Рішення

від 17.01.2023 по справі 911/2274/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2023 р. Справа № 911/2274/22

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянув матеріали справи

Приватного підприємства «Алан груп»

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

про стягнення 24276,66 грн

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Приватне підприємство «Алан груп» (далі - позивач) із позовною заявою від 04.11.2022 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі - відповідач) про стягнення 24276,66 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що внаслідок невиконання відповідачем умов Договору № 13/24 від 19.11.2021 про закупівлю (поставку) товарів щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару, за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 23158,80 грн, а також нараховані на зазначену суму 251,25 грн 3% річних та 866,61 грн інфляційних втрат, які просить стягнути позивач.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2022 відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

02.12.2022 до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив від 25.11.2022 №10-3788 на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що виникнення форс-мажорних обставин на території України призвели до неможливості вчасно та належним чином виконати свої договірні зобов`язання, як наслідок просить в позові відмовити.

На електронну адресу суду за вх. номером 18108/22 від 12.12.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, яка залучена судом до матеріалів справи. В поданих запереченнях позивач вказує на те, що відповідач не надав доказів, що обставини непереборної сили знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з неможливістю виконати відповідачем грошові зобов`язання перед ПП «Алан груп». Також позивач посилається на постанову від 21.08.2022 у справі № 910/15264/21 Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та окрему думку судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі 904/5328/21 від 21.06.2022, де вказано, що настання форс-мажору не є підставою для зміни умов договору та звільнення від виконання зобов`язання та визначено важливість дотримання порядку повідомлення стороною про існування форс-мажорних обставин іншій стороні.

На електронну адресу суду 29.12.2022 від позивача надійшла заява (вх. номер 19234) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до прохальної частини якої просить стягнути з ПАТ «Центренерго» 1117,86 грн, які складаються з 251, 25 грн 3% річних та 866,61 грн інфляційних втрат. Пунктом 2 поданої заяви судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

Вказана заява обґрунтована тим, що ПАТ «Центренерго» на платіжні реквізити ПП «Алан груп» було здійснено оплату грошових коштів в розмірі 23 158, 80 грн з призначенням платежу «за агрегат компресорний зг.дог. №13/24 від 19.11.2021». Таким чином, сума основного боргу, відповідачем в повному обсязі погашена.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Справа №911/2274/22 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, тобто без проведення судового засідання, про що зазначено в ухвалі про відкриття провадження у цій справі.

Згідно із частиною першою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною другою статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться (частина третя статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Провадження у цій справі відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2022, а отже, на підставі приписів частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті розпочався 14.12.2022.

Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Стаття 118 Господарського процесуального кодексу України визначає наслідки пропуску процесуальних строків. Так, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до суду 29.12.2022, яка також одночасно є заявою про зміну предмета позову, після закінчення встановленого законом строку на її подання, на стадії розгляду справи по суті, суд, керуючись приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України залишає таку заяву без розгляду.

Отже, суд розглядає вимоги позивача в редакції первісних вимог, викладених у позовній заяві.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.11.2021 року між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» (далі - покупець) та Приватним підприємством «Алан груп» (далі - постачальник) було укладено Договір № 13/24 про закупівлю (поставку) товарів, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов договору.

Відповідно п. 1.2 Договору, покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов Договору.

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки інші характеристики продукції зазначені в Додатку до договору (п.1.3).

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що постачальник гарантує, що продукція належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством.

Умови цього Договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору (п. 1.5 Договору).

Згідно п. 2.1 ціною Договору є загальна сума цін на продукцію (вартість) з ПДВ, що поставляється за даним Договором.

Розділом 3 Договору передбачено, що постачальник здійснює поставку продукції за умовами згідно Додатку до Договору. Місце, строк (термін) поставки продукції визначається в Додатку до Договору.

Як вказано в п. 5.3 Договору, датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі продукції. В разі якщо фактична передача продукції і дата підписання Акту приймання-передачі продукції не співпадають - до підписання Акту приймання передачі продукції (в т.ч. в період приймання продукції за кількістю та якістю), продукція вважається переданою покупцю на відповідальне зберігання.

Право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця в момент передбачений в п. 5.3 Договору (п.5.5).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеного в додатку №1 до договору (п.13.1 договору).

Згідно умов Договору одержувачем товару (продукції) є Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго», яка є відокремленим підрозділом ПАТ «Центренерго». Розділом 16 Договору, ПАТ «Центренерго» є юридичною особою та платником по Договору.

Відповідно до п. 1 Додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного Договору найменування продукції: Агрегат компресорно-конденсаторний HBP R-404a; Tecumseh AE4440ZH (Франція) хладогент R-404a в кількості трьох штук. Ціна за одиницю 8919,60 грн (разом з ПДВ), за три одиниці 26758,80 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору ціни на Продукцію визначаються в Додатку до Договору.

Відповідно до п. 2.5 Договору, розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника в порядку, передбаченому Додатком № 1 до договору.

Згідно п. 2 Додатку № 1 Договору - загальна вартість продукції складає 26 758,80 грн. з ПДВ.

Пунктом 4 Додатку № 1 Договору визначено умови поставки: постачальник здійснює поставку продукції (автомобільним транспортом) на умовах поставки DDP (Трипільська ТЕС), відповідно до Правил «Інкотермс 2010» за такими реквізитами вантажоодержувача: вул. Промислова, 1, м. Українка, Обухівський р-н, Київська обл., 08720.

Як свідчать матеріали справи, постачальник передав, а покупець отримав товар на загальну суму 26758,80 грн, про що було оформлено видаткову накладну № РН-0000017 від 15.02.2022 року про поставку товару.

У відповідності до згаданої накладної, товар отримала без зауважень та заперечень інженер Чуєва Євгенія Володимирівна. На підтвердження повноважень останньої було видано довіреність № 13/08 від 15.02.2022 зі строком дії до 24.02.2022.

Відповідно до п. 5.3 та 5.5 Договору перехід права власності на товар здійснюється в момент передачі продукції покупцеві за актом приймання-передачі продукції.

На виконання умов Договору, сторонами було складено та підписано Акт приймання-передачі на суму 26758,80 грн датований 16.02.2022.

Пунктом 3 Додатку № 1 Договору визначено умови розрахунків між сторонами за поставлену продукцію, а саме: протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі продукції, за умови своєчасної реєстрації постачальником податкової накладної/ розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно чинного законодавства України.

Постачальником було складено податкову накладну № 15, яку було зареєстровано 24.06.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних за номером 9095176866.

Таким чином, враховуючи дату поставки продукції - 16.02.2022 року та дату реєстрації податкової накладної 24.06.2022 року, у відповідача як в покупця згідно умов Договору виник обов`язок по оплаті поставленої ПП «Алан Груп» продукції на загальну суму 26 758,80 грн. з ПДВ.

Враховуючи те, що відповідачем 08 червня 2022 року було частково оплачено поставлений товар за договором № 13/24 від 19.11.2021 року на суму 3 600,00 грн, вимогою з якою позивач звернувся до суду є стягнення залишку неоплаченого боргу згідно видаткової накладної від 15.02.2022 в розмірі 23 158,80 грн. На вказану суму боргу позивачем поряд також нараховані фінансові та штрафні санкції.

У поданому відзиві на позов не вбачається заперечень відповідача стосовно факту поставки товару чи прийняття товару неналежної якості, тощо. Пояснення відповідача зводяться до настання форс-мажорних обставин на території України, що, в свою чергу, призвело до неможливості вчасно та належним чином виконати свої договірні зобов`язання. На підтвердження власної позиції відповідачем подано лист Торгово-промислової палати України № 2024/002.0-7.1 від 28.02.2022. Вказані обставини відповідач просив врахувати при розгляді справи та відмовити в задоволенні позову.

Разом з тим, під час розгляду справи сума основного боргу в розмірі 23 158,80 грн була оплачена повністю відповідачем, про що свідчить платіжна інструкція № Т.3086 від 27.12.2022 з призначенням платежу «за агрегат компресорний зг.дог. №13/24 від 19.11.2021».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Предмет спору це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Предметом даного спору є заборгованість в сумі 23158, 80 грн за Договором, щодо якої виник спір.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що зазначена сума була в повному обсязі оплачена відповідачем після порушення провадження у справі, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 23158,80 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Однак, враховуючи на те, що предметом стягнення в даній справі є до того ж нараховані на суму основного боргу 3% річних в сумі 251,25 грн (25.06.2022 по 03.11.2022), 866,61 грн інфляційних втрат за липень 2022-вересень 2022, суд розглядає справу саме в частині стягнення фінансових санкцій в межах згаданої суми.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором про закупівлю (поставку) товарів від 19.11.2021 № 13/24.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Додатком до Договору № 1 визначено умови розрахунків: протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі продукції, за умови своєчасної реєстрації постачальником податкової накладної/ розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно чинного законодавства України.

Як було встановлено вище, податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 24.06.2022.

Частиною 5 статті 254 ЦК України визначено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом встановлено, що згідно видаткової накладної № РН-0000017 від 15.02.2022, з урахуванням п. 3 Додатку № 1 до Договору від 19.11.2021, а також вищезазначеної норми цивільного законодавства, граничний термін строку оплати товару настав 27.06.2022 року (перший робочий день), таким чином з 28.06.2022 відповідач є таким, що порушив грошове зобов`язання зі сплати основного боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою виконаних позивачем розрахунків за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» та враховуючи визначені судом періоди нарахування встановлено, що заявлені до стягнення 3% річних в розмірі 251,25 грн за період з 25.06.2022 по 03.11.2022 нараховані на суму боргу 23 158,80 грн підлягають стягненню за період з 28.06.2022 по 03.11.2022 в розмірі 245,55 грн; інфляційні втрати нараховані за період з липня 2022 по вересень 2022 року в розмірі 866, 61 грн є арифметично вірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене вище, а також те, що факт порушення відповідачем договірних зобов`язань судом встановлений і по суті останнім не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 245,55 3% річних та 866,61 грн інфляційних втрат. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 23158,80 грн суд закриває провадження у справі.

Щодо розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, слід зазначити, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та саме з його вини спір між сторонами доведено до суду, а також з огляду на те, що оплата основної заборгованості здійснена відповідачем після відкриття провадження у справі, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2480,41 грн, пропорційно розміру задоволених вимог з урахуванням позовних вимог, в частині яких провадження підлягає закриттю.

Також відповідно до змісту викладених позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема: 3600,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки у процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Вказані висновки щодо застосування ч. 8 ст.129 ГПК України містяться у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Отже питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу буде вирішено судом за умови подання позивачем відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 129, 231, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В частині позовних вимог про стягнення 23158,80 грн основного боргу провадження закрити.

2. В іншій частині позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Рудиківська, 49, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Приватного підприємства «Алан груп» (49000, м. Дніпро, вул. Калинова, 80, кв. 185, код ЄДРПОУ 36960338) 245 (двісті сорок п`ять) грн 55 коп. 3% річних, 866 (вісімсот шістдесят шість) грн 61 коп. інфляційних втрат, 2480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн 41 коп. судового збору.

4. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін