Провадження № 2/760/5185/22
Справа № 760/6321/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Скаженик Я.О.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача-2 - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-
В С Т А Н О В И В:
У березні 2018 року позивачі звернувся із даним позовом до суду та з урахуванням позовної заяви у новій редакції просили суд:
-стягнути з ПАТ «Київенерго» та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» солідарно на користь Позивача-1 та Позивача-2 майнову шкоду в сумі 163 744,00 грн., завдану внаслідок залиття квартири, тобто ѕ частини відшкодувати позивачу-1 ОСОБА_1 в розмірі 122 808,00 грн. та ј частини відшкодувати позивачу-2 ОСОБА_2 в розмірі 40 936,00 грн.
-стягнути з ПАТ «Київенерго» та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» солідарно на користь Позивача-1 ОСОБА_1 та Позивача-2 ОСОБА_2 судові витрати в сумі 24 600,00 грн. та судовий збір у розмірі 704,80 грн.
В обґрунтування поданого позову вказують, що вони мешкають у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 , яка належить їм на праві власності, а саме: ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 05.04.1993 належить ј частина квартири, ОСОБА_1 на підставі Договору Дарування частини квартири АВО № 026327 зареєстровано в реєстрі № 597 від 20.03.2001 належить 2/4 частини квартири та на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 05.04.1993 належить ј частина квартири.
Зазначають, що 25 жовтня 2017 року належну їм на праві власності квартиру було затоплено гарячою водою внаслідок дій ПАТ «Київенерго» та ЖЕД № 901, а саме: було залито стелю, стіни, шпалери, двері та підлогу у двох жилих кімнатах та у ванній кімнаті. Цей факт підтверджується Актом про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 26 жовтня 2017 року складеним житлово-експлуатаційною дільницею ЖЕД № 901.
Посилаються, що для ліквідації причин затоплення 25 жовтня 2017 року була викликана аварійна служба Солом`янського району, яка приїхала о 21 год. 50 хв. Зі слів аварійної бригади залиття всіх 4-х квартир по стояку за адресою: АДРЕСА_1 . трапилося внаслідок не закриття вантуза.
Стверджують, що дана подія підтверджується Актом від 26 жовтня 2017 року складеним мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказують, що 26 жовтня 2017 року комісією житлово-експлуатаційної дільниці ЖЕД № 901 було складено Акт про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання).
Зазначає, що в даному Акті комісія ЖЕД № 901 засвідчила факт затоплення належної позивачам квартири, яке сталося внаслідок відкриття вантузу повітрозбірника на горищі підчас підключення будинку до центрального опалення працівниками ПАТ «Київенерго».
Стверджують, що оскільки оригінал Акту Позивачі отримали лише 22 листопада 2017 року, а зазначений Акт був оформлений із порушенням вимог до його оформлення визначених законодавством України, позивач-1 та мешканці інших затоплених квартир 27 листопада 2017 року подали Акт-претензію на Акт про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 24 жовтня 2017 року.
В Акті-претензії були викладені причини, з чим саме мешканці не згодні та прохання скласти повторно Акт, з дотриманням вимог законодавства України, в присутності представників ПАТ «Київенерго», представників Солом`янської райдержадміністрації та представників ЖЕД №901 у м. Києві.
Посилаються, що 27 листопада 2017 року Акт-претензія від 24.11.2017 р., була зареєстрована в ПАТ «Київенерго» під №24/ЦОК12/11/2/кол-174378 та в Солом`янській райдержадміністрації 27.11.2017, проте новий Акт про залиття складений не був.
Вказують, що 26 жовтня 2017 року позивачі та мешканці інших затоплених квартир будинку за адресою: АДРЕСА_1 звернулися до ПАТ «Київенерго» із Скаргою.
Зазначають, що у відповідь на подану скаргу на адресу позивачів надійшов Лист «Про залиття житлового будинку АДРЕСА_1 » №029/27/5717 від 08.11.2017 р. від ПАТ «Київенерго», відповідно до якого залиття належної позивачам квартири сталося внаслідок порушення цілісності внутрішньобудинкової системи централізованого опалення, яка знаходиться на балансі житлово-експлуатаційної дільниці ЖЕД № 901.
Також в цьому Листі вказується про те, що включення опалення у будинку виконувалося працівниками житлово-експлуатаційної дільниці ЖЕД № 901.
Вказують, що внаслідок затоплення квартири позивачам була завдана майнова шкода та вартість проведення відновлювального ремонту квартири за результатами Висновку про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 , складає 163 744 грн. 00 коп.
Зазначають, що затоплення належної позивачам квартири сталося з вини ПАТ «Київенерго» та ЖЕД № 901 внаслідок порушень під час підключення до опалення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується доданим до позовної заяви: Актом про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 26 жовтня 2017 року складеним комісією житлово-експлуатаційної дільниці ЖЕД № 901 та Листом «Про залиття житлового будинку АДРЕСА_1 » №029/27/5717 від 08.11.2017 ПАТ «Київенерго».
З урахуванням викладеного вище просили суд позовні вимоги задовольнити.
07.03.2018 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Лазаренко В.В.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.05.2018 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків.
17.08.2018 позивачами було подано до суду позовну заяву у новій редакції.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30.08.2018 у справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у підготовчому засіданні у порядку загального позовного провадження.
29.01.2019 представником відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» було подано до суду відзив на позовну заяву у якому останній проти позовних вимог заперечував.
В обґрунтування своїх заперечень вказав, що відповідно до розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.01.2011 № 20 «Про закріплення на праві господарського відання за комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом`янської районної в місті Києві ради майна, яке передано до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації» вказаний будинок передано на баланс комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації в подальшому відповідно до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 перейменовано в комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».
Багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 закріплено на праві господарського відання та перебуває на балансі комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» відповідно до додатку 2 до розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.05.2015 № 279 «Про передачу та закріплення майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передано до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації» (зі змінами від 11.11.2016 № 838).
Вказує, згідно акту обстеження квартири АДРЕСА_3 причинно-наслідковий зв`язок між залиттям квартири та діями або бездіяльністю комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду солом`янського району м. Києва» відсутній.
Зазначає, що між комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації та публічним акціонерним товариством «Київенерго» укладено договір 05.08.2014 № 0910001 «Про співпрацю як виконавця та балансоутримувача з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідності».
Пунктом 2.4.15 зазначеного Договору встановлено, що балансоутримувач зобов`язаний протягом однієї доби з моменту виявлення, а в разі звернення Виконавця послуг - невідкладно інформувати Виконавця послуг про аварійні ситуації.
Посилається, що житлово-експлуатаційною дільницею № 901 комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» 01.11.2017 № 901-1080/04 було направлено лист начальнику РТМ «Центр» СВП «Київські теплові мережі» щодо направлення представника ПАТ «Київенерго» для спільного обстеження та складання відповідних актів про залиття квартир спірного житлового будинку.
На час складання акту про залиття від 01.11.2017 року для спільного обстеження та складання відповідних актів про залиття квартир представник ПАТ «Київенерго» не з`явився.
Стверджує, що згідно наряду Публічного акціонерного товариства «Київенерго» від 25.10.2017 № 201 в житловому будинку АДРЕСА_1 відбулося включення централізованого опалення.
Одночасно запуск проводився працівниками РТМ «Центр» СВГ «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» після 17:00 без участі працівників обслуговуючої організації житлово-експлуатаційної дільниці № 901 всупереч п. 2.4.15 зазначеного договору.
Вказує, що Додатком № 3 до колективного договору комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» передбачено правилами внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців комунального підприємства КП «Керуюча компанія» робочий час та його використання, встановити режим роботи на підприємстві: б) для робітників: ремонтної групи ЖЕД, транспортного цеху, ремонтно-будівельної дільниці, відділу оперативного реагування ВСП «Виробничник»:
-початок роботи -8-00 годин
-обідня перерва - 13-00 до 13-45 годин
-закінчення роботи -17-00
-закінчення роботи у п`ятницю -15-45 годин
-вихідний день - субота, неділя.
Зазначає, що дані обставини підтверджують включення ПАТ «Київенерго», а саме підключення централізованого опалення за відсутність працівників житлово-експлуатаційної дільниці № 901.
Посилається, що кожного року в передопалювальний період ПАТ «Київенерго» проводиться допуск певних будинків до підключення опалення, так це - комплекс організаційно-технічних заходів щодо гарантування правильності підготовки будинку до опалювального періоду, достатності вжитих заходів безпеки, що здійснюється допускаючим. Відповідний допуск ПАТ «Київенерго» будинку на вулиці Гладківський, 8а був наданий.
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій та Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду факт готовності до опалювального періоду 2017 та 2018 підтверджується актом готовності до опалювального періоду від 22.09.2017 № 104, що є додатком до відзиву. Згідно зазначеного акту готовності до опалювального періоду жодних порушень та зауважень по будинку АДРЕСА_1 від ПАТ «Київенерго» до комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» не виявлено, що є доказом виконання останнім своїх обов`язків належним чином.
Зазначає, що позивачі просять відшкодувати майнову шкоду в розмірі 163 744,00 грн., середню вартість реставрації та заміни пошкоджених речей побуту техніки становить 25 899,00 грн., посилаючись на висновок оцінювача про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «МАЛЕАС» оцінювачем Кульчицькою М.В., від 19.12.2017.
Вказує, що щодо висновку про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 , суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «МАЛЕАС» оцінювачем ОСОБА_4 , від 19.12.2017 вважає, що даний висновок не може бути прийнятий як доказ, оскільки він не відповідає частині 7 статті 102 Цивільно-процесуального кодексу України. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Посилається, що окрім того даний висновок складений без участі представника комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», що сприяло порушенню прав останнього та проведенню упередженої експертизи.
Стверджує, що в додатках до позовної заяви відсутні розрахунки суми пошкоджених речей, тобто не зрозуміло яким чином оцінювач вираховував суму таких речей у розмірі 25 899,00 грн.
Вказує, що оцінювач вийшов за межі своєї компетенції, оцінивши побутову техніку, ремонт та меблі. Хоча відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» він має право визначати лише вартість пошкодженого майна.
Зазначає, що вищезазначений висновок не відповідає постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту № 1» загальні засади майна і майнових прав». Згідно пункту 56 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна , додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.
29.01.2019 представником відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» було подано до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
29.01.2019 представником відповідача ПАТ «Київенерго» було подано до суду відзив на позовну заяву.
В обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог представник відповідача вказує, що балансоутримувачем житлового будинку по вул. Гладківська, 8-А являється КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» - Відповідач 2 у даній справі, що підтверджується витягом із інформаційно-аналітичної системи управління житловим фондом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Так, дійсно, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198, виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності станом на дату залиття квартири Позивачів було ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».
Однак, між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» укладено Договір від 05.08.2014 № 0910001 про співпрацю виконавця послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води з балансоутримувачем під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності.
Таким чином, відповідальність за обслуговування горищ несе обслуговуюча організація - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва». Вимоги до обслуговування внутрішньобудинкових трубопроводів та тривалість їх ефективної експлуатації регламентовані Додатком 5 Правил №76.
Вказує, що працівники ПАТ «КИІВЕНЕРГО» доступу до горища у житловому будинку АДРЕСА_1 не мали, оскільки для унеможливлення потрапляння сторонніх осіб до обладнання внутрішньобудинкової системи, приміщення горища балансоутримувачем повинно бути замкненим.
Тобто, з огляду на наведене, відповідальність за заподіяну шкоду майну Позивачів ( АДРЕСА_1 ) має бути покладена саме на балансоутримувача житлового будинку, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».
Зазначає, що до позовної заяви додано акт від 26.10.2017, який складено комісією у складі представників Відповідача 2, а саме: головного інженера Матвієнка Е.А., майстра ремонтної дільниці ОСОБА_5 , слюсаря-сантехніка (слюсаря-електрика) Аванесова Р.Р., що свідчить про те, що 25.10.2017 сталося залиття квартири АДРЕСА_7 , яка належить Позивачам.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. № 76 (далі - Правила № 76) встановлено типову форму акту про залиття. У акті чітко зазначається причини залиття. Також, у акті вказується висновки та рекомендації комісії та з актом ознайомлюється власники приміщень.
Тобто зазначає, що факт залиття та його наслідки фіксуються актом комісійного обстеження за участю представників організації, яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкової території; представників організації, яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання; представника власника приміщення та затверджується начальником організації, яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Акт має бути підписаний всіма членами комісії.
Стверджує, що ПАТ «КИІВЕНЕРГО» звернень щодо складання акту від 26.10.2018, яким встановлено причини залиття квартири АДРЕСА_7 не надходило.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ПАТ «КИІВЕНЕРГО» є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності.
Пунктом 2.4.15. Договору від 05.08.2014 №0910001 встановлено, що балансоутримувач зобов`язаний протягом однієї доби з моменту виявлення, а в разі звернення Виконавця послуг - невідкладно інформувати Виконавця послуг про аварійні ситуації; порушення у роботі устаткування та приладів; відхилення експлуатаційних параметрів і режимів роботи систем теплопостачання від нормативних.
Посилається, що відповідальні посадові особи Відповідача-2, отримавши повідомлення про залиття, що сталось, зобов`язані були повідомити ПАТ «КИІВЕНЕРГО» про таку аварійну ситуацію та складати Акт, виключно, за участі представників ПАТ «КИІВЕНЕРГО».
Однак, Акт від 26.10.2017 був складений та підписаний в односторонньому порядку представниками ЖЕД № 901 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», без залучення представників ПАТ «КИІВЕНЕРГО».
Вказує, що одностороннє, виключно посадовими особами Відповідача-2, встановлення вини ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» у залитті квартири АДРЕСА_7 є неправомірним та таким, що не відповідає дійсності.
Таким чином, за відсутністю належним чином складеного акту про залиття (без участі сторін в обстеженні квартири, яка є обов`язковою згідно із діючим законодавством), який є первинним документами, що засвідчує факт, причини та наслідки залиття, вимоги Позивачів до ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» не є підтвердженими належними та допустимими доказами.
Зазначає, що актом від 26.10.2017 комісією Відповідача-2 встановлено, що: «залиття сталося внаслідок пошкодження запірної арматури (вентеля) на повітрозбірнику горища під час підключення житлового будинку до централізованого опалення. Запуск проводився працівниками РТМ «Центр» СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» після 17-00 без участі представників обслуговуючої організації», проте такий висновок є хибним та таким, що не відповідає обставинам справи та не може братися судом до уваги.
Стверджує, що представником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» в присутності представника Відповідача-1, відповідно до Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 №620/378, Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерством палива та енергетики України від 14.02.2007 №71 та Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, були складені та підписані Акт від 10.08.2017 № 104 на опломбування теплового пункту Споживача та Акт 22.09.2017 № 104 готовності до опалювального сезону 2017-2018 житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Посилається, що ПАТ «КИТЇВЕНЕРГО» надано Відповідачу-2 наряд №201 на підключення житлового будинку АДРЕСА_1 до централізованого опалення.
Як вбачається із корінця наряду № НОМЕР_2 , в останньому наявний підпис представника Споживача - ОСОБА_6 , що свідчить про обізнаність Відповідач- 2 про підключення житлового будинку Позивачів до централізованого опалення.
Стверджує, що для унеможливлення проникнення сторонніх осіб, горище житлового будинку по АДРЕСА_1 замкнено і працівники ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» доступу до нього не мають. Підключення житлових будинків до централізованого опалення здійснюється виключно за участю представників балансоутримувача, в даному випадку Відповідача-2.
Тобто, з наведеного випливає, що працівники Відповідача-1 діяли в межах своєї компетенції, дотримуючись норм чинного законодавства.
Вказує, що в обґрунтування понесених збитків Позивачі посилаються на Висновок про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 , складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Малеакс» на особисте замовлення Позивача-1.
Відповідно до вказаного Висновку, ринкова вартість проведення відновлювального ремонту становить 137 845,00 грн.; середня вартість реставрації та заміни пошкоджених речей побутової техніки становить 25 899,00 грн., загальна сума збитку - 163 744.00 грн.
Зазначає, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Стверджує, що на Позивачів покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювана збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками, проте Позивачі не обґрунтували та не надали доказів наявності протиправної поведінки саме Відповідача-1, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і завданою шкодою та наявності вини Відповідача-1 в заподіянні шкоди його майну.
З урахуванням викладеного просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
04.02.2019 на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17.07.2019 у справі було закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
19.08.2019 представником відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» було подано до суду пояснення на позовну заяву у яких викладені обставини що і у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 21.11.2019 призначено по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Київенерго», Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (адреса: м. Київ, вул. Смоленська, 6).
10.11.2022 на адресу суду із Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі № 760/6321/18 від 07.11.2022, відповідно до якого на час проведення обстеження у квартирі АДРЕСА_1 виконанні ремонтно-будівельні роботи, ознаки залиття на опоряджувальних покриттях та конструктивних елементах відсутні. Тому не можливо встановити, які пошкодження мали опорядження та конструктивні елементи квартири внаслідок залиття.
У судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні проти позовних вимоги заперечував з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та просив у задоволенні позовних відмовити.
Суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача-1, оскільки його неявка не перешкоджає для розгляду даної справи.
Заслухавши пояснення учасників процесу, врахувавши їх доводи, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступного висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 05.04.1993 належить ј частина квартири, ОСОБА_1 на підставі Договору Дарування частини квартири АВО № 026327 зареєстровано в реєстрі № 597 від 20.03.2001 належить 2/4 частини квартири та на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 05.04.1993 належить ј частина квартири (а.с. 7, 8).
25.10.2017 відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 гарячою водою.
Відповідно до акту про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), складеного працівниками ЖЕД 901 від 26.10.2017 вказано: «25 жовтня 2017 року в будинку АДРЕСА_1 , трапилось залиття, аварія на системі центрального опалення (гарячого водопостачання та холодного водопостачання) (а.с. 14).
У квартирі мають місце сліди залиття, а саме:
Кімната - S 11,10 кв.м. стеля/водоемульсійне фарбування, стіни/шпалери/, підлога/ паркет;
Кімната - S 17,8 кв.м. стеля/водоемульсійне фарбування/, стіни/шпалери/, підлога/ паркет/;
Ванна - S 2,2 кв.м. стеля/клейове фарбування;
Причиною залиття, аварії, що трапилась на системі ЦО, ГВС (або ХВП) вказано пошкодження запірної арматури (вентиля) на повітрозбірнику горища під час підключення житлового будинку до центрального опалення.
Також у даному акті вказано, що запуск проводився працівниками РТМ «Центр» СВГ «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» після 17:00 години без участі представників обслуговуючої організації.
Загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди передбачені ст. 1 166 ЦК України.
Загальне правило статті встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Якщо мають місце спеціальні підстави, що надають можливість застосовувати до правовідносин положення інших статей § 1 Глави 82 ЦК, треба застосовувати спеціальні норми.
Багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , закріплено на праві господарського відання та обліковується на балансі комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» відповідно до додатку 2 до розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.05.2015 № 279 «Про передачу та закріплення майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передано до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації» (зі змінами від 11.11.2016 № 838).
Згідно Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року (далі - Правил) встановлено правовий статус балансоутримувача будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач), згідно з яким -це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення шпітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (далі - Закон) та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу І передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Статтею 24 Закону визначено, що балансоутримувач зобов`язаний: забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Саме на балансоутримувача будинку покладено обов`язок утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані; здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт; здійснювати технічний огляд жилих будинків, що включає проведення планових та позапланових оглядів з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період; здійснювати профілактичне обслуговування системи водопроводу, каналізації та гарячого водопостачання у житлових будинках кожні 3-6 місяців визначений Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Встановлено, що балансоутримувачем будинку по АДРЕСА_1 є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».
Так, між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» укладено Договір від 05.08.2014 №0910001 (надалі - Договір) про співпрацю виконавця послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води з балансоутримувачем під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності (а.с. 133-137).
Відповідно до п.п. 2.4.2., 2.4.7. Договору від 05.08.2014 № 0910001 балансоутримувач зобов`язаний утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, відновлювати теплову ізоляцію трубопроводів, що проходять по технічним підвалам і горищам, забезпечувати належний стан запірної арматури, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки, а також Виконувати капітальний ремонт теплових мереж.
Балансоутримувач зобов`язаний підтримувати у належному санітарно-технічному стані підвали, технічні підвали і приміщення теплових пунктів (п. 2.4.5. Договору).
Зобов`язання балансоутримувача здійснити належну герметизацію інженерних вводів також міститься в ч. 2 п. VIII Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10 грудня 2008 року № 620/378 та в розпорядженні виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.05.2017 №626 (п. 19.5).
У відповідності з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій у літній період проводяться такі роботи, зокрема, п. г) щодо систем опалення і гарячого водопостачання - ревізія кранів та іншої запірної арматури розширювачів і повітрозбірників, відновлення зруйнованих або заміна недостатньої теплової ізоляції труб у сходових клітках, підвалах, на горищах і в нішах санітарних вузлів. За наявності непрогрівання радіаторів проводиться їх гідропневматичне промивання. По закінченні всіх ремонтних робіт весь комплекс пристроїв з теплопостачання підлягає експлуатаційній наладці під час пробного опалення (п. 2.8.8. Правил).
Під час підготовки житлового фонду до експлуатації в зимовий період виконуються такі роботи: - забезпечення належної гідроізоляції фундаментів, стін підвалу і цоколю та їх сполучення із суміжними конструкціями, сходових кліток, підвальних і горищних приміщень, машинних відділень ліфтів, справність та утеплення пожежних гідрантів (п. 2.8.2. Правил).
На горищах та технічних поверхах повинен забезпечуватися (п. 3.2.1. Правил): температурно-вологісний режим горищних приміщень, що перешкоджає випаданню конденсату на поверхні захисних конструкцій; -доступ до всіх елементів і чистота горищного приміщення.
Вхідні двері або люки (для горищних приміщень із запасними, напірними і розширювальними баками) виходу на покрівлю повинні бути утеплені, обладнані ущільнювальними прокладками, завжди замкнені (один комплект ключів зберігається в чергового диспетчера ОДС або кімнаті техніка - майстра виконавця послуг, а другий - у консьєржа чи двірника), про що робиться відповідний напис на люку чи дверях (п. 3.2.5. Правил).
Під час технічного обслуговування та ремонту будівельних конструкцій здійснюється огляд горищних приміщень перевіряються (п. 4.4.18.Правил): стан зовнішніх дверей та люків; стан слухових вікон і жалюзі; температурно-вологісний режим; наявність ходових дощок уздовж приміщення і між слуховими вікнами на покрівлі крутого даху; стан ізоляції трубопроводів.
Таким чином, відповідальність за обслуговування горищ несе обслуговуюча організація, тобто Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».
Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт (додатком 4 до Правил встановлено форму акта).
Так, нормами п. 2.2 цих Правил визначено, що позапланові огляди жилих будинків передбачають огляд окремих елементів будинку або приміщень після злив, ураганних вітрів, сильних снігопадів, повеней та інших явищ стихійного характеру, що викликають ушкодження окремих елементів будинків, а також у разі аварій на зовнішніх комунікаціях чи при виявленні деформації конструкцій і несправності інженерного обладнання, що порушують умови нормальної експлуатації.
Під час залиття комісією або окремими працівниками виконавця послуг у залежності від обсягу та характеру пошкоджень, що виникли проводяться позапланові огляди.
Факт залиття приміщення та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою.
Вбачається, що уповноважені особи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» визначаючи винуватцем залиття, яке сталося 25.10.2017 вказали саме ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».
Проте, посадових чи уповноважених осіб ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», як сторону, з чиєї вини сталось таке залиття, до огляду вказаного приміщення та складення відповідного Акту не залучили та участі у такому обстеженні не забезпечили.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності.
Відповідно до п. 2.4.15. Договору №0910001 встановлено, що балансоутримувач зобов`язаний протягом однієї доби з моменту виявлення, а в разі звернення Виконавця послуг - невідкладно інформувати Виконавця послуг про аварійні ситуації, порушення у роботі устаткування.
Проте, як свідчать матеріали справи у спірному будинку виявлено пошкодження у системі центрального опалення та гарячого водопостачання, зокрема, виявлено пошкодження запірної арматури (вентиля) на водорозбірнику горища, що і стало причиною залиття, відповідальність за належне утримання якого покладено саме на відповідача - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м.Києва» , що узгоджується з приписами п.2.4.5 Договору.
Крім того, обов`язок відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м.Києва» утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані та здійснювати технічне обслуговуванняя, ремонт проведення планових та позапланових перевірок, а також визначення готовності будинку до експлуатації в наступний період опалювального сезону тощо, передбачено постановою КМУ від 21.07.2005 за №630.
Та обставини, що в діях ПАТ «Київенерго», відсутня вина та причинно-наслідковий зв`язок у спричинені позивачу матеріальної шкоди свідчить також наявний у справі акт готовності будинку АДРЕСА_1 до опалювального сезону 2017/2018 від 22.09.2017, що підписаний уповноваженою особою ЖЕД №901 та РТМ "Центр" СВП "КТМ " ПАТ "Київенерго" та корінець наряду №201 від 25.10.2017 про включення будинку (а.с. 142-143, 145).
За таких обставин, суд вважає, що доводи позивача про те, що матеріальна шкода завдана внаслідок залиття квартири позивача сталася внаслідок неправомірних дій ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» не підтверджено належними доказами у справі.
Разом з цим, суд вважає, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» як під час складення акту, так і у ході розгляду справи в суді не надала обґрунтувань та документів, які б підтверджувати, що залиття квартири позивача сталося внаслідок винних дій ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», а відтак твердження вказані в акті від 26.10.2017 щодо винних дій ПАТ «Київенерго», суд вважає недоведеними, у зв`язку з чим не можуть бути взяті судом до уваги в якості належного доказу в цій частині.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», як балансоутримувач, має відповідати за шкоду спричинену неналежним утриманням спірного будинку.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що затоплення квартири позивача сталося з вини КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», а тому відповідальність за заподіяння шкоди позивачеві має бути покладенена саме на КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За ст. 1192 ЦК України з врахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як вбачається з висновку про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 від 28 грудня 2017, складений суб`єктом діяльності ТОВ «Малеас», вартість майнової шкоди, завданої власникам ОСОБА_7 та ОСОБА_2 у результаті залиття її квартири АДРЕСА_1 , становить 324621,00 грн., з них кошторисна вартість проведення відновлювального ремонту становить 137 845,00 грн., середня вартість реставрації та заміни пошкоджених речей побуту та техніки становить 25 899 грн. (а.с. 25-66).
Як було зазначено судом вище, ухвалою суду від 21.11.2019 призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу.
10.11.2022 на адресу суду із Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі № 760/6321/18 від 07.11.2022, відповідно до якого на час проведення обстеження у квартирі АДРЕСА_1 виконанні ремонтно-будівельні роботи, ознаки залиття на опоряджувальних покриттях та конструктивних елементах відсутні. Тому не можливо встановити, які пошкодження мали опорядження та конструктивні елементи квартири внаслідок залиття (а.с. 222-229).
Як зазначила позивач-2 у судовому засіданні, квартира після залиття була не придатна для проживання, та вони з позивачем-1 вимушені були зробити ремонт у даній квартирі.
Таким чином, оцінивши висновок про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 від 28 грудня 2017, складений суб`єктом діяльності ТОВ «Малеас», у сукупності з наявними у справі доказами, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь позивачів матеріальну шкоду в розмірі 137 845,00 грн., а саме: на користь позивача-1 - 103 383,75 грн. (відповідно до частки у праві власності ѕ), на користь позивача-2 - 34 461,25 грн. (відповідно до частки у праві власності ј), а також на користь позивача-2 витрати на проведення оцінки матеріального збитку в сумі 1 800,00 грн.
Крім того, позивач у позовній заяві просить стягнути середню вартість реставрації та заміни пошкодження речей побуту та техніки, які були пошкодженні під час залиття квартири АДРЕСА_1 та включені до висновку про вартість проведення відновлювального ремонту квартири виконане ТОВ "МАЛЕАС".
Разом із тим, суд не знаходить підстав для задоволення позову у цій частині, оскільки у наданому позивачем висновку експерта не зазначено, які речі побуту та техніки були пошкодженні та підлягають реставрації, яка вартість такої реставрації.
Крім цього, у наданому позивачем висновку експерта не зазначено, які речі побуту та техніки були пошкодженні та підлягають заміні, яка їх вартість.
Окрім цього, позивач-2 у судовому засіданні зазначила, що частину побутових речей після залиття квартири було утилізовано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачами не обґрунтовано позовні вимоги в частині стягнення із відповідача-2 середньої вартості реставрації та заміни пошкодження речей побуту та техніки у розмірі 25 899,00 грн., а тому дані вимоги задоволенню не підлягають.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи обставини справи викладені вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню частково у сумі 137 845,00 грн., тобто, яка підтверджена висновком.
З огляду на викладене вище, позов підлягає задоволенню частково.
Що стосується вимог про стягнення з відповідачів на користь позивачів витрат на правову допомогу в сумі 24 600,00 грн., то слід зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачами на підтвердження надання правничої допомоги, надано договір про надання правової допомоги від 26.10.2017 між адвокатом Линник Л.С. та позивачем-2 ОСОБА_2 , квитанція прибуткового ордеру №2/26/02-18 від 26.02.2018 на суму 9 000,00 грн. та квитанція прибуткового ордеру №2/26/10-17 від 26.10.2017 на суму 6 000,00 грн. про оплату позивачем-2 вартості наданих послуг адвоката.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд вважає, що заявлені, так і понесені витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, у мережі Інтернет міститься велика кількість практики з аналогічних спорів; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
За вказаних вище обставин, суд вважає виправданими та такими, що відповідають критерію реальності, розумності та співмірності понесені витрати позивача на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн., тобто фактично сплачених коштів.
Крім того, з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,45 грн., тобто пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 16, 22, 23, 1192, 1166, 1167 ЦК України, Пленумом Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»; ст.ст. 12,13, 76-81, 133,137, 141, 209, 258, 259, 263- 268, 273 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва (ЄДРПОУ 35756919, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мацієвича, 6) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 103 383,75 грн., витрати на проведення оцінки матеріального збитку в сумі 1 800,00 грн.
Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва (ЄДРПОУ 35756919, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мацієвича, 6) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 34 461,25 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва (ЄДРПОУ 35756919, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мацієвича, 6) на користь держави судовий збір у розмірі 1 378,45 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.01.2023.
Суддя: Букіна О.М.
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2022 |
Оприлюднено | 20.01.2023 |
Номер документу | 108466387 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Букіна О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні