Постанова

від 16.01.2023 по справі 920/1302/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2023 р. Справа№ 920/1302/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Кропивної Л.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРТРАНСПРОЕКТ" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.07.2022 у справі №920/1302/21 (суддя Джепа Ю.А., повний текст складено - 01.08.2022) за позовом Служби автомобільних доріг у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРТРАНСПРОЕКТ" про стягнення 103 405,07 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Служба автомобільних доріг у Сумській області звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРТРАНСПРОЕКТ" про стягнення 28 666,12 грн пені та 74 738,95 грн штрафу за неналежне виконання зобов`язань за договором на закупівлю робіт за державні кошти № 02-04/18 від 02.04.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем строків виконання робіт, встановлених договором.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.07.2022 у справі №920/1302/21 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРТРАНСПРОЕКТ" на користь Служби автомобільних доріг у Сумській області пеню у розмірі 17 199,67 грн, штраф у розмірі 44 843,37 грн та відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн. В частині стягнення пені у розмірі 11 466,45 грн та штрафу у розмірі 29 895,58 грн - відмовлено. Відстрочено виконання даного рішення у справі №920/1302/21 до 31.12.2022 року.

При задоволенні позову суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасності завершення виконання 4-го етапу робіт.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на своєчасність виконання робіт, оскільки, за доводами скаржника, строк дії договору було сторонами продовжено до 30.11.2021, а тому зобов`язання, встановлені договором, були виконані відповідачем в межах вказаного строку.

Крім цього, скаржник вказує, що під час виконання ним зобов`язань за договором були введені обмеження, у зв`язку з запровадженням карантину, що ускладнило виконання робіт.

Також, апелянт зазначає про неправильність визначення початку строку порушення зобов`язання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі №920/1302/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРТРАНСПРОЕКТ" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.07.2022 у справі №920/1302/21; роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Також, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

За результатами проведення процедури закупівлі № UА-2018-04-02-000479-b "ГБН Г.1-218-182:2011 Розробка проектної документації: Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-07 Київ-Суми-Юнаківка (на м. Курськ) на ділянці км 244+200-км 156+700, Сумська область" (ДК 021:2015:71322000-1 Послуги з інженерного проектування в галузі цивільного будівництва)", 02.04.2018 між Службою автомобільних доріг у Сумській області (замовник) та ТОВ "УКРДОРТРАНСПРОЕКТ" (виконавець) укладено договір на закупівлю робіт за державні кошти № 02-04/18 (далі - договір).

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.4 договору виконавець зобов`язався виконати роботи замовникові з розробки проектної документації: "Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-07 Київ-Суми-Юнаківка (на м. Курськ) на ділянці км 244+200 - км 256+700, Сумська область" відповідно до завдання на розробку проектної документації (додаток №3), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Пунктом 2 договору визначено, що виконавець повинен передати (поставити) замовнику проектну документацію на паперовому носії в 4-х примірниках.

Окрім того, сторони узгодили, що виконання робіт за договором здійснюється відповідно до додатку № 2 до договору - Календарного плану робіт розробка проектної документації: "Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-07 Київ-Суми-Юнаківка (на м. Курськ) на ділянці км 244+200-км 256+700, Сумська область" (далі - Календарний план робіт), який першопочатково визначав, що строком виконання 4-го етапу робіт "Передача проектної документації для проходження комплексної експертизи. Усунення зауважень. Отримання позитивного експертного звіту" являється 2019 рік.

В подальшому, згідно з додатковою угодою № 4 від 03.10.2019 до договору термін виконання робіт було змінено на 2018-2020 роки, а строк виконання 4-го етапу робіт до договору "Усунення зауважень, отримання позитивного експертного звіту" згідно Календарного плану робіт (додаток № 2 до договору) змінено на квітень 2020 року.

Відповідно до додаткової угоди № 10 від 22.12.2020 сторонами узгоджено внесення чергових змін до Календарного плану робіт (додаток № 2 до договору) і строком виконання 4-го етапу робіт "Усунення зауважень, отримання позитивного експертного звіту" змінено на березень 2021 року, а загальний термін виконання робіт - на 2018-2021 роки.

На підставі додаткових угод до договору, у зв`язку із затримкою строку виконання 4-го етапу Календарного плану робіт термін дії договору сторонами багаторазово продовжено і кінцевим його строком визначено 30.11.2021 (додаткова угода № 16 від 30.09.2021 до договору).

За результатами проведення експертною організацією ДП "Укрдержбудекспертиза" перевірки виготовленої відповідачем проектної документації виявлено певні недоліки, у зв`язку з чим цією організацією складено 4 (чотири) Зауваження від 17.01.2020 № 27, від 21.01.2020 № 35, від 21.01.2020 № 4 та від 21.04.2020 № 152 та направлено їх позивачеві.

Позивач, у свою чергу, направив відповідачеві вказані Зауваження ДП "Укрдержбудекспертиза" засобами електронного поштового зв`язку за електронною адресою udtp@ukr.net 28.01.2020 року (скан-копії зауважень від 17.01.2020 № 27, від 21.01.2020 № 35, від 21.01.2020 № 34 в одному файлі формату *pdf) та 05.05.2020 (скан-копію зауваження від 21.04.2020 № 152 в одному файлі формату *pdf).

Однак, протягом тривалого терміну, вказані зауваження ДП "Укрдержбудекспертиза" з боку відповідача залишалися неусуненими, а проектна документація - такою, що не отримала позитивного експертного звіту комплексної експертизи.

Також позивач у листі від 26.11.2020 № 10/1919 повторно повідомив відповідача про необхідність усунення вищевказаних зауважень ДП "Укрдержбудекспертиза" в найкоротший термін, до 21.12.2020, а у випадку їх не усунення - про застосування штрафних санкцій відповідно до умов договору.

Крім наведеного, 14.12.2020 позивачем на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення надіслано претензію від 14.12.2020 № 04/2011 з вимогами виконати 4-й етап Календарного плану робіт та сплати суму штрафних санкцій.

У зв`язку з неотриманням відповідачем претензії позивача від 14.12.2020 №04/2011, позивачем після здійсненого перерахунку суми штрафних санкцій цінним листом з описом вкладення (кур`єрською доставкою) і додатково на вказану у договорі електронну адресу 22.01.2021 повторно надіслано відповідачу претензію від 21.01.2021 № 04/97, проте, зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Фактичне виконання відповідачем зобов`язань за договором та завершення виконання 4-го етапу робіт згідно Календарного плану робіт (додаток № 2 до договору) засвідчено позитивним експертним звітом ДП "Укрдержбудекспертиза" від 13.09.2021 № 28-0205-19.

Отже, враховуючи, що відповідачем у строк до 31.03.2021 зобов`язання виконати 4-й етап Календарного плану робіт (додаток № 2 до договору), зокрема, усунути раніше визначені ДП "Укрдержбудекспертиза" зауваження, отримати позитивний експертний звіт на виготовлену проекту документацію та передати її позивачу на паперовому носії у кількості 4 (чотирьох) примірників, виконані не були, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір своєю правовою природою є договором підряду.

У відповідності до ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до додаткової угоди № 10 від 22.12.2020 сторонами узгоджено внесення чергових змін до Календарного плану робіт (додаток № 2 до договору) і строком виконання 4-го етапу робіт "Усунення зауважень, отримання позитивного експертного звіту" змінено на березень 2021 року, а загальний термін виконання робіт - на 2018-2021 роки.

Отже, відповідач був зобов`язаний у строк до 31.03.2021 виконати 4-й етап Календарного плану робіт (додаток № 2 до договору), зокрема, усунути раніше визначені ДП "Укрдержбудекспертиза" зауваження, отримати позитивний експертний звіт на виготовлену проекту документацію та передати її позивачу на паперовому носії у кількості 4 (чотирьох) примірників.

В свою чергу, фактичне виконання відповідачем зобов`язань за договором та завершення виконання 4-го етапу робіт згідно Календарного плану робіт (додаток №2 до договору) засвідчено позитивним експертним звітом ДП "Укрдержбудекспертиза" від 13.09.2021 № 28-0205-19.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що виконання відповідачем зобов`язань за договором та завершення виконання 4-го етапу робіт згідно Календарного плану робіт (додаток № 2 до договору) було виконано з простроченням.

Таким чином, оскільки виконання 4-го етапу робіт відповідач повинен був завершити у березні 2021 року, тобто до 31.03.2021, позивач обґрунтовано визначив початком періоду прострочення - 01.04.2021, а тому доводи скаржника про протилежне підлягають відхиленню за необґрунтованістю.

Стосовно посилань апелянта на своєчасність виконання робіт, оскільки, за доводами скаржника, строк дії договору було сторонами продовжено до 30.11.2021, а тому зобов`язання, встановлені договором, були виконані відповідачем в межах вказаного строку, колегія суддів вказує наступне.

Так, поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Поняття "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

У цій справі сторони визначили окремо строк виконання зобов`язання (відповідно до додаткової угоди № 10 від 22.12.2020 строком виконання 4-го етапу робіт "Усунення зауважень, отримання позитивного експертного звіту" визначено - березень 2021 року) та строк дії договору (відповідно до додаткової угоди №16 від 30.09.2021 до 30.11.2021).

Отже, враховуючи викладене, відповідач повинен був завершити виконання 4-го етапу робіт "Усунення зауважень, отримання позитивного експертного звіту" у березні 2021 року, а не до спливу строку дії договору, тобто до 30.11.2021, як помилково вказує апелянт.

Таким чином, доводи скаржника про відсутність допущення ним прострочення у виконаних роботах спростовуються матеріалами справи.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно ч.ч.2-3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 7 договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при виконанні робіт за бюджетні кошти, в тому числі при недотриманні строків виконання робіт, встановлених календарним планом робіт (додаток № 2), відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення від вартості невиконаних робіт за кожний наступний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. У разі порушення строку здачі готової проектної документації, підтвердженої експертним звітом, на строк більше двох тижнів (14 календарних днів), відповідач сплачує штраф у розмірі 5 % від вартості договору.

Враховуючи те, що відповідачем допущено порушення зобов`язання в частині своєчасного завершення виконання 4-го етапу робіт "Усунення зауважень, отримання позитивного експертного звіту", вимоги позивача правомірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими.

При цьому, колегія суддів погоджується із частковим задоволенням позову, враховуючи зменшення розміру штрафних санкцій за клопотанням відповідача.

Так, частина третя статті 551 Цивільного кодексу України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов: якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов`язання збитків; за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

При чому законодавцем не визначено переліку таких обставин. Це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації. Зокрема, істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов`язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.

У свою чергу норми статті 233 Господарського кодексу України визначають як обставини, що беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов`язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

Водночас зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Отже, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19.

При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Колегія суддів звертає увагу, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 та у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 25.02.2020 у справі №903/322/19, від 07.04.2020 у справі № 904/1936/19, від 12.05.2020 у справі №910/9767/19, від 29.04.2020 у справі № 917/693/19 та від 26.05.2020 у справі №916/2586/19.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, місцевий господарський суд вірно врахував, що відповідачем виконано договірні зобов`язання з виготовлення проектної документації, прострочення виконання відповідачем договірних зобов`язань становить 165 днів, при цьому судом не встановлено факту понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану позивача, саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору в частині строків виготовлення проектної документації.

Колегія суддів погоджується із наведеними підставами для зменшення розміру неустойки та додатково вказує, що призначена до стягнення з відповідача судом першої інстанції сума компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням останнім зобов`язання.

При цьому, посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що під час виконання ним зобов`язань за договором були введені обмеження, у зв`язку з запровадженням карантину, що ускладнило виконання робіт, не можуть бути підставою для скасування рішення та відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Так, судом першої інстанції були досліджені вказані доводи відповідача, та з урахуванням всіх обставин суд дійшов висновку про зменшення розміру неустойки.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОРТРАНСПРОЕКТ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 25.07.2022 у справі №920/1302/21 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 16.01.2023 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

Л.В. Кропивна