача письмово орендодавця про намір продовжити його дію та додав до вказаного листа-повідомлення проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі;

- позивач продовжує користуватись спірною земельною ділянкою;

- відповідач упродовж місяця після закінчення строку Договору письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні Договору.

Колегія суддів зауважує на тому, що виходячи з положень чинного законодавства всі вказані умови мають бути дотримані, а відсутність будь-якої з них виключає можливість поновлення Договору у порядку ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

З матеріалів справи слідує, що позивачем були дотримані всі вище визначені умови: лист-повідомлення (у вигляді клопотання) про поновлення Договору та проект додаткової угоди були подані позивачем до Буринської міської ради з дотриманням строків; позивач продовжує користуватись спірною земельною ділянкою; відповідач упродовж місяця після закінчення строку Договору письмово не повідомив позивача про заперечення у поновленні Договору

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити відповідачу на тому, що подання документів, копії яких, на думку начальника земельного відділу апарату виконавчого комітету Буринської міської ради, не засвідчені в установленому законом порядку, ст. 33 Закону України «Про оренду землі» яка регулює питання поновлення договору оренди землі, не передбачено. Так, за положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендар має повідомити орендодавця письмово про намір продовжити його дію та додати до вказаного листа-повідомлення проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, що, як встановлено вище позивачем було виконана, а відповідач будь-яких претензій до вказаних документів не мав.

Водночас за змістом положень ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, проте відповідач від вказаного обов`язку ухиляється.

За обставин, що склались колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій справі у повному обсязі.

Колегія суддів вважає недоведеними посилання відповідача на те, що при наданні спірної земельної ділянки в оренду у 2014 році було порушено встановлений чинним на той момент законодавством порядок надання землі в оренду та зауважує відповідачу на тому, що вказане не є предметом розгляду у цьому судовому провадженні, проте він не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом, зокрема про визнання Договору недійсним.

Посилання відповідача на те, що рішенням першої сесії Буринської міської ради від 02.07.2021 «Про затвердження переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами» спірну земельну ділянку включено до відповідного переліку колегією суддів до уваги не приймаються так як, по-перше, вказане не підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, а по-друге, за змістом положень ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря, а відтак, рішення першої сесії Буринської міської ради від 02.07.2021 «Про затвердження переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами», у випадку його наявності, немає ніякого правового значення для вирішення цієї справи та не є підставою для відмови у позові.

Колегія суддів вважає помилковою позицію відповідача про те, що заявлена позивачем у цій справі вимога про визнання укладеної додаткової угоди до спірного договору та зобов`язання судом органів місцевого самоврядування внести певні зміни до договору за відсутності відповідного волевиявлення таких органів є порушенням виключної компетенції на здійснення права власності та управління землями, та зауважує відповідачу на тому, що чинним законодавством передбачено переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк якому, відповідно, кореспондує обов`язок орендодавця на продовження такого договору.

Щодо тверджень відповідача про те, що його не було повідомлено про дату, час і місце судового засідання, ухвала суду не була вручена відповідачу, що позбавило його можливості прийняти участь в судовому засіданні на якому відбувся розгляд справи по суті, колегія суддів зазначає про наступне.

З матеріалів справи слідує, що ухвалу від 30.06.2022, якою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.07.2022, судом першої інстанції 04.07.2022 направлено відповідачу за вказаною ним у відзиві на позов електронною адресою buryn.rada@ukr.net, що свідчить про те, що судом першої інстанції були здійснені необхідні заходи щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Слід зазначити і про те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99 від 14.10.2003).

За змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Враховуючи, що з 20.06.2022 відновлено загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, заявник також мав можливість бути обізнаним про зміст оспорюваної ухвали з дати її оприлюднення у вказаному реєстрі.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

Частиною 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Сумської області від 20.07.2022 у справі № 920/127/22, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Буринської міської ради Сумської області задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Буринської міської ради Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 20.07.2022 у справі № 920/127/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 20.07.2022 у справі № 920/127/22 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/127/22.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 18.01.2023

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді А.І. Тищенко

Є.Ю. Шаптала