Ухвала

від 17.01.2023 по справі 285/2070/15-ц

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/2070/15-ц

провадження № 2/0285/7/23

17 січня 2023 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………………........Літвин О. О.,

секретаря………………..…………..Клечковської М. М.,

з участю:

представника відповідача.................Борсученка Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «КРЕДИТФАКТОР»

до ОСОБА_1 ,

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнік Фарма»,

про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Банк» Київська Русь», правонаступником якої згідно ухвали суду від 20.07.2021 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ ФАКТОР», звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з поручителя ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 7 121 940 грн.

Представник відповідача заявивклопотання про закриття провадження у справі, мотивуючи тим, що справу належить розглядати за правилами господарського судочинства, оскільки спір виник між банком та товариством, тобто двома юридичними особами.

Вивчивши подане клопотання та заслухавши пояснення учасника процесу, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено ст.20 ГПК України.

Зміст і підстави поданого позову свідчать про те, що між сторонами існує спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що на думку представника відповідача відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі за текстом Закон), яким чинні ГПК України та ЦПК України викладено у новій редакції. Так, за змістом п.1 ч.1 ст.20 ГПК України (у редакції Закону) господарські суди розглядають справи <…> у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Отже, враховуючи викладене, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону спір між кредитором-юридичною особою та фізичною особою-поручителем за договором поруки про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним із юридичною особою, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Водночас, такий самий спір, якщо він поданий до 15 грудня 2017 року, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Оскільки даний позов подано до Новоград-Волинського міськрайонного суду 02 червня 2015 року, він має розглядатись за правилами ЦПК.

Керуючись статтями 258, 259 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заявленого клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя О.О.Літвин