КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 757/13156/20-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/4054/2023Головуючий у суді першої інстанції - Ільєва Т.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 січня 2023 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 серпня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Олевське лісове господарство», треті особи: Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства, Олевська районна державна адміністрація Житомирської області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного агентства лісових ресурсів України, ДП «Олевське лісове господарство», треті особи: Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства, Олевська районна державна адміністрація Житомирської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 24.02.2020 №72-к про припинення трудового договору та звільнення з посади директора ДП «Олевське лісове господарство» ОСОБА_1 ;
зобов`язати Державне агентство лісових ресурсів України поновити дію контракту від 12.06.2019, укладеного між Державним агентством лісових ресурсів України та ОСОБА_1 та поновити ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Олевське лісове господарство»;
стягнути з ДП «Олевське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі на час постановлення рішення судом, який на час звернення з позовом до суду складає 7 166,88 грн.
допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Олевське лісове господарство» та стягнення на його користь середнього заробітку за один місяць.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до контракту, укладеного 12.06.2019 між ОСОБА_1 та Державним агентством лісових ресурсів України, позивач був найнятий на посаду директора ДП «Олевське лісове господарство» Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства на термін з 13.06.2019 по 12.06.2022, про що 12.06.2019 відповідачем у справі було видано наказ № 304-к про призначення ОСОБА_1 за контрактом.
Відповідно до прав і обов`язків, визначених контрактом, позивач повинен здійснювати поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовувати його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечувати виконання завдань, передбачених законодавством, Статутом, що не є публічною службою.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 72-к від 24.02.2020 укладений трудовий договір було припинено та звільнено позивача з 25.02.2020 з посади директора ДП «Олевське лісове господарство», яке координується Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства з підстав, передбачених підпунктом «б» пункту 26 контракту - за одноразове грубе порушення керівником законодавства та обов`язків, передбачених контрактом, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Про прийняття даного наказу позивач був повідомлений по телефону в період його непрацездатності, що підтверджується листком непрацездатності серія АДТ № 472358.
На адвокатський запит від 03.03.2020 відповідачем у справі були надані документи на підтвердження звільнення позивача.
Погодитись із звільненням із займаної посади позивач не може, вважає наказ Державного агентства лісових ресурсів України № 72-к від 24.02.2020 незаконним, прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, таким, що не містить чіткого формулювання суті вчиненого правопорушення, за відсутності його вини в діях чи бездіяльності, за які останнього було звільнено, що і послугувало підставою для звернення до суду за захистом своїх порушених прав (т. 1 а.с. 1-10).
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02.08.2021 позов ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України, ДП «Олевське лісове господарство», треті особи: Житомирське управління лісового та мисливського господарства, Олевська районна державна адміністрація Житомирська області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.
Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади директора державного підприємства ДП «Олевське лісове господарство», яке координується Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства ОСОБА_1 з підстав, передбачених підпунктом «б» пункту 26 контракту - за одноразове грубе порушення керівником законодавства та обов`язків, передбачених контрактом, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, з «25.02.2020» на «01.03.2020». В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення (т. 2 а.с. 193-200).
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права просить скасувати рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що висновок суду першої інстанції про вчинення позивачем одноразового грубого порушення позивачем трудових обов`язків є таким, що зроблений при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими (т. 2 а.с. 205-215).
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, являються безпідставними та в їх задоволенні слід відмовити, оскільки відповідно до характеру та умов виконуваної роботи, своїх посадових обов`язків позивач повинен був у будь-якому разі забезпечити збереження, закріпленого за підприємством, державного майна, разом з тим, в порушення положень контракту, не забезпечив розроблення і здійснення заходів з належної організації роботи підприємства стосовно запобігання порушення лісового законодавства, чим одноразово грубо порушив свої трудові обов`язки, що стало підставою для припинення трудового договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до підпункту 18 пункту 11 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 521 Голова Держлісагентства утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, виконує в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Держлісагентства.
Згідно статті 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань, зокрема призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних підприємств, установ, організацій та господарських структур, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.
12.06.2019 укладено контракт між Державним агентством лісових ресурсів України (Орган управління майном в особі заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Бондаря В.Н.) та ОСОБА_1 (керівник), що наймається на посаду директора ДП «Олевське лісове господарство» на термін з 13.06.2019 по 12.06.2022. Наказ Держлісагентства від 12.06.2019 № 304-к.
Відповідно до частини 1 розділу 1 Контракту - за цим контрактом Керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію здійснювати поточне керівництво, забезпечувати ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а Орган управління майном зобов`язується створити необхідні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника.
Згідно частини 6 розділу 2 контракту Керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань передбачених законодавством, Статутом підприємства та цим контрактом.
Відповідно до розділу 1 ч. 1.1. Статуту ДП «Олевське лісове господарство» затвердженого наказом Держлісагентства від 10.08.2007 № 414 ДП «Олевське лісове господарство», засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Державного комітету лісового господарства від 31.10.1991 № 133 «Про удосконалення лісовим мисливським господарством у Житомирській області», належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України (Орган управління майном) і входить до сфери Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства.
Відповідно до розділу 6 частини 6.4. Статуту Директор Підприємства несе повну відповідальність за стан діяльності Підприємства.
Умовами Контракту - частина 26 розділу 5 визначено підстави, згідно яких Керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії зокрема підпункт «б» у разі одноразового грубого порушення Керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настати значні негативні наслідки (понесені збитки, виплачено штрафи тощо).
Наказом Держлісагентства від 24.02.2020 № 72-к припинено трудовий договір та звільнено з посади директора ДП «Олевське лісове господарство», яке координується Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства ОСОБА_1 25.02.2020 з підстав, передбачених підпунктом «б» пункту 26 контракту - за одноразове грубе порушення керівником законодавства та обов`язків, передбачених контрактом, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Держлісагентство в порядку, передбаченого ст. 36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та Порядком погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 № 818 звернулося з листом від 21.02.2020 № 10-28/1073-20 до Олевської районної державної адміністрації Житомирської області за погодженням щодо звільнення з посади ОСОБА_1 з підстав, передбачених підпунктом «б» пункту 26 контракту - за одноразове грубе порушення керівником законодавства та обов`язків, передбачених контрактом, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Листом від 24.02.2020 № 1/137 Олевська районна державна адміністрація Житомирської області погодила звільнення з посади директора ДП «Олевське лісове господарство» з підстав, передбачених підпунктом «б» пункту 26 контракту - за одноразове грубе порушення керівником законодавства та обов`язків, передбачених контрактом, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
За пунктом 8 частини 1 статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом.
Рішенням Конституційного Суду України від 04 вересня 2019 року N 6-р (II)/2019 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 ст. 40 КЗпП України визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення ч. 3 ст. 40 КЗпП України. Конституційний Суд України зазначив, що положеннями ч. 3 ст. 40 КЗпП України закріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці. Отже, нерозповсюдження такої вимоги на трудові правовідносини за контрактом є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення та ставить їх у нерівні умови порівняно з працівниками інших категорій. Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч. 3 ст. 40 КЗпП України є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини.
Таким чином, позивач відповідно до характеру та умов виконуваної ним роботи, своїх посадових обов`язків, повинен був у будь-якому разі забезпечити збереження закріпленого за підприємством державного майна, разом з тим, в порушення положень контракту, він не забезпечив розроблення і здійснення заходів з належної організації роботи підприємства стосовно запобігання порушення лісового законодавства, чим грубо порушив свої трудові обов`язки, що стало підставою для припинення трудового договору.
Підставами для прийняття наказу про звільнення від 24.02.2020 були:
- контракт укладений із ОСОБА_1 від 12.06.2019;
- доповідна записка завідувача Сектору внутрішнього аудиту Держлісагентства Петрової І.О. від 21.02.2020;
- лист Олевської районної державної адміністрації Житомирської області від 24.02.2020 № 1/137.
Згідно з посадовими інструкціями, відповідальність за стан збереження державного майна покладено на керівників структурних підрозділів підприємства та матеріально-відповідальних осіб.
Із доповідної записки від 21.02.2020 та довідки Державного агентства лісових ресурсів України до аудиторського звіту щодо дотримання ДП «Олевське лісове господарство» законодавчих актів з питань лісогосподарської та фінансової діяльності, використання, збереження, обліку активів, правильності ведення бухгалтерського обліку та виконання завдань, визначених нормативно-правовими актами України за період з 01.01.2019 по 01.02.2020 вбачається, що за результатами проведеного аудиту виявлено порушення та недоліки, які виникли у наслідок неналежного виконання своїх обов`язків директором ДП «Олевський лісгосп», яким на той момент був позивач.
Зокрема, згідно вказаних вище документів аудитом ДП «Олевський лісгосп» встановлені факти:
- здійснення витрат на капітальний ремонт в сумі, що на 740,0 тис. грн перевищує суму, визначену у фінансовому плані підприємства;
- незаконного списання у 2019 році коштів підприємства в сумі 746,3 тис. грн на ремонт квартири, що була приватизована позивачем у 2018 році, проте не списана з балансу підприємства;
- нестач товарно-матеріальних цінностей та лісопродукції на суму 275,0 тис. грн»;
- сплати штрафних санкцій за результатами перевірок контролюючих органів, які не відображені у звітності, на суму 994,9 тис. грн., чим завдано збитків на вказану суму;
- закупівлі автозапчастин у суб`єктів підприємницької діяльності, у яких не відкриті КВЕД-2010 по розділу 45, що не давало їм права здійснювати торгівлю такими товарами, на суму 926,7 тис. грн;
- невиконання сортиментної структури рубок головного користування у 2019 році, що призвело до недоотримання підприємством доходу від реалізації лісопродукції на суму близько 17316,1 тис. грн.;
-10 випадків незаконних рубок 116 дерев масою 95,049 куб. м, заподіяна шкода склала 550,8 тис. грн,
а також, приховування від обліку лісових пожеж на площі 59,8 га, приписки обсягів виконаних робіт на трьох ділянках рубок догляду в молодняках, звалювання дерев на «стіну лісу» в результаті чого на сусідній ділянці пошкоджено підріст, незаконного списання паливно-мастильних матеріалів та інші порушення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 Контракту, укладеного між позивачем та Держлісагентством, керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію здійснювати поточне керівництво, забезпечувати ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а Орган управління майном зобов`язується створити необхідні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника.
Згідно з п. 6 ч. 2 контракту керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань передбачених законодавством, статутом чи положенням про об`єднання, підприємство, установу, організацію та цим контрактом.
Як визначено п. 22 контракту, у випадку невиконання чи неналежного виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством та цим контрактом.
Згідно з підпунктом «в» п. 25 контракту він припиняється до закінчення терміну його дії у випадках, передбачених пунктами 26 і 27 цього контракту.
Підпункт «б» пункту 26 Контракту вказує, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі одноразового грубого порушення керівником законодавства обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (понесені збитки, виплачено штрафи тощо).
З огляду на вищевикладене, слід дійти висновку про те, що в наслідок неналежного виконання позивачем своїх службових обов`язків, підприємству була завдана значна матеріальна шкода, що підтверджується висновком аудиторського звіту та не спростована позивачем, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність заявлених позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.
Посилання позивача на те, що Держлісагентством, в порушення вимог законодавства, було винесено наказ від 24.02.2020 № 72-к «Про звільнення ОСОБА_1 » в період тимчасової непрацездатності останнього також не може бути підставою для задоволення позову з огляду на таке.
КЗпП України забороняє звільняти працівника у період тимчасової непрацездатності та відпустки, якщо таке звільнення відбувається з ініціативи роботодавця (тобто на підставі статей 40, 41 КЗпП України). Однак раніше така гарантія не поширювалась на керівників, звільнених з підстав, передбачених контрактом, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Втім, у постанові від 15.09.2020 у справі № 205/4196/18 Велика Палата Верховного Суду відступила від усталених правових висновків та визначила, що заборона звільнення під час відпустки та лікарняного поширюється також і на звільнення керівника з підстав, передбачених контрактом. Водночас, сам факт звільнення працівника під час лікарняного не є достатньою підставою для його поновлення на роботі.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції правильно встановив, що у такому випадку потрібно змінити дату звільнення працівника, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 серпня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Олевське лісове господарство», треті особи: Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства, Олевська районна державна адміністрація Житомирської області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2023 |
Оприлюднено | 20.01.2023 |
Номер документу | 108466773 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Нежура Вадим Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні