Рішення

від 11.01.2023 по справі 494/1226/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 494/1226/22

Провадження№2/508/21/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.23 року смт. Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Банташ Д.С.

за участю: секретаря с/з - Мазарак Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Миколаївка Одеської області в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Опорного закладу ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області про захист прав працівників, стягнення заробітної плати, визнання незаконної відмови стягнення компенсації,

встановив:

19 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Опорного закладу ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області. Просила визнати незаконними та протиправними дії відповідача по порушенню її трудових прав по неправильному нарахуванню та неповній виплаті їй середнього заробітку за період вимушеного прогулу, відмові їй в доплаті недоплаченої суми зарплати; стягнути з відповідача на її користь недоплачену суму середнього заробітку в розмірі 1314 грн. 05 коп.; зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату їй компенсації за часткову втрату заробітної плати по 1314 грн. 05 коп., починаючи з 11.05.2022 року по день виплати; стягнути з відповідача на користь держави податок на її доходи та військовий збір в розмірі 415 грн. 85 коп.; стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

Позов мотивованийтим,що згіднорішення Миколаївськогорайонного судуОдеської областівід 03березня 2022року усправі №494/1508/21скасовано наказОпорного закладу ліцею№ 3Березівської міськоїради Одеськоїобласті №107-Квід 08листопада 2021року провідсторонення ОСОБА_1 з займаноїпосади вчителязакладу фізичноїкультури; поновлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )на посадівчителя закладуфізичної культуриОпорного закладу ліцею№ 3Березівської міськоїради Одеськоїобласті (кодЄДРПОУ 24767433); стягнуто з Опорного закладу ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 24767433) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), середній заробіток за час вимушеного прогулу згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100; судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.

Зазначала, що відповідач виконуючи рішення суду в частині виплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, здійснив невірний розрахунок і виплатив середній заробіток за час вимушеного прогулу не у повному обсязі. Згідно наведеного в позовній заяві розрахунку стверджувала, що відповідач повинен здійснити доплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 1314 грн. 05 коп.

Крім того, посилаючись на ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», через здійснення відповідачем невірного розрахунку і виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу не у повному обсязі, вважала, що відповідач повинен провести нарахування та виплату їй індексу інфляцій, тобто компенсацію втрати частини заробітної блати починаючи з 11.04.2022 року по день виплати. (а.с. 1-7, 23-13,114-126)

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

12 грудня 2022 року відповідачем, в особі директора І.М. Шевченко, подано до суду відзив на позов, за змістом відзиву, відповідач висловив свої заперечення проти позову. Зазначав, що на виконання рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 03.03.2022 року, в частині стягнення середнього заробітку за один місяць, згідно платіжного доручення № 32 від 04.03.2022 року позивачу перераховано 17150,80 грн. на особовий рахунок. Згідно платіжного доручення № 41 від 11.04.2022 року перераховано на особовий рахунок ОСОБА_1 40075,04 грн. При нарахуванні середнього заробітку адміністрація закладу освіти керувалась Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100, а також табелем обліку робочого часу за вересень та жовтень 2021 року, особовим рахунком ОСОБА_2 та платіжними дорученнями. У відповідності до наведеного розрахунку відповідачем, загальна сума нарахування позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу склала 71088,00 грн., а з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів склала 57225,84 грн. (а.с. 172-190)

14 грудня 2022 року, позивачкою ОСОБА_1 , подано до суду відповідь на відзив відповідача, за змістом відповіді висловила свої заперечення проти відзиву на позов. (а.с. 193-200)

Рух справи № 494/1226/22 в суді.

04.10.2022 року в провадження Миколаївського районного суду Одеської області від Березівського районного суду Одеської області, згідно розпорядження голови суду, надійшла цивільна справа № 494/1226/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Опорного закладу ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області про захист прав працівників, стягнення заробітної плати, визнання незаконної відмови стягнення компенсації.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 04.10.2022 року зазначена справа передана в провадження судді Банташ Д.С.

Відповідно до ухвали від 07.10.2022 року судді Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С. цивільну справу №494/1227/22 повернуто до Березівського районного суду Одеської області для усунення недоліків.

25.10.2022 року від Березівського районного суду Одеської області надійшла цивільна справа № 494/1227/22 після усунення недоліків зазначених в ухвалі від 07.10.2022 року Миколаївського районного суду Одеської області.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 31.10.2022 року № 8 здійснено передачу справи раніше визначеному складу суду 31.10.2022 року.

Ухвалою судді Миколаївського районного суду Одеської області від 04.11.2022 року, позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення зазначених недоліків строком 10 (десять) днів, з дня отримання копії ухвали.

Згідно ухвали судді Миколаївського районного суду Одеської області від 10.11.2022 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Миколаївського районного суду Одеської області від 22 листопада 2022 року, прийняти до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Визначено, що справа буде розглядатись за правилами позовного спрощеного провадження 14.12.2022 року о 14.00 год., без виклику сторін.

Згідно ухвали судді Миколаївського районного суду Одеської області від 22.11.2022 року, витребувано з Опорного закладу ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області розрахунок середнього заробітку ОСОБА_1 за період з 10.11.2021 року по 27.02.2022 року.

Ухвалою судді Миколаївського районного суду Одеської області від 14 грудня 2022 року, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відкладено на 11.01.2023 року.

Судом не вирішувалося питання зупинення і поновлення провадження тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Частиною 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Фактичні обставинисправи встановленісудом.

ОСОБА_1 , яка є позивачем по справі, офіційно працевлаштована на посаді вчителя закладу фізичної культури Опорного закладу ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області. (а.с. 127)

Наказом директора Опорного закладу ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області Шевченко І.М. № 107-К від 08 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », відсторонено ОСОБА_1 , вчителя закладу фізичної культури, з 10 листопада 2021 року до усунення причин, що його зумовили. (а.с. 86).

Згідно наказу Т.в.о. директора Опорного закладу ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області Наталії Єпур № 27-К від 28 лютого 2022 року «Про допуск до роботи невакцинованих працівників від COVID-19» допущено до роботи ОСОБА_1 з 28.02.2022 року і до завершення режиму воєнного стану. (а.с. 87)

Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 03.03.2022 року у справі № 494/1508/21, скасовано наказ Опорного закладу ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області № 107-К від 08 листопада 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 з займаної посади вчителя закладу фізичної культури; поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя закладу фізичної культури Опорного закладу ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 24767433); стягнуто з Опорного закладу ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100; судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання. (а.с. 90-101)

Згідно наказу директора Опорного закладу ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області Шевченко І.М. № 33-К від 03 березня 2022 року «Про скасування наказу № 107-К від 08.11.2021 року та поновлення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя фізичної культури з 03.03.2022 року; скасовано наказ № 4107-к від 08.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 »; наказ № 27-к від 28.02.2022 року визнано таким, що втратив свою чинність «Про допуск до роботи невакцинованих працівників від COVID-19»; бухгалтерії нарахувати середній заробіток за час відсторонення згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати та здійснити виплату середнього заробітку за один місяць негайно. (а.с. 130)

Наказом директора Опорного закладу ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області Шевченко І.М. № 48-К від 11 квітня 2022 року «Про внесення змін та доповнень до наказу № 33-К від 03.03.2022 року «Про скасування наказу № 107-к від 08.11.2021 року та поновлення ОСОБА_1 », внесені зміни до наказу № 33-к від 03.03.2022 року «Про скасування наказу № 107-к від 08.11.2021 року та поновлення ОСОБА_1 » виклавши в такій редакції: 1.1 «п. 1 Поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя фізичної культури з 10 листопада 2021 року»; 1.2 «п. 4 Головному бухгалтеру ( ОСОБА_3 ) нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 за весь період вимушеного прогулу» . (а.с. 89).

Згідно наказу директора Опорного закладу ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області Шевченко І.М. № 150-ОД від 23.09.2021 року «Про виплату щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам до Дня працівника освіти», вирішено виплатити щорічну грошову винагороду за сумлінну працю, зразкове виконання посадових обов`язків у розмірі 50 %від посадового окладу за фактично відпрацьований період педагогічним працівникам, в тому числі ОСОБА_1 (а.с. 132-134)

Наказом директора Опорного закладу ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області Шевченко І.М. № 166-ОД від 23.11.2021 року «Про виплату щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам та премії іншим працівникам закладу за результатами 2021-2022 навчального року», вирішено виплатити щорічну грошову винагороду у розмірі 50 % від посадового окладу за фактично відпрацьований час у 2021 році педагогічним працівникам, в тому числі ОСОБА_1 (а.с. 135-137)

Згідно платіжного доручення № 32 від 04.03.2022 року ОСОБА_1 перераховано 17150,80 грн. на особовий рахунок. Згідно платіжного доручення № 41 від 11.04.2022 року перераховано на особовий рахунок ОСОБА_1 40075,04 грн. (ас 183,184)

Відповідно до табелю обліку робочого часу за вересень 2021 року, ОСОБА_4 відпрацювала 22 робочі дні, а згідно табелю обліку робочого часу за жовтень 2021 року, ОСОБА_1 відпрацювала 20 робочих дні. (а.с. 178, 179)

Як вбачається з результатів проведеної перевірки Управлінням освіти, молоді, спорту та культури, Охорони здоров`я та соціальної політики (відповідь за результатами тимчасової комісії від 02.05.2022 року за № Ф-48), заробітна плата ОСОБА_1 за вересень 2021 року склала 20037,33 грн., в тому числі: 3876,60 грн. (9 годин фізичної культури молодші класи), 7322,47 грн. (17 годин фізичної культури старші класи), 642,89 грн. (гурткова робота), 3552,59 грн. (вислуга років 30 %), 3552,59 грн. (престижність 30 %), 542,72 грн. (позакласна робота 7%), 143,58 грн. (2 години інклюзії 20 %), 80,89 грн. (індексація), 323,00 грн. (3876,00:12*1=323,00 грн. 50 % щорічної грошової винагороди за статтею 57 Закону України «Про освіту»), відпрацьовано 22 дня; заробітна плата ОСОБА_1 за жовтень 2021 року склала 19771,75 грн., в тому числі: 3876,60 грн. (9 годин фізичної культури молодші класи), 7322,47 грн. (17 годин фізичної культури старші класи), 642,89 грн. (гурткова робота), 3552,59 грн. (вислуга років 30 %), 3552,59 грн. (престижність 30 %), 542,72 грн. (позакласна робота 7%), 172,29 грн. (2 години інклюзії 20 %), 28,71 грн. (доплата за вересень за 2 години інклюзії 20 %), 80,89 грн. (індексація), відпрацьовано 20 дня; заробітна плата за вересень-жовтень склала 39809,08 грн.; відпрацьовано за вересень-жовтень 2021 року 42 робочі дні; середньоденна заробітна плата складає 947,84 грн. Розрахунок середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 10.11.2021 року по 27.02.2022 року: кількість робочих днів 75, нараховано 71088,00, податок на доходи 12795,85 грн., військовий збір 1066,31 грн., до виплати 57225,84 грн. (а.с. 185-187)

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Щодо недоплаченої суми середнього заробітку в розмірі 1314 грн. 05 коп.

Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

У статті 12 Закону України «Про оплату праці» закріплено перелік норм і гарантій в оплаті праці, який не є вичерпним. Указано, що норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються КЗпП України та іншими актами законодавства України. Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та КЗпП України, є мінімальними державними гарантіями.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 щодо тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано в законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також вказав, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти всі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

За висновком Конституційного Суду України, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Зазначене, на переконання Конституційного Суду України, дає підстави для висновку, що обсяг заробітної плати найманого працівника становлять винагорода за виконану роботу, про що йдеться у статті 94 КЗпП України і статті 1 Закону України «Про оплату праці», та гарантовані державою виплати, передбачені у статті 12 Закону України «Про оплату праці».

Верховний Суд України в постанові від 26 жовтня 2016 року у справі № 362/7105/15-ц (провадження № 6-1395цс16), зробив висновок, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто всіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат. Верховний Суд України вказав, що позовна вимога про стягнення компенсації за вимушений прогул відноситься до вимог щодо порушення законодавства про оплату праці та відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 щодо тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» Конституційний Суд України вказав, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Право працівника на належну заробітну плату кореспондує обов`язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Конституційний Суд України зробив висновок, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто всіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Тобто, Конституційний Суд України фактично зробив висновок, що навіть у разі невиконання трудової функції не з власної вини, він вважається таким, що працює і отримує за це заробітну плату, а не компенсацію, бо саме заробітна плата є тією грошовою виплатою, яка забезпечує можливість самого існування як працівника, так і, можливо, членів його сім`ї, а також наповнення державного бюджету, бо із цієї виплати вираховуються податки і збори, у тому числі внески до Пенсійного фонду України у розмірах, який передбачений саме для заробітної плати, а період вимушеного прогулу зараховується до страхового стажу.

Такий період невиконання трудової функції можна порівняти з простоєм.

При цьому під простоєм розуміється зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (частина перша статті 34 КЗпП України).

Тобто простій можливий як з вини роботодавця, так і за відсутності його вини. Законодавство у будь-якому випадку простою гарантує працівникам отримання частини заробітної плати.

У свою чергу, вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудову функцію.

Вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, і сама виплата, відповідно, названа середньою заробітною платою.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного суду від 08.02.2022 р. у справі № 755/12623/19.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100) передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Як зазначено вище, наказом директора Опорного закладу ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області Шевченко І.М. № 107-К від 08 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » відсторонено ОСОБА_1 , вчителя закладу фізичної культури, з 10 листопада 2021 року до усунення причин, що його зумовили. (а.с. 86).

Згідно наказу Т.в.о. директора Опорного закладу ліцею № 3 Березівської міської ради Одеської області Наталії Єпур № 27-К від 28 лютого 2022 року «Про допуск до роботи невакцинованих працівників від COVID-19» допущено до роботи ОСОБА_1 з 28.02.2022 року і до завершення режиму воєнного стану. (а.с. 87)

Тобто, середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню за період з 10 листопада 2021 року по 27 лютого 2022 року, що складає 75 робочих днів.

Для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно Порядку № 100 останніми двома повністю відпрацьованими місяцями роботи позивачки є вересень 2021 року, в якому було відпрацьовано 22 робочих дні та жовтень 2021 року, в якому було відпрацьовано 20 робочих днів, загалом 42 робочі дні.

Заробітна плата за вересень 2021 року склала 20037 грн. 33 коп., а за жовтень 2021 року склала 19771 грн. 75 коп. (загалом 39809,08 грн.)

Середньоденна заробітна плата складає 947 грн. 84 коп. (39809,08 грн. : 42 робочі дні)

Середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 10листопада 2021року по27лютого 2022року включно становить 71088,00 грн (947,84*75 робочих днів), а з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів складає 57225,84 грн.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, провівши відповідний розрахунок, суд приходить до висновку, що відповідачем було здійснено нарахування і виплата позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, а тому позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Інші позовні вимоги є похідними від вирішення питання про неправильне нарахування та неповної виплати позивачці середнього заробітку за період вимушеного прогулу, а тому задоволенню не підлягають.

В силу статті 141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,81,89,263265ЦПК України,суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доОпорного закладуліцею№ 3Березівськоїміськоїради Одеськоїобластіпрозахист правпрацівників,стягненнязаробітноїплати,визнаннянезаконноївідмови стягненнякомпенсації відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 17 січня 2023 року.

Суддя: Д.С.Банташ