Ухвала

від 16.01.2023 по справі 357/5161/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/5161/21

1-кс/357/95/23

У Х В А Л А

16 січня 2023 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт корпоративних прав учасника Приватного підприємства «Будспецсервіс» ОСОБА_4 , що складають 100 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський домобудівельний комбінат», який належить Приватному підприємству «Будспецсервіс» в кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110030000489 від 04.02.2020 року,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3

У С Т А Н О В И В:

Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду з клопотанням про арешт на корпоративні права учасника Приватного підприємства «Будспецсервіс» ОСОБА_4 , що складають 100 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський домобудівельний комбінат», який належить Приватному підприємству «Будспецсервіс» в кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110030000489 від 04.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що 01.09.1993 на конференції трудового колективу Білоцерківського домобудівельного комбінату, на якому було присутні 593 делегата, вирішено створити КП «Білоцерківський ДБК», затвердити його статут, обрати раду колективного підприємства.

02.09.1993 виконавчим комітетом міської ради народних депутатів в м. Біла Церква, затверджено статут КП «Білоцерківський ДБК».

Статутом КП «Білоцерківський ДБК» у редакції на момент його створення визначено, що : підприємство є юридичною особою, (п.1.2), діє на підставі статуту (п.3.1), вищим органом самоврядування підприємства є загальні збори (конференція) трудового колективу.

Згідно п.6.1 статуту, членами підприємства можуть бути робітники Білоцерківського ДБК, які досягли 16-ти річного віку, виявили бажання і здібності приймати участь в здійсненні завдань колективу, а також пропрацювали один рік після реєстрації підприємства. Питання про прийняття до членів підприємства вирішується Радою підприємства.

15.02.2008 рішенням загальних зборів трудового колективу КП «Білоцерківський ДБК», оформлено протокол №1, яким вирішено створити шляхом виділення з відповідного підприємства ТОВ «Білоцерківський ДБК» та установлено, що відповідне товариство правонаступником майнових прав та обов`язків КП «Білоцерківський ДБК», пов`язаних з діяльністю останнього згідно з розподільчим балансом. Відповідно до п.2.9 відповідного рішення установлено, що ТОВ «Білоцерківський ДБК» є правонаступником майнових прав та обов`язків КП «Білоцерківський ДБК» пов`язаних з діяльністю останнього, згідно з розподільчим балансом.

Згідно протоколу №2 від 25.04.2008 загальних зборів трудового колективу КП «Білоцерківський ДБК» затверджено розподільчий баланс виділу із складу КП «Білоцерківський ДБК» ТОВ «Білоцерківський ДБК», акт приймання-передачі майнових прав та зобов`язань, а також з виділом внесено зміни до статуту КП «Білоцерківський ДБК» зменшено статутний фонд підприємства з 5 145 100, 00 грн. до 52 500, 00 грн.

Відповідно до п. 1.1 Статуту ТОВ «Білоцерківський ДБК», затвердженого вищевказаним протоколом загальних зборів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський домобудівельний комбінат» (далі- Товариство) створено шляхом виділу зі складу Колективного підприємства «Білоцерківський домобудівельний комбінат». Товариство є правонаступником Колективного підприємства «Білоцерківський домобудівельний комбінат» відповідно до розподільчого балансу.

При цьому, відповідно до реєстраційних даних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань після реєстрації ТОВ «Білоцерківський ДБК», засновниками Товариства є «Трудовий колектив».

В подальшому, посадові особи, за попередньою змовою групою осіб, в складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з метою шахрайського заволодіння майном, а саме активами підприємства, шляхом незаконного оформлення корпоративних прав на себе, вирішили створити ТОВ «КП Білоцерківський ДБК», яке нібито стало правонаступником колективного підприємства «Білоцерківський ДБК», замість проведення ліквідації вказаного колективного підприємства.

Так, Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «КП Білоцерківський ДБК», оформлених протоколом №1 від 23.12.2010, яке підписане від імені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , вирішено шляхом перетворення КП «Білоцерківський ДБК» створити ТОВ «КП Білоцерківський ДБК». Також затверджено передавальний акт, акт приймання-передачі майна, майнових прав та зобов`язань, затверджено статут ТОВ «КП Білоцерківський ДБК», яке створене шляхом КП «Білоцерківський ДБК» та є його правонаступником.

Відповідно до п. 1.1 Статуту ТОВ «КП Білоцерківський ДБК», затвердженого вищевказаним протоколом загальних зборів, Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Білоцерківський ДБК» (далі- Товариство) створено шляхом виділу зі складу Колективного підприємства «Білоцерківський домобудівельний комбінат». Товариство є правонаступником Колективного підприємства «Білоцерківський домобудівельний комбінат».

Частки вказаного Товариства розподілені наступним чином: ОСОБА_5 є володільцем 96% у статутному капіталі, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 2.5% та 1,5% відповідно.

В подальшому, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вчинили ряд дій, шляхом подання документації державним реєстраторам, спрямованих на зміну реєстраційних відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, внаслідок чого, у ТОВ «Білоцерківський ДБК», на балансі якого перебуває все майно, змінюється засновник з «Трудовий колектив» на ТОВ «КП Білоцерківський ДБК», засновниками якого є безпосередньо три вищевказані особи. Внаслідок цього, дані особи стали бенефіціарними власниками ТОВ «Білоцерківський ДБК» та, разом з цим, фактичними власниками всього майна, що перебуває на балансі підприємства.

Даний факт підтверджується протоколом №4 від 29.12.2010 загальних зборів учасників ТОВ «Білоцерківський домобудівельний комбінат», відповідно до якого було вирішено пунктом 1: «Вiдповiдно до Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних фізичних осіб - підприємців", у зв`язку з перетворенням єдиного учасника ТОВ «Білоцерківський домобудівельний комбінат» колективного підприємства "Білоцерківський домобудівельний комбінат", код ЄДРПОУ 13724521 у товариство з обмеженою відповідальністю " КП Бiлоцерківський ДБК" код ЄДРПОУ 13724521, внести змiни до статуту ТОВ «Білоцерківський домобудiвельний комбінат», пов`язані зі зміною відомостей про засновника.» Даний протокол підписано генеральним директором ТОВ «КП Білоцерківський ДБК» ОСОБА_5 та скріплено печаткою підприємства.

Надалі, ОСОБА_5 продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи від імені нібито володільця частки статутного капіталу ТОВ «КП Білоцерківський ДБК», з метою приховати свої незаконні дії, вирішив передати частку у розмірі 96% статутного капіталу вищевказаного Товариства ОСОБА_4 .

Так, 19.09.2018 на підставі договору купівлі-продажу частки статутного капіталу, було складено Акт прийому-передачі майнових прав між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , відповідно до якого ОСОБА_5 передає на користь ОСОБА_4 частку статутного капіталу ТОВ «КП Білоцерківський ДБК» у розмірі 96%.

Надалі, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 16.03.2021 приймають рішення про продаж 100% статутного капіталу ТОВ «Білоцерківський ДБК» на користь ПП «Будспецсервіс» (код ЄДРПОУ 31387286), в якому ОСОБА_4 є єдиним засновником. Вказане рішення оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «КП Білоцерківський ДБК» від 16.03.2021. Таким чином, ОСОБА_4 стає бенефіціарним володільцем активів ТОВ «Білоцерківський ДБК».

Окрім того, в ході досудового розслідування кримінального провадження допитано в якості потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які вказали, що на початку 90-х років членами Орендного підприємство організація орендарів БЦ домобудівного комбінату (ЄДРПОУ 19405142), в тому числі і ними, було викуплено за рахунок власних приватизаційних сертифікатів працюючих членів комбінату в тому числі і їхніми та спільними коштами через Фонд державного майна України відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного майна» та Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 57-93 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" цілісний майновий комплекс, який раніше належав державі і орендувався вищевказаним Орендним підприємством. На базі майна вищевказаного підприємства було створено Колективне Підприємство "Білоцерківський домобудівний комбінат" ЄДРПОУ 13724521, яке було зареєстровано 02.09.1993 року. Працівники Колективного Підприємства мали право приймати участь в управлінні діяльності та на відповідну частку в майні КП "Білоцерківський домобудівний комбінат". З 1980 року вони працювали на колективному підприємстві « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ЄДРПОУ 13724521. На той час генеральним директором на вказаному КП «Білоцерківський домобудівельний комбінат» був ОСОБА_5 .

25.04.2008 року за ініціативи ОСОБА_5 було проведено загальні збори трудового колективу КП «Білоцерківський ДБК», на яких було за його пропозицією вирішено: затвердити розподільчий баланс виділу із складу КП «Білоцерківський ДБК» ТОВ «Білоцерківський домобудівельний комбінат», затвердити акт приймання-передачі на баланс ТОВ «Білоцерківський домобудівельний комбінат» майна, майнових прав та зобов`язань КП «Білоцерківський ДБК», затвердити статут ТОВ «Білоцерківський домобудівельний комбінат», також обрати ОСОБА_5 на посаду генерального директора ТОВ «КП Білоцерківське ДБК» на п`ять років, призначити оклад у розмірі 50 мінімальних заробітних плат. Далі ОСОБА_5 запевнив, що дані дії щодо переведення не призведуть до втрати контролю над підприємством, ні до втрати їхньої власності на цьому підприємстві. В подальшому ОСОБА_5 поставив працівників колективу КП «Білоцерківський ДБК» перед вибором або писати заяви на звільнення з КП «Білоцерківський ДБК» та заяви на переведення до ТОВ «Білоцерківське ДБК», або залишатись на старому підприємстві і не отримувати заробітної плати. На що вони погодились та написали заяви на звільнення з КП «Білоцерківський ДБК» та заяви на прийняття на роботу вже на ТОВ «Білоцерківський домобудівельний комбінат» та продовжили працювати на вказаному ТОВ так як були впевнені в збереженні права в правлінні ТОВ та збереженні своїх часток в ТОВ оскільки довіряли ОСОБА_5 .

В 2018 році відповідно до інформації з відкритих інтернет мереж стало відомо, що єдиним учасником ТОВ «Білоцерківське ДБК», що зареєстроване за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 194, є ТОВ «КП Білоцерківське ДБК», яке в свою чергу належить ОСОБА_5 з часткою в статуті у розмірі 96 %, ОСОБА_6 з часткою у статуті у розмірі 2.5 % ОСОБА_7 з часткою в статуті у розмірі 1.5 %. Після чого коли члени трудового колективу почали висловлювати претензію та незадоволення до ОСОБА_5 то в свою чергу ОСОБА_5 відписав свою частку ОСОБА_4 . Таким чином їм стало відомо, що вони позбавлені права приймати участь в управлінні підприємством, розпоряджатися майном підприємства відповідно до тих часток, які належали їм, оскільки все майно стало належати ОСОБА_5 , але який ще раніше забрав свою частку з колективного майна. Після 2008 року загальних зборів трудового колективу ТОВ «Білоцерківське ДБК» більше не проводились і будь-яких протоколів загальних зборів вони не підписували.

Прокурором зазначено, що предметом вищевказаного злочину є корпоративні права, що являють собою сто відсотків статутного капіталу підприємства, оскільки внаслідок вчиненого кримінального правопорушення було порушено такі права трудового колективу.

З метою запобігання перереєстрації та незаконного заволодіння майном, щляхом збереження речового доказу, що є об`єктом кримінально протиправних дій необхідно накласти арешт на корпоративні права учасника Приватного підприємства «Будспецсервіс» ОСОБА_4 , що складають 100 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський домобудівельний комбінат», який належить Приватному підприємству «Будспецсервіс»

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити за викладених у ньому обставин. Зазначив, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем, а також зазначив, що про намір відчужувати чи вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дії щодо вказаних корпоративних прав йому не відомо.

Заслухавши доводи прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що в проваджені слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 04.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110030000489 за ч. 4 ст.190 КК України.

Досудове розслідування проводиться за фактом шахрайських дій колишнього директора КП «Білоцерківський домобудівельний комбінат» ОСОБА_5 та інших службових осіб підприємства, спрямованих на незаконну зміну організаційно правової форми підприємства, зміни органу правління та засновника юридичної особи, через що співвласників підприємства було позбавлено майнових та корпоративних прав, що завдало матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.

Постановою старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_24 від 09.01.2023 року, корпоративні права учасника Приватного підприємства «Будспецсервіс» ОСОБА_4 , що складають 100 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський домобудівельний комбінат» визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020110030000489 від 04.02.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховання, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна відповідно до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Отже, слідчий суддя враховує, що обов`язок доведення існування підстав, передбачених статтею 132 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження покладається на прокурора та слідчого, який звертається з відповідним клопотанням.

Однак, слідчий суддя вважає, що внесене прокурором клопотання не відповідає вимогам закону, оскільки не містить достатніх відомостей для необхідності такого арешту.

Зокрема, слід врахувати неприпустимість свавільного втручання суду у здійснення права власності володільця майна, який не має у цьому кримінальному провадженні жодного статусу, є добросовісним набувачем.

Таким чином накладення арешту на майно, за відсутністю передбачених для цього підстав, порушує права власників на вільне використання своєї власності, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Висловлені прокурором доводи, на думку слідчого судді, не є правовою підставою для арешту корпоративних прав у кримінальному провадженні, а потреби досудового розслідування можуть бути задоволені у інший, менш обтяжливий для власників спосіб.

Під час розгляду клопотання, прокурором не наведено достатніх правових і фактичних підстав для необхідності накладення арешту.

З матеріалів клопотання вбачається, що постановою старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_24 від 09.01.2023 року, корпоративні права учасника Приватного підприємства «Будспецсервіс» ОСОБА_4 , що складають 100 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський домобудівельний комбінат» визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020110030000489 від 04.02.2020 року.

Однак, сам по собі факт наявності постанови про визнання корпоративних прав речовим доказом не є ключовим фактором, адже якщо виходити з структурного змісту норми ч. 3 ст. 170 КПК України, то слідує, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 указаного Кодексу, при цьому висновки слідчого судді не залежать від наявності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.

В судовому засіданні прокурором не доведено необхідністі задоволення клопотання про накладення арешту, а в матеріалах справи відсутні достатні та переконливі докази, що корпоративні права можуть бути певним чином приховано, знищено, зіпсовано, втрачено, передано, перереєстровано чи відчужено.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора є необґрунтованим та безпідставним, наведені прокурором обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, а іншої мети ініціатором клопотання не зазначено та не доведено доданими до клопотання матеріалами наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 170 КПК України. З огляду на це слідчий суддя вважає, що підстави накладення арешту відсутні.

Отже, з урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що в задоволенні клопотання прокурора про накладання арешту на майно слід відмовити.

Керуючись статтями 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт корпоративних прав учасника Приватного підприємства «Будспецсервіс» ОСОБА_4 , що складають 100 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський домобудівельний комбінат», який належить Приватному підприємству «Будспецсервіс» в кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110030000489 від 04.02.2020 року,- відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддяОСОБА_1