Рішення
від 10.01.2023 по справі 494/1279/22
БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

10.01.2023

Справа № 494/1279/22

Провадження № 2/494/98/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2023 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді:Римаря І.А

за участю: секретаря судового засідання Козубенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу№ 494/1279/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Березівської міської ради Одеської області про встановлення факту проживання осіб однією сім`єю, встановлення факту родинних відносин, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

26.09.2022 року до Березівського районного суду Одеської області звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з позовом до Березівської міської ради Одеської області про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю , встановлення факту родинних відносин, визнання права на земельну часку (пай) в порядку спадкування за законом.

Заявники у своїм позові зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну частку (пай) розміром 8,73 га, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Щорса (с. Чорногірка Березівського району Одеської області), яка належала йому на праві власності на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №018552, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №414 від 20.02.1997 року. На час відкриття спадщини спадкодавець був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Крім нього у вказаному будинку були зареєстровані ОСОБА_5 (співмешканка), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (діти співмешканки). ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивачів- ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина на: - земельну ділянку площею 8,55 га, що розташована на території Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області, кадастровий номер 5121285100:01:001:0112, яка належала їй на праві власності відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №360549 виданого 27.06.2006 року та на: - земельну частку (пай) розміром 8,73 га , яка перебуває у колективній власності КСП ім Щорса (с. Чорногірка Березівського району Одеської області), яка належала ОСОБА_4 , після смерті якого вона прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових справ. Спадкоємцями першої черги за законом після її смерті є син ОСОБА_8 , який фактично прийняв спадщину, проте не встиг переоформити її, так як ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, а також онука ОСОБА_1 , оскільки її мати ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 до відкриття спадщини, також онука ОСОБА_2 , так як її мати ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 до відкриття спадщини та син ОСОБА_7 , якого рішенням Березівського районного суду Одеської області від 26.08.2021 року усунуто від права на спадкування за законом. Інші діти спадкодавця, ОСОБА_6 і ОСОБА_11 померли до відкриття спадщини. Щодо майна ОСОБА_5 Березівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області заведено спадкову справу №414/2009. Однак позивачі не мають можливості отримати свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи, які підтверджують факт спільного

проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також документ, який підтверджує право власності ОСОБА_12 на земельну частку пай. Також позивачі зазначають, що 12.08.2022 року державним нотаріусом Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса видано розяснення про неможливість встановити родинний звязок, відповідно до якого у даній спадковій справі відсутні документи, які підтверджують родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ОСОБА_5 є бабусею позивачів. На підставі цього позивачі звернулися до суду з вказаним позовом та просять його задовольнити.

Ухвалою суду від 28.09.2022 року відкрито загальне позовне провадження по вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 13.12.2022 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судовий розгляд.

09.01.2023 року по виходу до нарадчої кімнати відбулось відключення електроенергії, а тому складання вступної та резолютивної частини рішення суду відбулось 10.01.2023 року.

Відповідно донаказу №1-одпро організацієюБерезівського районногосуду Одеськоїобласті начас діїкарантину (з подальшимизмінами),постанови КабінетуМіністрів України№211від 11.03.2020року «Прозапобігання поширеннюна територіїУкраїни гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з відповідними змінами), Постанови КМУ №392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» ( з подальшими змінам) та відповідно до статті 29 Закону УкраїниПро захист населення від. інфекційних хворобз метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з 12.03.2020 року до 30.04.2023 року на усій території України карантин. Згідно з рекомендаціями МОЗ України громадянам серед інших заходів запропоновано залишатися вдома, тримати дистанцію, дбати про власну безпеку.

Також указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 19.02.2023 року.

У судовому засідання 09.01.2023 року представник позивачів підтримала поданий позов та просила задовольнити його з підстав зазначених у ньому.

Представник відповідача у судове засідання 09.01.2023 року не зявився. Одночасно, 14.12.2022 року від нього надійшов відзив на позовну заяву в якому він просить слухати справу у його відсутності та за умови повного та об`єктивного розгляду судом справи не заперечує проти нього.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши думкупредставника позивачів, та відзив відповідача, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільно процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів».

Згідно зі ст.12ЦПК України «Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін». Згідно зі ст.13ЦПК України «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках». Крім того згідно з ч. 3 ст.12ЦПК України «Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом».

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (а.с.11). Також ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 (а.с.14). Після їх смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке позивачі не можуть переоформити у звязку з відсутністю правововстановлюючих документів.

На ухвалу суду з Суворовською державною нотаріальною конторою надана копія спадкової справи після смерті ОСОБА_5 (а.с 94-116).

В судовому засіданні встановлено, що з 01.01.1969 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 почали проживати однією сім`єю як чоловік та дружина за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області від

17.07.2020 року 212 (а.с.33), а також довідкою №211 (а.с. 13). Разом вони працювали в КСП ім Щорса, де їм були виділені земельні та майнові паї, які увійшли до складу спадщини. Окрім цього, доказами які підтверджують факт спільного проживання, пов`язаності спільним побутом, наявності прав та обов`язків між ними є фотокартки з родинного архіву (а.с.35-48).

Також встановлено, що ОСОБА_13 є дочкою ОСОБА_10 . В свою чергу ОСОБА_10 є дочкою ОСОБА_5 , проте свідоцтво про її народження було втрачене, перевіркою нотаріуса встановлено, що актовий запис в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутній, а тому підвередити факт родинних відносин з бабусею позивач ОСОБА_2 не має можливості.

Як встановлено судом, що позивач ОСОБА_14 є дочкою ОСОБА_15 . В свою чергу ОСОБА_15 є сином ОСОБА_5 , проте свідоцтво про його народження було втрачене, перевіркою нотаріуса встановлено, що актовий запис в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутній, а тому підтвердити факт родинних відносин з бабусею позивач ОСОБА_3 не має можливості.

Суд також враховує докази, які свідчать про наявність родинних відносин між ОСОБА_5 та її онучками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: вищевказаною довідкою №211 від 17.07.2020 року Виданої виконкомом Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області; довідкою №489 від 30.11.2009 року виданої виконкомом Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області; архівними фотознімками та іншими доказами.

Також, при встановленні родинних відносин суд враховує, рішення Березівського районного суду Одеської області по справі №494/1119/20 від 26.08.2021 року, яке набрало законної сили.

При цьому, до вказаного висновку суд дійшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне - 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

За таких обставин, вимоги позивачів щодо встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка і жінки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; встановлення факту, що ОСОБА_5 є бабою ОСОБА_2 ; встановлення факту, що ОСОБА_5 є бабою ОСОБА_16 підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивачів про визнання за ними по 1/3 частиці кожній в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 право на земельну частку пай розміром в умовних кадастрових гектарах 8,73 га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) яка перебуває у колективній власності КСП ім. Щорса, то суд вважає відмовити у цій частині з наступних підстав:

Суд вважає зазначити, що відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу підставу та предмет позову може визначити виключно позивач. Суд не вправі визначити предмет, підставу (інше) позову також у зв`язку із принципом змагальності цивільного процесу.

Відповідно до ст.ст.328,392,1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті( ст.1218), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст.328) та власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує право власності.

Згідност.1216 Цивільного Кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача

земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян (ч. 2, п. «а» ч. 3ст.116Земельного кодексуУкраїни (далі ЗК України).

За змістом п. «а» ч. 1ст. 121 ЗК Українигромадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Положеннями чч. 6-9ст. 118 ЗК Українигромадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1ст. 125 ЗК Україниправо власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Водночас, як зазначено представником позивачів під час судового засідання, померлий не встиг отримати державний акт на землю.

Згідност.118 Земельного Кодексу Українипочатком процедури приватизації земельної ділянки є звернення громадянина з заявою (клопотанням) до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно дост. 1226 ЦК Українине переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або

в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7, про те, що відповідно достатті 1225 ЦКправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ч.1ст.125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(ст.126 ЗК).

Виходячи з положеньст. 182 ЦК України, до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстроване в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Водночас, позивачем не надано доказів реєстрації вищевказаної земельної ділянки за померлим.

Згідно ізст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язку, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язку, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, перелік яких визначено уст.1219 ЦК України.

Аналізуючи вищевказані норми законодавства, суд вважає, що у даному випадку до спадкоємців не переходить право власності на земельну ділянку, яка не було оформлено відповідним чином.

Зазначена позиція суду узгоджується із роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 (п.3.5), що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:

- ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; - виготовлення технічної документації на земельні ділянки; - визначення меж земельної ділянки в натурі;- погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;- одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;- реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно дост. 1216 ЦКне переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1розділу Х «Перехідні положення» ЗК.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зіст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Враховуючи вищенаведене, у цій частині позову про визнання по 1/3 частці кожному права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом слід відмовити, оскільки державної реєстрації цієї земельної ділянки не здійснено, тому спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, а відтак позивач не має права на її спадкування.

Керуючись статтями12,13,229,265,273 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Березівської міської ради Одеської області про встановлення факту проживання осіб однією сім`єю, встановлення факту родинних відносин, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки ОСОБА_4 , 1939 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , 1942 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.01.1969 року по день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_5 , 1942 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_5 , 1942 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є бабою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до п.3Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )

Відповідач Березівська міська рада Одеської області (пл. Ген Плієва 9, м. Березівка Одеської області, код ЄДРПОУ 04056842).

У зв`язку з щоденним відключенням електроенергії та відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, повний текст постанови виготовлений та підписаний 19.01.2023 року.

Суддя І.А. Римар

СудБерезівський районний суд Одеської області
Дата ухвалення рішення10.01.2023
Оприлюднено20.01.2023
Номер документу108469192
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом.

Судовий реєстр по справі —494/1279/22

Постанова від 17.05.2023

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Орловська Н. В.

Постанова від 17.05.2023

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Орловська Н. В.

Ухвала від 13.04.2023

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Орловська Н. В.

Ухвала від 03.03.2023

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Орловська Н. В.

Ухвала від 27.02.2023

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Орловська Н. В.

Рішення від 10.01.2023

Цивільне

Березівський районний суд Одеської області

Римар І. А.

Рішення від 10.01.2023

Цивільне

Березівський районний суд Одеської області

Римар І. А.

Ухвала від 13.12.2022

Цивільне

Березівський районний суд Одеської області

Римар І. А.

Ухвала від 15.11.2022

Цивільне

Березівський районний суд Одеської області

Римар І. А.

Ухвала від 24.10.2022

Цивільне

Березівський районний суд Одеської області

Римар І. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні