Постанова

від 17.01.2023 по справі 902/571/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року Справа № 902/571/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Василишин А.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.09.2022 у справі №902/571/22 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Гайсинська центральна лікарня Гайсинської міської ради, Гайсинської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріонгаз"

про стягнення 10 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.09.2022 у справі №902/571/22 відмовлено у задоволенні позову Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури. Понесені судові витрати залишено за прокуратурою.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 19.09.2022 у справі №902/571/22 Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 19.09.2022 у справі №902/571/22 та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Гайсинська центральна лікарня Гайсинської міської ради", Гайсинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріонгаз" про повернення сплаченого ПДВ. Стягнути з відповідача на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код 02909909) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги. Справу розглянути за участю представника Рівненської обласної прокуратури. Про дату і час розгляду справи проінформувати Вінницьку обласну прокуратуру та Рівненську обласну прокуратуру, яка буде брати участь у її розгляді.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не у повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, які призвели до постановлення помилкового рішення від 19.09.2022, а тому вказане рішення, відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підлягає скасуванню.

Зазначає, що від оподаткування ПДВ з 17.03.2020 звільняються, зокрема, операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19), перелік яких визначено Постановою КМУ від 20.03.2020 №224 (далі - Постанова). Так, кисень технічний та інші промислові гази, які є предметом договору, включено до вказаного переліку товарів (в редакції Постанови від 25.06.2021).

Постановою визначено, що перелік товарів вказаної категорії затверджується відповідно до п. 71 підр. 2 розд. XX ПК України і діє протягом строку дії вказаного пункту. Відповідно до примітки 1 переліку, затвердженого Постановою, основною підставою для звільнення від оподаткування ПДВ товарів, що ввозяться на митну територію України є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

Отже, з вказаного вбачається, що Постанова прийнята з метою визначення відповідно до п. 71 підр. 2 розд. XX ПК України переліку товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби, операції за якими звільняються від оподаткування ПДВ в силу вказаної податкової норми.

Скаржник вказує, що дана Постанова, встановлюючи перелік товарів, не може визначати, які саме операції з товаром звільняються від оподаткування, оскільки такі податкові пільги встановлюються лише податковими нормами.

Таким чином, якщо кисень технічний та інші промислові гази включено до переліку товарів, затвердженого Постановою, то операції платника податку з постачання на митній території України таких засобів звільняються від оподаткування ПДВ, а тому вартість товарів, що включені до вказаного переліку, повинна визначатися без ПДВ.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №902/571/22/5787/22 від 26.10.2022 витребувано матеріали справи №902/571/22 з Господарського суду Вінницької області.

07.11.2022 матеріали справи №902/571/22 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.09.2022 у справі №902/571/22. Відмовлено у задоволенні клопотання Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури про проведення розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Також запропоновано відповідачу у строк до 29.11.2022 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам судового процесу.

Запропоновано Комунальному некомерційному підприємству "Гайсинська центральна лікарня Гайсинської міської ради" та Гайсинській міській раді у строк до 29.11.2022 надати суду письмові пояснення щодо апеляційної скарги та докази надсилання копії письмових пояснень та доданих до них документів іншим учасникам справи.

Копію ухвали від 17.11.2022 направлено сторонам на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи (а.с. 175-179).

28.11.2022 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.09.2022 у справі №902/571/22, в якому останній вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с. 180-188).

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

За результатами проведення процедури відкритих торгів 09.11.2021 між КНП "Гайсинська ЦРЛ ГМР" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кріонгаз" укладено договір №145 за умовами якого постачальник зобов`язаний поставити товар - кисень технічний та інші промислові гази на загальну вартість 60 000, 00 грн, в тому числі податок на додану вартість (далі - ПДВ) 10 000,00 грн. (а.с. 67).

Відповідно до п. 1.1. предметом даного договору є реалізація кисню технічного та інших промислових газів.

Постачальник постачає, а покупець купує товар (продукцію) за цінами і на умовах даного договору (п.1.2. договору).

Між сторонами договору розділом 4 було визначено, що ціна товару, що продається на умовах даного договору складає 600, 00 (шістсот) грн з ПДВ. (500, 00 грн без ПДВ) за один балон. Сума даного договору складає 60 000, 00 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. Кількість товару 100 (сто) балонів. Форма розрахунків: після оплата протягом 10 календарних днів.

Згідно 7.1. договору визначено, що даний договір вступає в юридичну силу з моменту підписання його сторонами договору і діє до 31.12.2021.

Судом встановлено, що між сторонами договору було погоджено закупівлю товару саме: код за ДК 24110000-8- промислові гази (UN1072, Кисень, 2ІІІ згідно з УКТЗЕД 2804 40 00 00 (Oxygen) з огляду на наступне:

Додатком №3 визначено медико-технічні вимоги на закупівлю кисню медичного ДК 021:2015:24110000-8 Промислові гази відповідно до якого вказано, що товар, який буде закуповуватись Замовником в кількості, повинен відповідати наступним характеристикам: код за ДК 24110000-8-промислові гази UN 1072, Кисень, 2ІІІ згідно з УКТЗЕД 2804 40 00 00 (Oxygen) (а.с. 64).

Комунальним некомерційним підприємством "Гайсинська центральна районна лікарня Гайсинської міської ради" Протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою №740/п від 09.11.2021 вирішено затвердити зміни до річного плану закупівель на 2021 рік, зокрема оприлюднити відповідну інформацію у порядку, передбаченому згідно ст. 4 Закону в електронній системі закупівель (а.с. 65).

Було внесено зміни до річного плану на 2021 рік яким визначено предмет закупівлі: код за ДК 24110000-8- промислові гази (UN1072, Кисень, 2ІІІ згідно з УКТЗЕД 2804 40 00 00 (Oxygen) (а.с. 66).

Як слідує з матеріалів справи, згідно видаткової накладної №1138 від 19.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кріонгаз" поставило Комунальному некомерційному підприємству "Гайсинська центральна лікарня Гайсинської міської ради" товар, а саме UN1072, Кисень,2,ІІІ, кількістю 100 балонів, ціна 60 000, 00 грн., в тому рахунку 10 000, 00 грн. ПДВ (а.с. 101).

Згідно платіжного доручення №2008 від 24.11.2021 Комунальне некомерційне підприємство "Гайсинська центральна лікарня Гайсинської міської ради" здійснило оплату Товариству з обмеженою відповідальністю "Кріонгаз" в розмірі 60 000, 00 грн (10 000, 00 грн з них ПДВ) (а.с. 68).

Листом №696 від 12.05.2021 КНП Гайсинська ЦРЛ ГМР звернулась до директора ТОВ "Кріонгаз" про повернення суми ПДВ в розмірі 10 000, 00 грн сплачених згідно договору №145 від 09.11.2021, оскільки товар, визначений договором, підпадає під перелік товарів визначених Постановою КМУ від 20.03.2020 № 224, які звільнені від оподаткування (а.с. 45-46).

У відповідь на вищевказаний лист директор ТОВ "Кріонгаз" повідомив Головного лікаря КНП "Гайсинська ЦРЛ ГМР", що реалізацією лікарських засобів, медичних засобів, медичних засобів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізації спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, підприємство не займається. Дозвіл на даний вид господарської діяльності не отримувало. Сертифікована лабораторія з перевірки якості кисню технічного на предмет його використання як лікарського засобу на підприємстві відсутня (а.с. 47).

Листом №722 від 16.05.2022 КНП Гайсинська ЦРЛ ГМР звернулась до директора ТОВ "Кріонгаз" з вимогою надати дані про підприємство, в якої ТОВ "Кріонгаз" купило кисень рідкий (орієнтована дата жовтень-листопад місяць 2021) (а.с. 98).

У відповідь на вищевказаний лист директор ТОВ "Кріонгаз" повідомив Головного лікаря КНП "Гайсинська ЦРЛ ГМР", що в зазначений період ТОВ "Кріонгаз" закуповувало кисень рідкий технічний (ГОСТ-6331-78) у постачальника продукції Приватного підприємства "Сервіс-Комплект" (а.с. 99).

В матеріалах справи наявна видаткова накладна №1061 від 15.11.2021, відповідно до якої ПП "Сервіс комплект" поставило ТОВ "Кріонгаз" кисень рідкий (а.с. 104).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.09.2022 у справі №902/571/22 відмовлено у задоволенні позову Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що спірний договір за строком його укладення та виконання сторонами не підпадає під дію приписів Податкового кодексу, на які покликається прокурор, а операції з товаром, котрі були предметом спірного договору не звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Даний спір пов`язаний із реалізацією прокурором повноважень згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема представництва інтересів держави у суді.

Згідно ч. 2 ст. 2 ЦК України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до статей 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до частини першої, абзацу першого частини третьої та абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Про необхідність обґрунтування прокурором підстав представництва у суді зазначено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

Аналіз положень частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. При цьому, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом таких підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Предметом позову у даній справі є вимоги першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Гайсинська центральна лікарня Гайсинської міської ради" та Гайсинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріонгаз" про стягнення 10 000, 00 грн. безпідставно збережених коштів.

В обґрунтування підстав для представництва прокурор вказує, що Комунальне некомерційне підприємство "Гайсинська центральна лікарня Гайсинської міської ради" є органом, уповноваженим від імені територіальної громади здійснювати повноваження власника комунального майна.

Майно вказаного підприємства є комунальною власністю, а джерелами формування майна та коштів підприємства є: комунальне майно, передане підприємству відповідно до рішення про його створення; кошти місцевого бюджету, капітальні вкладення і кошти бюджету.

Згідно частини третьої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Крім того, відповідно до п. 1.5 Статуту Комунального некомерційного підприємства "Гайсинська центральна лікарня Гайсинської міської ради" Засновником та Власником даного медичного закладу є Гайсинська міська рада. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику.

Таким чином, прокурор вважає, що саме на Гайсинську міську раду покладаються функції контролю за ефективністю використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, в тому числі при проведення публічних закупівель, а тому остання в даному випадку становитиме собою орган, уповноважений на виконання функцій захисту інтересів держави (місцевого самоврядування) в розумінні Закону України "Про прокуратуру".

Прокурор зазначає, що при виконанні повноважень, передбачених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави під час використання майна, що належить до комунальної власності.

Натомість, Гайсинська міська рада, будучи наділеною повноваженнями щодо контролю за ефективним та цільовим використанням коштів місцевого бюджету та комунального майна будь-яких заходів щодо стягнення з ТОВ "Кріонгаз" грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, не вживала.

Вінницькою обласною прокуратурою Листом від 04.05.2022 №15/2-233вих-22 КНП Гайсинська ЦРЛ ГМР повідомлено, що за результатом опрацювання сайту "PROZORRO" проаналізовано закупівлю, проведену вказаним медичним закладом щодо купівлі кисню за оголошенням UA-2021-11-09-000437-с та встановлено порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закону), надавався час для добровільного усунення виявлених порушень та можливості звернення з відповідним позовом до ТОВ "Кріонгаз". Однак зазначеним комунальним підприємством не вжито достатніх заходів для повернення бюджетних коштів, безпідставно сплачених ТОВ "Кріонгаз" в рахунок ПДВ (а.с. 49-50).

Так, відповідно до отриманої відповіді медичним закладом повідомлено про проведення претензійної роботи та надано копії запитуваних документів. Водночас, вказаним комунальним підприємством з метою стягнення з ТОВ "Кріонгаз" грошових коштів, підстава набуття яких відпала, не вжито заходів щодо звернення до суду з відповідним позовом (а.с. 57).

При цьому, "КНП Гайсинська ЦРЛ ГМР" інформувало Вінницьку обласну прокуратуру про факт звернення до відповідача з листом про повернення безпідставно сплачених коштів. Проте, відповідачем вимоги листа комунального некомерційного підприємства задоволені не були.

Відтак, прокурор звернувся до суду з даним позовом в особі юридичної особи приватного права та органу місцевого самоврядування.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини 3 статті 23 Закону України № 1697-VII "Про прокуратуру", застосовується з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Положенням частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 3 статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Аналогічна правова позиція наведена у пунктах 8.10, 8.11, 8.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2021 року в справі № 911/2169/20.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що на відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників, тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства.

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

Дана позиція наведена в пунктах 83 85 постанови Верховного Суду від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3337/16-ц Великої Палати Верховного Суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Статуту позивача-1, затвердженого рішенням 5 сесії 8 скликання Гайсинської міської ради від 21 січня 2021 року, вказане комунальне некомерційне підприємство є закладом охорони здоров`я, що надає вторинну медичну допомогу та здійснює управління медичним обслуговуванням населення.

Пунктом 1.6 Статуту визначено, що підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку, та є неприбутковим підприємством.

Згідно Статуту КНП Гайсинська ЦРЛ ГМР є власністю Гайсинської міської ради.

Оскільки відповідно до положень Статуту позивач-1 є комунальним підприємством (суб`єктом господарювання), тобто не має статусу суб`єкта владних повноважень, колегія суддів констатує, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивача-1 спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а комунального підприємства в даній справі позивача-1, а тому не підлягають розгляду по суті. Позовна заява в цій частині фактично подана не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах комунального підприємства. При цьому колегія суддів наголошує на тому, що прокурор не має повноважень щодо представництва в суді комунальних підприємств.

Відтак, оскільки комунальне підприємство, яким є позивач-1 в даній справі, не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, колегія суддів приходить до висновку, що звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в справі №918/1222/21 від 13 вересня 2022 року.

Підсумовуючи вищеописане колегія суддів зауважує, що у разі якщо суд встановить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічного висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права прийшов і Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2019 року в справі № 925/226/18.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, згідно пункту 2 частини 1 статті 226, частини 1 статті 278 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення Господарського суду Вінницької області від 19.09.2022 у справі №902/571/22 в частині розгляду по суті позову прокурора в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Гайсинська центральна районна лікарня Гайсинської міської ради", а позов прокурора у цій частині залишає без розгляду.

Водночас оцінивши доводи апеляційної скарги щодо позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріонгаз" безпідставно збережених коштів, які сплачені за Договором №145 від 09.11.2021 як податок на додану вартість в розмірі 10 000 грн 00 коп, то колегія суддів зазначає наступне.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, як особа, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або відсутність такого.

Отже, визначення позивача (тобто зазначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або вказівка на відсутність такого органу), відповідача у спорі, зазначення, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права це право, яке належить прокурору як особі, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, в цьому випадку правами позивача.

Саме на суд покладено обов`язок встановити належність позивача, належність відповідача, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з оцінки доказів, здійсненої за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, ураховуючи принципи господарського судочинства, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Суд має перевірити доводи, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб та чи є він ефективним.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2021 року в справі № 925/1276/19.

Прокурор при поданні позовної заяви визначив Гайсинську міську раду окремим позивачем у справі.

При цьому прокурор вказав, що позивач-2 є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, отже, позивач-2 є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Звертаючись із позовом у даній справі, прокурор посилався на порушення законодавства про публічні закупівлі та Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Завданням органу місцевого самоврядування, зокрема міської ради, є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності

Аналогічний за змістом висновок містяться у постановах Верховного Суду від 30 липня 2020 року в справі № 904/5598/18, від 15 травня 2019 року в справі № 911/1497/18).

Для реалізації наданих повноважень орган місцевого самоврядування, зокрема міська рада, має право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначає, що юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи зауважує, що у даній справі позивач-2 не є стороною Договору №145 від 09.11.2021, укладеного між позивачем-1 та відповідачем.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції констатує, що наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Верховний Суд у постанові від 02 грудня 2021 року по справі № 921/371/20 відзначив, що якщо прокурором (в частині позовних вимог про стягнення коштів) не було визначено належного позивача для стягнення коштів, то процесуальне законодавство не надає суду повноважень щодо зміни статусу учасника справи з відповідача на позивача, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Підсумовуючи усе вищевикладене, колегія суддів зазначає, що прокурором саме в розрізі правовідносин між позивачем-2 та відповідачем не доведено наявність порушеного права чи інтересу позивача-2, а тому обраний прокурором спосіб захисту не призведе до відновлення порушеного права позивача-2 (оскільки як встановлено вище у останнього відсутнє порушене право чи інтерес), що є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

З огляду на вищевикладене, Північно-західний апеляційний господарський суд, відмовляє в задоволенні поданої прокурором апеляційної скарги, скасовує рішення Господарського суду Вінницької області від 19.09.2022 у справі №902/571/22 та приймає нове рішення, яким позов прокурора в інтересах держави в особі позивача-1 залишає без розгляду, а в частині подання прокурором позову в інтересах держави в особі позивача-2 відмовляє в позові.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Водночас, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку про порушення норм процесуального права, що в силу дії пункту 4 частини 1 статті 277 ГПК України є підставою для скасування оспорюваного рішення на підставі пункту 4 частини 1 статті 275 ГПК України.

Судові витрати, в силу дії приписів ст. 129 ГПК України, за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на прокурора.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.09.2022 у справі №902/571/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 19.09.2022 у справі №902/571/22 - скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позов Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Гайсинська центральна лікарня Гайсинської міської ради" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріонгаз" про стягнення 10 000, 00 грн - залишити без розгляду.

4. В позові Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Гайсинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріонгаз" про стягнення 10 000, 00 грн. - відмовити.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

6. Справу №902/571/22 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Василишин А.Р.