Постанова

від 19.07.2023 по справі 760/6321/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 760/6321/18 Головуючий у суді першої інстанції - Букіна О.М.

Номер провадження № 22-ц/824/6852/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся із даним позовом до суду та з урахуванням позовної заяви у новій редакції просили суд:

- стягнути з ПАТ «Київенерго» та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» солідарно на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 163 744 грн, завдану внаслідок залиття квартири, тобто частини відшкодувати позивачу-1 ОСОБА_1 в розмірі 122 808 грн та частини відшкодувати позивачу-2 ОСОБА_2 в розмірі 40 936 грн;

- стягнути з ПАТ «Київенерго» та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» солідарно на користь Позивача-1 ОСОБА_1 та Позивача-2 ОСОБА_2 судові витрати в сумі 24 600 грн та судовий збір у розмірі 704,80 грн.

В обґрунтування поданого позову вказують, що вони мешкають у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 , яка належить їм на праві власності, а саме: ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 05.04.1993 належить частина квартири, ОСОБА_1 на підставі Договору Дарування частини квартири АВО № 026327 зареєстровано в реєстрі № 597 від 20.03.2001 належить 2/4 частини квартири та на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 05.04.1993 належить частина квартири.

Зазначають, що 25 жовтня 2017 року належну їм на праві власності квартиру було затоплено гарячою водою внаслідок дій ПАТ «Київенерго» та ЖЕД № 901, а саме: було залито стелю, стіни, шпалери, двері та підлогу у двох жилих кімнатах та у ванній кімнаті. Цей факт підтверджується Актом про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 26 жовтня 2017 року, складеним житлово-експлуатаційною дільницею ЖЕД № 901.

Посилаються, що для ліквідації причин затоплення 25 жовтня 2017 року була викликана аварійна служба Солом`янського району, яка приїхала о 21 год. 50 хв. Зі слів аварійної бригади залиття всіх 4-х квартир по стояку за адресою: АДРЕСА_1 . трапилося внаслідок не закриття вантуза.

Стверджують, що дана подія підтверджується Актом від 26 жовтня 2017 року, складеним мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказують, що 26 жовтня 2017 року комісією житлово-експлуатаційної дільниці ЖЕД № 901 було складено Акт про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання).

Зазначає, що в даному Акті комісія ЖЕД № 901 засвідчила факт затоплення належної позивачам квартири, яке сталося внаслідок відкриття вантузу повітрозбірника на горищі підчас підключення будинку до центрального опалення працівниками ПАТ «Київенерго».

Стверджують, що оскільки оригінал Акту позивачі отримали лише 22 листопада 2017 року, а зазначений Акт був оформлений із порушенням вимог до його оформлення визначених законодавством України, позивач-1 та мешканці інших затоплених квартир 27 листопада 2017 року подали Акт-претензію на Акт про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 24 жовтня 2017 року.

В Акті-претензії були викладені причини, з чим саме мешканці не згодні та прохання скласти повторно Акт, з дотриманням вимог законодавства України, в присутності представників ПАТ «Київенерго», представників Солом`янської райдержадміністрації та представників ЖЕД №901 у м. Києві.

Посилаються, що 27 листопада 2017 року Акт-претензія від 24 листопада 2017 року, була зареєстрована в ПАТ «Київенерго» під №24/ЦОК12/11/2/кол-174378 та в Солом`янській райдержадміністрації 27 листопада 2017 року, проте новий Акт про залиття складений не був.

Вказують, що 26 жовтня 2017 року позивачі та мешканці інших затоплених квартир будинку за адресою: АДРЕСА_1 звернулися до ПАТ «Київенерго» із скаргою.

Зазначають, що у відповідь на подану скаргу на адресу позивачів надійшов Лист «Про залиття житлового будинку АДРЕСА_1 » №029/27/5717 від 08 листопада 2017 року від ПАТ «Київенерго», відповідно до якого залиття належної позивачам квартири сталося внаслідок порушення цілісності внутрішньобудинкової системи централізованого опалення, яка знаходиться на балансі житлово-експлуатаційної дільниці ЖЕД № 901.

Також в цьому Листі вказується про те, що включення опалення у будинку виконувалося працівниками житлово-експлуатаційної дільниці ЖЕД № 901.

Вказують, що внаслідок затоплення квартири позивачам була завдана майнова шкода та вартість проведення відновлювального ремонту квартири за результатами Висновку про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 , складає 163 744 грн.

Зазначають, що затоплення належної позивачам квартири сталося з вини ПАТ «Київенерго» та ЖЕД № 901 внаслідок порушень під час підключення до опалення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується доданим до позовної заяви: Актом про залиття, аварію, що трапились на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 26 жовтня 2017 року складеним комісією житлово-експлуатаційної дільниці ЖЕД № 901 та Листом «Про залиття житлового будинку АДРЕСА_1 » №029/27/5717 від 08 листопада 2017 року ПАТ «Київенерго».

З урахуванням викладеного вище просили суд позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 103 383,75 грн, витрати на проведення оцінки матеріального збитку в сумі 1 800 грн.

Стягнуто з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 34 461,25 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн.

Стягнуто з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь держави судовий збір у розмірі 1 378,45 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» подало апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що судом першої інстанції не враховано, що відшкодування збитків можливо лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка; наявність збитків, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; наявність вини. Апелянт вважає, що аналіз матеріалів справи та наданих суду доказів не дає можливості зробити висновок про доведеність позивачем факту протиправної поведінки з боку КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».

Також на думку апелянта не було доведено, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» є заподіювачем шкоди, а тому відсутні підстави покладення на КП «Керуюча компанія» обов`язку з її відшкодування.

Апелянт вказував, що пошкодження запірної арматури (вентеля) на повітрозбірнику горища під час підключення житлового будинку до центрального опалення, яке призвело до аварійної ситуації та залиття квартири №20 є випадковим явищем, а не результатом протиправної поведінки КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», наслідки якого, у разі включення централізованого опалення з 8:00 до 17:00 в робочі години відповідача 2, можна було зменшити.

Апелянт наголошував і на тому, що висновок про вартість проведення відновленого ремонту квартири позивачів не є письмовим доказом та не є висновком експерта, який судом першої інстанції не повинен був оцінюватись в якості доказу, оскільки у вказаному висновку не було зазначено про те, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та що вказаний висновок складений для подачі до суду.

Доводами апеляційної скарги також є те, що судом було призначено по даній справі експертизу, проте надати висновок експерт не зміг у зв`язку із проведеними ремонтно-будівельними роботами, що позбавило відповідача спростувати доводи викладені позивачем у позовній заяві та можливості визначити реальну суму заподіяної шкоди та становить вартість відновлювального ремонту. Апелянт вважає, що судом першої інстанції було ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог на підставі неналежного доказу, а позивачем розмір завданого матеріального збитку доведено не було.

Щодо вартості правової допомоги, апелянт вказував, що суд першої інстанції не надав оцінку всім обставинам справи, а саме, не дослідив питання складності справи, кваліфікації і досвід адвоката у даній справі, чи співрозмірні послуги, які були надані адвокатом у відповідності до умов договору з тими послугами, які фактично надавалися. З урахуванням середньої заробітної плати у сфері юриспруденції та витраченого часу, правова допомога повинна скласти 803,56 грн. Не підлягає задоволенню і моральна шкода, яка повинна бути доведеною, за наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями винної особи та понесеною моральною шкодою.

04 квітня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на подану апеляційну скаргу, відповідно до якого вважають, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 05.04.1993 належить частина квартири, ОСОБА_1 частини із яких на підставі Договору Дарування частини квартири АВО № 026327 зареєстровано в реєстрі № 597 від 20.03.2001 належить 2/4 частини квартири та на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 05.04.1993 належить частина квартири (а.с.7-8, т.1).

25 жовтня 2017 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 гарячою водою.

Відповідно до акту про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), складеного працівниками ЖЕД 901 від 26 жовтня 2017 року вказано: «25 жовтня 2017 року в будинку АДРЕСА_1 , трапилось залиття, аварія на системі центрального опалення (гарячого водопостачання та холодного водопостачання) (а.с.14).

У квартирі мають місце сліди залиття, а саме:

Кімната - S 11,10 кв.м. стеля/водоемульсійне фарбування, стіни/шпалери/, підлога/ паркет;

Кімната - S 17,8 кв.м. стеля/водоемульсійне фарбування/, стіни/шпалери/, підлога/ паркет/;

Ванна - S 2,2 кв.м. стеля/клейове фарбування.

Причиною залиття, аварії, що трапилась на системі ЦО, ГВС (або ХВП) вказано пошкодження запірної арматури (вентиля) на повітрозбірнику горища під час підключення житлового будинку до центрального опалення.

Також у даному акті вказано, що запуск проводився працівниками РТМ «Центр» СВГ «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» після 17:00 години без участі представників обслуговуючої організації.

Встановлено, що балансоутримувачем будинку по АДРЕСА_1 є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».

Так, між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» укладено Договір від 05 серпня 2014 року №0910001 (надалі - Договір) про співпрацю виконавця послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води з балансоутримувачем під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності (а.с.133-137, т.1).

Відповідно до п.п. 2.4.2., 2.4.7. Договору від 05 серпня 2014 року № 0910001 балансоутримувач зобов`язаний утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, відновлювати теплову ізоляцію трубопроводів, що проходять по технічним підвалам і горищам, забезпечувати належний стан запірної арматури, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки, а також Виконувати капітальний ремонт теплових мереж.

Балансоутримувач зобов`язаний підтримувати у належному санітарно-технічному стані підвали, технічні підвали і приміщення теплових пунктів (п. 2.4.5. Договору).

Як вбачається з висновку про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 від 28 грудня 2017, складений суб`єктом діяльності ТОВ «Малеас», вартість майнової шкоди, завданої власникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у результаті залиття її квартири №20 , становить - кошторисна вартість проведення відновлювального ремонту становить 137 845 грн, середня вартість реставрації та заміни пошкоджених речей побуту та техніки становить 25 899 грн (а.с.25-66, т.1).

Крім того, ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 листопада 2019 року було призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу.

10 листопада 2022 року на адресу районного суду із Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі № 760/6321/18 від 07 листопада 2022 року, відповідно до якого на час проведення обстеження у квартирі АДРЕСА_1 виконанні ремонтно-будівельні роботи, ознаки залиття на опоряджувальних покриттях та конструктивних елементах відсутні. Тому не можливо встановити, які пошкодження мали опорядження та конструктивні елементи квартири внаслідок залиття (а.с.220-229, т.1).

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , мотивував своє рішення тим, що відповідальність за обслуговування горищ несе обслуговуюча організація, тобто Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва». Судом зазначено, що уповноважені особи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» визначаючи винуватцем залиття, яке сталося 25 жовтня 2017 року вказали саме ПАТ «Київенерго». Проте, посадових чи уповноважених осіб ПАТ «Київенерго», як сторону, з чиєї вини сталось таке залиття, до огляду вказаного приміщення та складення відповідного Акту не залучили та участі у такому обстеженні не забезпечили. Як свідчать матеріали справи у спірному будинку виявлено пошкодження у системі центрального опалення та гарячого водопостачання, зокрема, виявлено пошкодження запірної арматури (вентиля) на водорозбірнику горища, що і стало причиною залиття, відповідальність за належне утримання якого покладено саме на відповідача - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», що узгоджується з приписами п.2.4.5 Договору №0910001.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вважав, що доводи позивача про те, що матеріальна шкода завдана внаслідок залиття квартири позивача сталася внаслідок неправомірних дій ПАТ «Київенерго» не підтверджено належними доказами у справі.Водночас, суд дійшов висновку, що затоплення квартири позивача сталося з вини КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», а тому відповідальність за заподіяння шкоди позивачеві має бути покладена саме на КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».

Таким чином, оцінивши висновок про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 від 28 грудня 2017, складений суб`єктом діяльності ТОВ «Малеас», у сукупності з наявними у справі доказами, суд першої інстанції дійшов висновку, про стягнення з відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на користь позивачів матеріальну шкоду в розмірі 137 845 грн, а саме: на користь позивача-1 - 103 383,75 грн (відповідно до частки у праві власності ), на користь позивача-2 - 34 461,25 грн (відповідно до частки у праві власності ), а також на користь позивача-2 витрати на проведення оцінки матеріального збитку в сумі 1 800 грн.

Що стосується вимог про стягнення з відповідачів на користь позивачів витрат на правову допомогу в сумі 24 600 грн, то суд першої інстанції дійшов висновку, що виправданими та такими, що відповідають критерію реальності, розумності та співмірності понесені витрати позивача на правову допомогу у розмірі 15 000 грн.

Апеляційний суд не може погодитись із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до положень статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Відповідно до положень статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року (далі - Правил) встановлено правовий статус балансоутримувача будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач), згідно з яким - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (далі - Закон) та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу І передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Статтею 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що балансоутримувач зобов`язаний: забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Саме на балансоутримувача будинку покладено обов`язок утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані; здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт; здійснювати технічний огляд жилих будинків, що включає проведення планових та позапланових оглядів з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період; здійснювати профілактичне обслуговування системи водопроводу, каналізації та гарячого водопостачання у житлових будинках кожні 3-6 місяців визначений Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Системний аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про покладення відповідальності за шкоду, спричинену залиттям квартири позивачів, саме на КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», оскільки відповідальність за належне утримання пошкоджених систем лежить саме на вказаному комунальному підприємстві, що також узгоджується із положеннями п. 2.4.5. Договору від 05 серпня 2014 року №0910001, де вказано, що балансоутримувач зобов`язаний підтримувати у належному санітарно-технічному стані підвали, технічні підвали і приміщення теплових пунктів.

Разом з тим, оцінюючи надані сторонами докази щодо розміру майнової шкоди, завданої позивачам, то апеляційний суд керується наступним.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Де ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Статтею 77 ЦПК України визначено належність доказів. Так належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. А предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. В свою чергу сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Приписом ст. 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом та обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Так ч. 1-2 ст. 72 ЦПК України передбачено, що експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи, який може призначатися судом або залучатися учасником справи.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, оскаржене рішення суду першої інстанції обґрунтовано доказом, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, оскільки у відповідності до пункту 5 статті 106 Цивільного процесуального кодексу України у висновку експерта відсутні дані, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Аналогічна позиція висловлена в Постанові Великої Палати Верховного суду по справі № 522/1029/18 від 18 грудня 2019 року провадження № 14-270цс19.

Враховуючи вищевикладене наданий суду Висновок є недопустимим доказом в розумінні положень ЦПК України.

Крім того, апеляційний суд враховує також те, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 листопада 2019 року було призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу.

10 листопада 2022 року на адресу районного суду із Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі № 760/6321/18 від 07 листопада 2022 року, відповідно до якого на час проведення обстеження у квартирі АДРЕСА_1 виконанні ремонтно-будівельні роботи, ознаки залиття на опоряджувальних покриттях та конструктивних елементах відсутні. Тому не можливо встановити, які пошкодження мали опорядження та конструктивні елементи квартири внаслідок залиття (а.с.220-229, т.1).

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження розміру майнової шкоди, завданої позивачам залиттям їх квартири.

Також позивачі не скористались своїм правом надати докази понесених витрат на проведення ремонтно-будівельних робіт, які б підтверджували понесені витрати позивачів.

Враховуючи вищевикладене, вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 не доведена належним чином, оскільки висновок, наданий позивачами є недопустимим доказом, проти розміру шкоди заперечує відповідач, вказуючи на її завищення, а визначити реальну суму вартості відновлювального ремонту, оскільки позивачами вже було проведено ремонтно-будівельні роботи, не вбачається можливим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи і аргументи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Таким чином, з урахування встановлених обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, у задоволенні позовних вимог апеляційний суд відмовляє у повному обсязі - в основній вимозі за недоведеністю розміру шкоди, у відшкодуванні моральної шкоди та витрат на правову допомогу як похідних від основної вимоги.

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Згідно до ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Оскільки за подачу апеляційної скарги апелянтом було сплачено судовий збір у розмірі 1057,20 грн, то суд апеляційної інстанції стягує вказану суму судового збору з позивачів на користь відповідача.

Відповідно до положень частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» задовольнити.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (ЄДРПОУ 35756919, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мацієвича, 6) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 528,60 грн з кожного.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.

Судді :

М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв