Рішення

від 11.01.2023 по справі 909/900/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.01.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/900/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.

секретар судового засіданні Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства мале підприємство "Вік"

вул. 16 Липня, буд. 258 А, кв. 8, смт. Делятин, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78442

ел. пошта: vik91@ukr.net

представник позивача: Корчевий Максим Сергійович

вул. Бельведерська, 32 а, офіс 7, м. Івано-Франківськ, 76018

ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс"

вул. 16 Липня, буд. 11, смт. Делятин, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78442

про стягнення заборгованості в сумі 40 000 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Корчевий Максим Сергійович;

від відповідача: Мусієнко Мар`яна Богданівна

ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство мале підприємство "Вік" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс" про стягнення заборгованості в сумі 40 000 грн.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2022, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

30.11.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №221125/9 від 25.11.2022 (вх.№16356/22), у якому серед іншого відповідач просив суд проводити розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2022, суд призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 14.12.2022.

14.12.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивача надійшло: заява б/н від 14.12.2022 (вх.№15981/22) про збільшення позовних вимог та клопотання (вх.№17099/22) про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 14.12.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення розгляду справи по суті на 11.01.2023.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.12.2022, суд відмовив у задоволенні заяви Приватного підприємства мале підприємство "Вік" від 14.12.2022 (вх.№15981/22 від 14.12.2022) про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 11.01.2023 представник позивача подав клопотання (вх.№644/23) про приєднання до матеріалів справи документів - платіжної інструкції № 2084 від 05.02.2020, відповідно до якої ТОВ "Серін ліс" перерахував ТОВ МП "Вік" 1500 грн за роботи згідно договору №2/19 від 01.10.2019 та заявив про зменшення позовних вимог в частині оплати заборгованості.

Суд не прийняв усну заяву позивача про зменшення позовних вимог, мотивуючи порушенням вимог п.2 ч.2 та ч.5 ст.46 ГПК України.

Представник відповідача в судовому засіданні заявила усне клопотання про витребування інформації від позивача щодо працівників, які здійснювали налаштування відеоспостереження та яку саме техніку поставлено, оскільки в акті виконаних робіт не зазначено, яке саме постачання технічних засобів було поставлено та зазначила, що довіритель не підписував наявний в матеріалах справи договір та акт виконання робіт.

За наслідками розгляду усного клопотання представника позивача про витребування доказів суд протокольно постановив відмовити в задоволенні такого клопотання.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного договору №2/19 від 01.10.2019 між сторонами виникли господарські зобов`язання, які позивачем виконано в повному обсязі та прийнято відповідачем без жодних зауважень. Проте відповідач своїх зобов`язань щодо оплати виконаних робіт у повному обсязі не здійснив, що призвело до виникнення заборгованості. Представник позивача зазначив, що відповідачем вчинено дії щодо визнання позову - здійснено часткову оплату в розмірі 1500 грн.

Позиція відповідача Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Вважає позов безпідставним та необґрунтованим. В спростування позовних вимог посилається на те, що не може підтвердити факт укладення спірного договору та проведення (не проведення) будь - яких оплат, оскільки первинна бухгалтерська документація за цей період з урахування часу, який минув у відповідача відсутня. Разом з тим, просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.10.2019 між Приватним підприємством малим підприємством "Вік" (виконавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Серін-Ліс" (замовник, відповідач) укладено договір № 2/19 на встановлення засобів відеоспостереження (а.с.9-10).

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з постачання, монтажу та налагоджування обладнання відеоспостереження за територією деревообробного підприємства замовника.

Пунктом 1.2 Договору сторони передбачили, що технічні засоби відеонагляду розміщуються згідно попереднього узгодження із замовником (Додаток до договору).

Склад технічних засобів: відеореєстратор класу AHD з диском 2ТБ, зовнішні відеокамери у металічному корпусі класу AHD 720р, кабельні лінії, стійкі до атмосферних впливів, конвертори відеосигналу, LCD монітор, блоки живлення для реєстратора та відеокамер ( п. 1.3.договору).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що виконавець зобов`язується провести монтаж та налагоджування засобів відеоспостереження в термін 14 робочих днів, а замовник прийняти та оплатити роботи за даним договором одразу після фактичного закінчення робіт (п.3.1 договору).

Відповідно до п.5.2 договору вартість робіт складає 40000 грн та сплачується після підписання акту приймання робіт.

Згідно з п. 6.1 договору, цей договір діє з 01.10.2019 до 31.10.2019.

На доказ виконання обумовлених договором №2/19 від 01.10.2019 робіт позивачем (виконавцем) надано суду акт виконання робіт №1 від 15.10.2019, відповідно до якого виконавцем проведено роботи з постачання технічних засобів відеонагляду, їх монтажу та налаштування на території деревообробного комплексу ПрАТ "Серін -Ліс" у м.Сколе Львівської області згідно договору №2/19 від 01.10.2019. Вартість виконаних робіт становить 40 000 грн. (а.с.11).

Договір №2/19 на встановлення засобів відеоспостереження від 01.10.2019 та акт виконання робіт №1 від 15.10.2019 підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

В судовому засіданні судом оглянуто оригінали договору № 2/19 на встановлення засобів відеоспостереження від 01.10.2019 та акту виконання робіт №1 від 15.10.2019.

Як вбачається з платіжної інструкції № 2084 від 05.02.2020 відповідач перерахував позивачу оплату за роботи згідно договору № 2/19 від 01.10.2019 в сумі 1500 грн (а.с.91).

З метою досудового врегулювання спору 11.12.2020 ПП мале підприємство "Вік" направило ПрАТ "Серін-Ліс" претензію від №1/1 від 11.12.2020 про погашення заборгованості в т.ч. за договором №2/19 від 01.10.2019 (а.с.12).

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Згідно з положеннями ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

За ст. ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 629, ч. 1 ст. 530 ЦК України і ст. 193 ГК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений договором строк. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У випадку виникнення між сторонами договірних відносин визначальною у даному контексті є оцінка договору, який згідно з частиною другою статті 11 ЦК України є підставою для виникнення у сторін певних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою договір на встановлення засобів відеоспостереження №2/19 від 01.10.2019 є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (стаття 837 ЦК України).

У відповідності до ч.1, 2 ст.853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За встановлених судом обставин, позивач свої зобов`язання за договором №2/19 на встановлення засобів відеоспостереження від 01.10.2019 виконав у повному обсязі. Визначені договором роботи з постачання технічних засобів відеонагляду, їх монтажу та налаштування на території деревообробного комплексу ПрАТ "Серін-Ліс" прийнято замовником без зауважень, що підтверджується актом виконаних робіт №1 від 15.10.2019 на загальну суму 40000 грн.

Таким чином, замовником (відповідачем) прийнято виконані позивачем (підрядником) підрядні роботи, відповідно у нього (замовника) виник обов`язок по їх оплаті після підписання акту виконаних робіт.

Відповідач за надані роботи розрахувався частково у розмірі 1500 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2084 від 05.02.2020.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Трофимчук проти України" вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань за договором у повному обсязі суду не надав, частково сплативши борг в розмірі 1500 грн суму основної заборгованості визнав.

Враховуючи вищенаведене в сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 38500 грн заборгованості за виконані роботи за договором №2/19 на встановлення засобів відеоспостереження від 01.10.2019 є обґрунтованими та належать до задоволення.

З огляду на те, що матеріали справи містять докази оплати відповідача за договором №2/19 від 01.10.2019 в розмірі 1500 грн, які сплачені до звернення позивача з позовом до суду, в цій частині позову належить відмовити.

Щодо строку позовної давності.

Відповідач просив суд застосувати до позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Початком перебігу строку позовної давності є 16.10.2019 (наступний день після підписання акту виконаних робіт від 15.10.2019), відповідно закінченням строку є 15.10.2022. З позовною заявою позивач звернувся 31.10.2022.

Разом з тим, виходячи з положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» №540-ІХ від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, розділ Прикінцеві положення ЦК України доповнено п. 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Отже, строк позовної давності, визначений статтями 257, 258 ЦК України, в силу приписів п. 12 Прикінцевих положень ЦК України продовжено на строк дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено карантин на усій території України з 12.03.2020, який постановою Кабінету міністрів України №1423 від 23.12.2022 продовжено до 30 квітня 2023 року.

До того ж, відповідно до ст.264 ЦК України визнання відповідачем боргу (часткова сплата основного боргу 05.02.2020) перериває строк позовної давності, після чого перебіг позовної давності починається заново.

Враховуючи, що станом на 02.04.2020 строк позовної давності щодо позовних вимог не сплинув, відповідно в силу наведених вище правових норм він є продовженим на строк дії такого карантину, який як на момент звернення позивача з позовом до суду так і на момент винесення рішення не закінчився.

Судові витрати, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс" (вул. 16 липня, буд.11, смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78442, код ЄДРПОУ 36480308) на користь Приватного підприємства мале підприємство "Вік" (вул. 16 Липня, буд. 258 А, кв. 8, смт. Делятин, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78442, код ЄДРПОУ 13650952) 38 500 (тридцять вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 коп. заборгованості та 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 96 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повернути Приватному підприємства мале підприємство "Вік" (вул. 16 Липня, буд. 258 А, кв. 8, смт. Делятин, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78442, код ЄДРПОУ 13650952) з Державного бюджету України 119 (сто дев`ятнадцять) гривень 00 коп. зайвого сплаченого судового збору (платіжне доручення №49 від 31.10.2022).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.

Повне рішення складено 18.01.2023

Суддя О.В. Рочняк