Ухвала

від 18.01.2023 по справі 420/8736/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/8736/22

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Коваля М.П.,

судді - Кравця О.О.,

судді - Зуєвої Л.Є.,

розглянувши питання про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЕКСПЕДИЦІЙНА ГРУПА» до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» про визнання протиправною та скасування постанови ,-

В С Т А Н О В И В:

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЕКСПЕДИЦІЙНА ГРУПА» до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для такого поновлення.

09 січня 2023 року на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. В обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження представник апелянта посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не було направлено на адресу Укртрансбезпеки засобами поштового зв`язку, а виключно в електронній формі, шо на думку апелянта є поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження. Додатково апелянт посилається на введення на території України воєнного стану, ракетні удари та відключення електроенергії, внаслідок чого апелянт вважає, що дотримання процесуальних строків є об`єктивно неможливим. Крім того, апелянт посилається на відповідну практику ЄСПЛ та поновлення апеляційним судом строків апеляційного оскарження по іншим справам.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку, що зазначені в обґрунтування пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження причини не є поважними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів скарги, оскаржуване рішення було ухвалене 19 вересня 2022 року, водночас апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції 28 грудня 2022 року, тобто апеляційну скаргу подано з пропуском строку, встановленого статтею 295 КАС України.

Як зазначено у п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Водночас, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

При цьому колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені зокрема у постанові Верховного Суду по справі № 560/15534/21 від 03.11.2022 року.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється, введення воєнного стану не впливає на процес здійснення судочинства. При цьому, станом на момент винесення зазначеної ухвали, суб`єкт владних повноважень, який є учасником адміністративної справи, відновив свою роботу та здійснює свої функції, в тому числі при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на виконання делегованих повноважень.

Суд зауважує, що апелянтом не надано до суду жодних доказів, як саме повітряні тривоги та періодичні відключення електроенергії вплинули на роботу конкретного державного органу, зокрема з урахуванням того, що зазначені обставини є загальними як для суду, так і для всіх учасників судового процесу, проте у більшості випадків не заважають дотриманню процесуальних строків, визначених КАС України.

Водночас, згідно з інформацією, яка наявна в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що у період з вересня 2022 року і до грудня 2022 року від апелянта надходили апеляційні скарги як через підсистему «Електронний суд», так і за допомогою засобів поштового зв`язку. Апелянт не зазначає причин, які унеможливили подання апеляційної скарги саме у цій справі у більш стислий строк, ніж через більш як три місяці з дня ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Щодо доводів апелянта, що державним органом не було отримано паперової копії рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до положень ст. 18 КАС України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

З урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, які передбачають, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, то підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

За визначенням, наведеним у підпункті 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Таким чином, оскільки вручення судового рішення відбулось 20.09.2022 року шляхом направлення на офіційну електронну адресу за допомогою сервісу Електронного кабінету ЄСІТС, що визначено чинним процесуальним законодавством, доводи апелянта є неспроможними.

Щодо посилань апелянта на ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду, в який воєнний стан було визнано поважною причиною для пропуску строків на апеляційне оскарження, суд зазначає, що згідно вимог ч.7 ст. 78 КАС України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

До того ж, суд вважає недоречними посилання апелянта на практику ЄСПЛ, оскільки висновки цього суду направлені на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки ЄСПЛ у порядку аналогії не можуть бути застосовані для захисту прав та інтересів суб`єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, бо головним обов`язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 березня 2020 року (справа № 9901/511/19).

Таким чином, доводи апелянта не свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до положень ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, оскільки наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 286, 298, 299, 325, 328, 329 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЕКСПЕДИЦІЙНА ГРУПА» до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: М.П. Коваль

Суддя: О.О. Кравець

Суддя: Л. Є. Зуєва