Рішення

від 12.01.2023 по справі 918/102/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/102/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., при секретарі судового засідання Кравчук А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12 А, код ЄДРПОУ 34847334)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирів-Ойл" (22800, Вінницька обл., Немирівський р-н, місто Немирів, вул. Соборна, будинок 216-А, код ЄДРПОУ 38064343)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області ( 33013, м. Рівне, вул. С.Петлюри, 37, код ЄДРПОУ 39768252)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

за участі представників:

- від позивача: Українець Михайло Васильович (довіреність № 08-24 від 11.01.2022);

- від третьої особи: Гончарук Борис Олегович (довіреність № 9-17-0.6,2-4177/2-22 від 15.11.2022);

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 12.01.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Рівненська міська рада звернулася (далі - позивач, РМР) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирів-Ойл" (далі - відповідач, ТОВ "Немирів-Ойл") про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Рівного, загальною площею 0,0275 га із земель запасу житлової та громадської забудови в районі вулиці Макарова, яка є суміжною із земельною ділянкою, що перебуває на праві приватної власності у ТОВ "Немирів-Ойл" (кадастровий номер 5624689500:10:000:0009).

Ухвалою суду від 14.02.2022, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/102/22. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.03.2022.

У судовому засіданні 01.03.2022 судом оголошувалася перерва до 29.03.2022.

Ухвалою від 29.03.2022 розгляд справи відкладено до завершення військової агресії російської федерації проти України або до отримання судом від усіх учасників провадження письмової згоди щодо розгляду даної справи.

05 квітня 2022 року від Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області до суду надійшла заява про вступ у справу у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою від 18.05.2022, зокрема, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області. Призначено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 31.05.2022.

27 травня 2022 року на адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області надійшли письмові пояснення, в яких, зокрема, останні просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 31.05.2022, судом оголошувалася перерва до 14.06.2022.

Ухвалою від 14.06.2022 закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду по суті на 21.07.2022.

У судовому засіданні 21.07.2022 судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 01.09.2022.

28 липня 2022 року на адресу суду від Рівненської міської ради надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів.

Ухвалою від 01.09.2022 оголошено перерву до 13.09.2022.

У судовому засіданні 13.09.2022 судом оголошувалася перерва до 20.09.2022.

20 вересня 2022 року від відповідача надійшов відзив та клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття рішення по заяві ТОВ "Немирів-Ойл" до РМР про можливість передати у власність ТОВ "немирів-Ойл" спірної земельної ділянки.

У судовому засіданні 20.09.2022 господарський суд протокольною ухвалою:

- визнав причини неподання відзиву у встановлені строки поважними та долучив відзив до матеріалів справи;

- відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до прийняття рішення по заяві ТОВ "Немирів-Ойл" до РМР про можливість передати у власність ТОВ "немирів-Ойл" спірної земельної ділянки;

- оголосив перерву до 29.09.2022.

29 вересня 2022 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 918/797/22.

У судовому засіданні 29.09.2022 оголошено перерву до 05.10.2022.

05 жовтня 2022 року від відповідача надійшли обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі та заява про долучення до матеріалів справи проекту договору оренди земельної ділянки.

05 жовтня 2022 року від позивача надійшли заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 05.10.2022 оголошено перерву до 11.10.2022.

Ухвалою від 11.10.2022 постановлено повернутися до розгляду справи 918/102/22 на стадію підготовчого провадження. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирів-Ойл" про зупинення провадження у справі № 918/102/22 задоволено. Зупинено провадження у справі № 918/102/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 918/797/22.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 апеляційну скаргу Рівненської міської ради на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.10.2022 у справі №918/102/22 задоволено. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.10.2022 у справі №918/102/22 - скасовано. Ухвалено нову, якою у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирів-Ойл" про зупинення провадження у справі №918/102/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №918/797/22 - відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирів-Ойл" на користь Рівненської міської ради 2 481, 00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

26 грудня 2022 року матеріали справи № 918/102/22 повернулися до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою від 29.12.2022 справу № 918/102/22 призначено до розгляду у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 12.01.2023.

12 січня 2023 року судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Немирів-Ойл" у справі не забезпечило явку повноважного представника у судове засідання, належним чином повідомлене про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про надіслання на офіційну електронну адресу його представника ухвали від 29.12.2022.

Відповідно до п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 за № 1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представника відповідача.

Присутній представник позивача просив позовні вимоги задоволити з підстав зазначених у позові.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Немирів-Ойл" самовільно використовує земельну ділянку загальною площею 0, 0275 га із земель запасу житлової та громадської забудови, яка належить до комунальної власності Рівненської міської ради та знаходиться в районі вулиць Макарова, яка є суміжною з земельною ділянкою, що перебуває на праві приватної власності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирів-Ойл".

Так, в результаті здійсненої перевірки встановлено, що відповідачу належить земельна ділянка, яка межує зі спірною. На земельній ділянці відповідача знаходиться заправна станція із торговим мінімаркетом, під час облаштування під`їзду до якої зі сторони вул. Макарова у м. Рівному відповідач вийшов за межі власної земельної ділянки та самовільно зайняв частину земельної ділянки позивача.

Директора відповідача Тимощука І.І. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення на суму штрафу 340 грн 00 коп. та нараховано шкоду у розмірі 2 949 грн 98 коп.

Водночас, шкода на даний час не сплачена, а відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою, що йому не належить. Використання земельної ділянки комунальної власності, яка не виділялася відповідачеві у власність чи користування, свідчить про порушення вимог земельного законодавства та кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки.

З огляду на викладене, позивач просить суд зобов`язати ТОВ НЕМИРІВ-ОЙЛ" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0275 га із земель запасу житлової та громадської забудови комунальної власності Рівненської міської ради в районі вулиці Макарова, яка є суміжною із земельною ділянкою, що перебуває на праві приватної власності у ТОВ 'НЕМИРІВ-ОЙЛ за к.н. 5624689500:10:000:0009.

Присутній у судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Як вбачається із відзиву, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.

Так, у даній заяві по суті спору відповідач звертає увагу, що згідно з позовними вимогами відповідач по справі здійснив самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,0275 га із земель запасу житлової та громадської забудови комунальної власності Рівненської міської ради в районі вулиці Макарова в місті Рівне, яка є суміжною із земельною ділянкою, що належить Відповідачу.

У 2017 році відповідач забудував належну земельну ділянку йому на праві приватної власності та ввів в експлуатацію автозаправний комплекс з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, АГЗП. Під час проектування йому були погодженні заїзди та виїзди до об`єкту нерухомості з дотриманням правил дорожнього руху, які заходили та виходили на вулицю Макарова в місті Рівне. Дана організація руху була погоджена з Управлінням безпеки дорожнього руху Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України, що підтверджується листом за вих. № 2891/20/10/04-2017 від 15.05.2017.

Окрім того, як вказує відповідач 07.08.2017 згідно з розпорядженням Голови Рівненської районної державної адміністрації № 346 було затверджено детальний план території для розміщення об`єктів дорожнього сервісу (для будівництва автозаправного комплексу, автогазозаправного пункту та автомийки) на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Відповідно на день забудови вже було погоджено заїзд та виїзд до АЗК та АГЗП через суміжну земельну ділянку для повноцінного функціонування об`єкту критичної інфраструктури.

Вибір земельної ділянки для розміщення АЗС чи АЗК повинен відбутись ще в процесі планування забудови певної території.

Планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Відповідно до Державних будівельних норм Планування і забудова міських та сільських поселень (ДБН 360-92**), АЗС в населених пунктах слід розміщувати на земельних ділянках, що відокремлені від кварталів житлової та громадської забудови, з врахуванням загальних потреб населеного пункту залежно від рівня автомобілізації, інтенсивності руху, споживчого попиту.

Відповідач наголошує, що у великих містах АЗС слід розміщувати вздовж магістральних вулиць загальноміського та районного значення, в середніх та малих містах - вздовж магістральних вулиць та доріг, а також вулиць та доріг промислових та комунально-складських зон та на їх територіях. Розміщувати АЗС на пішохідних вулицях та проїздах всередині кварталів забороняється (п. 7.57 ДБН 360-92**). На те, що АЗС слід розміщувати за межами житлової території, вказується також у Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів від 19.06.1996 та в Державних санітарних правилах охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) від 09.07.1997 згідно Генерального плану забудови міста Рівне, що розміщений на Геопорталі відкритих даних управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради вулиці Макарова в районі будинку 44 в місті Рівне позначена як магістральна вулиця, відповідно суміжна земельна ділянка не може бути з цільовим призначенням як земля запасу житлової та громадської забудови.

Законодавством передбачено проектування АЗС з приміщеннями та окремими об`єктами сервісного обслуговування водіїв та транспортних засобів (так звані автозаправні комплекси або АЗК). Вимоги щодо їх розміщення такі:

- АЗК з пунктами технічного обслуговування транспортних засобів (технічне обслуговування, миття, змащування) слід розміщувати лише вздовж вулиць та доріг промислових та комунально-складських зон , на їх територіях та на виїздах з населених пунктів;

- АЗК без пунктів технічного обслуговування слід розміщувати відповідно до вимог, що встановлені для АЗС.

На даний час земельна ділянка, через яку здійснюються заїзд та виїзд на АЗК не сформована, цільове призначення не визначене.

Окрім вказаного, відповідач звертає увагу, що ТОВ НЕМИРІВ-ОЙЛ" звертався до позивача з листом з проханням розглянути можливість передачі спірної земельної ділянки в користування або у власність.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, пояснення третьої особи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

22 листопада 2022 року Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Н. Церковної ухвалив рішення у справі № 918/797/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕМИРІВ ОЙЛ" до Рівненської міської ради про спонукання виконати певні дії, яке має преюдиційне значення для розгляду справи № 918/102/22.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

У рішенні господарський суд Рівненської області від 22.11.2022 у справі № 918/797/22 встановлено наступне.

09 березня 2017 року ТОВ НЕМИРІВ-ОЙЛ" уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з умовами якого придбав у власність земельну ділянку: кадастровий номер 5624689500:10:000:0009, площею 0,6518 га, цільове призначення для обслуговування та будівництва будівель торгівлі (підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.03.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 175667356246).

В період 2017 2018 років році ТОВ НЕМИРІВ-ОЙЛ" забудував належну йому земельну ділянку та 17.09.2018 ПН Мечкало О.В. здійснила Державну реєстрацію речового права на нерухоме майно про реєстрацію права власності - Автозаправного комплексу та автозаправний пункт, комплекс будівель і споруд № 8, загальною площею 441,1 кв.м., за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с/рада Шпанівська, комплекс будівель і споруд №8, будинок 8, згідно Сертифікату серія ІУ № 163182190610 засвідчення відповідності закінченого будівництва об`єкта від 07.08.2018.

Під час проектування ТОВ НЕМИРІВ-ОЙЛ" були погодженні заїзди та виїзди до об`єкту нерухомості з дотриманням правил дорожнього руху, які заходили та виходили на вулицю Макарова в місті Рівне. Дана організація руху була погоджена з Управлінням безпеки дорожнього руху Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України, що підтверджується листом за вих. № 2891/20/10/04-2017 від 15.05.2017.

07 серпня 2017 року згідно з розпорядженням Голови Рівненської районної державної адміністрації № 346 було затверджено детальний план території для розміщення об`єктів дорожнього сервісу (для будівництва автозаправного комплексу, автогазозаправного пункту та автомийки) на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Відповідно на день забудови вже було погоджено заїзд та виїзд до АЗК та АГЗП через суміжну земельну ділянку для повноцінного функціонування об`єкту критичної інфраструктури.

Вибір земельної ділянки для розміщення АЗС чи АЗК відбувся ще в процесі планування забудови певної території. Планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Відповідно до Державних будівельних норм Планування і забудова міських та сільських поселень (ДБН 360-92**), АЗС в населених пунктах слід розміщувати на земельних ділянках, що відокремлені від кварталів житлової та громадської забудови, з врахуванням загальних потреб населеного пункту залежно від рівня автомобілізації, інтенсивності руху, споживчого попиту.

ТОВ НЕМИРІВ-ОЙЛ" неодноразово звертався до Рівненської міської ради зі зверненнями щодо передачі земельної ділянки, площею 0,0275 га, яка розташована за адресою: Рівненська обл., м. Рівне із земель запасу житлової та громадської забудови комунальної власності Рівненської міської ради в районі вулиці Макарова, яка є суміжною із земельною ділянкою, що перебуває на праві приватної власності у ТОВ НЕМИРІВ-ОЙЛ" за кадастровим номером: 5624689500:10:000:0009, на якій облаштовані заїзд та виїзд на АЗК, у користування чи власність, що підтверджується листами за вих. № 9 від 17.05.2019 року та № 12 від 12.09.2022.

Окрім того, у рішенні від 22.11.2022 Господарський суд Рівненської області у справі № 918/797/22 встановлено, що як вбачається із матеріалів справи на звернення ТОВ НЕМИРІВ-ОЙЛ" від 17.05.2019 № 9, Рівненською міською радою прийнято рішення від 10.10.2019 № 6634 про відмову від включення земельної ділянки на вулиці Макарова до переліку земельних ділянок, право оренди яких підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), та від надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення. Рівненською міською радою повідомлено про дане рішення ТОВ НЕМИРІВ-ОЙЛ" листом від 29.10.2019 за №05-1402 на № 11 від 26.06.2019.

На клопотання від 12.09.2022 за № 12, Рівненською міською радою повідомлено ТОВ НЕМИРІВ-ОЙЛ", що згідно із частиною 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. 2, 3 ст. 134 цього кодексу.

ТОВ НЕМИРІВ-ОЙЛ" звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до Рівненської міської ради у справі № 918/797/22, у якому просив зобов`язати Рівненську міську раду Рівненської області укласти договір оренди земельної ділянки, площею 0,0275 га, яка розташована за адресою: Рівненська обл., м. Рівне із земель запасу житлової та громадської забудови комунальної власності Рівненської міської ради в районі вулиці Макарова, яка є суміжною із земельною ділянкою, що перебуває на праві приватної власності у ТОВ НЕМИРІВ-ОЙЛ" за кадастровим номером: 5624689500:10:000:0009.

У задоволенні означеного позову у справі № 918/797/22 відмовлено з підстав, викладених у рішенні Господарського суду Рівненської області від 22.11.2022 у справі № 918/797/22. Дане рішення набрало законної сили 15.12.2022.

Рівненська міська рада у справі № 918/102/22 просить суд зобов`язати ТОВ "НЕМИРІВ-ОЙЛ" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0275 га із земель запасу житлової та громадської забудови комунальної власності Рівненської міської ради в районі вулиці Макарова, яка є суміжною із земельною ділянкою, що перебуває на праві приватної власності у ТзОВ "НЕМИРІВ-ОЙЛ за к.н. 5624689500:10:000:0009.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони ( об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народ} права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Рівненської міської ради.

У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України, встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Судом встановлено, що 05.11.2021 на адресу Рівненської міської ради скеровано матеріали адміністративного провадження щодо директора ТОВ "НЕМИРІВ-ОЙЛ" Тимощука Ігоря Івановича щодо самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0275 га, із земель запасу житлової та громадської забудови, комунальної форми власності, яка є суміжною із земельною ділянкою з кадастровим номером 5624689500:10:000:0009, що перебуває у приватній власності ТОВ НЕМИРІВ-ОИЛ та розташована в районі вулиці Макарова в місті Рівному для вжиття заходів реагування згідно з вимогами законодавства.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 28.11.2018 №1200-ДК здійснено державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності шляхом проведення позапланової перевірки на земельній ділянці площею 0,0275 га по вулиці Макарова в місті Рівному. Вказана земельна ділянка віднесена до земель комунальної форми власності Рівненської територіальної громади.

В результаті перевірки встановлено, що ТОВ "НЕМИРІВ-ОЙЛ" на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5624689500:10:000:0009, площею 0,6518 га, яка розташована на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області та межує із землями м. Рівного в районі вулиці Макарова.

На вказаній земельній ділянці побудована автозаправна станція із торговим мінімаркетом (далі - АЗС). Під час влаштування заїзду на АЗС зі сторони вул. Макарова в м. Рівному ТОВ "НЕМИРІВ-ОЙЛ" в особі директора Тимощука Ігоря Івановича, вийшло за межі земельної ділянки, яка належить товариству на праві приватної власності і самовільно зайняло частину земельної ділянки площею 0,0275 га із земель запасу житлової та громадської забудови комунальної власності Рівненської міської ради, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно з пояснень особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності директор ТзОВ "НЕМИРІВ-ОЙЛ" Тимощук І.І. із змістом протоколу та викладених у ньому обставин вчиненого адміністративного правопорушення був згідний.

За дані правопорушення директора ТОВ "НЕМИРІВ-ОЙЛ" ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення на суму штрафу 340 грн. та нараховано шкоду у розмірі 2949, 98 грн.

Повідомлення про сплату шкоди направлено ТзОВ "НЕМИРІВ-ОЙЛ 06.02.3019. Шкода на даний час не сплачена.

02 травня 2019 року директора ТОВ "НЕМИРІВ-ОЙЛ'' Тимощука І.І. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення на суму штрафу 510 грн. за невиконання вимог припису від 05.02.2019 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України (ст. 187 Земельного кодексу України).

Згідно із ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь - які дії які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Зі змісту ст. 122 Земельного кодексу України вбачається, що право розпорядження землями комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб належить сільським, селищним, міським радам.

Відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з визначеним ст. 123 Земельного кодексу України порядку одержання у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, особа звертається з клопотанням про надання дозволу на розроблення проект у землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

При цьому, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відсутність у цієї особи даних документів є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Так, використання земельної ділянки комунальної власності, яка не виділялась відповідачеві у власність чи користування, свідчить про порушення вимог земельного законодавства та кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки.

Визначення факту самовільного зайняття земельної ділянки міститься у ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», згідно якої будь-які особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутністю відповідного рішення органу виконавчої влади чи орган} місцевого самоврядування про неї, передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, вважаються самовільним зайняттям земельних ділянок.

Статтею 90 Земельного кодексу України визначено, що власники земельних ділянок мають право, зокрема, самовільно господарювати на землі. Порушення права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Такий захист здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, а також відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно із ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Спір у даній справі виник щодо самовільного (без відповідних правовстановлюючих документів) використання відповідачем земельної ділянки.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "НЕМИРІВ-ОЙЛ під час влаштування заїзду на АЗС зі сторони вул. Макарова в м. Рівному вийшло за межі земельної ділянки, яка належить Товариству на праві приватної власності з кадастровим номером 5624689500:10:000:0009 та самовільно зайняло частину суміжної земельної ділянки комунальної форми власності.

Господарський суд розцінює дії ТОВ "НЕМИРІВ-ОЙЛ як самовільне зайняття земельної ділянки, позаяк відповідач використовує земельну ділянку комунальної власності, що межує із його земельною ділянкою з кадастровим номером 5624689500:10:000:0009, без відповідного на те дозволу та без правовстановлюючих документів.

Використання самовільно зайнятої земельної ділянки в порушення вимог земельного законодавства, позбавляє орган місцевого самоврядування права користування земельною ділянкою та одержувати відповідні доходи від розпорядження земельною ділянкою.

Слід також зазначити, що ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1 ст. 41 Конституції України).

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, зокрема, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України за власником закріплено право, у разі наявності в нього достатніх підстав припускати можливість порушення свого права власності іншою особою, звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Отже, цивільне законодавство визначає усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном як спосіб захисту речових прав, який може бути реалізований шляхом подання негаторного позову.

За загальним правилом, позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред`явлення негаторного позову. Власник має право у даному випадку вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права.

Характерною ознакою такого позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Як вбачається із підстав та предмету позову, позивач звернувся до Господарського суду Рівненської області із негаторним позовом до відповідача.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, юридичні особи та фізичні особи підприємці мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

У розумінні положень наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає користуванню та розпорядженню ним своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власникові в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування, належним йому майном. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17.

Умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця). Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування об`єктом нерухомості у судовому порядку, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо такого об`єкту, а також підтверджений належними доказами факт порушення нього права на нерухомість (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або орендаря тощо).

Негаторний позов це позов про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння.

Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що власником спірного майна (земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Рівного, загальною площею 0,0275 га із земель запасу житлової та громадської забудови в районі вулиці Макарова) є позивач, а відповідач самовільно зайняв означену земельну ділянку, яка є суміжною із земельною ділянкою, що перебуває на праві приватної власності у ТОВ "Немирів-Ойл" (кадастровий номер 5624689500:10:000:0009), відтак відповідачем порушено прав та законні інтереси позивача щодо користування майном.

Згідно ч. 3 ст. 30 ГПК України визначено, що спори, які виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або його основної частини.

У зв`язку із тим, що самовільно зайнята земельна ділянка розташована на території міста Рівного, Рівненської області, позовну заяву правомірно пред`явлено до Господарського суду Рівненської області.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Поняття і види доказів викладені у ст. 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Слід зазначити, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Питання про прийняття доказів спершу повинно вирішуватися під час їх представлення суду. Однак остаточно може з`ясуватися неналежність доказу і на подальших стадіях, під час їх оцінки судом, аж до проголошення рішення.

Мета судового дослідження полягає у з`ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у визначенні прав та обов`язків (відповідальності) осіб, які є суб`єктами даних відносин. Судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів. З усіх поданих особами, що беруть участь у справі, доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а відповідач своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір у розмірі 2 481 грн 00 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 119, 120, 123, 129, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Рівненської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирів-Ойл", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Немирів-Ойл" (22800, Вінницька обл., Немирівський р-н, місто Немирів, вул. Соборна, будинок 216-А, код ЄДРПОУ 38064343) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0,0275 га із земель запасу житлової та громадської забудови комунальної власності Рівненської міської ради в районі вулиці Макарова (м. Рівне), яка є суміжною із земельною ділянкою, що перебуває на праві приватної власності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирів-Ойл" (22800, Вінницька обл., Немирівський р-н, місто Немирів, вул. Соборна, будинок 216-А, код ЄДРПОУ 38064343) за кадастровим номером 5624689500:10:000:0009.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирів-Ойл" (22800, Вінницька обл., Немирівський р-н, місто Немирів, вул. Соборна, будинок 216-А, код ЄДРПОУ 38064343) на користь Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12 А, код ЄДРПОУ 34847334) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.01.2023.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич