Рішення

від 17.01.2023 по справі 910/9884/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2023Справа № 910/9884/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віссен Агро" м. Дніпра

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данко" м. Києва

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 357738 грн.

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ :

у вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Віссен Агро" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що на виконання умов укладеного з відповідачем договору поставки № ВА-012 від 1 грудня 2020 р. він протягом листопада 2020-листопада 2021 років передав останньому товар загальною вартістю 651085,99 грн.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив одержаний товар, заборгувавши йому 293666,47 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 57264,96 грн., 6806,62 грн. три проценти річних з простроченої суми, а також понесені ним по справі судові витрати, у т.ч. 35000 грн. з попереднього розрахунку витрат по оплаті послуг адвоката.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Вказував на відсутність у матеріалах справи первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської операції з постачання товару за договором. Зазначав, що в поданому позивачем акті звірки взаєморозрахунків за період 2 листопада 2020-15 листопада 2021 років не вказано, на виконання якого договору між сторонами він складений, відсутні вказівки на видаткові накладні, а також посади особи з боку його товариства, яка підписала цей акт. Також зазначав про не співмірність заявлених позивачем адвокатських витрат із ціною позову, характером спору.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 грудня 2020 р. між сторонами по справі укладено договір поставки № ВА-012, згідно з яким позивач (продавець) зобов`язався поставити відповідачу (покупцю) продукцію товар в кількості та за цінами вказаними у рахунках-фактурах, або інших передбачених чинних законодавством документах на товар, які є невід`ємною частиною договору, а відповідач - прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Згідно п.п. 2.1., 2.1.1., 3.4., 4.1.1. договору передача товару здійснюється продавцем протягом 3-х робочих днів в разі наявності товару на складі продавця або протягом 21 банківського дня в разі імпортування товару. EXW склад продавця. В такому разі факт передачі товару покупцеві оформлюється сторонами шляхом підписання видаткової накладної, яка підписується обома сторонами у момент передачі приймання-передачі товару.

Оплата вартості (ціни) товару здійснюється покупцем з урахуванням вимог п.п. 3.1.-3.3. договору протягом 30 днів з моменту відвантаження товару.

Продавець зобов`язаний надати покупцю разом з товаром або засобами поштового зв`язку наступні документи: рахунок, видаткову накладну, податкову накладну.

Строк дії договору відповідно до умов п. 8.1. договору встановлений з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 р. та моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за договором.

Вказані обставини підтверджуються наявною у справі копією вищезазначеного договору.

Заявлені позивачем вимоги стосуються невиконання відповідачем обов`язку з оплати переданого йому протягом листопада 2020-листопада 2021 років товару за спірним договором загальною вартістю 293666,47 грн.

Як стверджує позивач, протягом листопада 2020-листопада 2021 років ним передано відповідачу на підставі договору поставки № ВА-012 від 1 грудня 2020 р. товару загальною вартістю 651085,99 грн., який той оплатив частково у розмірі 357419,52 грн., на підтвердження чого ним подані два звірки взаєморозрахунків за період 2 листопада 2020-15 листопада 2021 років, 16 листопада 2021-6 вересня 2022 років.

З поданого акту звірки взаєморозрахунків за період 16 листопада 2021-6 вересня 2022 років вбачається, що з боку відповідача він не підписаний, акт за період 2 листопада 2020-15 листопада 2021 років підписаний з боку відповідача особою, посадове становище якої не вказано. У вказаних актах відсутні вказівки, що вони складені на виконання умов договору поставки № ВА-012 від 1 грудня 2020 р.

Факт поставки позивачем товару за договором відповідачем не визнано.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України позивачем не надано належних і допустимих доказів (видаткових, товарно-транспортних накладних, рахунків тощо) передачі відповідачу товару вартістю 293666,47 грн.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 квітня 2018 р. у справі № 905/1198/17, від 5 березня 2019 р. у справі № 910/1389/18, від 4 грудня 2019 р. у справі № 916/1727/17.

Таким чином, за відсутності у матеріалах справи первинних документів про передачу відповідачу товару за договором поставки № ВА-012 від 1 грудня 2020 р., акти звірки взаєморозрахунків за період 2 листопада 2020-15 листопада 2021 років, 16 листопада 2021-6 вересня 2022 років не є належними доказами виникнення у відповідача зобов`язань з оплати товару відповідно до умов цього договору.

Враховуючи, що позивачем не доведено факту порушення його прав з боку відповідача, у задоволенні позову про стягнення 293666,47 грн. відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.

З цих підстав також не підлягають задоволенню вимоги про стягнення 57264,96 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 6806,62 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, які є похідними від вимог про стягнення боргу.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Віссен Агро" м. Дніпра відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар