Рішення

від 18.10.2022 по справі 607/19940/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.10.2022 Справа №607/19940/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складіголовуючого суддіДзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 адвоката Дяків О.Я., представника відповідача акціонерного товариства «Альфа-Банк» адвоката Панченко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до державного реєстратора Козлівської селищної ради Козівського району Тернопільської області Грималюка Богдана Івановича, акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного підприємства «Кондитер-В» з участю третіх осіб Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей служби у справах дітей Тернопільської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора, скасування та виключення з реєстрів записів щодо об`єкту нерухомого майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, витребування приміщення магазину та офісу та поновлення відомостей у державних реєстрах, що передували скасованим записам,

УСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 звернулась в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області із позовом до державного реєстратора Козлівської селищної ради Козівського району Тернопільської області Грималюка Богдана Івановича, акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного підприємства «Кондитер-В» з участю третіх осіб Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей служби у справах дітей Тернопільської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора, скасування та виключення з реєстрів записів щодо об`єкту нерухомого майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, витребування приміщення магазину та офісу та поновлення відомостей у державних реєстрах, що передували скасованим записам.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала наступне.

20 липня 2007 року ОСОБА_3 набув право власності на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради від 04.07.2007 року на приміщення, що розташоване за адресом: АДРЕСА_1 .

20 серпня 2008 року ОСОБА_3 та АКБСР «УКРСОЦБАНК» укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості до 40000 доларів США.

20 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та АКБСР «УКРСОЦБАНК» укладено іпотечний договір згідно якого предметом іпотеки є нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

21.05.2015 року між позивачем, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Під час вказаного шлюбу у позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , в інтересах якої позивач ОСОБА_1 звертається до суду із даним позовом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, про що зроблено відповідний актовий запис за № 77 та підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Позивач вказала, що станом на день смерті її чоловіка ОСОБА_3 , так і на даний час жодної судової справи щодо стягнення боргу згідно вищевказаного боргу не існує. Тобто, банком не пред`являлися вимоги щодо погашення будь якої заборгованості відповідно до цього договору, а тому їй жодним чином не було відомо про існування будь-яких претензій банку до її покійного чоловіка.

Після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 58650676 ( номер у нотаріуса 167/2016), відповідно до матеріалів якої єдиним спадкоємцем являється їхня донька ОСОБА_2 .

В матеріалах спадкової справи наявна вимога повідомлення банку про наявність заборгованості у спадкодавця перед банком.

Позивач вказала, що 17.11.2020 року приміщення, що зареєстроване за адресом АДРЕСА_1 було заблоковане невідомими особами, один з яких представився працівником АТ «Альфа-Банк», який пред`явив їй Витяг з єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно із якого вбачалось, що державним реєстратором Грималюком Богданом Івановичем здійснено перереєстрацію цього майна в користь банку 04.11.2020 року, про що їй не було відомо.

Позивач ОСОБА_1 вказала, що банку було достеменно відомо про наявність спадкової справи, про наявність неповнолітньої спадкоємниці, а також про те, що будь-які дії щодо спадкового майна повинні вчинятися в межах спадкової справи.

Згідно вищевказаного витягу з єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для здійснення реєстрації нерухомого іпотечного майна за банком стали наступні відомості та документи: свідоцтво про право власності на нерухоме майно, оригінал якого знаходиться у позивача, іпотечний договір від 20.08.2008 року АКБСР «УКРСОЦБАНК», договір про надання відновлювальної кредитної лінії від 20.08.2008 року АКБСР «УКРСОЦБАНК», вимога від 10.06.2020 року АТ «Альфа Банк», звіт про оцінку майна від 07.10.2020 року, повідомлення від 10.06.2020 року АТ «Альфа Банк».

Позивач зауважила, що у вказаних документах жодним чином не відображена інформація про наявність прав малолітньої особи на іпотечне майно, а також відсутня інформація про факт смерті іпотекодавця ОСОБА_3 .

Також, в обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що заміна сторони в Договорі іпотеки не відбулася, оскільки жодних документів від кредиторів чи іпотекодержателя як позивачу, так і реєстратору не дано, а тому невідомо в який момент відбулась передача прав вимоги щодо вказаних договорів до АТ « Альфа-Банк». Жодних відомостей про заміну кредитора у зобов`язанні, про відступлення прав вимоги позивач не отримував. Крім того, такі відомості відсутні і в державного реєстратора, так як вони не стали підставою для здійснення реєстраційних дій, перелік яких міститься в зазначеному витязі.

Позивач вказала, що відповідно до п.4.5.3 Іпотечного договору, сторони дійшли згоди, що задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватися шляхом: передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотек в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; п.4.5.4. передбачає продаж іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку".

Позивачка вказала, що при укладенні у 2008 році іпотечного договору, вона не узгоджувала з іпотекодержателем умови про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ним права власності у порядку реєстрації такого права державним реєстратором, а значить така згода не надавалась, в зв`язку із чим реєстрація права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем могла відбутись у порядку визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку», тобто в порядку укладення окремого договору про задоволення таких вимог, який і міг бути єдиною підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

На час вчинення реєстраційних дій державним реєстратором Грималюком Б.І. відносно спірного приміщення, договору про добровільну передачу у власність акціонерного товариства «Альфа-Банку» не було, а позивач, як іпотекодавець, не надавала своєї згоди на передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю.

Позивачка вважає, що перехід права власності на нерухоме майно, реєстрація якого відбулась на підставі зазначеного вище рішення державного реєстратора від 04.11.2020 року, є незаконною, в зв`язку із чим рішення та записи про право власності банку на спірне іпотечне нерухоме майно повинні бути скасовані як такі, що суперечать Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про іпотеку» та іпотечному договору.

Крім цього, позивачка вказала, що згідно матеріалів спадкової справи, після смерті ОСОБА_3 єдиним спадкоємцем є його донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є малолітньою дитиною. Однак, акціонерне товариство «Альфа-Банк», реєструючи за собою права власності на спірне іпотечне майно, не звертався до органу опіки та піклування з метою отримання дозволу на реєстрацію права власності за іпотекодержателем.

Також, в обґрунтування заявлених вимог позивачка вказала, що спірне іпотечне майно має статус спадкового майна, спадкоємцем якого є малолітня особа, а тому усі питання пов`язані із погашенням кредитної заборгованості, яка забезпечена вказаним майном, повинні були вирішуватись в рамках спадкової справи та у судовому порядку, відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України, чого не було дотримано відповідачами.

Позивачка вказала, що державним реєстратором не було дотримано вимог ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідно до яких державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а також не дотримано вимог ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідно до яких державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Так, державним реєстратором не взято до уваги відсутність укладеного між сторонами договору про задоволення вимог іпотекодержателя, відсутність відомостей про відступлення права вимоги, відсутність повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, відсутність доказів повідомлення позивачки про позасудове задоволення вимог іпотекодержателя, тобто у спосіб, визначений іпотечним договором, та залишення ним без перевірки наявності чи відсутності факту виконання відповідних умов правочину, з яким закон пов`язує можливість переходу права власності, а тому дії державного реєстратора щодо реєстрації за АТ «Альфа-Банк» права власності на спірне приміщення, не можна вважати законними.

З огляду на викладене, вказала позивачка, прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення за адресом: АДРЕСА_1 , площею 37 кв.м. за АТ «Альфа-Банк" яке виникає на підставі договору іпотеки, є протиправним.

Із вказаних підстав позивач просить визнати недійсним та скасувати рішення Державного реєстратора Козлівської селищної ради Козівського району Тернопільської області Грималюка Богдана Івановича про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 04.11.2020 р., скасувати та виключити з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна запис від 04.11.2020 р., про реєстрацію приміщення магазину та офісу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 37 кв.м., за АТ «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714; витребувати приміщення магазину та офісу за адресою: вул. Руська, 13, м. Тернопіль, площею 37 кв.м, із незаконного володіння АТ «Альфа-банк», код ЄДРПОУ 23494714.

Представником позивачки подано заяву про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом розгляду в якій сторона позивача вказала наступне.

18.11.2020 року позивач звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовною заявою про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора. Окрім позовної заяви, позивачем була подана заява про забезпечення позову.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.11.2020 вирішено: «Заборонити всім суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо приміщення магазину та офісу за адресою: АДРЕСА_1 ».

23.11.2020, відповідно до відмітки у супровідній, яка міститься в матеріалах даної справи, Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) отримав дану Ухвалу суду для виконання.

23.11.2020 ухвалою Тернопільського міськрайонного суду відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання на 26 січня 2021 року.

Однак, 25.11.2020 відповідач у даній справі, Акціонерне товариство «Альфа-Банк", в порушення вимог ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.11.2020, якою заборонено усім суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , уклав договір купівлі-продажу із приватним підприємством «Кондитер-В», відповідно до якого, останній набув право власності на приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , що є неправомірним, оскільки в період дії ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову жодні правочини щодо спірного нерухомого іпотечного майна, не могли вчинятись.

З урахування заяви представника позивачки про збільшення позовних вимог сторона позивача просить визнати недійсним та скасувати рішення Державного реєстратора Козлівської селищної ради Козівського району Тернопільської області Грималюка Богдана Івановича про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 04.11.2020 р., скасувати та виключити з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна запис від 04.11.2020 р., про реєстрацію приміщення магазину та офісу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 37 кв.м., за АТ «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 2349471; визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер 2119, виданий 25.11.2020, виданий Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малий Олександр Сергійович.( вул.. П. Сагайдачного, 35, м. Київ); витребувати приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , площею 37 кв.м, із незаконного володіння у Приватному підприємстві «КОНДИТЕР-В», код ЄДРПОУ 37749238 та поновити відомості у державних реєстрах речових прав не нерухоме майно про об`єкт нерухомого майна, що передували скасованим записам.

Представник відповідача акціонерного товариства «Альфа-Банк» подав відзив на позовну заяву в якому вказав, що рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 за №5/2019, а також рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» протокол №4/2019 від 15.10.2019 року затверджено Передавальний акт. Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» до АТ «Альфа-Банк», правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019 року.

АТ «Укрсоцбанк» реорганізовано шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» за спрощеною процедурою відповідно до вимог Закону «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків».

Правонаступником активів, в тому числі усіх кредитів та заборгованості усіх клієнтів і зобов`язань АТ ««Укрсоцбанк» з 15 жовтня 2019 став Альфа-Банк. Дозвіл на реорганізацію «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до Альфа-Банку було надано Нацбанком 12 вересня 2019 року.

03.12.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №10681120104002827 про припинення АТ «Укрсоцбанк», а також внесено записи про осіб-правонаступників, а саме зазначено, що АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АЛЬФА-БАНК" Код ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, Голосіївський район ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 100 є правонаступником АТ «Укрсоцбанк».

Представник відповідача вказав, що зважаючи на особливості реорганізації АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк» за спрощеною процедурою відповідно до вимог Закону «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», у АТ «Альфа-Банк» не виникло обов`язку повідомляти позивача про заміну кредитора в основному зобов`язанні. Окрім того, доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є безоплатним та відкритим, як для фізичних осіб так і для юридичних осіб.

Щодо заміни сторони іпотекодавця представник відповідача АТ «Альфа-Банк» вказав, що відповідно до вимог 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509); зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526); виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (частина перша статті 546).

Згідно з Рішенням Конституційного Суду № 8-р/2020 від 14.07.2020 року випливає, що зі статтею 572 Кодексу за заставою кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За частиною першою статті 575 Кодексу іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом № 898 (абзац третій статті 1 Закону № 898).

Відповідно до статті 3 Закону № 898 іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (перше речення частини першої); іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята).

Згідно зі статтею 9 Закону № 898 іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено Законом № 898 (перше речення частини першої); іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя. зокрема, відчужувати предмет іпотеки (абзац четвертий частини третьої).

За частиною третьою статті 12 Закону № 898 правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого, зокрема, в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя є недійсним.

У статті 17 Закону № 898 визначено підстави припинення іпотеки, якими є зокрема, припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізація предмета іпотеки відповідно до Закону № 898, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним (частина перша), а також передбачено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частина третя).

Відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, вказав представник АТ «Альфа-Банк», із наведених законодавчих положень вбачається, що іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомі майном, яке є предметом іпотечного договору. Зазначений вид забезпечення виконання зобов`язання передбачає стимулювання боржника до належного виконання зобов`язання та запобігання негативні наслідкам, що настають у разі порушення ним свого зобов`язання.

У разі порушення боржником свого зобов`язання до особи, яка передала в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання такого зобов`язання, можуть бути застосовані заходи цивільно-правової відповідальності у виді звернення стягнення на предмет іпотеки.

Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов`язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до етапі 32 Закону № 1952 інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених Законом № 1952; для фізичних та юридичних осіб інформація за об`єктом нерухомого майна та суб`єктом речового права надається в електронній формі через офіційний вебсайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі.

Представник відповідача вказав, що вказане нормативне регулювання дає підстави стверджувати, що набувач предмета іпотеки не позбавлений можливості отримувати інформацію про обтяження майна іпотекою самостійно або за допомогою третіх осіб та здатний виявити розумну обачність, щоб убезпечити себе від негативних наслідків, пов`язаних із набуттям статусу іпотекодавця, у тому числі і тих, що можуть настати у разі невиконання основного зобов`язання. Хоча обтяження майна іпотекою і впливає на можливість реалізації набувачем іпотечного майна свого конституційного права власності через обмежену правомочність розпоряджатися предметом іпотеки, втручання у таке право є мінімальним та спрямоване на врахування інтересів усіх суб`єктів вказаних правовідносин.

Отже, вказав, представник відповідача АТ «Альфа-Банк», положення частини 1 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» не порушує розумного балансу між правами та інтересами іпотекодержателя (Кредитора) і іпотекодавця (Набувача іпотечного майна). До того ж факт обізнаності набувача іпотечного майна щодо перебування нерухомого майна в іпотеці не має істотного значення, адже відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем за згодою або без згоди іпотекодержателя жодним чином не припиняє іпотеки.

Водночас набувач іпотечного майна, до відома якого не доведено інформацію про те, що нерухоме майно є предметом іпотеки, володіє достатніми засобами юридичного захисту, передбаченими чинним законодавством України, у разі порушення його конституційного права власності, а також вимог закону при вчиненні правочину.

Отже, вказав представник відповідача, сторонами не заперечується, що після смерті Іпотекодавця ОСОБА_3 , єдиним спадкоємцем є його малолітня донька ОСОБА_2 , яка відповідно до положень ст. 23 Закону Україні «Про іпотеку» в порядку правонаступництва є Іпотекодавцем за Іпотечним договором №770/76-618-08 зареєстрований в реєстрі за номером 3623.

Щодо наявності застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі №770/76-618-08, представник відповідача АТ «Альфа-Банк» вказав, що відповідно до п. 4.5. іпотечного договору укладеного між ПАТ «УРСОЦБАНК» те ОСОБА_3 , Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки (п 4.5.3. Іпотечного договору) шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» ( в редакції чинній на дату підписання договору іпотеки) зазначалось, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Отже, вказав представник відповідача, пункт 4.5. Договору іпотеки, а також норми ст. 36 Закону України «Про іпотеку» спростовують твердження Позивача, що між сторонами не було укладено договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, адже застереження про задоволення вимог іпотекодержателя міститься в п. 4.5 іпотечного договору.

Щодо належного повідомлення іпотекодавця про застосування позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки представник АТ «Альфа-Банк» вказав, що позивач посилається на відсутність повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, та відсутність доказів повідомлення позивача про позасудове задоволення вимог іпотекодержателя в спосіб визначений Іпотечним договором.

Згідно п. 6.2 Договору іпотеки №770/76-618-08 сторони визначили, що усі повідомлення за цим Договором будуть вважатись зробленими належний чином, у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом кур`єром, телеграфом або були вручені особисто за зазначеними адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог Іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Згідно з абзацом 3, підпункт 2), пункту 61, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений Постановою Кабінетом Міністрів України № 1127, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подається: засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичніcтю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.

Представник відповідача вказав, що Іпотекодержатель АТ «Альфа-Банк» 06.04.2020 року, направив Іпотекодавцю - малолітній доньці померлого ОСОБА_3 (яка є правонаступником останнього) в особі законного представника малолітньої ОСОБА_1 повідомлення (вимогу) про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання цінним листом (рекомендованим) з описом вкладення. Датою отримання повідомлення вважається дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача.

В подальшому Іпотекодержатель АТ «Альфа-Банк» 10.06.2020 року, направив повторно Іпотекодавцю - малолітній доньці померлого ОСОБА_3 (яка є правонаступником останнього) в особі законного представника малолітньої ОСОБА_1 повідомлення (вимогу) про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, цінним листом (рекомендованим) з описом вкладення та з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вищевказана вимога особисто вручена позивачу 11.06.2020 року, про що свідчить відмітка в рекомендованому повідомленні про вручення вимоги.

Отже, вказав представник відповідача, у відповідності до Закону України «Про іпотеку» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджені Постановою Кабінетом Міністрів України № 1127 Іпотекодержатель направив дві вимоги про усунення порушень виконання зобов`язань за договором іпотеки законному представнику малолітньої ОСОБА_1 та в останньої було достатньо часу із дати отримання вимоги до часу державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за АТ «Альфа-Банк», а саме до 04.11.2020 року, усунути порушення виконання зобов`язань за Договором Іпотеки. Однак, як підтверджується матеріалами справи, зазначені у вимогах порушення усунуті не були, а тому Іпотекодержатель скористався своїм законним правом на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

Шодо отримання згоди органом опіки та піклування на реєстрацію права власності на предмет іпотеки представник відповідача вказав, що відповідно до частини третьої статті 17 Закону України від 26 квітня 2001 року №2402-111 «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

Стаття 12 Закону України від 2 червня 2005 року №2623-IV «Про основи соціального захист бездомних громадян і безпритульних дітей» вимагає, що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про іпотеку» іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Враховуючи викладене, вказав представник відповідача АТ «Альфа-Банк» дозвіл органу опіки та піклування є необхідним виключно для вчинення правочинів.

Вимоги вказаних нормативних актів виконані належним чином нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки.

В той же час, спірне рішення прийнято в порядку та на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи, що державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за АТ «Альфа-Банк» на підставі договору іпотеки за своєю правовою природою є визнанням державою набуття особою права власності - рішення державного реєстратора не може вважатись правочином, а є нормативним актом індивідуальної дії, а тому виходячи із наведеного, згода органу опіки та піклування не вимагається для держави реєстрація речових прав на нерухоме майно.

Із вказаних підстав та мотивів представник відповідача АТ «Альфа-Банк» просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача приватного підприємства «Кондитер-В» подав відзив на позовну заяву, який є аналогічним за змістом, що і відзив представника відповідача АТ «Альфа-Банк».

Представник позивача адвокат Дяків О.Я. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві, просить їх задовольнити у повному обсязі. Вказала, що згідно матеріалів справи АТ «Альфа-Банк» неправомірно звертався до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_3 , єдиним спадкоємцем після смерті якого є його малолітня донька ОСОБА_2 , в той час як правомірним є звернення до суду із позовом про задоволення вимог кредитора в межах вартості спадкового майна, в порядку передбаченому ст. 1282 ЦК України. Зауважила, що в матеріалах справи відсутній звіт про оцінку майна, а також банком не надано доказів, яка сума боргу існувала на момент смерті боржника ОСОБА_3 . Крім цього, державному реєстратору, який реєстрував за банком право власності на іпотечне майно, не було надано документів про заміну боржника, оскільки у кредитному договорі та договорі про іпотеку боржником вказано померлу особу ОСОБА_3 , в той час як вимога про погашення кредитної заборгованості адресована неповнолітній особі ОСОБА_2 , що мало викликати сумніви у державного реєстратора. Також, адвокат Дяків О.Я. зауважила, що у вимозі до неповнолітньої особи про погашення заборгованості за кредитним договором від 10.06.2020, окрім суми боргу, яка не відповідала сумі боргу заявленої у межах спадкової справи, не вказана вартість іпотечного майна за якою АТ «Альфа-Банк» мав намір задовольнити власні вимоги щодо погашення кредитної заборгованості. Вказала, що вимоги банку від 06.04.2020 батьки малолітньої ОСОБА_2 не отримували. Представник позивача просить взяти до уваги, що оспорюваний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25.11.2020, укладений між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та приватним підприємством «Кондитер-В», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим Олексієм Сергійовичем, зареєстрований в реєстрі за № 2119, укладений в період дії ухвали суду від 19.11.2020, якою заборонено всім суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо приміщення та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , що є безумовною підставою для визнання його недійсним.

Представник відповідача АТ «Альфа-Банк» в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що дії, як банку, так і державного реєстратора щодо реєстрації за банком права власності на іпотечне майно проведені у відповідності до вимог чинного законодавства України. Зауважив, що сума боргу не має значення при вирішенні спору, оскільки після того як банк зареєстрував за собою право власності на іпотечне майно, заборгованість боржника перед банком вважається погашеною у повному обсязі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились з невідомих на те суду причин, про день та час розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі, а заперечення та відзиви відповідачів на позовну заяву не заслуговують на увагу виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За результатами розгляду справи судом встановлено наступні обставини справи.

20.08.2008 між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», як Кредитором та фізичною особою ОСОБА_3 , як Позичальником укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-859-08 згідно умов якого Кредитор надає Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання на умовах визначених кредитним договором. Надання кредиту здійснюється окремими частинами, траншами, в розмірі та порядку визначеному у Додатку №1 до Кредитного договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 40000 доларів США.

20.08.2008 між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», як Іпотекодержателем та ОСОБА_3 , як Іпотекодавцем укладено Іпотечний договір №770/76-618-08 згідно умов якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання всіх своїх зобов`язань за договром відновлювальної кредитної лінії №770/38-859-08 від 20.08.2008, укладений між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення магазину та офісу загальною площею 37 кв.м., що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 .

21.05.2015 ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб та подружжя після реєстрації шлюбу взяло прізвище ОСОБА_7 , що доводиться відповідним свідоцтвом про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_1 від 21.05.2015, яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24.11.2015, яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, батьками ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що доводиться відповідним свідоцтвом про смерть від 12.01.2016 серії НОМЕР_3 , яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції.

Згідно Витягу із державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.11.20201 державним реєстратором Козлівської селищної ради Козівського району Тернопільської області Грималюк Б.І. 04.11.2020 здійснено реєстрацію права власності за АТ «Альфа-Банк» на приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 . Для державної реєстрації права власності державному реєстратору було надано наступні документи: свідоцтво про право власності серії та номер НОМЕР_4 , видане 20.07.2007 виконкомом Тернопільської міської ради; іпотечний договір серія та номер 770/76-618-08 виданий 20.08.2008 Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК»; Договір про надання відновлювальної кредитної лінії серія та номер: 770/38-859-08, виданий 20.08.2008 Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК»; вимога серія та номер: 8266995/2-а, виданий 10.06.2020 АТ «Альфа-Банк»; звіт про оцінку майна серія та номер: ВА201007-001, виданий 07.10.2020, видавник товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС АССІСТ»; довідка, серія та номер: - виданий 03.11.2020, видавник АТ «Альфа-Банк»; повідомлення, серія та номер 7900602461072, видане 10.06.2020, видавник: Укрпошта.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.07.2007 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно - ОСОБА_3 є власником приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , загальною площею 37 кв.м.

19.11.2020 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у даній цивільній справі поставлено ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково та заборонено всім суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 .

25.11.2020 між АТ «Альфа-Банк» та ПП «КОНДИТЕР-В» укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» продало, а ПП «КОНДИТЕР-В» придбало (купило) нерухоме майно нежитлове приміщення магазину та офісу, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.12.202 за приватним підприємством «Кондитер-В» 25.11.2020 зареєстроване право власності на приміщення магазину та офісу загальною площею 37 кв.м. за адресом: АДРЕСА_1 . Підстава реєстрації: договір купівлі-продажу нежитлового приміщення серія та номер 2119, виданий 25.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С.

Перша Тернопільська державна нотаріальна контора листом №4521/01-16 від 19.12.2019 повідомила, що 01.03.2016 заведено спадкову справу за №167/2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , який проживав та був зареєстрований за адресом: АДРЕСА_2 , за заявою претензією ПАТ «Укрсоцбанк». Згідно Витягу зі спадкового реєстру за №43121178 від 01.03.2019 заповіти від імені померлого відсутні. Батько померлого ОСОБА_8 подав заяву про відмову від прийняття спадщини 15.03.2016 за №469. Згідно заяви ОСОБА_9 у померлого ОСОБА_3 є дружина ОСОБА_1 , яка проживає за адресом: АДРЕСА_3 , а також малолітня дочка ОСОБА_2 , 2015 року народження, яка спадщину прийняла згідно п.4 ст. 1268 ЦК України. Про інших спадкоємців Першій Тернопільській державній нотаріальній конторі невідомо.

Згідно повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням АТ «Альфа-Банк» №8266995/1-а від 06.04.2020, який адресований ОСОБА_1 , як законному представнику малолітньої ОСОБА_2 , банк повідомив, що є правонаступником АТ «Укрсоцбанк». Також повідомив, що 20.08.2008 між ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-859-08. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором 20.08.2020 між ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки №770/76-618-08 згідно якого банку було передано наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення магазину та офісу в будинку АДРЕСА_1 . Цим листом банк вимагав сплатити борг за Договром про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-859-08 від 20.08.2008, розмір якого станом на 02.03.2020 складає 63141,12 доларів США, з яких: сума заборгованості за кредитом 31016,40 доларів США, сума заборгованості по відсотках 10184,96 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту 21939,76 доларів США. Також, банк повідомив, що у випадку невиконання вказаної вимоги у зазначений строк, АТ «Альфа-Банк» повідомляє про свій намір застосувати право визначене у ст. 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» на позасудове врегулювання шляхом прийняття у власність предмету іпотеки приміщення магазину та офісу в будинку АДРЕСА_1 загальною площею 37 кв.м. Також, банк повідомив, що у випадку задоволення вимог іпотекодержателя в порядку передбаченому ст. 237 Закону України «Про іпотеку», буде прощено (анульовано) залишок непогашеної заборгованості за Кредитом, у зв`язку із чим буде існувати обов`язок сплатити 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5 % військового збору з доходу у вигляді основної суми боргу, анульованого кредиту.

Згідно опису вкладення у цінний лист на ім`я ОСОБА_1 , 06.04.2020 останній направлялось АТ «Альфа-Банк» повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Аналогічне повідомлення №8266995/2-а від 10.06.2020 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням АТ «Альфа-Банк» адресував ОСОБА_1 , яке направлялось ОСОБА_1 цінним листом з описом.

26.02.2016 публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось до Першої Тернопільської державної нотаріальної контори із вимогою (претензією) у якій вказало, що 20.08.2008 між ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-859-08. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором 20.08.2020 між ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки №770/76-618-08 згідно якого банку було передано наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення магазину та офісу в будинку АДРЕСА_1 . 29 січня 2016 року дружина позичальника ОСОБА_1 звернулась із заявою до начальника Тернопільського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» про припинення нарахування відсотків за кредитом її чоловіка у зв`язку із його смертю. Остання подала до банку копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 . Також, у вимозі (претензії) зазначено, що з моменту отримання свідоцтва про смерть ПАТ «Укрсоцбанк» стало відомо, що позичальник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку із цим його майно в даний час успадковується його спадкоємцями. Загальна сума заборгованості (основний борг, відсотки, пеня та штрафні нарахування) ОСОБА_3 перед ПАТ «Укрсоцбанк» за Договором кредиту від 20.08.2008 станом на 22 лютого 2016 року становить 54112,62 долари США.

Відповідно доположень ч.3ст.10Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

-відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

-відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

-відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

-наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

-наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Статтею 24 вказаного Закону передбачені підстави для відмови в державній реєстрації прав, якими є:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Суд вважає, що у державного реєстратора Козлівської селищної ради Козівського району Тернопільської області Грималюка Богдана Івановича не було законних підстав для реєстрації права власності за АТ «Альфа-Банк» на приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , загальною площею 37 кв.м., оскільки державному реєстратору для вчинення реєстраційної дії АТ «Альфа-Банк» був поданий пакет документів, який не давав змоги встановити набуття прав на нерухоме майно, а також із змісту наданих документів вбачались суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

Так, судом встановлено, що АТ «Альфа-Банк» державному реєстратору для реєстрації за банком права власності на спірне іпотечне майно були надані наступні документи: свідоцтво про право власності серії та номер НОМЕР_4 , видане 20.07.2007 виконкомом Тернопільської міської ради; іпотечний договір серія та номер 770/76-618-08 виданий 20.08.2008 Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК»; Договір про надання відновлювальної кредитної лінії серія та номер: 770/38-859-08, виданий 20.08.2008 Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК»; вимога серія та номер: 8266995/2-а, виданий 10.06.2020 АТ «Альфа-Банк»; звіт про оцінку майна серія та номер: ВА201007-001, виданий 07.10.2020, видавник товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС АССІСТ»; довідка, серія та номер: - виданий 03.11.2020, видавник АТ «Альфа-Банк»; повідомлення, серія та номер 7900602461072, видане 10.06.2020, видавник: Укрпошта.

Із змісту вказаних документів вбачалось, що АТ «Альфа-Банк» просило зареєструвати за ним право власності на приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , загальною площею 37 кв.м. з метою погашення заборгованості виниклої у ОСОБА_3 перед АКБСР «УКРСОЦБАНК» на підставі іпотечного договору від 20.08.2008 укладеного між АКБСР «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_3 та Договору про надання відновлювальної кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості до 40000 доларів США від 20.08.2008 укладеного між АКБСР «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_3 .

Також, із змісту вказаних документів вбачалось, що власником приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , загальною площею 37 кв.м. є ОСОБА_3 , в той час як вимоги банком про погашення заборгованості направлялись ОСОБА_1 , як законному представнику ОСОБА_2 , а тому є незрозумілим в зв`язку із чим вимоги банку направлялись останній, оскільки у документах, які надавались реєстратору відсутні документи, які б засвідчували факт смерті ОСОБА_3 , а також відсутні повна то достовірна інформація щодо його спадкоємців.

Відповідно доположень ст.35Закону України«Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Частиною п`ятою статі 37 Закону України «Про іпотеку», яка має назву «Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки» передбачено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно з п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, для державної реєстрації прав, що набуваються, змінюються або припиняються у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість набуття, зміни чи припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до пункту 61 вказаного Порядку Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації.

Судом встановлено, що у повідомленнях АТ «Альфа-Банк» від 06.04.2020 та 10.06.2020 про необхідність погашення заборгованості, які направлялись ОСОБА_1 , як законному представнику ОСОБА_2 , банк вимагав сплатити борг за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-859-08 від 20.08.2008, розмір якого станом на 02.03.2020 складав 63141,12 доларів США, з яких: сума заборгованості за кредитом 31016,40 доларів США, сума заборгованості по відсотках 10184,96 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту 21939,76 доларів США, однак такі повідомлення не містили інформації про вартість приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , за якою відбулось зарахування вимог, оскільки ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватись власником майна. Жодної інформації про вартість майна, за якою мало відбутись зарахування вимог, з урахуванням того, що ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватись з власником майна, повідомлення від 06.04.2020 та 10.06.2020 не містили.

За таких обставин суд вважає, що іпотекодержатель ухилився від виконання свого обов`язку, передбаченого як Законом України «Про іпотеку», так і Порядком №1127 щодо надіслання іпотекодавцю повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, зокрема вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності із зазначенням інформації про вартість майна, за якою відбулось зарахування вимог, в зв`язку із чим державний реєстратор зробив невірний висновок, що державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за АТ «Альфа-Банк» проведена з дотриманням норм чинного законодавства, що є підставою для визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора Козлівської селищної ради Козівського району Тернопільської області Грималюка Богдана Івановича про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 04.11.2020 про реєстрацію приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , загальною площею 37 кв.м. за акціонерним товариством «Альфа-Банк».

Крім цього судом встановлено, що ПАТ «Уксоцбанк» 22 лютого 2016 року звертався до Першої Тернопільської державної нотаріальної контори із вимогою (претензією) кредитора до спадкоємців майна ОСОБА_3 у якій повідомив нотаріальну контору та просив довести до відома спадкоємців про наявність обов`язків спадкоємців перед банком, зокрема банк повідомив, що загальна сума заборгованості (основний борг, відсотки, пеня та штрафні нарахування) ОСОБА_3 перед ПАТ «Укрсоцбанк» за Договором кредиту №770/38-859-08 від 20.08.2008 станом на 22.02.2016 становить 54112,62 доларів США.

Також, у повідомленнях банку до ОСОБА_1 , яка є законним представником малолітньої ОСОБА_2 від 06.04.2020 та 10.06.2020 АТ «Альфа-Банк» вимагав сплати боргів ОСОБА_3 за кредитним договором №770/38-859-08 від 20.08.2008 розмір яких станом на 02.03.2020 склав 63141,12 доларів США з яких: сума заборгованості за кредитом 31016,40 доларів США, сума заборгованості по відсотках 10184,96 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту 21939,76 доларів США.

Із наведених документів вбачається, що банком по різному визначалась сума заборгованості ОСОБА_3 , зокрема: нотаріальній конторі повідомлялась сума боргу станом на 22.02.2016 - 54112,62 доларів США, спадкоємцям боржника доводилась сума боргу станом на 02.03.2020 - 63141,12 доларів США.

Крім цього, у розмір боргу банком включались заборгованість по відсотках та пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

У п. 32 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, що спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Отже, із наведеного вбачається, що банк не визначився із сумо заборгованості, яка підлягала погашенню, а також в судовому засіданні не обґрунтував та не подав доказів того, яка сума заборгованості підлягала погашенню на момент реєстрації за АТ «Альфа-Банк» права власності на іпотечне майно.

Крім цього, із наведених обставин вбачається, що банк задовольнив власні вимоги щодо погашення кредитної заборгованості за рахунок іпотечного майна з урахуванням сум заборгованості по відсотках та пені, розмір яких нараховувався після смерті ОСОБА_3 , що є неправомірним та порушило права малолітньої особи ОСОБА_2 , яка не надавала згоди на погашення заборгованості по відсотках та пені, які нараховані після смерті її батька ОСОБА_3 з урахуванням того факту, що банк не звертався із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В судовому засіданні АТ «Альфа-Банк» не надав переконливих доказів, яка сума заборгованості була погашена банком за рахунок іпотечного майна, а також не надав доказів вартості іпотечного майна за рахунок якого була погашена заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором, що також є порушення прав малолітньої особи на належне їй іпотечне майно.

Крім цього, судом встановлено, що боржником за кредитним договором та іпотекодавцем була одна й та сама особа ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Єдиним спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3 є його малолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законним представником якої є її мама ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно доположень ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, малолітня донька померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину після смерті свого батька як малолітня особа і у неї виникло право власності на іпотечне майно: приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , загальною площею 37 кв.м.

Із матеріалів справи вбачається, що як АТ «Альфа-Банк», так і державному реєстратору було відомо, що спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3 є його малолітня донька ОСОБА_2 , що доводиться повідомленнями із вимогою погашення боргу, які направлялись банком 06.04.2020 та 10.06.2020 ОСОБА_1 як законному представнику малолітньої особи ОСОБА_2 .

Володіючи інформацією про те, що нерухоме майно належить малолітній особі, державний реєстратор здійснив реєстрацію права власності на іпотечне майно за АТ «Альфа-Банк», що є неправомірним виходячи із наступного.

Відповідно до положень ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Відповідно до положень ст. 177 СК України батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов`язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси. Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:

- укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, щодо майна, власником (співвласником) та/або користувачем якого є дитина;

- видавати письмові зобов`язання від імені дитини;

- відмовлятися від майнових прав дитини.

Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Положеннями ч.4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» визначено, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, - також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Відповідно до положень ст. 71 ЦК України опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування: 1) відмовитися від майнових прав підопічного; 2) видавати письмові зобов`язання від імені підопічного; 3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;4) укладати договори щодо іншого цінного майна. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Положеннями ст. 224 ЦК України визначено, що правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним. На вимогу заінтересованої особи такий правочин може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідає інтересам фізичної особи, над якою встановлено опіку або піклування.

Статтею 202 ЦК України визначено правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що реєстрація права власності на іпотечне майно за АТ «Альфа-Банк» здійснена державним реєстратором без дозволу органу опіки та піклування, що є порушенням законодавства та підставою для визнання недійсною та скасування такої реєстрації.

Твердження відповідача про те, що дозвіл органу опіки та піклування є необхідним виключно для правочинів, в той час як спірне рішення державного реєстратора приймалось в порядку та на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судом до уваги не береться, оскільки як вбачається із встановлених обставин справи, правовою підставою для реєстрації за АТ «Альфа-Банк» права власності на іпотечне майно стали положення іпотечного договору укладеного між ПАТ «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_3 від 20.08.2008 №770/76-618-08, зокрема п. 4.5.3 вказаного Договору, відповідно до якого Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Отже, суд вважає, що перехід права власності на іпотечне майно до АТ «Альфа-Банк» відбулось на підставі правочину, зокрема положень іпотечного договору, а тому наявність дозволу органу опіки та піклування для реєстрації права власності на іпотечне майно за банком є обов`язковою.

Суд зауважує, що твердження відповідачів про те, що перехід права власності на іпотечне майно до АТ «Альфа-Банк» відбулось на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є необґрунтованими, оскільки відповідно до положень ст. 2 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, із змісту положень вказаного Закону вбачається, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є не підставою для набуття прав на нерухоме майно, а офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття прав на нерухоме майно.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , що діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 в частині визнання недійсним та скасування рішення Державного реєстратора Козлівської селищної ради Козівського району Тернопільської області Грималюка Богдана Івановича про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 04.11.2020 про реєстрацію приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , загальною площею 37 кв.м. за акціонерним товариством «Альфа-Банк», а також скасування та виключення з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна запису щодо об`єкту нерухомого майна від 04.11.2020 про реєстрацію приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , загальною площею 37 кв.м. за акціонерним товариством «Альфа-Банк» підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судом встановлено, що АТ «Альфа-Банк», зареєструвавши за собою право власності на приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , загальною площею 37 кв.м. за акціонерним товариством «Альфа-Банк», відчужив вказане нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу приватному підприємству «Кондитер-В».

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Положеннями ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно положень смт. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до положень ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 658 ЦК України визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Отже, зважаючи на те, що судом встановлено неправомірність набуття АТ «Альфа-Банк» права власності на приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , загальною площею 37 кв.м., а тому вказане товариство неправомірно відчужило на підставі договору купівлі-продажу від 25.11.2020 вказане приміщення приватному підприємству «Кондитер-В», що є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25.11.2020, укладеного між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та приватним підприємством «Кондитер-В», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим Олексієм Сергійовичем, зареєстрований в реєстрі за № 2119, оскільки вказаний договір суперечить положенням ЦК України, так як спірне приміщення відчужене АТ «Альфа-Банк» яке не було його законним власником.

Відповідно до положень ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25.11.2020, який укладений між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та приватним підприємством «Кондитер-В», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим Олексієм Сергійовичем, зареєстрований в реєстрі за № 2119, суд також бере до уваги той факт, що вказаний договір укладався під час чинної судової заборони всім суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , що є неправомірним та є безумовною підставою для визнання недійсним вказаного договору.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Зважаючи на те, що судом прийнято рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25.11.2020, який укладений між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та приватним підприємством «Кондитер-В», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим Олексієм Сергійовичем, зареєстрований в реєстрі за № 2119, а тому вимоги позивача про витребування у приватного підприємства «Кондитер-В» приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , площею 37 кв.м. та поновлення відомостей у державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про об`єкт нерухомого майна: приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , площею 37 кв.м., що передували скасованим записам, а також вимога про припинення права власності приватного підприємства «Кондитер-В» на приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , площею 37 кв.м., що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності/довірчої власності 39363632 є похідними від задоволених судом вимог, а тому підлягають до задоволення у повному обсязі, як законні та обґрунтовані.

Питання про судові витрати по справі слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнувши з відповідача на користь позивача понесені витрати, враховуючи те, що судом задоволені позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 141, 89, 259, 263, 265 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним та скасувати рішення Державного реєстратора Козлівської селищної ради Козівського району Тернопільської області Грималюка Богдана Івановича про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 04.11.2020 про реєстрацію приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , загальною площею 37 кв.м. за акціонерним товариством «Альфа-Банк».

Скасувати та виключити з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна запис щодо об`єкту нерухомого майна від 04.11.2020 про реєстрацію приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , загальною площею 37 кв.м. за акціонерним товариством «Альфа-Банк».

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25.11.2020, укладений між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та приватним підприємством «Кондитер-В», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим Олексієм Сергійовичем, зареєстрований в реєстрі за № 2119.

Припинити право власності приватного підприємства «Кондитер-В» на приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , площею 37 кв.м., що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності/довірчої власності 39363632.

Витребувати у приватного підприємства «Кондитер-В» приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , площею 37 кв.м. та поновити відомості у державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про об`єкт нерухомого майна: приміщення магазину та офісу за адресом: АДРЕСА_1 , площею 37 кв.м., що передували скасованим записам.

Стягнути із акціонерного товариства «Альфа-Банк» в користь ОСОБА_1 3527 гривень сплаченого позивачем судового збору.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресом: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_5 .

Відповідач: державний реєстратор Козлівської селищної ради Козівського району Тернопільської області Грималюк Богдан Іванович, адреса: вул. Галицька, 16, с. Козлів, Козівського району, Тернопільської області, 47631.

Відповідач: акціонерне товариство «Альфа-Банк», адреса: вул.. Велика Васильківська, 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач: приватне підприємство «Кондитер-В», адреса: вул. Шевченка, 41, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 37749238.

Третя особа: Перша Тернопільська державна нотаріальна контора, адреса: вул. Коперніка, 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 02900587.

Третя особа: Управління сім`ї, молодіжної політки та захисту дітей служби у справах дітей Тернопільської міської ради, адреса: вул.. Шевченка, 1, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 24637726.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич