Ухвала

від 16.01.2023 по справі 320/11368/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

16 січня 2023 року Київ№ 320/11368/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Дад Строй» до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дад Строй» звернулось до суду з позовом до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо відмови у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1) з причиною подачі повідомлення: «Внесення змін», номер декларації, до якої вносились зміни: КС 083131420507 від 26.01.2022 (що є уточненням Повідомлення від 29.12.2021) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва: Нове будівництво торгового центру по вул. Момота, буд. 42/5, приміщення 4 в м. Бориспіль Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:07:008:0009;

- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо включення запису реєстрації в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними (СС1) з причиною подачі повідомлення: «Внесення змін», номер декларації, до якої вносились зміни: КС 083131420507 від 26.01.2022 (що є уточненням Повідомлення від 29.12.2021) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва: Нове будівництво торгового центру по вул. Момота, буд. 42/5, приміщення 4 в м. Бориспіль Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:07:008:0009.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 22.12.2022 позовну заяву залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків. В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.

10.01.2023 засобами електронної пошти до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку на звернення до суду, за результатами вивчення змісту якої судом не встановлено поважних причин пропуску строку звернення до суду.

До заяви додано: копію виписного епікризу від 22.02.2022; копії штатних розкладів за І ІІІ квартали 2022 року; копію паспорта позивача та протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Розглядаючи вказану заяву та додані документи, суд виходив із такого.

Частиною другою статті 122 Кодексу регламентовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом установлено, що прохальна частина позову містить вимоги про визнання протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо відмови у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1) з причиною подачі повідомлення: «Внесення змін», номер декларації, до якої вносились зміни: КС 083131420507 від 26.01.2022 (що є уточненням Повідомлення від 29.12.2021) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва: Нове будівництво торгового центру по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:07:008:0009.

У первинно поданій заяві від 24.10.2022 вих. № 2 про поновлення строку звернення до суду позивач посилався на введення на території України з 24.02.2022 воєнного стану, у зв`язку із чим не здійснювалась господарська діяльність товариства у цей період, а на початку вересня 2022 року після відновлення здоров`я директор підприємства позивача ОСОБА_1 повернувся до м. Києва.

У заяві також було зазначено, що директор ОСОБА_1 (він же єдиний учасник товариства, а також єдиний працівник на підприємстві) переніс складну операцію на серці відразу на початку перебігу шестимісячного строку, а саме після отримання Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 09.02.2022 (відмову суб`єкта владних повноважень на подане позивачем повідомлення від 26.01.2022). Госпіталізація відбулась 21.02.2022. Після проведення операції директор Товариства позивача вимушений був виїхати з міста з метою реабілітації, а тому виїхав у Закарпатську область в околицях міста Ужгород, оселившись на дачі знайомого.

Зміст поданої заяви про поновлення строку звернення до суду від 06.01.2023 вих. № 3 аналогічний змісту первинно поданої заяви, за виключенням наступного.

Зазначено, що при подання позовної заяви позивачем було пропущено шестимісячний строк для подання цієї позовної заяви у зв`язку з тим, що директор ОСОБА_1 переніс складну операцію на серці, про що зазначалось вище.

У позовній заяві зазначено, що 09.02.2022 Відділом ДАБК Бориспільської міської ради, відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, подане позивачем повідомлення від 26.01.2022 було повернуто на доопрацювання.

У заяві про поновлення строку звернення до суду зазначено, що вказаний Витяг отриманий позивачем 09.02.2022.

Зазначено також, що позивач не посилається на введення воєнного стану, як на причину пропуску строку, але початок повномасштабної війни після перенесеної операції на серці та збіг обставин, що на цей момент єдиний директор (він же і єдиний учасник) товариства позивача перебував в іншій віддаленій місцевості, що є наслідком унеможливлення подання позову.

Зазначив, що виїжджаючи у Закарпатську область, ОСОБА_1 не планував перебувати там тривалий термін і віддалено здійснювати управління господарськими справами підприємства, а навпаки, виїхав, щоб відпочити, відновити нервову систему та тим самим вберегти себе від ускладнень після операційного втручання, уникнути нервових потрясінь.

Стверджував, що перебування позивача на той момент у Закарпатській області унеможливлювало прийняття нового працівника, оскільки всі документи, печатка, у т.ч. електронний цифровий підпис перебували в м. Києві, у квартирі ОСОБА_1 , який проживає один.

Зазначив, що для видачі довіреності на представництво в суді необхідна була також печатка.

Для кваліфікованого написання позовної заяви зазначив, що обов`язково були потрібні всі матеріали по будівництву приміщення, які мають великий обсяг (по об`єму займають 3-4 палети).

Стверджував також, що всі документи, печатка підприємства та ЕЦП на комп`ютері зберігались в окремій кімнаті за адресою його реєстрації місця проживання в Києві. Окрім директора ніхто не міг подати цей позов, оскільки на товаристві працевлаштований лише один директор, що підтверджено штатним розписом.

Зазначив, що ОСОБА_1 не одружений, із родичів та знайомив нікого не було, хто б зміг допомогти в цій ситуації.

Зазначив, що саме в перші тижні вторгнення кожен із жителів нашої країни відчував шок, страх та невпевненість в майбутньому, оскільки ситуація була вкрай важка.

Посилався на публікації на сайті суду від 28.02.2022, від 22.03.2022, від 04.04.2022, що у разі пропуску строків звернення до суду, що пов`язані з віддаленою роботою суддів та працівників апарату суду у зв`язку з введенням воєнного стану, строки звернення до суду будуть поновлені у разі їх пропуску.

Зазначив, що влада застерігала про можливі обстріли диверсантами поїздів, зокрема, тих, які прямували з Києва на західну частину України та у зворотному напрямку, а 24.03.2022 Евакуаційний поїзд 43 Київ - Івано-Франківськ потрапив під обстріл під Васильковом, що поблизу Києва.

На думку заявника зазначені обставини унеможливлювали фізично повернутись у м. Київ за адресою проживання.

Також зазначив, що починаючи з квітня здоров`я позивача погіршилось. Систематично вживались ліки, іноді ставились крапельниці під наглядом приватних медиків за місцем тимчасового проживання.

Крім того повідомив, що за юридичною адресою підприємства документи не зберігаються.

Отже директором підприємства позивача лише на початку вересня 2022 року було прийнято рішення оскаржити дії/бездіяльність відповідача до суду, а саме після відновлення здоров`я ОСОБА_1 та повернення його до м. Києва.

Інших підстав пропуску строку звернення до суду підтверджених відповідними доказами, заява не містить.

Суд констатує, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко розмежовувати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатись про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).

Звертаючись 04.11.2022 до суду засобами поштового зв`язку із цим позовом, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, що ним не заперечується.

При цьому пропуск шестимісячного строку звернення до суду позивач пов`язував із перенесеною 21.02.2022 операцією на серці, перебуванням ОСОБА_1 у період воєнного стану, який був введений 24.02.2022 у Закарпатській області, відсутність необхідних документів, ЕЦП та печатки підприємства включно до моменту його повернення до м. Києва на початку вересня 2022 року.

Зазначив, що 24.02.2022 було введено воєнний стан, у зв`язку із чим господарська діяльність підприємства не здійснювалась.

У той же час Київський окружний адміністративний суд, починаючи з 24.02.2022 не припиняв своєї діяльності. Робота сайту «Судова влада України» була відновлена на початку квітня 2022 року, у цей же період, починаючи з 11.04.2022 в Київському окружному адміністративному суді проводились слухання справ, доступ до суду не обмежувався і до цієї дати. Транспортні сполучення також працювали, хоча і з певними обмеженнями. Відділення поштового зв`язку, на територіях, де не проводились бойові дії, також працювали за відповідним графіком. Суд також не припиняв прийняття кореспонденції засобами електронного зв`язку та через систему «Електронний суд».

Суд відхиляє повідомлені представником позивача ОСОБА_1 твердження, що його перебування на той момент у Закарпатській області унеможливлювало прийняття нового працівника, оскільки всі документи, печатка, у т.ч. електронний цифровий підпис перебували в м. Києві у квартирі ОСОБА_1 , який проживає один, з таких підстав.

До заяви про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 були надані копії штатних розкладів за І ІІІ квартали 2022 року.

Суд ретельно дослідив зміст вказаних документів та доходить висновку, що директор товариства позивача не був позбавлений можливості в період перебування у Закарпатській області приймати накази по підприємству, що ним і було зроблено, зокрема, винесено наказ по підприємству від 01.04.2022 № 2-ВК про затвердження штатного розкладу на ІІ квартал 2022 року.

Цей штатний розклад підписаний особисто директором ОСОБА_1 та скріплений початковою підприємства.

Аналогічна ситуація із затвердженням відповідно до наказу від 01.07.2022 № 3-ВК штатного розкладу на ІІІ квартал 2022 року, який підписаний ОСОБА_1 та скріплений печаткою підприємства позивача.

Отже, незважаючи на те, що ОСОБА_1 , як він стверджував, повернувся до м. Києва на початку вересня 2022 року, що не підтверджено жодними доказами, де за його адресою місця проживання перебувала, зокрема, печатка підприємства, йому не заважало 01.04.2022 та 01.07.2022 (у період знаходження у Закарпатській області) виносити накази по підприємству та затверджувати штатні розклади, особисто підписувати їх та засвідчувати печаткою.

У зв`язку із цим суд відхиляє твердження ОСОБА_1 про неможливість видачі довіреності на представництво інтересів позивача в суді.

Таким чином твердження заявника, що всі документи, печатка підприємства та ЕЦП на комп`ютері зберігались в окремій кімнаті за адресою його реєстрації місця проживання в Києві та окрім директора ніхто не міг подати цей позов, оскільки на товаристві працевлаштований лише один директор, що підтверджено штатним розкладом, суд відхиляє як такі, що є суперечливими внаслідок видання наказів по підприємству від 01.04.2022 та від 01.07.2022, відповідно до яких затверджені штатні розклади, які скріплені печаткою товариства позивача.

Отже станом як на 01.04.2022, так і на 01.07.2022 у директора позивача була об`єктивна можливість виносити накази по підприємству, засвідчувати печаткою штатні розклади, отже і вчинення інших дій, зокрема, видання довіреності, не було для директора неможливим.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 повернувся до м. Києва на початку вересня 2022 року (відповідні квитки, чеки, квитанції тощо) позивачем до заяви не додано та про такі не зазначено.

Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості запровадження дистанційного режиму роботи товариства, як і не був позбавлений можливості укласти договір про надання правової допомоги, зокрема, з адвокатом, який на підставі ордера на надання правової допомоги здійснює представництво в суді та не був позбавлений можливості звернутись до суду через систему «Електронний суд», замість ОСОБА_1 , з використанням власного електронного цифрового підпису (у разі відсутності ЕЦП у ОСОБА_1 ).

При цьому об`єктивно непереборних обставин, які заважали позивачеві реалізувати право на суд у межах шестимісячного строку, починаючи з 09.02.2022 зміст заяви та подані докази не містять, як і не містять доказів, які свідчать про неможливість звернутись до суду без зайвих зволікань одразу після припинення обставин, які не давали можливість це зробити у зв`язку з воєнним станом, у найкоротший строк. При цьому, що транспортні сполучення та робота суду, у тому числі й сайту, працюють у безперебійному режимі включно з 11.04.2022, у той час як цей позов поданий 04.11.2022.

За вказаних обставин суд відхиляє твердження заявника з посиланням на публікації на сайті суду від 28.02.2022, від 22.03.2022, від 04.04.2022, що у разі пропуску строків звернення до суду, що пов`язані з віддаленою роботою суддів та працівників апарату суду у зв`язку з введенням воєнного стану, строки звернення до суду будуть поновленні у разі їх пропуску, оскільки цей позов було подано 04.11.2022, а не в період з 24.02.2022 до 11.04.2022 під час віддаленої роботи суддів та працівників апарату суду.

Щодо тверджень позивача про пропуск строку звернення до суду у зв`язку з перенесеною директором операцією на серці, суд зазначає, що відповідно до поданої позивачем копії Виписного епікризу відділення ендоваскулярної хірургії від 22.02.2022 вбачається, що ОСОБА_1 був госпіталізований 21.02.2022 о 22:04.

Відповідно до цього документа ОСОБА_1 було надано рекомендації, зокрема, обмеження фізичних навантажень протягом 2 днів.

Інших суттєвих обмежень чи фізичних протипоказань ОСОБА_1 не встановлено.

Не надано й доказів того, що з квітня 2022 року здоров`я ОСОБА_1 погіршилось та ним систематично вживались ліки, ставились крапельниці під наглядом приватних медиків за місцем тимчасового проживання.

Таким чином, суд не вбачає в повідомлених представником позивача обставинах підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про те, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду із цим позовом, а повідомлені у заяві обставини пропуску цього строку суд не визнає поважними.

Так, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами; чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Крім того встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Так, частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів із дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Зазначені в заяві причини пропуску строку звернення до суду у взаємозв`язку зі встановленими обставинами та часовими інтервалами як до 24.02.2022 так і після цієї дати до 04.11.2022 включно, суд не визнає поважними, оскільки у позивача було достатньо часу на звернення до суду.

У силу вимог частини другої статті 123 Кодексу, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки позовна заява та заява не містять належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд доходить висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.

Відтак, суд доходить висновку, що позовна заява та заява про поновлення строку не містять поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху від 22.12.2022 позивача було попереджено судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Відповідно до пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

У зв`язку з тим, що позивач не усунув недоліки, про які зазначено в ухвалі від 22.12.2022 в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, а із позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду не встановлено достатніх підстав поважності його пропуску, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись статтями 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дад Строй» до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Шевченко А.В.