Постанова

від 17.05.2023 по справі 494/1279/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4979/23

Справа № 494/1279/22

Головуючий у першій інстанції Римар І.А.

Доповідач Орловська Н. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Орловської Н.В.,

суддів Ігнатенко П.Я.,

Пузанової Л.В.,

за участі секретаря Зєйналової А.Ф.к.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені яких діє адвокат Атаманчук Наталія Сергіївна, на рішення Березівського районного суду Одеської області від 10 січня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Березівської міської ради Одеської області про встановлення факту проживання осіб однією сім`єю, встановлення факту родинних відносин, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

26.09.2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Березівського районного суду Одеської області з позовом до Березівської міської ради Одеської області, у якому зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на земельну частку (пай) розміром 8,73 га, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Щорса (с. Чорногірка Березівського району Одеської області), та належала померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №018552, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №414 від 20.02.1997 року.

На час відкриття спадщини спадкодавець був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Крім нього у вказаному будинку були зареєстровані ОСОБА_5 (співмешканка), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (діти співмешканки).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивачів ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина на:

- земельну ділянку площею 8,55 га, що розташована на території Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області, кадастровий номер 5121285100:01:001:0112, яка належала їй на праві власності відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №360549 виданого 27.06.2006 року;

- земельну частку (пай) розміром 8,73 га, яка перебуває у колективній власності КСП ім.. Щорса (с. Чорногірка Березівського району Одеської області), яка належала ОСОБА_4 , після смерті якого вона прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових справ. Спадкоємцями першої черги за законом після її смерті є син ОСОБА_8 , який фактично прийняв спадщину, проте не встиг переоформити її, так як ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, а також онука ОСОБА_1 , оскільки її мати ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 до відкриття спадщини, також онука ОСОБА_2 , так як її мати ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 до відкриття спадщини та син ОСОБА_7 , якого рішенням Березівського районного суду Одеської області від 26.08.2021 року усунуто від права на спадкування за законом. Інші діти спадкодавця, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 померли до відкриття спадщини. Щодо майна ОСОБА_5 Березівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області заведено спадкову справу №414/2009. Однак позивачі не мають можливості отримати свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи, які підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також документ, який підтверджує право власності ОСОБА_12 на земельну частку пай. Також позивачі зазначають, що 12.08.2022 року державним нотаріусом Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса видано роз`яснення про неможливість встановити родинний зв`язок, відповідно до якого у даній спадковій справі відсутні документи, які підтверджують родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ОСОБА_5 , як бабусею позивачів.

З огляду на викладене позивачі просили суд:

-встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки ОСОБА_4 , 1939 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , 1942 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.01.1969 року по день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_5 1942 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_5 1942 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є бабою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

-визнати за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в рівних частках по 1/3 частці кожній в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) розміром в умовних кадастрових гектарах 8,73 га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності КСП ім.Щорса, місцезнаходження якого Одеська область, Березівський район, с.Чорногірка на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №018552, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №414 від 20.02.1997 року, яке належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якого спадщину прийняла ОСОБА_5 , але не оформила своїх спадкових прав.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 10 січня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково.

Суд вирішив:

Встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки ОСОБА_4 , 1939 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , 1942 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.01.1969 року по день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_5 , 1942 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_5 , 1942 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є бабою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Вказане судове рішення мотивовано тим, що довідками виконавчого комітету Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області від 17.07.2020р. №211 та №212, а також фотокартками з родинного архіву підтверджено факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однією сім`єю як чоловіка та дружини.

Також судом на підставі довідок виконавчого комітету Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області від 17.07.2020р. №211 та від 30.11.2009р. №489, фотокарток з родинного архіву, а також на підставі рішення Березівського районного суду Одеської області від 26.08.2021р. у справі №494/1119/20 встановлено наявність родинних відносин між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та їх бабою ОСОБА_5 .

З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення цієї частини позовних вимог.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позову щодо визнання за позивачами в порядку спадкування за законом права на земельну частку (пай) суд виходив з того, що за змістом ст. 182 ЦК України до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстроване в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Крім того, згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Враховуючи, що ОСОБА_4 за життя не оформив право власності на земельну ділянку (пай), право на яку мав на підставі сертифікату, тому суд вважав відсутніми підстави для включення її до складу спадщини.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені яких діє адвокат Атаманчук Наталія Сергіївна, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Березівського районного суду Одеської області від 10 січня 2023 року в частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги про визнання за позивачами права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд ототожнив право на земельну частку (пай) та право власності на земельну ділянку, внаслідок чого дійшов помилкових висновків про наявність підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання за позивачами права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Так, згідно ч.1 ст.79 ЗК України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Натомість, земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель та визначення меж в натурі (на місцевості).

Отже, право на земельну частку (пай) є окремим об`єктом, майном, право на яке може бути підтверджено сертифікатом на право на земельну частку (пай), рішенням суду, свідоцтвом про право на спадщину тощо, яке може бути успадкованим, подарованим чи відчуженим іншим способом залежно від волі власника такого майна.

З огляду на викладене, а також посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.01.2020р. по справі №137/2027/15-ц, по справі №610/1117/20, а також висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.11.2021р. по справі №542/1403/17, апелянти просять апеляційну скаргу задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду судового рішення.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення Березівського районного суду Одеської області від 10 січня 2023 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту проживання осіб однією сім`єю та встановлення факту родинних відносин не оскаржується, тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України предметом перегляду судом апеляційної інстанції є рішення суду тільки в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Заслухавши доповідача, перевіривши на основі встановлених фактів і обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та положень ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який з 01.01.1969 року по день смерті проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 .

Цим же судовим рішенням встановлено, що позивачки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є онуками ОСОБА_5 .

Вказані обставини не заперечується жодною із сторін, не є предметом оскарження, а тому не підлягають перевірці судом апеляційної інстанції.

Спірним є питання щодо наявності у позивачів права на спадкування за законом після ОСОБА_5 , а також включення до складу спадщини майнових прав ОСОБА_4 на земельну частку (пай), що належали йому за життя.

За інформацією, наданою Відділом у Березівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області згідно Книг реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) було зареєстровано та видано ОСОБА_4 сертифікат на право на земельну частку (пай) за №414 від 20.02.1997 серії ОД №018552, колишнього КСП ім. Щорса. Розмір земельної частки (паю) в умовних гектарах складає 8,73 га. Державний акт на земельну ділянку взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) не видавався. Сертифікат на право на земельну частку (пай) видавався в одному примірнику, копії відсутні. (а.с.12)

Згідно довідки Виконавчого комітету Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області від 17.07.2020 року №211 на момент смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , крім померлого були зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (співмешканка); ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (син співмешканки); ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (син співмешканки); ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (син співмешканки). (а.с.13)

ІНФОРМАЦІЯ_12 померла ОСОБА_5 , про що у Книзі реєстрації смертей 14.07.2009р. був зроблений актовий запис №13. Смерть була зареєстрована Виконавчим комітетом Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області. Свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 14 липня 2009 р.

ІНФОРМАЦІЯ_13 помер син ОСОБА_5 ОСОБА_14 , про що 04 квітня 2002 року зроблено актовий запис про смерть №ІІ. Смерть зареєстровано виконавчим комітетом Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області. Свідоцтво про смерть НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_14 померла донька ОСОБА_5 та мати ОСОБА_1 ОСОБА_9 , про що у книзі реєстрації смертей 17 жовтня 2005 р. був зроблений а.з.№24. Смерть була зареєстрована виконкомом Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області. Свідоцтво про смерть НОМЕР_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_15 померла мати ОСОБА_2 ОСОБА_10 , про що у книзі реєстрації смертей 06 грудня 2005 р. був зроблений а.з.№28. Смерть була зареєстрована виконкомом Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області. Свідоцтво про смерть видане повторно Приморським районним у м. Одесі відділом ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області 26 листопада 2019 р., серії НОМЕР_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_16 помер син ОСОБА_5 ОСОБА_6 , про що у книзі реєстрації смертей 02 березня 2009 року зроблено актовий запис №05. Смерть зареєстрована виконавчим комітетом Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області. Свідоцтво про смерть НОМЕР_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер син ОСОБА_5 та батько ОСОБА_3 - ОСОБА_13 , про що у книзі реєстрації смертей 27 серпня 2012 року був зроблений актовий запис №16. Смерть була зареєстрована виконавчим комітетом Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 26.08.2021 року у справі №494/1119/20 усунуто ОСОБА_7 від права на спадкування за законом після його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З наданої на запит суду першої інстанції копії спадкової справи №414/2009 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 вбачається, що 08.12.2009р. ОСОБА_15 прийнято частку спадкового майна, яка б належала її матері ОСОБА_9 , дочці спадкодавця ОСОБА_5 . (а.с.95)

Крім того, 25.11.2009 року ОСОБА_16 прийнято спадщину після ОСОБА_5 . (а.с.96)

На звернення ОСОБА_1 з питання оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5 , Березівською державною нотаріальною конторою Одеської області надано роз`яснення від 30.07.2020р. №346/01-16, згідно яких заявницею не надано документів, що підтверджують родинні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також не надано документів, що підтверджують право ОСОБА_4 на земельну частку (пай). Рекомендовано звернутися до суду. (а.с.32)

Крім того, листом №1694/01-16 від 12.08.2022 року державного нотаріуса Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса повідомлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від імені яких діє адвокат Атаманчук Н.С., про неможливість встановлення родинних відносин між ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , та заявницями. Рекомендовано звернутися до суду. (а.с.49)

Згідно ст.1216-1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою ст.1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з частиною другою ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України.

Оскільки померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не залишили заповітів, то спадкування здійснюється за законом.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. (ч.1 ст.1268 ЦК України)

Дії, які вказують про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Згідно з частиною третьою ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. (ч.1 ст.1269 ЦК України в редакції, чинній на момент відкриття спадщини)

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. (ч.5 ст.1268 ЦК України)

Отже, основним фактором, від якого залежить порядок дій щодо прийняття спадщини, має бути встановлення постійного проживання чи не проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Судом першої інстанції встановлено факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки ОСОБА_4 з ОСОБА_5 з 01.01.1969 року по день смерті ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно витягу зі Спадкового реєстру №72428440 від 11.05.2023р., наданого приватним нотаріусом Яковлєвою О.М., спадкова справа до спадкового майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.

Із урахуванням встановлених обставин слід вважати ОСОБА_5 такою, що відповідно до частин третьої, п`ятої статті 1268 ЦК України прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом зі спадкодавцем. У визначений законом шестимісячний строк заяву про відмову від спадщини не подавала.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як зазначено у ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 ЦК України.

Положеннями ст.1261 ЦК України передбачено, що у першу чергуправо на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Однак, як було встановлено судом, діти спадкодавця ОСОБА_5 , крім ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , померли ще до відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК Українивнуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до довідки Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області №629 від 22 серпня 2013 р. спадкодавець ОСОБА_5 до дня своєї смерті була постійно зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 . Знята з реєстрації у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_12 .. На момент її смерті разом із нею були зареєстровані син ОСОБА_7 і син ОСОБА_13 .

08 грудня 2009 р. Березівською ДНК була заведена спадкова справа №414/2009 до майна померлої ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 . Спадкоємцями по справі є онуки померлої - ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які звернулись із заявами про прийняття спадщини за законом.

Відповідно до довідки Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області №681 від 13 вересня 2013 р. ОСОБА_13 до дня своєї смерті був постійно зареєстрованим та проживав по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_17 , про що у книзі реєстрації смертей 27 серпня 2012 р. був зроблений відповіднийа.з.№16. Місце реєстрації Виконком Степанівської сільської ради Березівського району Одеської області. Свідоцтво про смерть НОМЕР_6 .

ОСОБА_19 усунений від права на спадкування за законом після ОСОБА_5 на підставі рішення Березівського районного суду Одеської області від 26.08.2021р. у справі №494/1119/20.

Цим же судовим рішенням встановлено, що після смерті ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_17 була відкрита спадкова справа у спадковому реєстрі 54169896, у нотаріуса 17/2013. 17 жовтня 2014 р. Березівською державною нотаріальною конторою було видано ОСОБА_20 свідоцтво про право на спадщину за №56665547 після смерті батька ОСОБА_13 .

За таких обставин позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є онуками та спадкоємцями першої черги спадкодавця ОСОБА_5 за правом представлення.

Позивачка ОСОБА_3 набула право на частку у спадковому майні своєї баби ОСОБА_5 після смерті свого батька ОСОБА_13 .

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Предметом спору у даній справі, з урахуванням меж апеляційного оскарження, є питання щодо складу спадщини, право на яку позивачі набули після смерті ОСОБА_5 , яка в свою чергу набула таке право після смерті ОСОБА_4 .

Таким чином, з`ясуванню підлягає наявність у ОСОБА_4 майнових прав, які не припинились внаслідок його смерті та підлягають спадкуванню.

Так, за позицією позивачів, ОСОБА_4 за життя належало право на земельну частку (пай) розміром 8,73 умовних гектарів, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Щорса та розташована та території Березівської міської територіальної громади Одеської області.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання за позивачами в порядку спадкування за законом права на вказану земельну частку (пай) суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 за життя не зареєстровано право власності на вказану земельну частку, не отримано державний акт про право власності на землю, а тому таке право не входить до складу спадщини після його смерті.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками місцевого суду з огляду на наступне.

За положеннямистатті 4 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення права на земельну частку (пай), цивільні права і обов`язки виникають з підстав,передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч інепередбаченізаконом, але в силу загальних начал і змістуцивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки.

Відповідно до цього цивільні права й обов`язки виникають: з угод, передбаченихзаконом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; з адміністративних актів, у томучислі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування; в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якимизаконпов`язує настання - правових наслідків.

Указом Президента Українивід 10 листопада 1994 року № 666/94було визначено право на приватизацію земель, що знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств та організацій, шляхом передачі цих земель у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам та у приватну власність тих, хто її обробляє.

Організаціям землеустрою рекомендовано здійснювати у якомога коротші строки поділ земель, які передано у колективну власність, на земельні частки (паї) без виділення їх у натурі (на місцевості), а кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі.

Установлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Відповідно до пункту 1Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»(далі - Указ № 720/95) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Згідно з пунктом 2 Указу № 720/95 право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників.

Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Відтак, за змістом зазначених норм право на земельну частку (пай) у членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, зазначених у списку, що додається до державного акта, виникає з моменту видачі акта на право колективної власності на землю.

Підтвердженням такого права є наявність у особи сертифікату на право за земельну частку (пай), який зареєстрований у відповідності з вимог законодавства.

Судом встановлено, що за інформацією, наданою Відділом у Березівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області згідно Книг реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) було зареєстровано та видано ОСОБА_4 сертифікат на право на земельну частку (пай) за №414 від 20.02.1997 серії ОД №018552, колишнього КСП Щорса. Розмір земельної частки (паю) в умовних гектарах складає 8,73 га. Державний акт на земельну ділянку взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) не видавався.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що за життя спадкодавцю ОСОБА_4 належало право на спірну земельну частку (пай) і вказане право підлягає спадкуванню. Оскільки на момент смерті ОСОБА_4 баба позивачок ОСОБА_5 проживала разом з ним однією сім`єю, вона вважається такою що прийняла спадщину, яка складається з права на земельну частку (пай) колишнього КСП Щорса розміром 8,73 умовних гектарів.

Посилання суду першої інстанції на відсутність оформленого спадкодавцем права власності на вказану земельну ділянку, як на підставу для відмови у задоволенні позову, колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Так, статтею 13 Закону України «Про порядоквиділення внатурі (намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)» передбачається можливість наявності нерозподіленої земельної ділянки та невитребуваної земельної ділянки.

Зокрема, нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

У разі якщо до 01 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Зазначені норми передбачають право осіб, яким належить право наземельну частку (пай), та їх спадкоємцям отримати земельні ділянки в натурі до 01 січня 2025 року.

Враховуючи, що питання щодо оформлення спадкових прав на невитребувану земельну ділянку, право на яку за життя належало ОСОБА_4 та яке було успадковано ОСОБА_5 , порушено позивачами до 01 січня 2025 року, тому на момент розгляду справи відсутні підстави вважати таке право втраченим.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв`язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.

Таким чином, зверненню особи до суду з позовом про визнання права на спадщину має передувати відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії щодо оформлення права на спадщину такої особи.

Судом встановлено, що на звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з питань оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5 заявниці отримали відмови, оформлені роз`ясненням Березівської державної нотаріальної контори Одеської області від 30.07.2020р. №346/01-16, а також листом державного нотаріуса Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса №1694/01-16 від 12.08.2022 року, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи, що позивачками своєчасно реалізовано право на прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 , проте в оформленні права на спадщину нотаріусом відмовлено, тому з огляду на встановлені судом обставини слід дійти висновку про наявність підстав для захисту прав позивачів шляхом визнання за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках по 1/3 кожній права на земельну частку (пай) розміром 8,73 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель КСП ім. Щорса.

Суд першої інстанції вказані обставини справи не врахував, норми права, які регулюють спірні відносини, не застосував, а тому дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.

З огляду на викладене та на підставі ст.376 ЦПК України апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом належить скасувати і постановити нове про задоволення заявлених позовних вимог із викладених вище підстав.

Також відповідно до ст.141 ЦПК України за рахунок відповідача підлягають компенсації витрати позивачів, понесені ними в якості оплати судового збору при поданні апеляційної скарги у розмірі по 1488,60 грн кожній.

Керуючись ст. ст.374,376,381-384, 141 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені яких діє адвокат Атаманчук Наталія Сергіївна, задовольнити.

Рішення Березівського районного суду Одеської області від 10 січня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом скасувати та постановити нове рішення.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у рівних частках по 1/3 кожній у порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) розміром 8,73 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель КСП ім. Щорса, місцезнаходження якої: Одеська область, Березівський район, с.Чорногірка, на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай) серії ОД №018552, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №414 від 20.02.1997 року, яке належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якого спадщину прийняла ОСОБА_5 , але не оформила своїх спадкових прав.

Стягнути з Березівської міської ради Одеської області на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в сумі по 1488,60 грн кожній.

В іншій частині рішення Березівського районного суду Одеської області від 10 січня 2023 року не переглядалось як неоскаржене.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 19 травня 2023 року.

Головуюча:

---

Н.В.Орловська

Судді:

---

П.Я.Ігнатенко

---

Л.В.Пузанова