ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року Справа № 160/988/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
за участі секретаря судового засідання: Лісенко К.В.,
представника позивача: Кяляшева Д.М.,
представника відповідача: Пилипчука Є.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
17.01.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення у формі висновку службового розслідування підстав документування паспортом громадянина України ГУ ДМС України в Дніпропетровської області, прийнятого на підставі висновку, затвердженого 14.12.2020 року, як прийнятого неправомірно та всупереч встановленим судом фактам;
- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області направити до П`ятихатського районного відділу РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області та до Інформаційної підсистеми функціональний модуль «Недійсні документи» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби інформацію про скасування висновку Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №341/2020 від 14.12.2020 року за результатами службової перевірки щодо підстав оформлення паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05.10.2011 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточненої позовної заяви, зазначається, що належних підстав для визнання паспорта позивача недійсними у відповідача не було, оскільки позивач набув громадянства України правомірно, ніяких фальшивих або підроблених документів для оформлення громадянства не подавав. Так, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ванадзор (Республіка Вірменія), будучи неповнолітньою дитиною набув громадянство України відповідно до ст.14 Закону України «Про громадянство» за фактом належності до громадянства України його рідної матері ОСОБА_2 , яка, у свою чергу, набула громадянство України у лютому 2011 року на підставі ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство» на підставі приналежності до громадянства її рідної сестри ОСОБА_3 , яка є громадянкою України з 24.08.1991р., постійно проживає на території України з 1988 року та станом на теперішній час. Тобто, як і мати позивача надала всі необхідні документи та заяви, пройшовши таким чином передбачену законодавством процедуру, так і сам позивач надав усі необхідні документи та заяви і також пройшов визначену законом процедуру набуття громадянства. Жодних зауважень до наданих документів та до самої процедури у відповідальних працівників органу, що оформлював набуття громадянства, як матері позивача, так і в подальшому самого позивача, на той момент не було. Отримавши паспорт громадянина України 05.10.2011 року, позивач добросовісно тривалий час, вважав, що ним додержано вимоги закону щодо підстав набуття громадянства України. Весь цей час позивач безперервно проживав на території України, навчався у Загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 П`ятихатської районної ради Дніпропетровської області, яку закінчив у 2012 році з відзнакою, після чого вступив до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, який закінчив у 2017 році, і в подальшому тривалий час працював в АТ КБ «ПриватБанк», і весь цей час позивач вільно і відкрито користувався паспортом громадянина України, отримав картку платника податків, був зареєстрований за місцем свого проживання. Натомість, жодних зв`язків з країною свого походження - Республікою Вірменія позивач не має, він ніколи не звертався з заявою про отримання громадянства Вірменії і ніколи не відвідував цієї країни. Згідно зі ст.21 Закону України «Про громадянство України» рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Жодних інших підстав, які б давали можливість суб`єкту владних повноважень скасувати належність до громадянства України чинним законодавством не передбачено. Тобто, скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх та належних доказів щодо встановлення факту обману, подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, але у спірному висновку таких фактів не наведено. Водночас, на думку позивача, прийняття відповідачем спірного висновку, яким фактично скасовано рішення про оформлення набуття позивачем громадянства України, пов`язане виключно з бажанням суб`єкта владних повноважень виправити власну помилку при оформленні позивачеві паспорта громадянина України, бо оскаржуваний висновок свідчить лише про недбале виконання посадовими особами своїх посадових обов`язків. При цьому, прийняття спірного рішення здійснено без урахування суспільної необхідності його прийняття і без урахування наслідків такого рішення, що є непропорційними. Також відповідачем порушено принцип належного врядування і його вимоги щодо своєчасності реагування на можливі процедурні порушення, позаяк оскаржуваний висновок було прийнято через 9 років після документування позивача паспортом громадянина України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2022р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви, в якій чітко зазначити реквізити (дату, номер тощо) рішення відповідача, яке позивач просить визнати протиправним та скасувати, а також копій цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі; належним чином завірених копій доданих до позовної заяви документів для суду та відповідача; завірених належним чином копій оскаржуваного рішення для суду та відповідача.
18.04.2022р. та 06.05.2022р. представником позивача надавалися до суду документи на виконання вимог ухвали від 07.02.2022р. з метою усунення недоліків позовної заяви.
Так, 18.04.2022р. представником позивача надано належним чином завірені копії доданих до позовної заяви документів для суду та відповідача, а 06.05.2022р. надано уточнену позовну заяву, в якій заявлено клопотання про витребування судом спірного висновку щодо підстав оформлення паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , затвердженого 14.12.2020р. ГУ ДМСУ в Дніпропетровській області. Також, в уточненій позовній заяві позивачем визначено відповідачем саме Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області та заявлено до нього оновлені позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2022р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин, а також із зазначенням конкретної дати, коли позивачеві стало відомо про існування спірного рішення; належним чином завірених копій оскаржуваного рішення відповідача для суду та відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, або докази вжиття позивачем (представником позивача) самостійно заходів для його отримання і неможливості здійснити це самостійно.
13.06.2022р. та 17.06.2022р. представником позивача надано до суду документи на виконання вимог ухвали від 11.05.2022р. з метою усунення недоліків позовної заяви, в тому числі заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 року прийнято позовну заяву (уточнену) до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/988/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 25.07.2022 року, і встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім цього, вищевказаною ухвалою суду клопотання позивача про витребування доказів задоволено, витребувано у Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області докази у справі, а саме: завірену належним чином копію висновку ГУ ДМСУ в Дніпропетровській області щодо підстав оформлення паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , затвердженого 14.12.2020р.; докази вручення позивачеві оскаржуваного висновку ГУ ДМСУ в Дніпропетровській області щодо підстав оформлення паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , затвердженого 14.12.2020р.
Також ухвалою суду від 24.06.2022р. у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, П`ятихатського районного відділу РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області відмовлено.
19.07.2022 року до суду надійшов відзив Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуваним висновком Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №341/2020, складеним за результатами службової перевірки щодо оформлення П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05.10.2011 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано визначено, що вищевказаний паспорт видано з порушенням вимог чинного законодавства, відтак, він є недійсним, підлягає вилученню, анулюванню та знищенню, оскільки проведеною перевіркою встановлено, що в архівній справі про набуття громадянства України №85416 у заяві матері позивача - ОСОБА_2 відомості про набуття разом із нею громадянства України її неповнолітніми дітьми, в тому числі, і позивачем, відсутні, водночас, і мати, і батько позивача на момент його народження були громадянами Республіки Вірменія, а не України, і в Україні не проживали; батько перебував і перебуває у громадянстві Республіки Вірменія, мати набула громадянство України у 2011 році, проте, дитина - ОСОБА_1 - за заявою матері громадянином України не реєструвалась, водночас, з відповіді Посольства Республіки Вірменії в Україні від 31.10.2019р., наданої на запит відповідача, встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Республіки Вірменія. Разом з тим, згідно з вимогами законодавства, чинними станом на 2011 рік, зокрема, ст.14 Закону України «Про громадянство України», для документування паспортом громадянина України ОСОБА_1 його матері - ОСОБА_2 необхідно було оформити набуття громадянства України дитиною, у зв`язку із перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них. Проте, як показала перевірка, ОСОБА_1 за обліками територіальних органів та підрозділів ДМС України серед осіб, які набули громадянство України, в порядку, передбаченому законами України, не значиться. При цьому, згідно з пунктом 3 розділу 1 Порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом МВС України від 15.06.2006р. №600 (далі - Порядок №600), що був чинний на момент видачі позивачеві паспорта громадянина України ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і втратив чинність на підставі наказу МВС України від 13.04.2012р. №320), заявниками для оформлення паспорта мають подаватися у разі необхідності, зокрема, такі додаткові документи, як довідка про реєстрацію особи громадянином України або свідоцтво про належність до громадянства України. Водночас, відповідно до п.18 розділу 5 Порядку №600 іноземці та особи без громадянства, які набули громадянства України відповідно до чинного законодавства України, отримували паспорти на підставі довідки встановленого зразка, виданої територіальним органом служби у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. У графі 8 заяви зазначалися реквізити довідки, а в графі "службові відмітки" - номер і дата рішення про набуття особою громадянства України та країна попереднього громадянства. Отже, беручи до уваги вищевказані приписи Порядку №600, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , оформлений на ім`я ОСОБА_1 з порушення вимог законодавства України, а саме: пунктів 2, 3 розділу 1, пункту 18 розділу 5 Порядку №600. Згідно з інформацією, наявною у П`ятихатському РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, станом на 05.10.2011р. посаду начальника сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб П`ятихатського РВ УМВС України в Дніпропетровській області займав майор міліції ОСОБА_4 . Таким чином, відповідно до пунктів 108, 109 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015р. №302 (далі - Порядок №302), за результатами зібраної під час службової перевірки інформації затверджено висновок службової перевірки від 14.12.2020р. №341/2020 «Про оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 з порушенням вимог чинного законодавства. При цьому, вказаним висновком не було скасовано рішення про оформлення набуття громадянства ОСОБА_1 , оскільки даний висновок є висновком службової перевірки щодо оформлення саме паспорта з порушенням вимог законодавства. Крім того, ОСОБА_1 за набуттям громадянства України не звертався та є громадянином Республіки Вірменія. Також відповідачем зауважено, що Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, який входив до структури МВС України, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію урядових органів» від 28.03.2011р. №346 ліквідований як юридична особа без правонаступництва, відтак, ГУ ДМС України в Дніпропетровській області не є його правонаступником та не може нести відповідальність за рішення, дії чи бездіяльність ВГІРФО ГУМВС України в Дніпропетровській області.
Також 19.07.2022 року відповідачем разом із відзивом подано витребувані ухвалою суду від 24.06.2022 року докази у справі.
Крім цього, разом з відзивом відповідачем подано клопотання про розгляд справи №160/988/22 у судовому засіданні з повідомленням сторін.
27.07.2022 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім висловлено позицію, аналогічну викладеній у позовній заяві.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року клопотання Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі №160/988/22 задоволено, вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/988/22 за правилами загального позовного провадження, а також призначено підготовче судове засідання на 04.10.2022 року о 16:00 год.
У підготовчому судовому засіданні 04.10.2022р. усною ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, у відповідача витребувано додаткові докази у справі, а саме: докази направлення та вручення позивачеві запрошення від 29.12.2020р. №1256-347/1256-20, а також докази ознайомлення позивача з висновком за результатами службової перевірки №341/2020, затвердженим Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України 14.12.2020р.
У зв`язку із витребуванням у відповідача додаткових доказів у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 25.10.2022р. на 13:00год.
25.10.2022 року до суду від відповідача надійшли додаткові докази у справі, витребувані судом у підготовчому судовому засіданні 04.10.2022р., а саме: копія запрошення від 29.12.2020р. №1256-347/1256-20 та копія реєстраційно-контрольної картки, в якій зафіксовано дату направлення цього запрошення - 29.12.2020р. ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу №160/988/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 16 листопада 2022 року о 13:30 год.
У судовому засіданні 16.11.2022р. усною ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, у відповідача витребувано більш чіткі копії документів, що подавалися ОСОБА_2 разом із заявою про оформлення набуття громадянства України від 10.11.2010р., бо надані разом із відзивом копії цих документів частково в нечитабельному стані, у зв`язку із чим у судовому засіданні оголошено перерву до 23.11.2022р. на 11:00год.
21.11.2022р. до суду надійшло клопотання представника позивача про призначення почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2022 року у задоволенні клопотання представника позивача про призначення почеркознавчої експертизи у справі №160/988/22 відмовлено у повному обсязі.
Також у судовому засіданні 16.11.2022р. представником відповідача заявлено клопотання про надання додаткового часу для подачі витребуваних судом 16.11.2022р. більш чітких копій документів, що подавалися ОСОБА_2 разом із заявою про оформлення набуття громадянства України від 10.11.2010р., яке усною ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено і оголошено перерву у розгляді справи до 30.11.2022р.
30.11.2022р. до суду від представника відповідача надійшли витребувані судом 16.11.2022р. більш чіткі копії документів, що подавалися ОСОБА_2 разом із заявою про оформлення набуття громадянства України від 10.11.2010р.
У судовому засіданні 30.11.2022р. оголошено перерву до 06.12.2022р. на 13:30год. задля надання представнику позивача додаткового часу для ознайомлення з наданими представником позивача документами.
05.12.2022р. до суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначалося, що під час оформлення набуття громадянства матір`ю позивача - ОСОБА_2 останньою разом із необхідними документами надавалися оригінали свідоцтв про народження її неповнолітніх дітей, в тому числі і позивача, особисто ОСОБА_4 , який за своїми посадовими обов`язками відповідав за оформлення та видачу паспорта громадянина України на той час. При цьому, перевіркою, оформленням набуття громадянства та видачею паспортів як ОСОБА_2 , так і її сина - ОСОБА_1 займалася одна й та ж сама посадова особа - ОСОБА_4 . Заява ОСОБА_2 про набуття громадянства України заповнювалася відповідним працівником підрозділу уповноваженого органу машинописним текстом, що і могло бути причиною того, що необхідна інформація помилково не внесена до цієї заяви саме цим працівником. Водночас, позивач, як і його мати, діяли згідно з інструкціями співробітників уповноваженого органу, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на набуття громадянства України, тобто подавали всі необхідні документи, які, в свою чергу, мали бути перевірені саме працівниками уповноваженого органу на предмет відповідності закону та встановлення обставин, з якими закон пов`язує видачу паспортного документа після досягнення певного віку. За результатами розгляду заяви позивача про видачу паспортного документа по досягненню певного віку цю заяву було задоволено без жодних зауважень чи заперечень з боку уповноваженого органу, що спонукало позивача до висновку, що останній виконав усі передбачені законом вимоги для отримання паспорта. Разом з цим, неприпустимо наслідки недбалого ставлення до посадових обов`язків співробітників уповноваженого органу покладати на позивача, на особу, яка сумлінно виконала усі інструкції та вимоги таких співробітників, відповідальних за дотримання закону та Порядку №600, чинного на той час, при оформленні паспорта позивача.
У судовому засіданні 06.12.2022р. оголошено перерву до 14.12.2022р. на 11:00год.
У судових засіданнях представник позивача підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені в ньому та у відповіді на відзив, а також у додаткових письмових поясненнях доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судових засіданнях пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ванадзор, Республіки Вірменія, документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 05.10.2011 року П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області. З 22.11.2010р. по 08.12.2011р. був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 ; з 06.01.2021р. по 28.09.2012р. - за адресою: АДРЕСА_2 з 05.10.2012р. по теперішні час - за адресою: АДРЕСА_3 .
У листопаді 2021 року позивач випадково дізнався про недійсність його паспорту, у зв`язку із чим 16.11.2021р. його представником (адвокатом Кяляшевим Д.М.) був надісланий адвокатський запит на адресу ГУДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 .
Листом від 30.11.2021р. за вих.№1201.4.1-13647/12.2-21 ГУДМС України в Дніпропетровській області повідомило представника позивача про те, що згідно з висновком службової перевірки щодо оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 з порушенням вимог чинного законодавства, затвердженим 14.12.2020р., встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серед осіб, які набули громадянство України у порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України, не значиться. Заяв або клопотань щодо оформлення набуття або прийняття до громадянства України не подавав. ОСОБА_1 народився в м. Ванадзор Республіки Вірменія та прибув в Україну в неповнолітньому віці разом із матір`ю - ОСОБА_2 . На момент народження ОСОБА_1 його батьки перебували в громадянстві Республіки Вірменії. Мати - ОСОБА_2 набула громадянство України 18.02.2011р., але у поданій нею заяві про набуття громадянства України відомості щодо набуття разом з матір`ю громадянства України неповнолітніх дітей відсутні. Проте, 05.10.2011р. П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 був документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 . Тобто, зазначене вказує, що рішення про оформлення паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 прийнято з порушенням вимог законодавства. З метою з`ясування інформації щодо належності ОСОБА_1 до громадянства Республіки Вірменія до Посольства Республіки Вірменія в Україні направлено запит та отримано відповідь, що ОСОБА_1 є громадянином Республіки Вірменія, однак, паспортом громадянина Республіки Вірменія не документований. Відтак, відповідно до п.109 Порядку №302, з урахуванням наявності підстав для визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, 20.11.2020р. ГУДМС України в Дніпропетровській області підготовлено та направлено до ДМС України висновок службової перевірки щодо оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 з порушенням вимог чинного законодавства, який затверджено 14.12.2020р. та згідно з яким вказаний паспорт визнано оформленим з порушенням вимог законодавства та таким, що є недійсним, підлягає вилученню, анулюванню та знищенню, а інформація про цей недійсний документ внесена до відомчої інформаційної системи ДМС із застосуванням засобів Реєстру, як передбачено п.113 Порядку №302.
Як слідує з висновку Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №341/2020 за результатами службової перевірки щодо оформлення П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05.10.2011 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з порушенням вимог чинного законодавства, затвердженого директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України 14.12.2020р., підставою для проведення цієї службової перевірки стало звернення ОСОБА_1 до відділу обслуговування громадян м. Дніпро ДП «Документ» з метою оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у зв`язку із чим відділом оформлення документів №2 ГУ ДМС України в Дніпропетровській області направлено до П`ятихатського РС ГУДМС України в Дніпропетровській області запит щодо перевірки підстав оформлення та видачі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 . За результатами проведених перевірок встановлено, що документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 здійснювалося у зв`язку із досягненням 16-річного віку на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11.11.1994р. Ванадзорським міським відділом реєстрації актів цивільного стану громадян (заява про видачу паспорта громадянина України ідентифікатор НОМЕР_3 ). Згідно з будинковою книгою, наданою заявником, останній у період з 22.10.2010р. по 08.12.2011р. по паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; з 05.10.2012р. значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 . За адресою: АДРЕСА_1 з 22.11.2010р. зареєстрована мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Кіровабад, Республіка Вірменія, яка 22.11.2010р. П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , у зв`язку із набуттям громадянства України (заява про видачу паспорта громадянина України ідентифікатор НОМЕР_5 ). Перевіркою архівних обліків ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (копія архівної справи про набуття громадянства України №85416) встановлено, що ОСОБА_2 набула громадянство України відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» за територіальним походженням, оскільки її рідна сестра ОСОБА_3 у 2007 році пройшла процедуру встановлення належності до громадянства України. На момент подання клопотання про набуття громадянства України ОСОБА_2 була документована паспортом громадянина Республіки Вірменія НОМЕР_6 , виданим 21.02.2001р. Кіроваканським міським відділом міліції 018, терміном дії до 21.02.2011р. У архівній справі про набуття громадянства України №85416 у заяві ОСОБА_2 відомості щодо набуття разом із нею громадянства України неповнолітніх дітей відсутні. З відібраних від ОСОБА_2 пояснень слідує, що вона прибула на територію України у 2001 році разом із сином ОСОБА_1 і з вказаного періоду вона разом з дитиною проживають на території України. Батько дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Ванадзор Республіки Вірменія, постійно проживає на території Республіки Вірменія у місті Ванадзор та є громадянином Республіки Вірменія, на території України ніколи не проживав та паспортом громадянина України не документований. З метою з`ясування інформації щодо належності ОСОБА_1 до громадянства Республіки Вірменія та оформлення ним паспорта громадянина цієї держави до Посольства Республіки Вірменія в Україні 31.10.2019р. за вих.№1201.4.1-20918/12.2-19 надіслано відповідний запит, у відповідь на який 31.10.2019р. Посольством Республіки Вірменія в Україні повідомлено, що ОСОБА_1 є громадянином Республіки Вірменія, однак, паспортом громадянина Республіки Вірменія не документований (вхід. №19242/1/1201-19ЕД від 18.12.2019р.). Тобто, за результатами здійснених перевірок встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Республіки Вірменія, його батьки на момент його народження в громадянстві України не перебували та на території України не проживали. Станом на 24.08.1991р. або 13.11.1991р. їх постійним місцем проживання є територія Республіка Вірменія. Батько перебував та перебуває у громадянстві іноземної держави, мати набула громадянство України у 2011 році дитина ОСОБА_1 за заявою матері громадянином України не реєструвалась. Відповідно до статті 3 Закону України «Про громадянство України» громадянство дитини, яка є іноземцем, залежить від правового статусу батьків. Так, на момент народження ОСОБА_1 його батьки перебували в громадянстві Республіки Вірменія. На момент документування паспортом громадянина України ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) мати ОСОБА_1 набула громадянство України. Набуття громадянства України дитиною, у зв`язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них, було запроваджено на підставі Закону України від 16.06.2005р. №2663-ІV. Форми заяви про оформлення дітьми набуття громадянства України були затверджені наказом МВС України від 20.07.2006р. №716 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України», який втратив чинність 18.08.2012р. на підставі наказу МВС України №715. Отже, згідно з вимогами чинного законодавства для документування паспортом громадянина України ОСОБА_1 його матері - ОСОБА_2 необхідно було оформити набуття громадянства України дитиною, у зв`язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них відповідно до ст.14 Закону України «Про громадянство України». Проте, як показала перевірка, ОСОБА_1 за обліками територіальних органів та підрозділів ДМС України серед осіб, які набули громадянство України в порядку, передбаченому законами України, не значиться. При цьому, згідно з пунктом 3 розділу 1 Порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом МВС України від 15.06.2006р. №600 (далі - Порядок №600), що був чинний на момент видачі позивачеві паспорта громадянина України ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і втратив чинність на підставі наказу МВС України від 13.04.2012р. №320), заявниками для оформлення паспорта мають подаватися у разі необхідності, зокрема, такі додаткові документи, як довідка про реєстрацію особи громадянином України або свідоцтво про належність до громадянства України. Заяви про видачу паспорта розглядалися працівниками територіальних підрозділів. Під час їх розгляду в разі необхідності з`ясовувалась належність особи до громадянства України. За результатами розгляду приймалося відповідне рішення, про що робився запис у відповідній графі заяви. Заяви і документи, оформлені неналежним чином, до розгляду не приймались і повертались заявникові. Водночас, відповідно до п.18 розділу 5 Порядку №600 іноземці та особи без громадянства, які набули громадянства України відповідно до чинного законодавства України, отримували паспорти на підставі довідки встановленого зразка, виданої територіальним органом служби у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. У графі 8 заяви зазначалися реквізити довідки, а в графі "службові відмітки" - номер і дата рішення про набуття особою громадянства України та країна попереднього громадянства. Отже, беручи до уваги вищевказані приписи Порядку №600, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , оформлений на ім`я ОСОБА_1 з порушення вимог законодавства України, а саме: статті 3 Закону України «Про громадянство України» та пунктів 2, 3 розділу 1, пункту 18 розділу 5 Порядку №600. Згідно з інформацією, наявною у П`ятихатському РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, станом на 05.10.2011р. посаду начальника сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб П`ятихатського РВ УМВС України в Дніпропетровській області займав майор міліції ОСОБА_4 (особа померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис про смерть №208). На підставі викладеного, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 05.10.2011р. П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід вважати оформленим з порушенням вимог чинного законодавства, та таким, що відповідно до абз.9 п.108 Порядку №302 є недійсним, підлягає вилученню, анулюванню та знищенню. З метою недопущення факту користування недійсним документом, після затвердження висновку службової перевірки, слід внести відомості про недійсний паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 до ІП «Заява про видачу паспорта громадянина України» та ІП «ФМ Недійсні документи» ЄІАС УМП ДМС. Також у висновку зазначено про необхідність запрошення ОСОБА_1 до територіального підрозділу ДМС для повідомлення про необхідність легалізації його особи на території України.
При цьому, судом встановлено, що ГУ ДМС України в Дніпропетровській області підготовлено письмове запрошення на ім`я ОСОБА_1 від 29.12.2020р. №1256-347/1256-20, в якому, зокрема, зазначено, що згідно з висновком за результатами службової перевірки №341/2020, затвердженим Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України 14.12.2020р., щодо оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 з порушенням вимог чинного законодавства, виданого П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області 05.10.2011р. на ім`я ОСОБА_1 , цей паспорт згідно з абз.9 п.108 Порядку №302 є недійсним, у зв`язку із чим позивачеві необхідно прибути з паспортом до П`ятихатського РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області для його вилучення, анулювання та знищення, а також надання роз`яснень щодо легалізації його особи на території України.
Відповідно до реєстраційно-контрольної картки, копія якої надана представником позивача до матеріалі справи, вищевказане запрошення направлено позивачеві 29.12.2020р.
Однак, жодних інших належних доказів щодо відправлення ОСОБА_1 запрошення від 29.12.2020р. №1256-347/1256-20, а також доказів вручення йому цього запрошення, як-то відповідних доказів поштового пересилання, відповідачем не надано, як і не надано жодних доказів ознайомлення позивача зі спірним висновком службової перевірки №341/2020, затвердженим Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України 14.12.2020р.
Відтак, відповідачем не спростовано, що позивач дізнався про існування оскаржуваного висновку лише 30.11.2021 року, після того, як, випадково дізнавшись у листопаді 2021р. про недійсність свого паспорту, звернувся до адвоката і останній 16.11.2021р. надіслав відповідний адвокатський запит на адресу ГУДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , та отримав у відповідь на нього лист ГУДМС України в Дніпропетровській області від 30.11.2021р. за вих.№1201.4.1-13647/12.2-21, в якому і було зазначено про існування спірного висновку.
Таким чином, звернувшись до суду з цим позовом про оскарження спірного висновку 17.01.2022р., позивач фактично строк звернення до суду, встановлений ст.122 КАС України, не пропустив.
При цьому, позивач не погоджується з вищевказаним спірним висновком службової перевірки та зазначає, що визнання недійсним та вилучення у нього паспорта громадянина України порушує його права, позбавляє його громадянства України та тягне за собою невизначений статус подальшого перебування на території України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, статтею 4 Конституції України встановлено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Згідно зі ст.25 Конституції України громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Відповідно до п.1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №360 (далі - Положення №360), Державна міграційна служба України (далі - ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Пунктом 4 Положення №360 встановлено, що ДМС відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства у сфері громадянства, здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених законодавством випадках.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 року №658 "Про утворення територіальних органів Державної міграційної служби" визначено ГУДМС України у Дніпропетровській області як територіальний орган ДМС України.
Таким чином, питання документування паспортом громадянина України, контроль за дотриманням законодавства під час документування паспортом громадянина України належить до повноважень ДМС та її територіальних органів.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначались Законом України «Про громадянство України» від 08.10.1991р. №1636-XII (далі - Закон №1636-XII), який втратив чинність 01.03.2001р., а в подальшому - діючим Законом України «Про громадянство України» №2235-III від 18.01.2001 року (далі - Закон №2235-ІІІ), який був чинний станом на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України від 08.10.1991р. №1636-XII «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Відповідно до положень ст.1 Закону №2235-ІІІ громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках, а громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
За приписами ст.3 Закону №2235-ІІІ громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", а також діти таких осіб, які прибули разом з батьками в Україну, якщо на момент прибуття в Україну вони не досягли повноліття;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Згідно зі статтею 6 Закону №2235-ІІІ громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Частиною 1 статті 8 Закону №2235-ІІІ встановлено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
Набуття громадянства України дитиною у зв`язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них врегульовано ст.14 Закону №2235-ІІІ.
Так, ч.4 ст.14 Закону №2235-ІІІ передбачено, що дитина, яка є іноземцем, один із батьків якої є громадянином України, а другий - іноземцем, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України (статтю 14 доповнено частиною четвертою згідно із Законом №2663-IV від 16.06.2005).
Стаття 5 Закону №2235-ІІІ відносить до документів, що підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України.
Також п.п. «а» п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012р. №5492-VІ (далі - Закон №5492-VІ) документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України.
Відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Станом на час видачі П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 від 05.10.2011р. чинним був Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом МВС України від 15.06.2006р. №600 (далі - Порядок №600, в редакції, чинній станом на 05.10.2011р.).
Так, абз.1 п.2 Порядку №600 встановлено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь (відділів) МВС (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.
Пунктом 3 Порядку №600 передбачено, що для оформлення паспорта особа подає:
1) Основні документи:
- заяву про видачу паспорта (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1. Заява заповнюється особисто заявником від руки, розбірливим почерком, з вичерпними відповідями на всі запитання, без скорочень і абревіатур. Допускається заповнення заяви іншими особами за осіб з фізичними вадами, психічно хворих та ін., про що вноситься відповідна відмітка в графу "службові відмітки" заяви. Заява і документи, оформлені неналежним чином, до розгляду не приймаються і повертаються заявникові;
- свідоцтво про народження;
- дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см. Фотокартки, що подаються для оформлення паспорта, мають бути виконані з одного негатива, із зображенням обличчя виключно анфас, без головного убору, виготовленими на тонкому білому або кольоровому фотопапері без кутка. Для громадян, які постійно носять окуляри, обов`язкове фотографування в окулярах;
- квитанцію про сплату державного мита або оригінал і копію документа про звільнення від сплати державного мита.
2) Додаткові документи (у разі необхідності), зокрема, такі як довідку про реєстрацію особи громадянином України або свідоцтво про належність до громадянства України.
Відповідно до п.5 Порядку №600 заяви про видачу паспорта розглядають працівники територіальних підрозділів. Під час їх розгляду в разі необхідності з`ясовується належність особи до громадянства України. За результатами розгляду приймається відповідне рішення, про що робиться запис у відповідній графі заяви.
При цьому, п.18 Порядку №600 передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які набули громадянства України відповідно до чинного законодавства України, отримають паспорти на підставі довідки встановленого зразка, виданої територіальним органом служби у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. У графі 8 заяви зазначаються реквізити довідки, а в графі "службові відмітки" - номер і дата рішення про набуття особою громадянства України та країна попереднього громадянства.
Згідно з п.6 Порядку №600 паспорти оформлюються працівниками територіальних підрозділів, на яких згідно з їх службовими обов`язками покладено заповнення паспортів. Заповнення здійснюється відповідно до поданих документів за допомогою комп`ютерного обладнання або, у виключних випадках, від руки, розбірливим почерком, без скорочень та виправлень. У разі допущення помилок або виправлень паспорти підлягають знищенню в порядку, установленому розділом 9 Порядку.
При цьому, п.23 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII, передбачено, що забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України.
Відповідно до абз.9 п.108 Порядку №302 (в редакції, чинній на час складення оскаржуваного висновку) паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року з порушенням вимог законодавства.
Згідно з абз.2 п.109 Порядку №302 (в редакції, чинній на час складення оскаржуваного висновку) у разі виявлення територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС паспорта/паспорта зразка 1994 року, рішення про оформлення якого приймалося територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, МВС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, які підписуються працівником, що провів перевірку, та його безпосереднім керівником і погоджуються керівником територіального органу ДМС. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта/паспорта зразка 1994 року таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається територіальному органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
Пунктом 113 Порядку №302 (в редакції, чинній на час складення оскаржуваного висновку) встановлено, що територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, структурний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа із застосуванням засобів Реєстру вносить до бази даних Реєстру інформацію про факт подання особою заяви про втрату/викрадення паспорта, визнання недійсним, вилучення (у тому числі тимчасово), анулювання та знищення паспорта. Інформація про серії та/або номери недійсних паспортів надається з відомчої інформаційної системи ДМС із застосуванням засобів Реєстру МЗС, МВС, Національній поліції, Адміністрації Держприкордонслужби, СБУ, Офісу Генерального прокурора та розміщується на офіційному веб-сайті ДМС.
Як встановлено судом, спірний висновок Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №341/2020 щодо оформлення П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05.10.2011 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з порушенням вимог чинного законодавства, обґрунтований встановленими під час проведеної службової перевірки порушеннями вимог статті 3 Закону України «Про громадянство України» та пунктів 2, 3 розділу 1, пункту 18 розділу 5 Порядку №600, через те, що вказаний паспорт видано позивачеві у зв`язку із досягненням ним 16-річного віку на підставі його заяви про видачу паспорта громадянина України від 29.09.2011р. та на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11.11.1994р. Ванадзорським міським відділом реєстрації актів цивільного стану громадян, а не на підставі довідки про реєстрацію особи громадянином України встановленого зразка, виданої територіальним органом служби у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, як то передбачено п.3 та п.18 Порядку №600, а також через те, що в ході проведеної службової перевірки було встановлено, що матір`ю позивача - ОСОБА_2 при подачі заяви про оформлення набуття нею громадянства України за територіальним походженням (10.11.2010р.) у цій заяві не було зазначено про оформлення набуття разом з нею громадянства України за територіальним походженням її неповнолітньою дитиною - ОСОБА_1 , у зв`язку із чим ОСОБА_1 за обліками територіальних органів та підрозділів ДМС України серед осіб, які набули громадянство України в порядку, передбаченому законами України, не значиться.
Станом на момент звернення матері позивача з заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням (10.11.2010р.) форма такої заяви була затверджена чинним на той час наказом МВС України від 20.07.2006р. №716 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України», і, зокрема, передбачала таку графу, як «Одночасно зі мною прошу оформити набуття громадянства України за територіальним походженням моїм неповнолітнім дітям» із зазначенням у ній ПІБ дитини, її громадянства на час складання заяви, дати та місця народження дитини.
При цьому, з дослідженої судом архівної справи про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_2 № НОМЕР_7 , копія якої долучена до матеріалів справи, встановлено, що в заяві ОСОБА_2 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 10.11.2010р. дійсно у графі «Одночасно зі мною прошу оформити набуття громадянства України за територіальним походженням моїм неповнолітнім дітям» не зазначено про набуття разом із нею громадянства України її неповнолітнім сином ОСОБА_1 .
Водночас, судом встановлено, що вищевказана заява ОСОБА_2 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 10.11.2010р. складена за формою, затвердженою наказом МВС України від 20.07.2006р. №716, машинописним текстом, тобто не заповнювалася особисто ОСОБА_2 , а, як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, заповнювалася в електронному вигляді і потім друкувалася відповідальним працівником П`ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, при цьому, з вказаної заяви слідує, що її прийняв, правильність її заповнення та всі необхідні документи, додані до заяви, перевірив начальник СГІРФО П`ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області Барабаш О.М., що засвідчено підписом останнього та печаткою цього органу.
Разом з цим, представник позивача стверджував, що мати позивача - ОСОБА_2 при поданні вищевказаної заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 10.11.2010р. також подавала документи і їх переклад з вірменської мови щодо своїх неповнолітніх дітей, в тому числі відносно ОСОБА_1 свідоцтво про його народження на російській мові, виготовлене ще у 2001 році, і зазначала у вищевказаній заяві свого сина ОСОБА_1 , бо бажала, щоб останній набув громадянство України разом із нею.
Крім цього, представником позивача надано суду копію протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 30.11.2022р., проведеного дізнавачем сектору дізнання Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області в рамках кримінального провадження №12022046030000771 від 28.11.2022р., порушеного за заявою адвоката Кяляшева Д.М., в інтересах ОСОБА_2 , щодо того, що в матеріалах архівної справи про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_2 № НОМЕР_7 наявна заява про набуття громадянства України від імені ОСОБА_2 з ознаками підробки, а саме: підроблено підпис ОСОБА_2 . Так, під час допиту у якості свідка ОСОБА_2 пояснила, що вона переїхала до України в 2001 році на постійне місце проживання разом зі своїми двома неповнолітніми дітьми, зокрема, ОСОБА_1 , і оскільки її рідна сестра вже давно проживала в Україні і була громадянкою України, то ОСОБА_2 мала право оформити набуття громадянства України, що і зробила 10.11.2010р. Оформленням документів займався паспортний стіл П`ятихатського районного відділу, начальником якого на той час був майор міліції ОСОБА_4 , який особисто займався оформленням набуття нею громадянства України. Всі документи, які він запитував у неї вона йому надавала особисто і йому було відомо, що до України вона переїхала разом зі своїми неповнолітніми дітьми; оригінали і переклад їх свідоцтв про народження на російську мову, які ОСОБА_2 завчасно зробила ще у Республіці Вірменія задля подальшого оформлення набуття громадянства її дітьми, копії паспорта її чоловіка, свідоцтва про шлюб і заяви, які були потрібні для оформлення набуття громадянства - все це вона особисто передавала ОСОБА_4 . Після ознайомлення 14.11.2022р. з копією нібито її заяви від 10.11.2010р. вона з`ясувала, що на заяві про набуття нею громадянства, в якій не зазначено її сина ОСОБА_1 , проставлений нібито її підпис, але це не її підпис. Її діти проживали разом із нею, навчалися на той момент у школі, про що безпосередньо було відомо ОСОБА_4 , який в подальшому особисто і видав паспорт її сину ОСОБА_1 по досягненню ним 16 років. Вона безпосередньо подавала заяву, в якій був зазначений її син ОСОБА_1 , бо останньому найближчим часом мало виповнитися 16 років і він повинен був отримати паспорт, в тому числі для складання ЗНО і подальшого вступу до ВНЗ. Куди поділася її заява і чому в архівній справі заявилася інша заява, яку вона не підписувала, їй не відомо. Вона і її неповнолітні діти прибули до України на постійне місце проживання і проживають в Україні безперервно понад 20 років, ніякого зв`язку із Республікою Вірменія вони не підтримують, діти навчалися у школі в Україні, закінчили ВНЗ, працевлаштувалися, все своє життя вони пов`язують з Україною, у Вірменію ніхто з них з тих пір не їздив і не збирається.
Судом також встановлено, що дійсно в подальшому після оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України у лютому 2011 року саме ця посадова особа СГІРФО П`ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області - Барабаш О.М. приймав і заяву ОСОБА_1 про видачу паспорта громадянина України від 29.09.2011р. та 05.10.2011р. видавав йому паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , що підтверджено представником позивача та про що безпосередньо зазначено і у спірному висновку Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №341/2020, в якому також вказано, що ця особа ( ОСОБА_4 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Отже, вказана особа достеменно володіла інформацією щодо обставин та підстав набуття громадянства України як матір`ю позивача, так і самим позивачем протягом декількох місяців 2011 року.
При цьому, у заяві ОСОБА_1 про видачу паспорта громадянина України від 29.09.2011р. у графі «Паспорт видати на підставі» дійсно зазначено свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11.11.1994р. Ванадзорським міським відділом реєстрації актів цивільного стану громадян, а не довідка про реєстрацію особи громадянином України, видана територіальним органом служби у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, як то передбачено п.3 та п.18 Порядку №600.
Встановлені обставини, на думку суду, дійсно свідчать про допущення вищевказаною посадовою особою П`ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області певних процедурних порушень при оформлені позивачеві паспорта громадянина України.
Разом з тим, суд констатує, що такі процедурні порушення допущені з причин недотримання законодавчих вимог саме колишнім працівником СГІРФО П`ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, однак, вказане жодним чином не свідчить про вчинення позивачем або його матір`ю будь-яких протиправних дій з метою незаконного документування паспортом громадянина України.
При цьому, позивач в силу закону, а саме: ч.4 ст.14 Закону №2235-ІІІ мав право на набуття громадянства України як дитина, яка є іноземцем, один із батьків якої є громадянином України, а другий - іноземцем, що відповідачем не заперечується, і чи то втрата відповідальним працівником СГІРФО П`ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області вірної заяви матері позивача про оформлення набуття нею громадянства України разом із її неповнолітнім сином ОСОБА_1 , чи то помилкове заповнення цієї заяви вказаним працівником СГІРФО із не зазначенням в ній відомостей про сина ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , не змінюють факт наявності у позивача вищевказаного права на набуття громадянства України в силу наведених приписів ч.4 ст.14 Закону №2235-ІІІ, і подальше недбале виконання вказаною посадовою особою своїх посадових обов`язків через допущення процедурних порушень при оформленні паспорта громадянина України на ім`я позивача, який зі свого боку будь-яких протиправних дій з метою незаконного документування паспортом громадянина України не вчиняв, що відповідачем не заперечується, не може бути підставою для визнання паспорта громадянина України ОСОБА_1 недійсним та фактичного позбавлення позивача громадянства України.
На переконання суду, оскаржуваний висновок Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №341/2020 щодо оформлення П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05.10.2011 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з порушенням вимог чинного законодавства, ґрунтується на формальних підставах (процедурних порушеннях) визнання недійсним, вилучення, анулювання та знищення паспорта громадянина України, без урахування суспільної необхідності прийняття такого рішення, права позивача на сім`ю, роботу, соціальні зв`язки, тим більше, що у даному випадку суб`єктом владних повноважень порушено вимоги щодо своєчасності реагування на можливі процедурні порушення своїх посадових осіб, з огляду на те, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 видано 05.10.2011 року, тоді як висновок про порушення складено лише у грудні 2020 року, тобто через більше як дев`ять років після документування позивача цим паспортом.
Встановлення факту безпідставної видачі позивачеві паспорта громадянина України є по суті встановленням факту необґрунтованого прийняття рішення про набуття громадянства України, оскільки набуття громадянства в деяких випадках, здійснюється за спрощеною процедурою і не потребує прийняття окремого рішення про прийняття до громадянства України.
Відповідно, встановленням факту необґрунтованого прийняття рішення про набуття громадянства України потребує виконання передбаченої ст.21 Закону №2235-III та п. п. 96, 97 Порядку №215/2001 процедури. Прийняття рішення про визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України за таких обставин можливе лише як виконання попередньо прийнятого рішення про скасування рішення про оформлення набуття позивачем громадянства України, що зроблено не було.
Відповідно до статті 15 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на громадянство, ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства.
Положеннями ст.17 Закону №2235-ІІІ передбачено, що громадянство України припиняється:
1) внаслідок виходу з громадянства України;
2) внаслідок втрати громадянства України;
3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Підстави для виходу з громадянства України наведені у ст.18 цього Закону, при цьому, виходячи з положень наведеної правової норми, вихід з громадянства України відбувається за власної волі та відповідним клопотанням особи - громадянина України.
Перелік підстав для втрати громадянства України, який є обмеженим і розширенню не підлягає, наведено у ст.19 Закону №2235-III. Зокрема, за приписами п.2 ч.1 п.2 ст.19 Закону №2235-ІІІ підставою для втрати громадянства України є набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів. Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.
Згідно з п. п. 5, 8 ч.1 ст.24 Закону №2235-III центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо: скасування в межах повноважень прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених ст.21 цього Закону; вилучення у осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасоване рішення про оформлення набуття громадянства України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон та видання довідок про припинення громадянства України.
Стаття 21 Закону №2235-ІІІ містить вичерпний перелік підстав для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України. Так, відповідно до цієї статті, рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Отже, скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Скасування рішення про оформлення набуття громадянства за територіальним походженням потребує наявності достатніх та належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 року у справі №826/15115/17 (провадження №К/9901/61832/18), необхідною та обов`язковою умовою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону №2235-ІІІ є встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, факту набуття особою громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Вказані обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, які свідчать, зокрема, про факт подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів. Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо хибних відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України.
Суд звертає увагу, що жодних доказів на підтвердження обставин, які могли б бути розцінені судом як свідоме подання позивачем або його матір`ю свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, в тому числі обвинувального вироку чи вироків суду відносно позивача, його матері або особи, яка складала такі документи, якими би була встановлена вина у службовому підробленні та поданні свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Водночас суд акцентує увагу на тому, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи відповідач не довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів у розумінні ст. 76 КАС України на підтвердження факту подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, таких, наприклад, як вирок суду за ст.358 Кримінального кодексу України, обов`язок доказування або виправлення помилок та недоліків (у випадку якщо такі мали місце) покладається виключно на державний орган, що приймав рішення, та ні в якому разі не є підставою для обмеження у правах та свободах, або незаконному позбавленню громадянства України.
За правилами ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (справа "Лелас проти Хорватії").
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово робив визначення критерію "необхідності у демократичному суспільстві". Так, за практикою Суду при визначенні питання "необхідності у демократичному суспільстві" держави користуються певною свободою розсуду, межі якої залежать від сфери, що вступає в конфлікт з гарантованим правом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (справа "Рисовський проти України від 20.10.2011 року) потреба виправити минулу помилку органа виконавчої влади чи органа місцевого самоврядування не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладається на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, приймаючи спірний висновок службової перевірки та визнаючи паспорт позивача недійсними, не дотримався одного з елементів критерію "необхідності у демократичному суспільстві", а саме: принципу пропорційності, який, в свою чергу, вимагає встановлення балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень, що призвело до негативних наслідків для позивача за відсутності будь-якої вини останнього.
Будь-яке непропорційне втручання з боку держави у фундаментальне право, передбачене статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не буде вважатися необхідним у демократичному суспільстві.
Суд при розгляді справи враховує, що позивач протягом більше 9 років добросовісно та відкрито користувався паспортом громадянина України та вважав, що ним додержано вимоги закону щодо підстав набуття громадянства України та отримання цього паспорта.
Водночас, відповідач, приймаючи оскаржуваний висновок про визнання недійсним, анулювання та вилучення паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 , мав би також виходити з правових та фактичних наслідків таких дій, а тому був повинен обґрунтувати суттєву суспільну необхідність прийняття такого рішення та врахувати право позивача на сім`ю, роботу, соціальні зв`язки.
Своїм Рішенням № 7-рп/2009 від 16.04.2009 Конституційний Суд України висловив правову позицію, відповідно до якої рішення суб`єкта владних повноважень повинні бути гарантією стабільності суспільних відносин, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Виходячи з цього, суд вважає неприпустимим вчинення будь-яких дій та прийняття рішень органом державної влади, які погіршують становище громадян на підставі лише виявленого у минулому порушення процедурних норм, а тим паче у випадку, коли таке порушення сталось з вини посадових осіб цього органу влади.
Таким чином, проаналізувавши обставини, які покладено в основу оскаржуваного висновку відповідача, суд дійшов висновку про те, що жодна з зазначених обставин не могла бути підставою для прийняття рішення про недійсність паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскаржуване рішення не відповідає жодному з критеріїв, перелічених вище. Суд вважає, що оскаржуваний висновок прийнятий відповідачем з порушенням вимог ст.2 КАС України, а саме: без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без урахування принципу пропорційності, тобто при прийнятті рішення мало місце відсутність досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване рішення та дії, та інтересами позивача, доказів порушення закону позивачем з метою отримання громадянства України відповідачем не встановлено та до суду не надано; позивач мешкає в Україні з 2001 року, паспорт громадянина України отримав у 2011 році, в той час, як рішення про визнання цього паспорта недійсним прийнято лише у грудні 2020 року, що також свідчить про необ`єктивність відповідача та несвоєчасність прийнятого ним рішення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування висновку Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №341/2020 за результатами службової перевірки щодо оформлення П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05.10.2011 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з порушенням вимог чинного законодавства, затвердженого директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України 14.12.2020р.
При цьому, суд зазначає, що дискреційність повноважень органів виконавчої влади не означає заборону суду скасовувати рішення суб`єктів владних повноважень, вони лише означають свободу органу виконавчої влади діяти на власний розсуд, однак в межах закону. Межами закону, які не має права переходити орган виконавчої влади, приймаючи рішення, є вимоги визначені частиною 2 статті 2 КАС України.
Таке розуміння повноважень суду щодо дискреційних повноважень органів виконавчої влади закріплено також у постановах Верховного Суду. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 року (справа №820/4260/17), де цей Суд наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Зобов`язуючи орган державної влади виконати свої дискреційні повноваження, суд встановлює справедливість та відновлює баланс взаємодії між суб`єктами владних повноважень та фізичними особами. Також суд унеможливлює виникнення вільного трактування та зловживання органами державної влади своїми дискреційними повноваженнями.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області направити до П`ятихатського РВ ГУДМС України у Дніпропетровській області та до Інформаційної підсистеми функціональний модуль «Недійсні документи» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби інформацію про скасування висновку Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №341/2020 від 14.12.2020 року за результатами службової перевірки щодо оформлення П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05.10.2011 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з порушенням вимог чинного законодавства, затвердженого директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України 14.12.2020р., суд зазначає, що. як встановлено судом та підтверджено у судовому засіданні самим представником позивача, ОСОБА_1 паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 05.10.2011 року, до органів ДМС не здавав, водночас, в інформаційних базах даних відповідача цей паспорт обліковується як недійсний, що створює перешкоди у його використанні позивачем.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За наведених обставин, враховуючи встановлення судом протиправності оскаржуваного висновку Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №341/2020 за результатами службової перевірки щодо оформлення П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05.10.2011 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з порушенням вимог чинного законодавства, затверджений директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України 14.12.2020р., та скасування цього висновку, а також враховуючи, що на виконання цього висновку паспорт позивача фактично у нього не вилучався та не знищувався, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача направити до П`ятихатського РВ ГУДМС України у Дніпропетровській області та до Інформаційної підсистеми функціональний модуль «Недійсні документи» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби інформацію про скасування висновку Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №341/2020 від 14.12.2020 року за результатами службової перевірки щодо оформлення П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05.10.2011 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з порушенням вимог чинного законодавства, затвердженого директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України 14.12.2020р.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 992,40грн., підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37806243, місцезнаходження: вул. В`ячеслава Липинського, 7, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №341/2020 за результатами службової перевірки щодо оформлення П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05.10.2011 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), з порушенням вимог чинного законодавства, затверджений директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України 14.12.2020р.
Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37806243, місцезнаходження: вул. В`ячеслава Липинського, 7, м. Дніпро, 49000) направити до П`ятихатського РВ ГУДМС України у Дніпропетровській області та до Інформаційної підсистеми функціональний модуль «Недійсні документи» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби інформацію про скасування висновку Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №341/2020 від 14.12.2020 року за результатами службової перевірки щодо оформлення П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05.10.2011 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), з порушенням вимог чинного законодавства, затвердженого директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України 14.12.2020р.
Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37806243, місцезнаходження: вул. В`ячеслава Липинського, 7, м. Дніпро, 49000) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 992,40грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 09.01.2023р.
Суддя: О.М. Турова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2022 |
Оприлюднено | 23.01.2023 |
Номер документу | 108457176 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні