Ухвала

від 22.06.2023 по справі 361/4047/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 червня 2023 року

м. Київ

справа № 361/4047/17

провадження № 61-8885ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нікчемними догорів дарування частини спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання нікчемними догорів дарування частини спільного майна.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2018 року об`єднано в одне провадження первісний позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_1 .

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Виділено в натурі ОСОБА_2 3/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , згідно з варіантом № 5 висновку експерта за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження

№ 21/07/17 від 21 липня 2017 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року повернуто цю справу до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Додатковим рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 відносно виділення в натурі ОСОБА_2 3/4 частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3210600000:01:057:0046, площею 0,0612 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд залишено без розгляду.

У січні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду з клопотанням про призначення будівельно-технічної експертизи за наявними у цій справі матеріалами.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року клопотання ОСОБА_2 про призначення будівельно-технічної експертизи за наявними у цій справі матеріалами задоволено. Призначено у цій справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституті судових експертиз. На час проведення експертизи провадження у цій справі зупинено.

У касаційній скарзі, поданій 16 червня 2023 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня

2018 року та задовольнити його зустрічний позов у повному обсязі, а також просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року.

ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарженняухвалиКиївського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, посилаючись на те, що у лютому 2023 року ним було вперше подано касаційну скаргу на оскаржуване судове рішення, яку ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року повернуто. У березні 2023 року заявник повторно подав касаційну скаргу, але у касаційну скаргу також було повернуто ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року.

Причину пропуску процесуального строку слід визнати поважною, тому строк на касаційне оскарження на підставі частини другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України підлягає поновленню.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Щодо оскарження рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року

Частиною другою статті 17 ЦПК України встановлено, що не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Ураховуючи наведене, оскарження рішення суду першої інстанції, яке не було переглянуто по суті за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , статтею 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

Щодо оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року в частині призначення експертизи

Пунктом 8 статті 129 Конституції України та пунктом 9 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Тобто перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які підлягають касаційному оскарженню чітко визначено процесуальним законом.

Статтею 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено оскарження ухвал суду апеляційної інстанції щодо призначення експертизи,а тому оскаржувана ухвала у цій частині не підлягає касаційному оскарженню.

Щодо оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року в частині зупинення провадження

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до положень пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

За правилом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до положень частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (частина друга статті 103 ЦПК України).

У силу приписів частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи. Провадження у відповідності до пункту 9 частини першої статті 253 ЦПК України зупиняється на час проведення експертизи.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті до з`ясування обставин, що мають значення для справи, які можуть бути встановлені лише експертом.

Враховуючи те, що оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції призначено будівельно-технічну експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направлено до експертної установи, і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, апеляційний суд розумно скористався своїм правом, наданим йому процесуальним законом (частиною першою статті 252 ЦПК України), і обґрунтовано зупинив провадження у справі, що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою скасування відповідного судового рішення.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки за своєю суттю зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції по суті спору та висновками апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення клопотання позивачки за первісним позовом про призначення будівельно-технічної експертизи.

Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом статей 252, 253 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності судового рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суд дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що касаційна скарга

ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року не може вважатись обґрунтованою.

Керуючись частиною другою статті 390, частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарженняухвали Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нікчемними догорів дарування частини спільного майна - відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович