Рішення

від 10.01.2023 по справі 918/937/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/937/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фабрика сталевих продуктів"

до відповідача Дочірнього підприємства "Авіком Рівне"

про стягнення в сумі 741 136 грн. 32 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Рицак Н.В.;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

10 листопада 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська фабрика сталевих продуктів" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" (далі - відповідач) про стягнення в сумі 741 136 грн. 32 коп.

В обґрунтування позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська фабрика сталевих продуктів" посилається на неналежне виконання Дочірнім підприємством "Авіком Рівне" зобов`язань за договором 19/03 від 19 березня 2021 року, що у свою чергу призвело до виникнення заборгованості в сумі 741 136 грн. 32 коп. (з якої 669 295 грн. 75 коп. основного боргу, 36 618 грн. 73 коп. пені, 5 996 грн. 16 коп. 3% річних, та 29 225 грн. 68 коп. інфляційних втрат), яку позивач просить стягнути з відповідача.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст.ст. 11-16, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 4,12,20,42,46,162-164,171,172,176,247 ГПК України.

Відповідач у свою чергу не скористався наданим йому законом правами подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору.

Суд зазначає, що до матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачам копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача, яка також є офіційною адресою його місця проживання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 3, 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, ухвалу суду про відкладення розгляду справи та закриття підготовчого провадження відповідачем отримані, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення.

З огляду на викладене, Дочірнє підприємство "Авіком Рівне" вважається повідомленим про розгляд справи № 918/937/22 належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даного спору, останній не скористалися свої процесуальним правом на подачу відзиву або будь-яких інших пояснень, тому вважає можливим здійснювати розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 10 січня 2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання 10 січня 2023 року не забезпечив.

Заяви та клопотання у справі.

22 грудня 2022 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/937/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фабрика сталевих продуктів" до відповідача Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" про стягнення в сумі 741 136 грн. 32 коп., розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 05 грудня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05 грудня 2022 року відкладено розгляд справи на 19 грудня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19 грудня 2022 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/937/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фабрика сталевих продуктів" до відповідача Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" про стягнення в сумі 741 136 грн. 32 коп. та призначено розгляд справи № 918/937/22 до судового розгляду по суті на 10 січня 2023 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

19 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська фабрика сталевих продуктів" (далі - продавець) та Дочірнім Підприємством "Авіком Рівне" укладено Договір № 19/03 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов`язується виготовити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язаний прийняти товар перелік та вартість якого вказані у специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору №19/03) та оплатити його вартість.

Відповідно до пункту 1.2. договору продавець зобов`язується передати у власність покупця товар в термін, що не перевищує 30 робочих днів, з моменту здійснення покупцем попередньої оплати вартості товару.

Загальна сума договору відповідно до специфікації № 1 становить 3 169 295 грн. 75 коп. в тому числі ПДВ - 528 215 грн. 96 коп.

Згідно пункту 3.1. договору оплата вартості товару здійснюється на наступних умовах: 500 000 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ, від загальної суми Договору вказаної в специфікації № 1 сплачується на умовах попередньої оплати, решта суми 2 669 295 грн. 75 коп. в тому числі ПДВ від загальної суми Договору вказаної в специфікації № 1 оплачуються протягом 21 календарного дня після поставки товару. Оплата за цим Договором проводиться у гривнях (пункт 3.2. Договору).

Пункт 4.1. Договору регламентує, що передача товару оформляється двостороннім підписанням уповноваженими представниками сторін видаткових накладних на товар, що є невід`ємною частиною даного Договору. Передача товару здійснюється на складі продавця, у строк, що не перевищує 30 робочих днів, від дня проведення попередньої оплати передбаченої п. 3.1. Договору.

Право власності на товар переходить до покупця в момент його передачі (пункт 4.5. Договору).

Відповідно до 8.2. Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Даний Договір буде вважатися завершеним (виконаним) після виконання взаємних зобов`язань та проведення всіх розрахунків між сторонами (п. 8.3. Договору).

На виконання умов вищевказаного Договору 19 березня 2021 року відповідачем здійснено попередню оплату у розмірі 500 000 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ.

На виконання умов Договору, а саме пунктів 1.2. та 4.2. позивач передав, а відповідач прийняв передбачений у специфікації № 1 товар, що підтверджується видатковою накладною № УФ-0000118 від 12 квітня 2021 року.

Відповідно до умов Договору, а саме пункту 3.1.. відповідач зобов`язаний здійснити повний розрахунок за поставлений товар протягом 21 календарного дня після поставки товару.

Зважаючи на той факт, що поставка товару та передача його у власність відповідач здійснена 12 квітня 2021 року, що підтверджується видатковою накладною № УФ-0000118 від 12 квітня 2021 року та враховуючи положення пункту 3.1. Договору, відповідач повинен здійснити повний розрахунок за Договором у термін до 03 травня 2021 року.

Відповідно до Акту звірки розрахунків з учасників процесу станом на 03 травня 2021 року, заборгованість відповідача становила 2 669 295 грн. 75 коп.

04 листопада 2021 року відповідачем здійснено оплату в рахунок погашення вищевказаної заборгованості по Договору у розмірі 2 000 000 грн. 00 коп.

Станом на 05 листопада 2021 року, заборгованість відповідача перед позивачем становить 669 295 грн. 75 коп.

З метою врегулювання фінансових претензій позивача до відповідача, у досудовому порядку, останній направив відповідачу вимогу, в якій просить погасити заборгованість у розмірі 669 295 грн. 75 коп. у термін до 01 листопада 2022 року.

Однак, вищевказана вимога позивача на час подання позовної заяви відповідачем залишена без відповіді а заборгованість не погашеною.

Враховуючи викладені обставини та прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за порушення строків проведення оплати за поставлений товар в сумі 741 136 грн. 32 коп., з якої 669 295 грн. 75 коп. основного боргу, 36 618 грн. 73 коп. пені, 5 996 грн. 16 коп. 3% річних, та 29 225 грн. 68 коп. інфляційних втрат.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Джерела права й акти їх застосування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору від 19 березня 2021 року № 19/03.

В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме: копія договору № 19/03 від 19 березня 2021 року; копія специфікації № 1 (Додаток №1 до договору №19/03 від 19 березня 2021 року); копія видаткової накладної № УФ - 0000118 від 12 квітня 2021 року; акт звірки розрахунків з Дочірнім Підприємством "Авіком Рівне" 30559953 від 03 травня 2021 року; акт звірки розрахунків з Дочірнім Підприємством "Авіком Рівне" 30559953 від 05 листопада 2021 року; акт звірки розрахунків з Дочірнім Підприємством "Авіком Рівне" 30559953 від 13 жовтня 2022 року; копія вимоги досудового - попередження № 13/10 від 13 жовтня 2022 року; копія накладної № 8240009091130; акт звірки розрахунків з Дочірнім Підприємством "Авіком Рівне" 30559953 від 07 листопада 2022 року.

На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин з поставки товару; факт передачі позивачем товару відповідачу; факт отримання відповідачем товару; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань по оплаті за поставлений товар.

Згідно до розрахунку заборгованості станом час звернення позивачем з позовом до суду заборгованість відповідача перед останнім за поставку товару становить 669 295 грн. 75 коп.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази повної сплати заборгованості відповідачем.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечені відповідачем.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фабрика сталевих продуктів" до відповідача Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" в частині стягнення основної заборгованості в сумі 669 295 грн. 75 коп., підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Окрім того, враховуючи зазначені прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України та умов договору пеню, 3% річних, штраф та інфляційні втрати, а саме 36 618 грн. 73 коп. пені, 5 996 грн. 16 коп. 3% річних, та 29 225 грн. 68 коп. інфляційних втрат.

Суд здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення LIGA:360 встановив, що позивачем вірно нараховано суму відповідальності за неналежне виконання грошового зобов`язання.

Отже, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про правомірне нарахування позивачем відповідачу пені, 3% річних, штрафу та інфляційних втрат.

До стягнення з відповідача підлягає наступна відповідальність за невиконання грошового зобов`язання та штрафні санкції, а саме 36 618 грн. 73 коп. пені, 5 996 грн. 16 коп. 3% річних, та 29 225 грн. 68 коп. інфляційних втрат.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні в розумінні ст. ст. 74-78 ГПК України будь-які докази сплати у повному обсязі нарахованих штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

З правовою позицією та аргументами позивача суд погоджується та приймає останні.

Оцінка аргументам відповідача не надавалась, оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових заперечень.

Порушені права та інтереси позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати за поставлений товар та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення суми заборгованості та відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 11 117 грн. 05 коп.

У зв`язку із повним задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, який не сплатив відповідачу обумовлені договором кошти у встановлений строк, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 11 117 грн. 05 коп., покладається відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" (33009, м. Рівне, пров. Робітничий, 5, код. 30559953) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фабрика сталевих продуктів" (82400, м. Стрий, вул. Коновальця, 3, код. 36012686) 669 295 (шістсот шістдесят дев`ять тисяч двісті дев`яносто п`ять) грн. 75 коп. основного боргу, 36 618 (тридцять шість тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 73 коп. пені, 5 996 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 16 коп. 3% річних, 29 225 (двадцять дев`ять тисяч двісті двадцять п`ять) грн. 68 коп. інфляційних втрат та 11 117 (одинадцять тисяч сто сімнадцять) грн. 05 коп. судових витрат.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18 січня 2023 року.

Суддя Войтюк В.Р.