Рішення

від 17.01.2023 по справі 904/3686/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2023м. ДніпроСправа № 904/3686/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДС-ПЛЮС"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

про стягнення заборгованості за договорами на виконання робіт

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача за Договором № 611-ПУ- ЦП від 22.12.2021 - 23 310,88 грн. - основного боргу, 4 102,71 грн. - індексу інфляції, 27 896,55 грн. - неустойки, за Договором № 661-ПУ-ЦП від 28.06.2022 - 610 530,96 грн. - основного боргу, 20 392,53 грн. - індексу інфляції, 51 227,32 грн. - неустойки.

25.11.2022 від Відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в матеріалах справи документами, мотивована тим, що п. 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що до малозначних справ, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження відносяться справи розмір позовних вимог яких не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, згідно Закону України "Про державний бюджет" станом на 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений у сумі 2 481,00 грн. Відповідно 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб складають 248 100,00 грн., коли сума позовних вимог складає 734 460,95 грн. Крім того, справа не є нескладною з огляду на те, що надані Позивачем платіжні документи (рахунки-фактури № СФ0000006 від 28.02.2022, № СФ0000026 від 15.08.2022, № 0000028 від 31.08.2022) не передбачені договорами та не відповідають вимогам п. 2.1., 2.4. Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку, який затверджено наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 в частині наявності обов`язкових реквізитів зокрема посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Пунктом 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму.

Відповідно до п. 2 ч. 5 зазначеної статті, малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч.4 ст. 250 ГПК України).

Під час відкриття провадження у справі № 904/3686/22, враховуючи розмір заявлених позовних вимог, характер та обсяг доказів у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Позивач не подав заперечень на ухвалу суду про відкриття провадження у справі щодо порядку розгляду справи, зокрема, у спрощений спосіб.

Надані Відповідачем докази суд може оцінити з урахуванням наявних матеріалів справи, у тому числі, з урахуванням відзиву на позов та відповіді Позивача на відзив на позов.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Розглянувши заперечення Відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, судом встановлено, що обставини, на які посилається Відповідач, можуть бути розглянуті судом в рамках спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, шляхом дослідження заяв сторін по суті спору та наданих доказів. За таких обставин, заперечення Відповідача про розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження суд відхиляє.

Відповідач позов заперечує мотивуючи тим, що до позову надані платіжні документи, зокрема, рахунки-фактури № СФ0000006 від 28.02.2022, №СФ0000026 від 15.08.2022, № 0000028 від 31.08.2022 не передбачені Договором та такі, що не відповідають вимогам п. 2.1., 2.4. Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 в частині наявності обов`язкових реквізитів, зокрема, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Здійснювати платіж за таких обставин буде порушенням умов договору зі сторони Відповідача. Відповідач посилається на лист ДФСУ від 16.02.2017 № 31-11410-06-5/4339, у якому зазначено, що оформлений належним чином рахунок-фактури (інвойс) може бути підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта прийому-передачі. Відповідно, неналежним чином оформлений первинний документ, в якому, зокрема, міститься розрахунок ПДВ не може прийматися як належна підстава для здійснення платежу. Крім того, підприємства групи ДТЕК зазнають збитки, у зв`язку зі значними руйнуваннями, які наносяться під час ракетних обстрілів, ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" здійснює посилену фінансову підтримку, шляхом залучення коштів на ліквідацію аварій на об`єктах підприємства групи ДТЕК, які розташовані безпосередньої на територіях, де ведуться бойові дії. ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремими податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У відповідь Позивача на відзив зазначено, що основною та єдиною правовою позицією щодо заперечення позовних вимог Відповідача є невизнання платіжних документів. Однак, трактування Відповідачем листа ДФСУ не відповідає дійсності, оскільки рахунок-фактури є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлені (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги. Факт отримання товарів (послуг) повинен бути підтверджений видатковою накладною постачальника або актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг). Щодо посилання Відповідача на форс-мажорні обставини, то за загальним правилом неможливість виконати зобов`язання внаслідок обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань (ч. 1 ст. 617 ЦК України). Тобто форс-мажор може звільнити від відповідальності за невиконання, а не від виконання зобов`язання загалом. У будь-якому випадку, сторона, яка не виконує зобов`язання, повинна довести, що у конкретному випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок оцінюватиметься судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом форс-мажорних обставин. Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, а зацікавленій особі необхідно довести: факт їх виникнення; те, що обставини є непереборними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їхню надзвичайність і невідворотність. При цьому, той факт, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що їхня наявність може бути засвідчена відповідним компетентним органом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2021 сторони уклали Договір № 611-ПУ-ЦП на виконання робіт (далі Договір № 611-ПУ-ЦП-21) та 28.06.2022 уклали Договір № 661-ПУ-ЦП на виконання робіт (далі Договір № 661-ПУ-ЦП-22), за п. 1.1. яких Підрядник (Позивач) зобов`язується на свій ризик, своїми силами і засобами, з використанням матеріалів Замовника (Відповідача) виконати і здати Замовникові роботи з технічного обслуговування та поточного ремонту технічного устаткування ФІЛІЯ "ЦЗФ ПАВЛОГРАДСЬКА" ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (код робіт 33.12.24).

Перелік робіт вказується у Технічному завданні (Додаток № 1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною Договору) (п. 1.2. Договорів).

При цьому, вартість робіт визначається на підставі Калькуляції вартості робіт (Додаток № 2 до цього Договору) (п. 1.4. Договорів).

Загальна сума Договору визначається загальною вартістю робіт за Договором та не повинна перевищувати 2 405 644,80грн (два мільйона чотириста п`ять тисяч шістсот сорок чотири гривні 80 копійок), у т. ч. ПДВ 400 940,80грн (чотириста тисяч дев`ятсот сорок гривень 80 копійок), сума за договором може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання письмового дозволу уповноваженого на то органу управління Замовника (розд. 2 Договору № 611-ПУ-ЦП-21).

Загальна сума Договору визначається загальною вартістю робіт за Договором та не повинна перевищувати 1 545 429,60 грн (один мільйон п`ятсот сорок п`ять тисяч чотириста двадцять дев`ять гривень 80 копійок), у т. ч. ПДВ 257 571,60 грн (двісті п`ятдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят одна гривня 60 копійок) сума за договором може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання письмового дозволу уповноваженого на то органу управління Замовника (п. 2.1. Договору № 661-ПУ-ЦП-22).

Відповідно до п. 2.1. Договору № 611-ПУ-ЦП-21 та п. 2.2., 2.3. Договору № 661-ПУ-ЦП-22 вартість робіт, що виконуються Підрядником за Договором, визначається на підставі фактично відпрацьованого часу і вартості однієї години роботи працівників Підрядника, яка визначена у Додатку №2 до цього Договору та становить 205,40грн. чол/год. без ПДВ. Вартість робіт розрахована за умов тривалості робочої зміни не більше 10 годин середньодобової, без врахування роботи у нічні години, вихідні, святкові дні та понаднормової роботи.

У разі залучення працівників Підрядника до виконання робіт у нічні години, вихідні, святкові дні та виконання понаднормової роботи, розрахунок вартості однієї години роботи працівників Підрядника здійснюється у відповідності до норм чинного законодавства України. У разі використання Підрядником власних матеріалів і/або збільшення вартості витратних матеріалів у процесі виконання Робіт, Сторони укладають додаткову угоду до цього Договору з включенням у вартість Робіт вартості матеріалів Підрядника. У Додаткових угодах Сторони можуть погодити надання Підрядником документів, які б підтверджували походження таких матеріалів.

Розрахунки за цим Договором за виконані роботи проводяться Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника на 20 календарний день із дати підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт. Підрядник надає Замовнику Акти приймання виконаних робіт за фактично відпрацьований час у звітному періоді. До Акту додається табель обліку часу, узгоджений з Замовником, за формою згідно з додатком № 3 до Договору (п. 3.1. Договорів).

Суми грошових коштів за Договором сплачується Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 20 (двадцяти) календарних днів із дати підписання Сторонами Актів приймання виконання робіт. Підрядник надає Замовнику Акти приймання виконаних робіт за фактично відпрацьований час у звітному періоді. До Акту додається табель обліку робочого часу, узгоджений з Замовником, за формою згідно з додатком № 3 до Договору. У разі якщо термін оплати доводиться на неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день ( під. 3.1.1. Договору № 611-ПУ-ЦП-21).

Відповідно до підп. 5.1.1. п. 5.1. Договорів Замовник зобов`язаний своєчасно й у повному обсязі здійснювати оплату за виконані Роботи.

Здавання-приймання виконаних Робіт проводиться Сторонами шляхом оформлення Актів приймання виконаних робіт. Підрядник надає Замовнику Акти приймання виконаних робіт за фактично відпрацьований час у звітному періоді. До Акту додається табель обліку робочого часу згідно з додатком №3 до Договору (п. 6.1. Договорів).

Зазначені документи Підрядник готує у 2 (двох) примірниках, підписує зі свого боку й передає Замовнику не пізніше останнього календарного дня поточного місяця (п. 6.2. Договорів).

Замовник зобов`язується прийняти виконані за цим Договором роботи протягом 3 (трьох) робочих днів із дати отримання Актів приймання виконаних робіт, але не пізніше 1 (першого) числа місяця, наступного за звітним, шляхом підписання Актів приймання виконаних робіт (п. 6.5. Договорів).

У разі невиконання або неналежного виконання Сторонами узятих на себе за цим Договором зобов`язань, вони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами цього Договору (п. 8.1. Договорів).

За несвоєчасне виконання зобов`язань, передбачених п.3.1 цього Договору, в межах 10 (десяти) календарних днів Замовник на письмову вимогу Підрядника, зобов`язаний виплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також неустойку, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент порушення зобов`язань, від вартості виконаних робіт, за якими порушено термін оплати (з урахуванням ПДВ) (п. 8.10. Договорів).

Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від належного виконання своїх

зобов`язань за Договором (п. 8.12. Договорів).

Цей Договір може бути скріплений печатками сторін, набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.03.2022 року, а в частині виконання зобов`язань до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, що виникли під час дії Договору (п. 11.1. Договору № 611-ПУ-ЦП-21).

Цей Договір може бути скріплений печатками сторін, набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 30.09.2022 року, а в частині виконання зобов`язань до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, що виникли під час дії Договору (п. 11.1. Договору № 661-ПУ-ЦП-22).

На виконання Договору № 611-ПУ-ЦП-21 Позивач надав, а Відповідач прийняв послуги (роботи) на загальну суму 223 310,88 грн., що підтверджується Актом приймання виконання робіт № 4 від 28.02.2022, підписаним сторонами без заперечень.

Позивач виставив Відповідачеві рахунок-фактури на оплату № СФ-0000006 від 28.02.2022 на суму 223 310,88 грн.

Відповідач частково розрахувався за надані послуги, що підтверджується платіжним дорученням № 2456612 від 21.03.2022 на суму 200 000,00 грн.

У зв`язку з цим, у Відповідача виник борг за актом приймання виконання робіт № 4 від 28.02.2022 у розмірі 23 310,88 грн.

20.09.2022 Позивач направив Відповідачеві претензію № 123 від 20.09.2022 щодо невиконання умов Договору № 611-ПУ-ЦП-21, у якій вимагав протягом 7 календарних днів, з дня отримання даної претензії, оплатити отримані роботи за даним Договором у розмірі 26 854,13 грн. з урахуванням інфляції та неустойки у розмірі 20 839,43 грн.

Зазначену претензію Відповідач отримав 23.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5141201639116.

За даними Позивача вимога залишена без виконання та відповіді.

На виконання Договору № 661-ПУ-ЦП-22 Позивач надав, а Відповідач прийняв послуги (роботи) на загальну суму 610 530,96 грн., що підтверджується Актами приймання виконання робіт № 3 від 15.08.2022 на суму 260 529,36 грн., № 4 від 31.08.2022 на суму 261 268,80 грн., № 5 від 15.09.2022 на суму 88 732,80 грн., підписаними сторонами без заперечень.

Позивач виставив Відповідачеві рахунки-фактури на оплату № СФ-0000026 від 15.08.2022 на суму 260 529,36 грн., № СФ-0000028 від 31.08.2022 на суму 261 268,80 грн., № СФ-0000029 від 15.09.2022 на суму 88 732,80 грн.

За даними Позивача, Відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв`язку з чим, у останнього виник борг за Договором № 661-ПУ-ЦП-22 у розмірі 610 530,96 грн.

12.09.2022 Позивач направив Відповідачеві претензію № 118 від 12.09.2022 щодо невиконання умов Договору № 661-ПУ-ЦП-22, у якій вимагав протягом 7 календарних днів, з дня отримання даної претензії, оплатити отримані роботи за актом №3 за даним Договором у розмірі 260 529,36 грн.

Зазначену претензію Відповідач отримав 21.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5141303482823.

За даними Позивача вимога залишена без виконання та відповіді.

28.09.2022 Позивач направив Відповідачеві претензію № 125 від 28.09.2022 щодо невиконання умов Договору № 661-ПУ-ЦП-22, у якій вимагав протягом 7 календарних днів, з дня отримання даної претензії, оплатити отримані роботи за даним Договором у розмірі 261 268,80 грн.

Зазначену претензію Відповідач отримав 30.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5140014844796.

За даними Позивача вимога залишена без виконання та відповіді.

13.10.2022 Позивач направив Відповідачеві претензію № 129 від 13.10.2022 щодо невиконання умов Договору № 661-ПУ-ЦП-22, у якій вимагав протягом 7 календарних днів, з дня отримання даної претензії, оплатити отримані роботи за даним Договором у розмірі 88 732,80 грн.

За даними Позивача вимога залишена без виконання та відповіді.

На прострочений борг Відповідача, з посиланням на п. 8.10. Договорів, Позивач нарахував 24 495,24 грн. індексу інфляції за період з 21.03.2022 по 30.09.2022, 79 123,87 грн. неустойки за період з 21.03.2022 по 19.10.2022.

Нарахування проводилися окремо за кожним актом.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт надання послуг, наявність у Відповідача боргу перед Позивачем, обґрунтованість нарахування стягуваних сум.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 549, 551 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.

Перевіривши надані сторонами доводи і докази, суд погоджується з Позивачем та не приймає позицію Відповідача.

Так, 22.12.2021 сторони уклали Договір № 611-ПУ-ЦП-21 на виконання робіт (далі Договір № 611-ПУ-ЦП) та 28.06.2022 уклали Договір № 661-ПУ-ЦП на виконання робіт (далі Договір № 661-ПУ-ЦП-22), за п. 1.1. яких Підрядник зобов`язується на свій ризик, своїми силами і засобами, з використанням матеріалів Замовника виконати і здати Замовникові роботи з технічного обслуговування та поточного ремонту технічного устаткування ФІЛІЯ "ЦЗФ ПАВЛОГРАДСЬКА" ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (код робіт 33.12.24).

На виконання Договорів Позивач надав, а Відповідач прийняв послуги (роботи) на загальну суму 833 841,84 грн. що підтверджується Актами приймання виконання робіт № 4 від 28.02.2022 на суму 223 310,88 грн., № 3 від 15.08.2022 на суму 260 529,36 грн., № 4 від 31.08.2022 на суму 261 268,80 грн., № 5 від 15.09.2022 на суму 88 732,80 грн., підписаними сторонами без заперечень.

Позивач виставив Відповідачеві рахунки-фактури на оплату № СФ-0000006 від 28.02.2022 на суму 223 310,88 грн., № СФ-0000026 від 15.08.2022 на суму 260 529,36 грн., № СФ-0000028 від 31.08.2022 на суму 261 268,80 грн., № СФ-0000029 від 15.09.2022 на суму 88 732,80 грн.

Розрахунки за цим Договором за виконані роботи проводяться Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника на 20 календарний день із дати підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт. Підрядник надає Замовнику Акти приймання виконаних робіт за фактично відпрацьований час у звітному періоді. До Акту додається табель обліку часу, узгоджений з Замовником, за формою згідно з додатком № 3 до Договору (п. 3.1. Договорів).

Відповідач частково розрахувався за надані послуги, що підтверджується платіжним дорученням № 2456612 від 21.03.2022 на суму 200 000,00 грн.

Відповідно до Листа ДФС від 14.11.2017 № 2608/0/99-99-13-01-02-14/ІПК рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлені (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги.

Додані Позивачем рахунки-фактури на оплату фіксують інформацію про обсяг робіт, які надано Позивачем та суму грошового зобов`язання Відповідача.

При цьому, суд бере до уваги, що згідно з Договорами, розрахунки за надані послуги не пов`язуються з виставленням рахунків-фактури, а пов`язуються з підписанням сторонами Актів приймання виконаних робіт та датою підписання актів.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договори, акти приймання виконання робіт, платіжне доручення), беручи до уваги, що строк виконання зобов`язань, відповідно до п. 3.1. Договорів, настав, а також відсутність доказів оплати наданих послуг, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення 633 841,84 грн. основного боргу.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунок індексу інфляції та неустойки проведено неправильно.

Так, в п. 3.1. Договорів визначено, що розрахунки за цим Договором за виконані роботи проводяться Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника на 20 календарний день із дати підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт.

Згідно зі ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, за перерахунком суду, з урахуванням положень ст. 254 ЦК України, неустойка за період з 22.03.2022 по 19.10.2022 становить 33 070,72 грн. Розрахунки проводилися за кожним Актом окремо.

Щодо індексу інфляції, суд бере до уваги, що нарахування індексу інфляції, Позивач провів всупереч Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" (нарахування проведено не за повний місяць існування боргу.

Крім того, за Актом приймання виконаних робіт № 5 від 15.09.2022 на суму 88 732,80 грн., строк оплати настав 05.10.2022, а нарахування індексу інфляції Позивач провів за вересень 2022 рік.

За перерахунком суду, за період з квітня по вересень 2022 рік, індекс інфляції становить 15 923,40 грн. Розрахунки проводилися за кожним Актом окремо.

Щодо звільнення Відповідача від відповідальності, то, ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Згідно зі ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021р. у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

На думку суду, воєнний стан на території України не означає, що Відповідач беззаперечно не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 633 841,84 грн. основного боргу, 33 070,72 грн. неустойки, 15 923,40 грн. індексу інфляції, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241,247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, 76, код 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДС-ПЛЮС" (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Ватоліної, буд. 12, оф. 6,7, код 37085252) 633 841,84 грн. основного боргу, 33 070,72 грн. неустойки, 15 923,40 грн. індексу інфляції, 10 242,54 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Суддя С.Г. Юзіков