Ухвала

від 17.01.2023 по справі 361/4047/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №361/4047/17 Головуючий у суді І інстанції: Сердинський В.С.

провадження №22-ц/824/1916/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

УХВАЛА

Іменем України

17 січня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Суханової Є.М., Сліпченка О.І.,

секретар судового засідання: Гайдаєнко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду клопотання адвоката Ліщук Оксани Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про призначення будівельно-технічної експертизи за наявними у справі матеріалами у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання нікчемними догорів дарування частини спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній власності.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником 3/4 часток житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , які вона набула у власність за договором дарування, укладеним між нею та ОСОБА_3 , посвідченим 15 березня 2017 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Іваненком О. В., зареєстрованим у реєстрі за № 451. 15 березня 2017 року між нею та ОСОБА_3 також укладено договір дарування 3/4 часток земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,0612 га, кадастровий номер 3210600000:01:057:0046, що розташована по АДРЕСА_1 .

Власником іншої 1/4 частки зазначеного нерухомого майна є ОСОБА_2 .

Посилаючись на те, що між нею та відповідачем існує спір щодо порядку користування належними їм частками, ОСОБА_1 просила провести поділ зазначеного нерухомого майна шляхом виділу їй у натурі частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами згідно з варіантом № 5 висновку експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 21 липня 2017 року № 21/07/17.

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання нікчемними договорів дарування частини спільного майна.

Зустрічну позовну заяву обгрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , 1940 року народження, після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку, призначену для його обслуговування.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли спадкоємці першої черги за законом: він, як син спадкодавця, та дружина померлого ОСОБА_3 , Однак, ще до оформлення ним свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_3 , маючи право лише на частку у спадковому майні, одноособово ним розпорядилася.

Крім того вказував на те, що на момент вчинення договорів дарування частини житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 його мати ОСОБА_3 не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, оскільки понад три роки страждала на психічний розлад, унаслідок чого навіть втратила здатність сприймати його як свого сина.

Посилаючись на наведене, ОСОБА_2 просив визнати нікчемними:

- договір дарування частки житлового будинку від 15 березня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Іваненком О. В., зареєстрований у реєстрі за № 451;

- договір дарування частки земельної ділянки від 15 березня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Іваненком О. В., зареєстрований у реєстрі за № 453.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року, первісний позов задоволено. Виділено в натурі на праві власності ОСОБА_1 , 3\4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно варіанту № 5 висновку експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження №21/07/17 від 21 липня 2017 року, згідно якого на 3\4 частки виділяється: 1-1 - сходова, площею 15,6 кв.м., 1-2 - ванна, площею 2,9 кв.м., 1-3 - туалет, площею 1,0 кв.м., 1-4 - кладова, площею 4,4 кв.м., 1-6 - кухня, площею 25,7 кв.м., 1-7 - коридор, площею 17,4 кв.м., 1-8 - ванна, площею 4,0 кв.м., 1-9 - туалет, площею 1,0 кв.м., 1-10 - кухня, площею 10,7 кв.м., 1-11 - житлова кімната, жилою площею 23,4 кв.м., 1-13 - житлова кімнати, жилою площею 25,7 кв.м., 1-14 - веранда, площею 2,2 кв.м., 1-5 підвал, площею 6,2 кв.м., а також надвірні будівлі та споруди: сарай - «Б», вбиральня-душ - «Г», 3\4 огорожі - «N», 3\4 тротуару - «Т». У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на його незаконність, необґрунтованість, ухвалене з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги її звернення про факт протизаконного викрадення документів на майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке було зареєстроване на його батька ОСОБА_4 , який був одноосібним власником усього майна. Судом не було прийнято до уваги факт повної відсутності підтвердження наявності права на спільне майно між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Право власності начебто на частину майна, ОСОБА_1 отримала на підставі Договорів дарування, договори дарування оформлені від імені ОСОБА_3 .. Дані договори дарування від 15 березня 2017 року є підробкою, оскільки дарують майно, право на яке не існувало. ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про спадкування права на частку землі та будинку не мала жодного права на оформлення договорів дарування, оскільки майно було у спільному користуванні, його розмір не визначено, а значить він та його мати мали рівні права на користування майном, а не його продаж або дарування. Просив скасувати в повному обсязі рішення Броварського міськрайонного суду від 12 грудня 2018 року та ухвалити нове про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначила, що апелянтом не подано доказів зазначеного у апеляційній скарзі, зокрема не надано доказів, які б підтверджували факт викрадення майна чи документів. Крім цього, батько відповідача не був одноосібним власником усього майна, як про це зазначає апелянт, оскільки це майно він набув у шлюбі із своєю дружиною ОСОБА_3 , тобто матір`ю позивача. У будь-якому випадку, як дружина, ОСОБА_3 мала право на 1\2 частку майна як його законний власник. Спадщина відкрилася на 1\2 частку майна яка належала спадкодавцеві ОСОБА_4 .. Дружина і син спадкодавця прийняли спадщину у рівних частках, тобто по 1\4 частці кожен. ОСОБА_3 скориставшись своїм правом і отримала відповідні свідоцтва. ОСОБА_3 здійснила відчуження своєї частки у майні у спосіб передбачений законом: уклала договори дарування свого майна. Крім цього, зазначає, що відповідачем у встановленому законодавством порядку не був спростований висновок експертного дослідження. Судом було обрано найбільш прийнятний варіант розподілу з найменшим відхиленням від ідеальних часток сторін, що не потребує значних робіт та витрат при переобладнанні з урахуванням усіх істотних обставин справи. Відповідач не подав жодних письмових, речових доказів, висновків експертів щодо неможливості поділу будинку, хоча таке його право гарантоване. Просила, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року залишити без змін.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Ступак О.В., Гулейкова І.Ю., Погрібного С.О., Усика Г.І., Яремка В.А. від 11 листопада 2020 року, постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року повернуто справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання нікчемними догорів дарування частини спільного майна для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення щодо розгляду позовної вимоги про виділення в натурі 3\4 частки земельної ділянки до суду першої інстанції.

Додатковим рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 березня 2021 року залишено без розгляду позовну вимогу ОСОБА_1 про виділення в натурі на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) ѕ частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3210600000:01:057:0046, площею 0,0612 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

18 травня 2021 року адвокатом Ліщук Оксаною Василівною, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , у судовому засіданні суду апеляційної інстанції заявлено клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року клопотання адвоката Ліщук Оксани Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про призначення будівельно-технічної експертизи задоволено частково. Призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.

17 листопада 2022 року до Київського апеляційного суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернуті матеріали цивільної справи № 361/4047/17 без виконання.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року поновлено.

10 січня 2023 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання адвоката Ліщук Оксани Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про призначення будівельно-технічної експертизи за наявними у справі матеріалами.

На вирішення указаної експертизи заявник просила поставити наступні питання:

1. Які варіанти виділу (поділу) будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , на 3/4 частин та 1/4 частину?

2. Чи потребують втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування переобладнання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , при виділу (поділу) будинку та чи необхідно отримання відповідних дозвільних документів для такого втручання?

3. Чи вплине на несучу здатність та загальний технічний стан (аварійність) поділ житлового будинку АДРЕСА_1 , на 3/4 частини та 1/4 частину?

4. Яка вартість необхідних переобладнань для ізольованого користування виділеними частинами житлового будинку, відповідно до запропонованих варіантів для кожної із сторін?

5. Яким чином можливо вирішити питання про виділ частки позивача з житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, а саме щодо сплати компенсації, з урахуванням права відповідача у надвірних будівлях та спорудах, якими є сарай "Б" та вбиральня-душ "Г", у розмірі, що відповідає його частці в житловому будинку?

Обгрунтовуючи дане клопотання представник позивача за первісним позовом вказує на те, що відповідач свідомо нехтував вимогами ухвали про проведення експертизи та ухиляється від її проведення, а саме не надає необхідних для проведення експертизи документів: технічного паспорту на будинок станом на рік проведення експертизи, не допускає працівників БТІ для проведення інвентаризації спірного об'єкту нерухомого майна, не допускає експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до будинку та надвірних будівель і споруд по АДРЕСА_1 для їх обстеження та фотографічного фіксування зазначених об'єктів.

Вважає, що з метою справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справи потрібен висновок будівельно-технічної експертизи.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання адвоката Ліщук Оксани Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про призначення будівельно-технічної експертизи за наявними у справі матеріалами задовольнити.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебувають у провадженні, зокрема, суду.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У відповідності до частин 1, 3, 5 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

При цьому, апеляційний суд вважає, за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

З огляду на викладені обставини справи та вислухавши думку учасників процесу, суд вважає, що оскільки питання поставлені адвокатом Ліщук Оксаною Василівною, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , потребують спеціальних знань, а без проведення відповідної експертизи вирішити справу буде неможливо, існує необхідність у призначенні судової будівельно-технічної експертизи за наявними у справі матеріалами.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає, що враховуючи ті обставини, що проведення судової будівельно-технічної експертизи шляхом огляду об`єктів дослідження, а саме будинку з господарськими будівлями за адресою неможливо, необхідно провести експертизи за наявними матеріалами цивільної справи № 361/4047/17.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.

Оскільки для проведення експертизи необхідний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі необхідно зупинити.

Керуючись ст.ст.103, 113, 252, 253, 365 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Ліщук Оксани Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про призначення будівельно-технічної експертизи за наявними у справі матеріалами задовольнити.

Призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституті судових експертиз (КНДІСЕ) (03057, місто Київ, вулиця Смоленська, будинок 6).

На вирішення експертизи поставити питання:

1. Які варіанти виділу (поділу) будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , на 3/4 частин та 1/4 частину?

2. Чи потребують втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування переобладнання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , при виділу (поділу) будинку та чи необхідно отримання відповідних дозвільних документів для такого втручання?

3. Чи вплине на несучу здатність та загальний технічний стан (аварійність) поділ житлового будинку АДРЕСА_1 , на 3/4 частини та 1/4 частину?

4. Яка вартість необхідних переобладнань для ізольованого користування виділеними частинами житлового будинку, відповідно до запропонованих варіантів для кожної із сторін?

5. Яким чином можливо вирішити питання про виділ частки позивача з житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, а саме щодо сплати компенсації, з урахуванням права відповідача у надвірних будівлях та спорудах, якими є сарай "Б" та вбиральня-душ "Г", у розмірі, що відповідає його частці в житловому будинку?

Суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи №361/4047/17, провадження 22-ц/824/1916/2023.

Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .

Роз`яснити сторонам положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст ухвали складено «17» січня 2023 року.

ГоловуючийсуддяЛ.П. Сушко СуддіЄ.М. Суханова О.І. Сліпченко