Постанова

від 12.01.2023 по справі 280/810/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2023 року м. Дніпросправа № 280/810/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді - доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

секретар судового засідання Іотова А.О.

за участі представника відповідача Кравченко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної податкової служби України

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2022 року в адміністративній справі № 280/810/22 (суддя І інстанції Прудивус О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗИМУТ ТРЕЙДІНГ ЗАПОРІЖЖЯ» до Державної податкової служби України про визнання протиправною і скасування індивідуальної податкової консультації,

В С Т А Н О В И В :

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати протиправною і скасувати індивідуальну податкову консультації відповідача від 17.11.2021 № 4374/ІПК/99-00-21-03-02-06.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2022 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування скарги зазначає, що відповідачем на звернення позивача надано індивідуальну податкову консультацію від 17.11.2021 № 4374/ІПК/99-00-21-03-02-06, якою роз`яснено, що операція із постачання майнових прав на об`єкт житлової нерухомості є для позивача операцією із постачання об`єкта житлової нерухомості, договір не підпадає під поняття «довгострокового договору» у розумінні п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України, оскільки безпосередньо договір на постачання (продаж) майнових прав на об`єкт житлової нерухомості за своєю суттю не передбачає здійснення дій, спрямованих на виготовлення товарів, виконання робіт та надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва. При здійсненні операції з постачання майнових прав на квартири позивач як продавець і як власник нерухомого майна повинен визначити податкові зобов`язання з податку на додану вартість за правилом «першої події» відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України на дату отримання авансових платежів від покупців та, відповідно, скласти і зареєструвати податкові накладні.

Апелянт вважає, що оскільки безпосередньо договір на постачання майнових прав на об`єкт житлової нерухомості за своєю сутністю не передбачає здійснення дій, спрямованих на виготовлення товарів, виконання робіт та надання послуг з довготривалим (більше 1 року) технологічним циклом виробництва, і, відповідно, не підпадає під поняття (довгострокового договору) у розумінні норм п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України, то на операцію позивача з постачання майнових прав на об`єкт житлової нерухомості норми вказаного пункту Податкового кодексу України не поширюються. Також, вказує на те, що правовідносини купівлі-продажу майнових прав і будівництва житлової нерухомості потрібно розглядати окремо. В випадку розмежування цивільних правовідносин за предметом правочину виникають різні податкові права і обов`язки сторін, а саме до поняття довгострокового договору фактично може бути віднесено саме договір на будівництво об`єкта житлової нерухомості, проте аж ніяк не договір купівлі-продажу майнових прав, оскільки у випадку реалізації останнього договору фактично не відбувається жодного довготривалого процесу, оскільки «право очікування» на збудований об`єкт нерухомості вже є реалізованим в момент продажу прав на об`єкт нерухомості, які будуть створені в майбутньому.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача зареєстровано як юридичну особу 04.03.2021. До видів діяльності позивача за КВЕД-2010 належать: організація будівництва будівель (основний) (41.10); комплексне обслуговування об`єктів (81.10); купівля та продаж власного нерухомого майна (68.10); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20); управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (68.32). (а.с. 6)

28.08.2021 позивач звернувся до Головного управління ДПС у Запорізькій області з листом № 28.08.2021 «Про надання індивідуальної податкової консультації», в якому просив контролюючий орган надати індивідуальну податкову консультацію щодо визначення дати виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) під час виконання довгострокового договору. Зокрема, у вказаному листі зазначалось, що позивачем планується укладення довгострокових договорів купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно (квартири) з фізичними та юридичними особами з терміном дії до 31.03.2023. Умовами проекту Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру майнові права на нерухоме майно, які після набуття покупцем їх у власність реалізуються шляхом набуття права власності (володіння, користування та розпорядження) на квартиру після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, за умови проведення 100% розрахунків за цим договором та оформлення покупцем відповідних правовстановлюючих документів на майно (державної реєстрації права власності). Далі позивач зазначив, що відповідно до положень проекту Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру сторони підписують акт приймання-передачі після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта та повної оплати покупцем ціни майнових прав на квартиру. Однак, проектом Договору передбачається, що покупець сплачує на користь продавця авансові платежі (попередні оплати) протягом всього часу об`єкту будівництва. (а.с. 14-18)

Виходячи з зазначеного вище, позивач просив Головне управління ДПС у Запорізькій області надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи є для цілей оподаткування ПДВ операція з постачання майнових прав на квартиру для продавця операцією з постачання об`єкта нерухомого майна?;

2) чи може продавець для цілей оподаткування ПДВ (визначення дати виникнення податкових зобов`язань) операції з постачання майнових прав на квартиру застосувати п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України)?;

3) чи відповідає критеріям довгострокового договору, визначених п. 187.9 ст. 187 ПК України, Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру?;

4) чи нараховує покупець податкові зобов`язання з ПДВ на дату отримання авансу (попередньої оплати)?.

Індивідуальну податкову консультацію позивач просив надати в письмовій формі шляхом вручення посадовій особі або уповноваженому представнику позивача, а також надіслати на відповідну електронну адресу. (а.с. 7)

За результатами розгляду звернення позивача від 28.08.2021 № 28/08/2021, надісланого відповідачу листом Головного управління ДПУ у Запорізькій області від 17.09.2021 № 6259/8/08-01-04-02-07ІПК (вх. ДПС № 4471/ІПК/7 від 17.09.2021) щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з постачання майнових прав на нерухоме майно (квартири), керуючись ст. 52 ПК України, відповідач надав позивачу індивідуальну податкову консультацію від 17.11.2021 № 4374/ІПК/99-00-21-03-02-06. (а.с. 8-12)

Так, стосовно питання № 1 відповідач зазначив, що відповідно до пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим пунктом. Процитувавши зміст пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України щодо розуміння першого постачання житла (об`єкта житлового фонду), виходячи з опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, відповідач розтлумачив позивачу, що операція з постачання майнових прав на об`єкт житлової нерухомості для позивача є операцією з постачання об`єкта житлової нерухомості.

Стосовно питань № 2 та № 3 відповідач висловив позицію, що у випадку, якщо позивач самостійно здійснював будівництво об`єкта житлової нерухомості без залучення до такого будівництва такого підрядника (будівельної компанії), то для цілей оподаткування ПДВ операція позивача з постачання майнових прав на об`єкт житлової нерухомості є операцією з першого постачання такого об`єкта, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальному порядку із нарахуванням податкових зобов`язань з ПДВ, визначених за правилами, встановленими п. 187.1 ст. 187 ПК України.

При цьому, безпосередньо договір на постачання (продаж) майнових прав на об`єкт житлової нерухомості за своєю суттю не передбачає здійснення дій, спрямованих на виготовлення товарів, виконання робіт та надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва. Відповідно, він не підпадає під поняття «довгострокового договору» у розумінні п. 187.9 ст. 187 ПК України. Отже, за позицією відповідача, на операцію з постачання майнових прав на об`єкт житлової нерухомості норми вказаного пункту ПК України не поширюються. (а.с. 11)

Щодо питання № 4 відповідач з посиланням на п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України та Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», підсумував, що при здійсненні операції з постачання майнових прав на квартири позивач як продавець і власник зобов`язаний визначити податкові зобов`язання з ПДВ за правилом «першої події» відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, на дату отримання авансових платежів від покупців та скласти податкові накладні і зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В індивідуальній податковій консультації від 17.11.2021 № 4374/ІПК/99-00-21-03-02-06 також зазначено, що вона має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПК України). (а.с. 12)

Не погоджуючись з індивідуальною податковою консультацією відповідача від 17.11.2021 № 4374/ІПК/99-00-21-03-02-06, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням висновків, зазначених у на постанові Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 814/4831/13-а, операція з постачання майнових прав на об`єкт житлової нерухомості не може вважатись для позивача операцією з першого постачання такого об`єкта, а тому не повинна оподатковуватись ПДВ у загальному порядку з нарахуванням податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України. Проект Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, стосовно якого позивачем замовлена індивідуальна податкова консультація, за строковим критерієм і своїм змістовно-правовим наповненням відповідає визначенню довгострокового договору, наведеного у п. 187.9 ст. 187 ПК України.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Податковий кодексу України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 52.1 ст. 52 ПК України законодавець регламентував, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

При цьому, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору (п. 53.2 ст. 53 ПК України).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з п. 187.9 ст. 187 ПК України в редакції станом на час надання податкової консультації датою виникнення податкових зобов`язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Також, за приписами пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України (зі змінами внесеними згідно із Законом № 4220-VI від 22.12.2011) звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

У цьому підпункті перше постачання житла (об`єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об`єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об`єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об`єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв`язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Аналізуючи зміст наведеної норми, суд дійшов висновку, що операцією з першого постачання житла вважатимуться операції з:

- передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло (об`єкт житлового фонду) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства-замовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій;

- передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на реконструйоване або капітально відремонтоване житло (об`єкт житлового фонду) особі іншій, ніж власник такого об`єкта на момент введення такого житла в експлуатацію (використання);

- постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження нового житла чи реконструкції або капітального ремонту житла за рахунок замовника.

Вивченням судом умов п. 2 Вступного положення до проекту Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, встановлено, що майнові права на квартиру, які після набуття покупцем їх у власність реалізуються шляхом набуття права власності (володіння, користування та розпорядження) на квартиру після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, за умови проведення 100% розрахунків за цим договором та оформлення покупцем відповідних правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності). Відповідно до Договірних визначень, майнові права це усі права на квартиру, які належать покупцю на підставах, визначених цим Договором, та надають право покупцю отримати у власність квартиру на умовах, визначених цим Договором. За приписами п. 1.1 проекту Договору Продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру у складі об`єкта будівництва та оплатити ціну таких майнових прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором. У п. 2.2 проекту Договору зазначено, що за умови виконання своїх обов`язків покупець одержить від продавця документи, необхідні для оформлення правовстановлюючих документів (державної реєстрації власності), що підтверджують право власності покупця на квартиру. Орієнтовний строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію - 4 квартал 2022 року, але не пізніше, ніж 31.03.2023. Про фактичний термін введення об`єкту будівництва в експлуатацію продавець повідомляє покупця додатково. Слід також зазначити, що відповідно до п. 3.2 проекту Договору оплата вартості квартири здійснюється покупцем у терміни, встановлені договором. Продавець під час укладення цього договору надає рахунок на здійснення платежу за договором. У разі, якщо під час сплати покупцем рахунку частками, згідно умов оплати, передбачених Договором, вартість об`єкту в доларах США збільшується більш ніж на 5% у відношенні до курсу гривні України, рахунок за вимогою продавця будівництва може бути скорегований пропорційно такого збільшення, в частині суми, що не сплачена з боку покупця. Пунктом 4.1 проекту Договору передбачено, що він набуває чинності в момент підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами, якщо інше не передбачено цим Договором.

Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.04.2020 по справі № 814/4831/13-а, на яку правильно послався суд першої інстанції, дійшов висновку, що майнові права на нерухомість окремо від об`єкта власності (нерухомості) не існують і переходять покупцю в момент державної реєстрації права власності на нерухомість, а тому такі права можуть бути окремим об`єктом оподаткування лише при першому постачанні новозбудованого житла.

У зазначеному судовому рішенні Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформулював підхід, за яким операцією з першого постачання житла слід вважати операцію з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства забудовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій. Така операція з першого постачання житла підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.

Натомість, як зазначено у цьому судовому рішенні, у випадку, коли замовник в процесі будівництва до оформлення права власності на новозбудоване житло укладає попередні договори купівлі-продажу з фізичними особами, згідно з якими отримує забезпечувальні платежі, операції з перерахунку таких платежів фізичними особами на рахунок замовника, як оплату вартості майнових прав, не змінюють базу оподаткування у замовника. Лише при передачі власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло фізичній особі (першому власнику новозбудованого житла) у замовника виникають податкові зобов`язання на підставі пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи, що за умовами проекту Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, стосовно якого позивачем була замовлена індивідуальна податкова консультація, передачі у власність покупця підлягають виключно майнові права на квартиру у будинку, який необхідно збудувати, у той час як безпосередньо оформлення права власності на квартиру та оплату послуг відповідних державних органів покупець повинен здійснити самостійно, суд вважає, що у позивача як замовника за Договором на вказаній стадії цивільних правовідносин податкові зобов`язання відповідно до п. 187.1 статті 187 ПК України не виникають.

Суд зауважує, що відповідач не навів нормативного підґрунтя на спростування того, що майнові права на нерухомість окремо від об`єкта власності (нерухомості) не існують і переходять покупцю в момент державної реєстрації права власності на нерухомість.

Отже, операція з постачання майнових прав на об`єкт житлової нерухомості не може вважатись для позивача операцією з першого постачання такого об`єкта, а тому не повинна оподатковуватись ПДВ у загальному порядку із нарахуванням податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України.

Вирішуючи питання щодо відповідності проекту Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, стосовно якого позивачем була замовлена індивідуальна податкова консультація, критеріям довгострокового договору у розумінні п. 187.9 ст. 187 ПК України, суд виходить з такого.

Згідно з п. 187.9 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Отже, приналежність договорів до категорії довгострокових має встановлюватись через призму двох критеріїв, а саме: 1) строку виконання зобов`язань, який повинен становити більше одного року; 2) відсутність можливості часткового виконання такого договору, тобто отримання належного за договором будь-якими частинами.

Так, суд попередньо з`ясував, що згідно з проектом Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, стосовно якого позивач замовив у контролюючого органу індивідуальну податкову консультацію 28.08.2021, орієнтовний строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію - IV квартал 2022 року, але не пізніше 31.03.2023. Про фактичний термін введення Об`єкту будівництва в експлуатацію продавець повідомляє покупця додатково (п. 2.4 проекту Договору). При цьому, за умовами п. 5.1 проекту Договору продавець зобов`язується, зокрема, забезпечити дійсність проданих покупцю майнових прав на квартиру протягом строку дії цього договору шляхом забезпечення будівництва Об`єкта будівництва та прийняття його в експлуатацію, повідомити покупця про введення об`єкта будівництва в експлуатацію тощо.

Отже, строк дії досліджуваного проекту Договору нерозривно пов`язаний з процесом створення об`єкту будівництва та прийняттям останнього в експлуатацію у визначені умовами проекту Договору строки. Часові межі виконання договірних зобов`язань очевидно перевищують один рік з моменту надання відповідачем індивідуальної податкової консультації. При цьому, можливість часткового виконання такого договору не передбачена його умовами.

Крім того, Велика палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц сформувала правовий висновок, що майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 102221949).

Визначення майнового права як права очікування та повноваження власника таких прав надано у висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12, від 15 травня 2013 року у справі № 6-36цс13, від 04 вересня 2013 року у справі № 6-51цс13, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1920цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 02 грудня 2015 року у справах № 6-1502цс15 та № 6-1732цс15, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-290цс16, від 23 березня 2016 року у справі № 6-289цс16, від 30 березня 2016 року у справах № 6-3129цс15 та № 6-265цс16, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2994цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-503цс16, від 07 грудня 2016 року у справі № 6-1111цс16.

Отже, проект вказаного Договору за строковим критерієм та своїм змістовно-правовим наповненням відповідає визначенню довгострокового договору, наведеного у п. 187.9 ст. 187 ПК України, як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції.

У свою чергу, твердження апелянта про те, що у випадку реалізації проекту Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру фактично не відбувається жодного довготривалого процесу, оскільки «право очікування» на збудований об`єкт нерухомості вже є реалізованим у момент продажу прав на об`єкти нерухомості, які будуть створені у майбутньому, суд оцінює як таке, що не ґрунтується на положеннях законодавства у відповідній сфері правовідносин та не узгоджується зі змістом самого проекту Договору, а також з наведеними правовими висновками, які сформульовані Верховним Судом.

Таким чином, надані відповідачем в оскаржуваній податковій консультації відповіді на чотири питання позивача не ґрунтуються на положеннях законодавства у відповідній сфері правовідносин.

Додатковим підтвердженням правомірності висновків суду першої інстанції, є зміни, внесені законодавцем до п. 187.9 статті 187 ПК України Законом України від 20.09.2022 № 2600-IX від 20.09.2022, яким абзац перший цього пункту викладено в такій редакції:

«Датою виникнення податкових зобов`язань виконавця довгострокових договорів (контрактів), крім договорів (контрактів) на будівництво житла (об`єктів житлової нерухомості), договорів купівлі-продажу неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості, щодо яких відбувається перше їх постачання, є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами)». Зазначена норма набрала законної сили 10.10.2022.

Отже, такими змінами законодавець по суті визнав, що до прийняття Закону № 2600-ІХ договори, аналогічні тому, який досліджений судом вище, підпадали під правило, визначене цим пунктом, і лише з 10.10.2022 стали винятком з цього правила.

З огляду на вказане вище індивідуальна податкова консультація відповідача від 17.11.2021 № 4374/ІПК/99-00-21-03-02-06 є протиправною і підлягає скасуванню.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, що оскаржена індивідуальна податкова консультація відповідача від 17.11.2021 № 4374/ІПК/99-00-21-03-02-06 суперечить вимогам податкового законодавства, у зв`язку з чим є протиправною і підлягає скасуванню.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Повний текст судового рішення складений 18 січня 2023 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2022 року в адміністративній справі № 280/810/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя - доповідачС.Ю. Чумак

суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко