Постанова

від 14.03.2023 по справі 160/988/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2023 року м. Дніпросправа № 160/988/22(суддя Турова О.М., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №160/988/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, третя особа - П`ятихатський районний відділ ГУ МВС України у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 17 січня 2022 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області згідно з яким, з урахуванням уточнень просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення у формі висновку службового розслідування підстав документування паспортом громадянина України ГУ ДМС України в Дніпропетровської області, прийнятого на підставі висновку, затвердженого 14.12.2020 року, як прийнятого неправомірно та всупереч встановленим судом фактам;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області направити до П`ятихатського районного відділу ГУМВС України у Дніпропетровській області та до Інформаційної підсистеми функціональний модуль «Недійсні документи» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби інформацію про скасування висновку Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №341/2020 від 14.12.2020 року за результатами службової перевірки щодо підстав оформлення паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05.10.2011 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовано тим, що належних підстав для визнання паспорта позивача недійсними у відповідача не було, оскільки позивач набув громадянство України правомірно, ніяких фальшивих або підроблених документів для оформлення громадянства не подавав.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що процедурні порушення допущені з причин недотримання законодавчих вимог саме колишнім працівником СГІРФО П`ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, жодним чином не свідчить про вчинення позивачем або його матір`ю будь-яких протиправних дій з метою незаконного документування паспортом громадянина України. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що жодних доказів на підтвердження обставин, які могли б бути розцінені судом як свідоме подання позивачем або його матір`ю свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, в тому числі обвинувального вироку чи вироків суду відносно позивача, його матері або особи, яка складала такі документи, якими би була встановлена вина у службовому підробленні та поданні свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, оскільки листом П`ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 29.12.2020 року позивач повідомлявся про результати проведеної перевірки. Також, відповідач зазначає про те, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 оформлений ОСОБА_1 з порушенням вимог законодавства України, а саме в супереч статті 3 Закону України «Про громадянство України» та пунктів 2,3 розділу І, пункту 8 розділу 5 Порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС від 15.06.2006 №600.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ванадзор, Республіки Вірменія, документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 05.10.2011 року П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, з 22.11.2010р. по 08.12.2011р. був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 ; з 06.01.2021р. по 28.09.2012р. - за адресою: АДРЕСА_2 з 05.10.2012р. по теперішні час - за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.13-15).

14 грудня 2020 року директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України затверджено висновок Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №341/2020 за результатами службової перевірки щодо оформлення П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05.10.2011 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з порушенням вимог чинного законодавства (т.1 а.с.113-116).

Підставою для проведення цієї службової перевірки стало звернення ОСОБА_1 до відділу обслуговування громадян м. Дніпро ДП «Документ» з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у зв`язку із чим відділом оформлення документів №2 ГУ ДМС України в Дніпропетровській області направлено до П`ятихатського РС ГУДМС України в Дніпропетровській області запит щодо перевірки підстав оформлення та видачі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .

За результатами проведених перевірок встановлено, що документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 здійснювалося у зв`язку із досягненням 16-річного віку на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11.11.1994р. Ванадзорським міським відділом реєстрації актів цивільного стану громадян (заява про видачу паспорта громадянина України ідентифікатор НОМЕР_3 ). Згідно з будинковою книгою, наданою заявником, останній у період з 22.10.2010р. по 08.12.2011р. по паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; з 05.10.2012р. значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 . За адресою: АДРЕСА_1 з 22.11.2010р. зареєстрована мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Кіровабад, Республіка Вірменія, яка 22.11.2010р. П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , у зв`язку із набуттям громадянства України (заява про видачу паспорта громадянина України ідентифікатор НОМЕР_5 ). Перевіркою архівних обліків ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (копія архівної справи про набуття громадянства України №85416) встановлено, що ОСОБА_2 набула громадянство України відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» за територіальним походженням, оскільки її рідна сестра ОСОБА_3 у 2007 році пройшла процедуру встановлення належності до громадянства України. На момент подання клопотання про набуття громадянства України ОСОБА_2 була документована паспортом громадянина Республіки Вірменія НОМЕР_6 , виданим 21.02.2001р. Кіроваканським міським відділом міліції 018, терміном дії до 21.02.2011р. У архівній справі про набуття громадянства України №85416 у заяві ОСОБА_2 відомості щодо набуття разом із нею громадянства України неповнолітніх дітей відсутні. З відібраних від ОСОБА_2 пояснень випливає, що вона прибула на територію України у 2001 році разом із сином ОСОБА_1 і з вказаного періоду вона разом з дитиною проживають на території України. Батько дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Ванадзор Республіки Вірменія, постійно проживає на території Республіки Вірменія у місті Ванадзор та є громадянином Республіки Вірменія, на території України ніколи не проживав та паспортом громадянина України не документований. З метою з`ясування інформації щодо належності ОСОБА_1 до громадянства Республіки Вірменія та оформлення ним паспорта громадянина цієї держави до Посольства Республіки Вірменія в Україні 31.10.2019р. за вих.№1201.4.1-20918/12.2-19 надіслано відповідний запит, у відповідь на який 31.10.2019р. Посольством Республіки Вірменія в Україні повідомлено, що ОСОБА_1 є громадянином Республіки Вірменія, однак, паспортом громадянина Республіки Вірменія не документований (вхід. №19242/1/1201-19ЕД від 18.12.2019р.). Тобто, за результатами здійснених перевірок встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Республіки Вірменія, його батьки на момент його народження в громадянстві України не перебували та на території України не проживали. Станом на 24.08.1991р. або 13.11.1991р. їх постійним місцем проживання є територія Республіка Вірменія. Батько перебував та перебуває у громадянстві іноземної держави, мати набула громадянство України у 2011 році дитина ОСОБА_1 за заявою матері громадянином України не реєструвалась. Відповідно до статті 3 Закону України «Про громадянство України» громадянство дитини, яка є іноземцем, залежить від правового статусу батьків. Так, на момент народження ОСОБА_1 його батьки перебували в громадянстві Республіки Вірменія. На момент документування паспортом громадянина України ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) мати ОСОБА_1 набула громадянство України. Набуття громадянства України дитиною, у зв`язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них, було запроваджено на підставі Закону України від 16.06.2005р. №2663-ІV. Форми заяви про оформлення дітьми набуття громадянства України були затверджені наказом МВС України від 20.07.2006р. №716 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України», який втратив чинність 18.08.2012р. на підставі наказу МВС України №715. Отже, згідно з вимогами чинного законодавства для документування паспортом громадянина України ОСОБА_1 його матері - ОСОБА_2 необхідно було оформити набуття громадянства України дитиною, у зв`язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них відповідно до ст.14 Закону України «Про громадянство України». Проте, як показала перевірка, ОСОБА_1 за обліками територіальних органів та підрозділів ДМС України серед осіб, які набули громадянство України в порядку, передбаченому законами України, не значиться. При цьому, згідно з пунктом 3 розділу 1 Порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом МВС України від 15.06.2006р. №600 (далі - Порядок №600), що був чинний на момент видачі позивачеві паспорта громадянина України ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) і втратив чинність на підставі наказу МВС України від 13.04.2012р. №320), заявниками для оформлення паспорта мають подаватися у разі необхідності, зокрема, такі додаткові документи, як довідка про реєстрацію особи громадянином України або свідоцтво про належність до громадянства України. Заяви про видачу паспорта розглядалися працівниками територіальних підрозділів. Під час їх розгляду в разі необхідності з`ясовувалась належність особи до громадянства України. За результатами розгляду приймалося відповідне рішення, про що робився запис у відповідній графі заяви. Заяви і документи, оформлені неналежним чином, до розгляду не приймались і повертались заявникові. Водночас, відповідно до п.18 розділу 5 Порядку №600 іноземці та особи без громадянства, які набули громадянства України відповідно до чинного законодавства України, отримували паспорти на підставі довідки встановленого зразка, виданої територіальним органом служби у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. У графі 8 заяви зазначалися реквізити довідки, а в графі "службові відмітки" - номер і дата рішення про набуття особою громадянства України та країна попереднього громадянства. Отже, беручи до уваги вищевказані приписи Порядку №600, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , оформлений на ім`я ОСОБА_1 з порушення вимог законодавства України, а саме: статті 3 Закону України «Про громадянство України» та пунктів 2, 3 розділу 1, пункту 18 розділу 5 Порядку №600. Згідно з інформацією, наявною у П`ятихатському РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, станом на 05.10.2011р. посаду начальника сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб П`ятихатського РВ УМВС України в Дніпропетровській області займав майор міліції ОСОБА_5 (особа померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис про смерть №208).

На підставі викладеного, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 05.10.2011р. П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід вважати оформленим з порушенням вимог чинного законодавства, та таким, що відповідно до абз.9 п.108 Порядку №302 є недійсним, підлягає вилученню, анулюванню та знищенню. З метою недопущення факту користування недійсним документом, після затвердження висновку службової перевірки, слід внести відомості про недійсний паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 до ІП «Заява про видачу паспорта громадянина України» та ІП «ФМ Недійсні документи» ЄІАС УМП ДМС. Також у висновку зазначено про необхідність запрошення ОСОБА_1 до територіального підрозділу ДМС для повідомлення про необхідність легалізації його особи на території України.

Законність та обґрунтованість вищезазначеного висновку є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 4 Конституції України встановлено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Згідно із ст.25 Конституції України громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Відповідно до п.1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №360 (далі - Положення №360), Державна міграційна служба України (далі - ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Пунктом 4 Положення №360 встановлено, що ДМС відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства у сфері громадянства, здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених законодавством випадках.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 року №658 "Про утворення територіальних органів Державної міграційної служби" визначено ГУДМС України у Дніпропетровській області як територіальний орган ДМС України.

Таким чином, питання документування паспортом громадянина України, контроль за дотриманням законодавства під час документування паспортом громадянина України належить до повноважень ДМС та її територіальних органів.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначались Законом України «Про громадянство України» від 08.10.1991р. №1636-XII (далі - Закон №1636-XII), який втратив чинність 01.03.2001р., а в подальшому - діючим Законом України «Про громадянство України» №2235-III від 18.01.2001 року (далі - Закон №2235-ІІІ), який був чинний станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України від 08.10.1991р. №1636-XII «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Відповідно до положень ст.1 Закону №2235-ІІІ громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках, а громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

За приписами ст.3 Закону №2235-ІІІ громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", а також діти таких осіб, які прибули разом з батьками в Україну, якщо на момент прибуття в Україну вони не досягли повноліття;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Згідно зі статтею 6 Закону №2235-ІІІ громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Частиною 1 статті 8 Закону №2235-ІІІ встановлено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Набуття громадянства України дитиною у зв`язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них врегульовано ст.14 Закону №2235-ІІІ.

Так, ч.4 ст.14 Закону №2235-ІІІ передбачено, що дитина, один із батьків якої є громадянином України, а другий - іноземцем, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України (статтю 14 доповнено частиною четвертою згідно із Законом №2663-IV від 16.06.2005).

Стаття 5 Закону №2235-ІІІ відносить до документів, що підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України.

Також п.п. «а» п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012р. №5492-VІ (далі - Закон №5492-VІ) документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України.

Відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Станом на час видачі П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 від 05.10.2011р. чинним був Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом МВС України від 15.06.2006р. №600 (далі - Порядок №600, в редакції, чинній станом на 05.10.2011р.).

Так, абз.1 п.2 Порядку №600 встановлено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь (відділів) МВС (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.

Пунктом 3 Порядку №600 передбачено, що для оформлення паспорта особа подає:

1) Основні документи:

- заяву про видачу паспорта (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1. Заява заповнюється особисто заявником від руки, розбірливим почерком, з вичерпними відповідями на всі запитання, без скорочень і абревіатур. Допускається заповнення заяви іншими особами за осіб з фізичними вадами, психічно хворих та ін., про що вноситься відповідна відмітка в графу "службові відмітки" заяви. Заява і документи, оформлені неналежним чином, до розгляду не приймаються і повертаються заявникові;

- свідоцтво про народження;

- дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см. Фотокартки, що подаються для оформлення паспорта, мають бути виконані з одного негатива, із зображенням обличчя виключно анфас, без головного убору, виготовленими на тонкому білому або кольоровому фотопапері без кутка. Для громадян, які постійно носять окуляри, обов`язкове фотографування в окулярах;

- квитанцію про сплату державного мита або оригінал і копію документа про звільнення від сплати державного мита.

2) Додаткові документи (у разі необхідності), зокрема, такі як довідку про реєстрацію особи громадянином України або свідоцтво про належність до громадянства України.

Відповідно до п.5 Порядку №600 заяви про видачу паспорта розглядають працівники територіальних підрозділів. Під час їх розгляду в разі необхідності з`ясовується належність особи до громадянства України. За результатами розгляду приймається відповідне рішення, про що робиться запис у відповідній графі заяви.

При цьому, п.18 Порядку №600 передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які набули громадянства України відповідно до чинного законодавства України, отримають паспорти на підставі довідки встановленого зразка, виданої територіальним органом служби у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. У графі 8 заяви зазначаються реквізити довідки, а в графі "службові відмітки" - номер і дата рішення про набуття особою громадянства України та країна попереднього громадянства.

Згідно із п.6 Порядку №600 паспорти оформлюються працівниками територіальних підрозділів, на яких згідно з їх службовими обов`язками покладено заповнення паспортів. Заповнення здійснюється відповідно до поданих документів за допомогою комп`ютерного обладнання або, у виключних випадках, від руки, розбірливим почерком, без скорочень та виправлень. У разі допущення помилок або виправлень паспорти підлягають знищенню в порядку, установленому розділом 9 Порядку.

При цьому, п.23 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII, передбачено, що забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України.

Відповідно до абз.9 п.108 Порядку №302 (в редакції, чинній на час складення оскаржуваного висновку) паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року з порушенням вимог законодавства.

Згідно з абз.2 п.109 Порядку №302 (в редакції, чинній на час складення оскаржуваного висновку) у разі виявлення територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС паспорта/паспорта зразка 1994 року, рішення про оформлення якого приймалося територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, МВС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, які підписуються працівником, що провів перевірку, та його безпосереднім керівником і погоджуються керівником територіального органу ДМС. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта/паспорта зразка 1994 року таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається територіальному органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.

Пунктом 113 Порядку №302 (в редакції, чинній на час складення оскаржуваного висновку) встановлено, що територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, структурний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа із застосуванням засобів Реєстру вносить до бази даних Реєстру інформацію про факт подання особою заяви про втрату/викрадення паспорта, визнання недійсним, вилучення (у тому числі тимчасово), анулювання та знищення паспорта. Інформація про серії та/або номери недійсних паспортів надається з відомчої інформаційної системи ДМС із застосуванням засобів Реєстру МЗС, МВС, Національній поліції, Адміністрації Держприкордонслужби, СБУ, Офісу Генерального прокурора та розміщується на офіційному веб-сайті ДМС.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний висновок Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №341/2020 щодо оформлення П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05.10.2011 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з порушенням вимог чинного законодавства, обґрунтований встановленими під час проведеної службової перевірки порушеннями вимог статті 3 Закону України «Про громадянство України» та пунктів 2, 3 розділу 1, пункту 18 розділу 5 Порядку №600, через те, що вказаний паспорт видано позивачеві у зв`язку із досягненням ним 16-річного віку на підставі його заяви про видачу паспорта громадянина України від 29.09.2011р. та на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11.11.1994р. Ванадзорським міським відділом реєстрації актів цивільного стану громадян, а не на підставі довідки про реєстрацію особи громадянином України встановленого зразка, виданої територіальним органом служби у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, як то передбачено п.3 та п.18 Порядку №600, а також через те, що в ході проведеної службової перевірки було встановлено, що матір`ю позивача - ОСОБА_2 при подачі заяви про оформлення набуття нею громадянства України за територіальним походженням (10.11.2010р.) у цій заяві не було зазначено про оформлення набуття разом з нею громадянства України за територіальним походженням її неповнолітньою дитиною - ОСОБА_1 , у зв`язку із чим ОСОБА_1 за обліками територіальних органів та підрозділів ДМС України серед осіб, які набули громадянство України в порядку, передбаченому законами України, не значиться.

Станом на момент звернення матері позивача з заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням (10.11.2010р.) форма такої заяви була затверджена чинним на той час наказом МВС України від 20.07.2006р. №716 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України», і, зокрема, передбачала таку графу, як «Одночасно зі мною прошу оформити набуття громадянства України за територіальним походженням моїм неповнолітнім дітям» із зазначенням у ній ПІБ дитини, її громадянства на час складання заяви, дати та місця народження дитини.

При цьому, з дослідженої судом архівної справи про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_2 № НОМЕР_7 , копія якої долучена до матеріалів справи, встановлено, що в заяві ОСОБА_2 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 10.11.2010р. дійсно у графі «Одночасно зі мною прошу оформити набуття громадянства України за територіальним походженням моїм неповнолітнім дітям» не зазначено про набуття разом із нею громадянства України її неповнолітнім сином ОСОБА_1 (т.1 а.с.112).

При цьому, як встановлено судом першої інстанції вищевказана заява ОСОБА_2 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 10.11.2010р. складена за формою, затвердженою наказом МВС України від 20.07.2006р. №716, машинописним текстом, тобто не заповнювалася особисто ОСОБА_2 , та, як пояснив представник відповідача у судовому засіданні суду першої інстанції, заповнювалася в електронному вигляді і потім друкувалася відповідальним працівником П`ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, при цьому, з вказаної заяви випливає, що її прийняв, правильність її заповнення та всі необхідні документи, додані до заяви, перевірив начальник СГІРФО П`ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області Барабаш О.М., що засвідчено підписом останнього та печаткою цього органу.

В подальшому після оформлення набуття ОСОБА_2 громадянства України у лютому 2011 року саме ця посадова особа СГІРФО П`ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області - Барабаш О.М. приймав і заяву ОСОБА_1 про видачу паспорта громадянина України від 29.09.2011 року (т.1 а.с.127). та 05.10.2011 року та видавав йому паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 .

Зазначене свідчить про те, що посадова особа СГІРФО П`ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області достеменно володіла інформацією щодо обставин та підстав набуття громадянства України як матір`ю позивача, так і самим позивачем протягом декількох місяців 2011 року.

При цьому, у заяві ОСОБА_1 про видачу паспорта громадянина України від 29.09.2011р. у графі «Паспорт видати на підставі» дійсно зазначено свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11.11.1994р. Ванадзорським міським відділом реєстрації актів цивільного стану громадян, а не довідка про реєстрацію особи громадянином України, видана територіальним органом служби у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, як то передбачено п.3 та п.18 Порядку №600.

Натомість, суд апеляційної інстанції зауважує, що ані судом першої інстанції ані відповідачем не встановлено обставин того, що позивач подав неправдиві відомості або фальшиві документи, приховував суттєві факти, за наявності яких особа не може набути громадянство України.

Зважаючи на те, що відповідачем не встановлено обставин того, що позивач подав неправдиві відомості або фальшиві документи, приховував суттєві факти, за наявності яких особа не може набути громадянство України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що допущені фахівцями міграційного органу порушення, в процесі оформлення позивачу паспорта громадянства України не можуть бути підставою для припинення громадянства, позивача оскільки вони не передбачені Законом №2235-III.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (справа «Москаль проти Польщі», заява №10373/05). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (справа «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», заява №36548/97).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії»). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»).

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання відповідача в апеляційній скарзі на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, оскільки відповідач не надав суду доказів вручення позивачу листа П`ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 29.12.2020 року разом з оскаржуваним висновком.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі №160/988/22 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 14 березня 2023 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко