Постанова

від 04.05.2023 по справі 280/810/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року

м. Київ

справа № 280/810/22

адміністративне провадження № К/990/4923/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Пасічник С.С., Гончарової І.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗИМУТ ТРЕЙДІНГ ЗАПОРІЖЖЯ» до Державної податкової служби України про визнання протиправною і скасування індивідуальної податкової консультації, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2022 року (суддя Прудивус О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2023 року (судді: Чумак С.Ю. (головуючий), Чабаненко С.В., Юрко І.В.) у справі № 280/810/22.

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗИМУТ ТРЕЙДІНГ ЗАПОРІЖЖЯ» (далі - позивач, платник податків, Товариство, ТОВ «АЗИМУТ ТРЕЙДІНГ ЗАПОРІЖЖЯ») звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПС України) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації від 17.11.2021 №4374/ІПК/99-00-21-03-02-06.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана індивідуальна податкова консультація не відповідає вимогам податкового законодавства через не наведення в ній опису питань, які були поставлені позивачем в адресованому відповідачу листі від 28.08.2021, неврахування фактичних обставин, наведених позивачем у зверненні, а при наданні відповідей на друге, третє та четверте питання відповідач не навів норми законодавства, на підставі яких контролюючий орган дійшов відповідних висновків щодо тлумачення та застосування податкових норм. Крім того, позивач зазначає, що за умовами примірника договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру на позивача покладений обов`язок з будівництва житлового будинку, введення його в експлуатацію та передання покупцю за актом приймання-передачі індивідуально визначене договором майно - новозбудоване житло (квартиру). Відповідно, і дата виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за операціями, що здійснюються в рамках такого договору, визначається на дату фактичної передачі виконавцем та прийняття замовником результатів робіт. На підтвердження власної правової позиції позивач вказує на податкову консультацію відповідача від 18.12.2020 №5244/ІПК/99-00-05-06-02-06, розміщену в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2023 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 17.11.2021 №4374/ІПК/99-00-21-03-02-06.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскаржувана податкова консультація надана контролюючим органом не відповідає вимогам чинного податкового законодавства за її формою та за змістом. Судом зазначено, що операції з постачання майнових прав на об`єкт житлової нерухомості за умовами проєкту договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, стосовно якого позивач звернувся до контролюючого органу за індивідуальною податковою консультацією, не є для позивача операціями з першого постачання такого об`єкта (у розумінні положень Податкового кодексу України), а тому не повинні оподатковуватись ПДВ у загальному порядку із нарахуванням податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ДПС України подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2023 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «АЗИМУТ ТРЕЙДІНГ ЗАПОРІЖЖЯ» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що до видів діяльності позивача за КВЕД-2010 належать: організація будівництва будівель (основний) (41.10); комплексне обслуговування об`єктів (81.10); купівля та продаж власного нерухомого майна (68.10); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20); управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (68.32).

28.08.2021 позивач звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області з листом № 28.08.2021 «Про надання індивідуальної податкової консультації», в якому просив контролюючий орган надати індивідуальну податкову консультацію щодо визначення дати виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) під час виконання довгострокового договору. Зокрема, у вказаному листі зазначалось, що позивачем планується укладення довгострокових договорів купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно (квартири) з фізичними та юридичними особами з терміном дії до 31.03.2023. Умовами проекту Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру майнові права на нерухоме майно, які після набуття покупцем їх у власність реалізуються шляхом набуття права власності (володіння, користування та розпорядження) на квартиру після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, за умови проведення 100% розрахунків за цим договором та оформлення покупцем відповідних правовстановлюючих документів на майно (державної реєстрації права власності). Далі позивач зазначив, що відповідно до положень проєкту договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру сторони підписують акт приймання-передачі після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта та повної оплати покупцем ціни майнових прав на квартиру. Однак, проєктом договору передбачається, що покупець сплачує на користь продавця авансові платежі (попередні оплати) протягом всього часу будівництва об`єкту.

Згідно умов п. 2 Вступного положення до проекту Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, встановлено, що майнові права на квартиру, які після набуття покупцем їх у власність реалізуються шляхом набуття права власності (володіння, користування та розпорядження) на квартиру після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, за умови проведення 100% розрахунків за цим договором та оформлення покупцем відповідних правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності). Відповідно до Договірних визначень, майнові права - це усі права на квартиру, які належать покупцю на підставах, визначених цим Договором, та надають право покупцю отримати у власність квартиру на умовах, визначених цим Договором. За приписами п. 1.1 проекту Договору Продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру у складі об`єкта будівництва та оплатити ціну таких майнових прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором. У п. 2.2 проекту Договору зазначено, що за умови виконання своїх обов`язків покупець одержить від продавця документи, необхідні для оформлення правовстановлюючих документів (державної реєстрації власності), що підтверджують право власності покупця на квартиру. Орієнтовний строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію - 4 квартал 2022 року, але не пізніше, ніж 31.03.2023. Про фактичний термін введення об`єкту будівництва в експлуатацію продавець повідомляє покупця додатково. Слід також зазначити, що відповідно до п. 3.2 проекту Договору оплата вартості квартири здійснюється покупцем у терміни, встановлені договором. Продавець під час укладення цього договору надає рахунок на здійснення платежу за договором. У разі, якщо під час сплати покупцем рахунку частками, згідно умов оплати, передбачених Договором, вартість об`єкту в доларах США збільшується більш ніж на 5% у відношенні до курсу гривні України, рахунок за вимогою продавця будівництва може бути скорегований пропорційно такого збільшення, в частині суми, що не сплачена з боку покупця. Пунктом 4.1 проекту Договору передбачено, що він набуває чинності в момент підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами, якщо інше не передбачено цим Договором.

Враховуючи зазначене, позивач просив ГУ ДПС у Запорізькій області надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань: 1) чи є для цілей оподаткування ПДВ операція з постачання майнових прав на квартиру для продавця операцією з постачання об`єкта нерухомого майна?; 2) чи може продавець для цілей оподаткування ПДВ (визначення дати виникнення податкових зобов`язань) операції з постачання майнових прав на квартиру застосувати п. 187.9 ст. 187 ПК України)?; 3) чи відповідає критеріям довгострокового договору, визначених п. 187.9 ст. 187 ПК України, договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру?; 4) чи нараховує покупець податкові зобов`язання з ПДВ на дату отримання авансу (попередньої оплати)?. Індивідуальну податкову консультацію позивач просив надати в письмовій формі шляхом вручення посадовій особі або уповноваженому представнику позивача, а також надіслати на відповідну електронну адресу.

За результатами розгляду звернення позивача від 28.08.2021 № 28/08/2021, надісланого відповідачу листом ГУ ДПС у Запорізькій області від 17.09.2021 № 6259/8/08-01-04-02-07ІПК (вх. ДПС №4471/ІПК/7 від 17.09.2021) щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з постачання майнових прав на нерухоме майно (квартири), керуючись ст. 52 ПК України, відповідач надав позивачу індивідуальну податкову консультацію від 17.11.2021 № 4374/ІПК/99-00-21-03-02-06.

Щодо питання № 1 відповідач зазначив, що відповідно до пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим пунктом. Процитувавши зміст пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України щодо розуміння першого постачання житла (об`єкта житлового фонду), виходячи з опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, відповідач розтлумачив позивачу, що операція з постачання майнових прав на об`єкт житлової нерухомості для позивача є операцією з постачання об`єкта житлової нерухомості. Стосовно питань № 2 та № 3 відповідач висловив позицію, що у випадку, якщо позивач самостійно здійснював будівництво об`єкта житлової нерухомості без залучення до такого будівництва такого підрядника (будівельної компанії), то для цілей оподаткування ПДВ операція позивача з постачання майнових прав на об`єкт житлової нерухомості є операцією з першого постачання такого об`єкта, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальному порядку із нарахуванням податкових зобов`язань з ПДВ, визначених за правилами, встановленими п. 187.1 ст. 187 ПК України. При цьому, безпосередньо договір на постачання (продаж) майнових прав на об`єкт житлової нерухомості за своєю суттю не передбачає здійснення дій, спрямованих на виготовлення товарів, виконання робіт та надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва.

Щодо питання № 4 відповідач з посиланням на п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України та Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», підсумував, що при здійсненні операції з постачання майнових прав на квартири позивач як продавець і власник зобов`язаний визначити податкові зобов`язання з ПДВ за правилом «першої події» відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, на дату отримання авансових платежів від покупців та скласти податкові накладні і зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В індивідуальній податковій консультації від 17.11.2021 № 4374/ІПК/99-00-21-03-02-06 також зазначено, що вона має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень чинного податкового законодавства, зокрема, положень статей 187 та 197 ПК України та на застосування нерелевантних спірним правовідносинам висновків викладених у постановах Верховного Суду, а також зазначає, що надана відповідачем індивідуальна податкова консультація відповідає вимогам чинного законодавства, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивачем відзиву на касаційну скаргу надіслано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункти 52.2, 52.3 статті 52.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

10.2. Пункт 53.2 статті 53.

Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

10.3. Пункти 187.1, 187.9 статті 187.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Датою виникнення податкових зобов`язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

10.4. Підпункт 197.1.14 пункту 197.1 статті 197.

Звільняються від оподаткування операції з:

постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

У цьому підпункті перше постачання житла (об`єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об`єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об`єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об`єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв`язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Норми цього підпункту поширюються також на перший продаж дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об`єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд).

Операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів, звільняються від оподаткування.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

12. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

13. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що надана відповідачем індивідуальна податкова консультація від 17.11.2021 №4374/ІПК/99-00-21-03-02-06 не відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування. Метою податкової консультації є викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Відповідно до пункту 52.3 статті 52 ПК України встановлено, що індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Тобто, вказаними положеннями чинного податкового законодавства встановлено вимоги до індивідуальної податкової консультації, яку надає контролюючий орган за відповідним зверненням заявника - платника податків. Так, податкова консультація обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що оскаржувана індивідуальна податкова консультація від 17.11.2021 №4374/ІПК/99-00-21-03-02-06 не відповідає встановленим чинним податковим законодавством вимогам, зокрема, така не містить опису питань, що порушуються платником податків щодо відповідних правовідносин, у даному випадку стосовно оподаткування ПДВ операцій з продажу майнових прав на квартиру (у будинку, який будується та не введений в експлуатацію), з урахуванням саме фактичних обставин, зазначених позивачем у його зверненні до контролюючого органу та з доданим до нього проектом договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що не спростовано відповідачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами, що оскаржувана індивідуальна податкова консультація від 17.11.2021 №4374/ІПК/99-00-21-03-02-06 надана контролюючим органом не відповідає встановленим статтями 52 та 53 ПК України вимогам.

14. Колегія суддів також зазначає, що з урахуванням правових висновків Верховного Суду щодо застосування положень підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК України стосовно оподаткування/звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання житла, Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2020 року у справі № 814/4831/13-а зробив висновок, що у випадку, коли замовник в процесі будівництва до оформлення права власності на новозбудоване житло укладає попередні договори купівлі-продажу з фізичними особами, згідно з якими отримує забезпечувальні платежі, операції з перерахунку таких платежів фізичними особами на рахунок замовника, як оплату вартості майнових прав, не змінюють базу оподаткування у замовника. Лише при передачі власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло фізичній особі (першому власнику новозбудованого житла) у замовника виникають податкові зобов`язання на підставі пункту 187.1 статті 187 ПК України. Слід враховувати, що майнові права на нерухомість окремо від об`єкта власності (нерухомості) не існують, а тому такі права можуть бути окремим об`єктом оподаткування лише при першому постачанні новозбудованого житла.

15. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченнях (відзиві) на адміністративний позов та в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

16. Крім того, колегія судів зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м`якого права», наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.

По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.

Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2023 року слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2023 року у справі № 280/810/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер С.С. Пасічник І.А. Гончарова