Рішення

від 18.01.2023 по справі 904/2562/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2023м. ДніпроСправа № 904/2562/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська компанія "ОРІОН", м.Дніпро

до Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 329 729,96 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська компанія "ОРІОН" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 329 729,96 грн та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача 08.09.2022 подав відзив на позов.

Представник позивача 28.11.2022 подав відповідь на відзив.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору № 1104 К від 11.04.2022. Позивачем виконані роботи на загальну суму 329 729,96 грн, які відповідач не оплатив.

Позиція відповідача

Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 2.1 договору, за викопані роботи за цим Договором Замовник зобов`язується перерахувати Виконавцю згідно з кошторисом на проектні (вишукувальні) роботи відповідно до настанови з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво 329 729,96 грн., з урахуванням єдиного податку 5%. Бюджетні зобов`язання за договором виникають у разі наявності відповідних бюджетних асигнувань та оплачуються в межах виділених коштів (реального фінансування) при надходженні коштів з державного та/або місцевого бюджету.

Після підписання акту виконаних робіт, 24.05.2022 року Лівобережною адміністрацією була подана заявка на фінансування до місцевого бюджету на оплату по договору.

Згідно до порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 доходи загального фонду місцевих бюджетів населених пунктів, що перебувають на територіях, на яких введено воєнний стан, у розмірі 80 відсотків спрямовуються головними управліннями Казначейства в особливому режимі на погашення позик, наданих на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів (за наявності заборгованості за такими позиками) та обслуговування місцевого боргу.

Кошти загального фонду (після погашення заборгованості за позиками, наданими на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів) та спеціального фонду місцевих бюджетів акумулюються та обліковуються на відповідних аналітичних рахунках у Казначействі.

У разі припинення діяльності органів місцевого самоврядування залишки коштів місцевих бюджетів тимчасово, до скасування воєнного стану, зберігаються на рахунках таких місцевих бюджетів, відкритих у Казначействі, до прийняття рішення щодо їх спрямування та використання.

Лівобережна адміністрація Дніпровської міської ради не заперечує проти бюджетного зобов?язання, яке виникло, але наразі оплатити послуги за договором не може, у зв`язку з вищенаведеними нормативно-правовими актами.

Позиція позивача, викладена у відповіді на позов

Позивач зазначає, що укладення договору про закупівлю згідно з пунктом 7 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, вважається взяттям бюджетного зобов`язання.

Відповідні бюджетні асигнування - план фінансування на бюджетний рік або інший документ, відповідаючий ст.21 Бюджетного кодексу України, на підставі якого проведено процедуру закупівлі, Звіт про закупівлю N° UA-2022-04-12-.000851-6 від 11.04.2022 року Договору, та зареєстровано в державному казначействі.

Відповідно до умов вказаного Договору, позивач, взяв на себе зобов`язання надати роботи, а відповідач, в свою чергу, зобов`язаний прийняти вказані у договорі роботи та оплатити їх.

Відповідач у відповідності до встановленої процедури публічно запропонував укласти договір вже під час дії воєнного стану, він достовірно знав про існування нормативно-правових актів, на які посилається у своєму відзиві ще до укладення договору, тому його посилання не можуть братись судом до уваги, оскільки сама по собі публічна пропозиція відповідно до встановленої процедури не може бути внесена, якщо відсутнє бюджетне асигнування витрат, оскільки в протилежному разі дії відповідача мають ознаки окремих кримінальних правопорушень, передбачених відповідними статтями Кримінального кодексу України.

Договір опубліковано на порталі закупівель Звіт No UA-2022-04-12-000851-b від 11.04.2022 року та взяті на себе зобов`язання по сплаті, зареєстровано в державному казначействі вже під час дії в Україні воєнного стану.

В умовах Договору відсутня згода Позивача про взяття зобов`язання на облік зобов`язання в четвертому кварталі поточного бюджетного року та на сплату зобов`язання в першому кварталі бюджетного наступного року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська компанія "ОРІОН" (виконавець) та Лівобережною адміністрацією Дніпровською міською радою (замовник) було укладено договір № 1104 К від 11.04.2022 (арк.с.6).

Відповідно до пункту 1.1 договору замовник доручає, а виконавець примає на себе зобов`язання на виконання робіт з коригування проектно-кошторисної документації по об`єкту: «Реконструкція мереж водопостачання на ж/м Чаплі, м. Дніпро (вулиць Підгірної, Дубінінської, провулку Дербентському». Коригування. (Код ДК 021:2015:71320000-7- Послуги з інженерного проектування), що відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості об`єкту з настановою з визачення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектої документації на будівництво від 01.11.2021 № 281 (1 робота).

Згідно пункту 2.1 договору за виконані роботи за цим договором замовник зобов`язується перерахувати виконавцю згідно з кошторисом на проектні (вишукувальні) роботи відповідно до настанови з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво 329 729,96 грн., з урахуванням єдиного податку 5%. Бюджетні зобов`язання за договором виникають у разі наявності відповідних бюджетних асигнувань та оплачуються в межах виділених коштів (реального фінансування) при надходженні коштів з державного та/або місцевого бюджету.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 (пункт 7.2 договору).

На виконання умов договору, позивачем були виконані, а відповідачем були прийняті роботи на загальну суму 329 729,96 грн, що підтверджується підписаним обома сторонами актом здачі-приймання виконаних проектних робіт № 1 від 24.05.2022, накладною № 10 від 18.05.2022 та експертним звітом (арк.с.16-18).

Пунктом 2.4 договору передбачено, що оплата за договором проводиться протягом 10-ти робочих днів після підписання акта приймання-передачі та календарного плану виконання робіт (додаток № 1) Проектної документації, при наявності бюджетних коштів на рахунку замовника.

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 68 від 30.06.2022 (арк.с.33), в якому просив взяти на бухгалтерський облік акт № 1 від 24.05.2022 та надати гарантійний лист по строку сплати зобов`язання.

Також, позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 79 від 01.08.2022, в якому просив оплатити заборгованість у розмірі 329 729,96 грн (арк.с.39).

На час прийняття рішення, доказів оплати наданих послуг у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частин 1-2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини підряду.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати виконаних робіт. Відповідно до пункту 2.4 договору, строк оплати виконаних робіт є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у розмірі 329 729,96 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності бюджетних коштів.

Згідно норм ЦК та ГК України відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення боржника від обов`язку виконати грошове зобов`язання по оплаті робіт чи послуг, які прийняті ним без зауважень.

Згідно з вимогами частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Тобто, з наведеного полягає, що відсутність надходжень бюджетних коштів не нівелює обов`язку з оплати робіт за відповідним правочином. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 21.02.2018р. у справі № 923/1292/16, від 23.03.2018р. по справі №904/6252/17, від 28.01.2019р. по справі №917/611/18.

Неоплата відповідачем виконаних позивачем робіт призводить до порушення принципів справедливості та добросовісності у господарських зобов`язаннях.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 4 945,95 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради (49127, м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 51; ідентифікаційний код 44378972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська компанія "ОРІОН" (49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 10, кв. 5; ідентифікаційний код 37005554) основний борг у розмірі 329 729,96 грн та судовий збір у розмірі 4 945,95 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова