Постанова

від 19.01.2023 по справі 589/5419/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року м.Суми

Справа №589/5419/21

Номер провадження 22-ц/816/48/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.

розглянув у порядку письмового позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 07 жовтня 2022 рокуу складі судді Лєвши С.Л., ухваленого в м. Шостка Сумської області,

в цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Комунальноїорганізації (установа,заклад)«Шосткинський навчально-виховнийкомплекс:загальноосвітня школаІ-ІІІступенів №6-дошкільний навчальнийзаклад ім.Героя РадянськогоСоюзу КолодкоМ.О.Шосткинської міськоїради Сумськоїобласті»,Управління освітиШосткинської міськоїради простягнення середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку призвільненні,

в с т а н о в и в :

У грудні 2021 року Кобизька звернулася до суду з вказаним позовом, в мотивуючи свої вимоги тим, що наказом директора Шосткинського навчально-виховного комплексу: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М.О. Шосткинської міської ради Сумської області (далі по тексту ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ), на виконання постанови Сумського апеляційного суду від 04 травня 2020 року її було поновлено на роботі на посаді вчителя математики з 22 грудня 2018 року, в.о. головного бухгалтера Колоду Л.О. зобов`язано виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 135092 грн 20 коп. за 340 робочих днів з 22 грудня 2018 року по 04 травня 2020 року. 26 травня 2021 року її було звільнено за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. У зв`язку з невиконанням рішення суду в частині виплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вона була змушена звернутися до суду з позовом про стягнення на її користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26 травня 2020 року по 21 травня 2021 року в сумі 143038 грн 80 коп.

Посилаючись на те, що станом на час подання позову розрахунок з нею проведено не було, збільшивши заявлені позовні вимоги (а.с. 37-38), просила стягнути з ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ за рахунок коштів Управління освіти Шосткинської міської ради Сумської області на її користь компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні з 22 травня 2021 року по 07 липня 2022 року в сумі 171646 грн 56 коп.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 07 жовтня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з стягнути з ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ за рахунок коштів Управління освіти Шосткинської міської ради Сумської області на її користь компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні з 22 травня 2021 року по 30 червня 2022 року в сумі 158137 рн 34 коп.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно застосував положення ст. 117 КЗпП України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року №2352-ІХ, який набрав чинності 19 липня 2022 року, так як спірні правовідносини виникли з 22 травня 2021 року, а відповідно до положень ст. 58 Конституції України закон не має зворотної дії в часі.

В.о. директора ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ Плацинда О.Л. подано до апеляційного суду заяву, в якій просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Управлінням освіти Шосткинської міської ради Сумської області, в установлений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду в повній мірі не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звільнена з роботи за власним бажанням 26 травня 2020 року, просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 травня 2021 року по 07 липня 2022 року, тобто поза межами строку шести місяців з дня звільнення, передбаченого ч. 1 ст. 117 КЗпП України, який тривав із 26 травня 2020 року по 26 листопада 2020 року.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, так як вони не відповідають вимогам закону, що діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Так, судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що постановою Сумського апеляційного суду від 04 травня 2020 року позов ОСОБА_1 було задоволено, визнано незаконним та скасовано наказ ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ від 21 грудня 2018 року №94 про звільнення ОСОБА_1 та поновлено її на посаді вчителя математики ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ (а.с. 3-9).

Наказом в.о. директора ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ від 05 травня 2020 року, виданого на виконання вказаної постанови, скасовано наказ ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ «Про звільнення ОСОБА_1 » від 21 грудня 2018 року №94, поновлено на роботі ОСОБА_1 на посаді вчителя математики з 22 грудня 2018 року. В.о. головного бухгалтера ОСОБА_2 зобов`язано виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 135092 грн 20 коп. за 340 робочих днів з 22 грудня 2018 року по 04 травня 2020 року (а.с. 10).

26 травня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя математики за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (а.с. 11).

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 22 червня 2021 року, з урахуванням змін внесених постановою Сумського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року, стягнуто з ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 26 травня 2020 року по 21 травня 2021 року в сумі 143038 грн 80 коп. (а.с. 12-13).

З листа Шосткинського управління Державної казначейської служби України в Сумській області від 13 серпня 2021 року №01-62/938, вбачається, що Управління освіти Шосткинської міської ради 12 серпня 2021 року добровільно перерахувало 143038 грн 80 коп. грошової компенсації за час затримки розрахунку при звільненні з 26 травня 2020 року по 21 травня 2021 року на рахунок ОСОБА_1 (а.с.14).

Відповідно до положень ст. 43 Конституції України та ст. 2 КЗпП України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з вимогами статей 94, 97, 115 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати встановлюється за погодженням сторін, у відповідності до форм і систем оплати праці, норм праці, а також з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно дост.116КЗпП Українипри звільненніпрацівника виплатавсіх сум,що належатьйому відпідприємства,установи,організації,провадиться вдень звільнення.Якщо працівникв деньзвільнення непрацював,то зазначенісуми маютьбути виплаченіне пізнішенаступного дняпісля пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок.Про нарахованісуми,належні працівниковіпри звільненні,власник абоуповноважений ниморган повиненписьмово повідомитипрацівника передвиплатою зазначенихсум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з ст. 117 КЗпП України (в редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин - з 22 травня 2021 року по 07 липня 2022 року), в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Крім того, у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

У Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012у справі № 1-5/2012щодо офіційного тлумачення положеньстатті 233 КЗпП Україниу взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу Конституційний Суд України вказав, що в аспекті конституційного звернення положення частини першоїстатті 233 КЗпП Україниу взаємозв`язку з положеннями статей116,117цьогоКодексуслід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Тобто, нормами трудового законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин було передбачено право на звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при звільненні протягом трьох місяців з моменту здійснення фактичного розрахунку.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те що судом першої інстанції помилково були застосовані норми ст. 117 КЗпП України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року №2352-ІХ, що набрала чинності 19 липня 2022 року, якою визначено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, обмеження строків виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, застосовується до правовідносин, які виникли з 19 липня 2022 року, тоді як позивач, звернувшись до суду в грудні 2021 року, в якому просила стягнути середній заробіток за період з 22 травня 2021 року по 07 липня 2022 року, на що не звернув уваги суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.

При вирішенні заявлених ОСОБА_1 вимог, колегія суддів бере до уваги наступне.

Так встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ не було виплачено всіх належних їй сум. Постанова Сумського апеляційного суду від 04 травня 2020 року в частині виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 135092 грн 20 коп. виконана навчальним закладом не була. Вказана обставина не ставилася під сумнів відповідачами ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду рішення суду.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Постановою Сумського апеляційного суду від 04 травня 2020 року у справі №589/16/19 встановлено, що розмір середньоденного заробітку ОСОБА_1 становить 397 грн 33 коп.

Відповідно до ч 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, в межах вимог апеляційної скарги, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 травня 2021 року по 30 червня 2022 року включно, становить 111649 грн 73 коп. (397 грн 73 коп. * 281 робочих дні), що і підлягає стягненню з ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ на користь позивача, з послідуючим відрахуванням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Колегія суддів не може погодитися із вимогою позивача про стягнення на її користь середнього заробітку за рахунок коштів Управління освіти Шосткинської міської ради.

Зокрема, за змістом ст.ст. 47, 94, 116 та 117 КЗпП України обов`язок по виплаті заробітної плати та проведенню розрахунку при звільненні працівника покладено саме на роботодавця.

Частиною 1 статті 31 та частиною 1 ст. 59 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що заклад загальної середньої освіти має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки у фінансових установах і банках державного сектору та може мати бланки, печатки та штампи із своїм найменуванням та символікою.

Заклади загальної середньої освіти провадять фінансово-господарську діяльність відповідно доБюджетного кодексу України, цього Закону,Закону України"Про освіту" та інших нормативно-правових актів.

Фінансова автономія закладів загальної середньої освіти в частині використання бюджетних коштів передбачає самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисами обсягів.

Тобто, саме з ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ, з яким позивач безпосередньо перебувала у трудових відносинах, є відповідальним за невиконання судового рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та не проведення повного розрахунку при звільненні позивача, має бути стягнуто визначений розмір середнього заробітку.

Позивачем, у свою чергу, не було мотивовано свої вимоги про стягнення середнього заробітку за рахунок коштів Управління освіти Шосткинської міської ради, тоді як ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ, має самостійний баланс та право розпоряджатися коштами.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнути з ШНВК:ЗОШ І-ІІІступенів №6-ДНЗна користьпозивача середнійзаробіток зачас затримкирозрахунку призвільненні всумі 111649 грн 73 коп.

Крім того, враховуючи часткове задоволення позовної заяви та вимог апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6-ДНЗ на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, належить стягнути судовий збір у розмірі 1116 грн 49 коп., сплачений нею за розгляд справи в суді першої інстанції та 961 грн 61 коп. за апеляційний перегляд рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст.19, п. 2 ч. 3 ст.389 ЦПК Українисудове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 1 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шосткинськогоміськрайонного судуСумської областівід 07жовтня 2022рокускасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Комунальної організації (установа, заклад) «Шосткинський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 - дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М.О. Шосткинської міської ради Сумської області» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за періодз 22травня 2021року по30червня 2022року включно в сумі111649 гривень 73 копійок, з послідуючим відрахуванням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Комунальної організації (установа, заклад) «Шосткинський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 - дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Колодко М.О. Шосткинської міської ради Сумської області» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1116 гривень 49 копійок за розгляд справи в суді першої інстанції та 961 гривню 61 копійку за апеляційний перегляд рішення суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: О. Ю. Кононенко

С. С. Ткачук