Постанова

від 12.01.2023 по справі 160/13956/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2023 року м. Дніпросправа № 160/13956/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рід Компані» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року (суддя Луніна О.С.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рід Компані» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рід Компані» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.08.2020 №0103485130.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що ТОВ «Рід Компані» у березні 2020 року було помилково складено та направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкові накладні на одного контрагента на одній й ті ж суми, а саме: № 5 від 03.03.2020 на суму ПДВ 1 015 грн (по операціям з ТОВ «Арт-Пром»); №60 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн, №53 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн, №54 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн, №49 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн (по операціям з ПОГ «АПВТ «Фірма Ласка»), реєстрація яких була зупинена. Натомість правильними є податкові накладні №20 від 03.03.2020 на суму ПДВ 1 015 грн (по операціям з ТОВ «Арт-Пром») та №1057 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн (по операціям з ПОГ «АПВТ «Фірма Ласка»), які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підтвердження відсутності факту здійснення операцій позивачем до ДПС України разом зі скаргою на податкове повідомлення-рішення були надані документи бухгалтерського обліку за березень 2020 року по рахунку 361, а також акти звірок з контрагентами. Позивач вважає, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області всупереч вимогам чинного законодавства, тобто без підтвердження факту здійснення товариством господарської операції та її відповідного підтвердження первинними документами, що прямо передбачено п. 44.1 ст. 44 ПК України, було нараховано позивачу податкові зобов`язання з ПДВ, та безпідставно їх віднесено до податкових зобов`язань у декларації з ПДВ за березень 2020 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Вирішуючи спір та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, посилаючись на дублювання (помилкове виписування) податкових накладних, не подавав до податкового органу уточнюючого розрахунку або розрахунку коригування до податкової накладної, що свідчить про правомірність висновків відповідача. Позивачем також не надано заперечень до акта перевірки з викладенням відповідних пояснень з приводу помилковості реєстрації вказаних податкових накладних. Отже, позивачем допущена умисна бездіяльність щодо доведення до відома контролюючого органу інформації щодо помилковості реєстрації податкових накладних, направлених позивачем на реєстрацію в ЄРПН. Водночас суд не вправі здійснити перевірку належності документів первинного обліку позивача зареєстрованим податковим накладним, оскільки з поданих позивачем документів неможливо встановити повний обсяг здійснення господарських операцій позивачем та надати оцінку помилковості складених податкових накладних без проведення належної перевірки податковим органом. Крім того, суд першої інстанції звернув увагу, що позивачем не надано доказів, що ТОВ «Рід Компані» здійснювалися заходи щодо оскарження дій податкового органу в частині зупинення реєстрації податкових накладних, або доказів на підтвердження вчинення дій щодо розблокування податкових накладних.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено зокрема, що судом першої інстанції не було враховано належним чином, що у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані про обсяги фактично здійснених операцій у відповідності з даними первинних документів і бухгалтерського обліку незалежно від того, складена чи зареєстрована в ЄРПН податкова накладна на такі операції. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у зайво складеній податковій накладній та/або розрахунку коригування, при цьому незалежно від того зареєстрована така податкова накладна у ЄРПН чи ні, не підлягають відображенню в податковій декларації. Крім того, позивач наголошує на тому, що жодна норма чинного законодавства не встановлює обов`язок платника податків здійснювати дії по розблокуванню помилково складених податкових накладних. Більш того, на думку позивача, дії по розблокуванню помилково складених податкових накладних ніяким чином не вплинуть на дані податкового обліку та показники податкової декларації з ПДВ, оскільки суми ПДВ за такими податковими накладними не підтверджені даними бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на те, що за результатами аналізу податкових зобов`язань, задекларованих в податковій декларації з ПДВ за березень 2020 року, та складених податкових накладних згідно даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «Рід Компані» не відображено у складі податкових зобов`язань суму ПДВ у розмірі 25 015 грн за податковими накладними: №5 від 03.03.2020 на суму ПДВ 1 015 грн (по операціям з ТОВ «Арт-Пром»); №60 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн, №53 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн, №54 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн, №49 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн (по операціям з ПОГ «АПВТ «Фірма Ласка»). Водночас відповідач звертає увагу на те, що позивач не подавав заперечень до акта перевірки та/або будь-яких листів до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з інформацією та документальним підтвердженням наявності помилково складених та направлених на реєстрацію податкових накладних за перевіряємий період.

Позивач подав письмові пояснення на відзив відповідача, в яких зокрема зазначив, що акт камеральної перевірки та винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення були отримані ним лише у травні 2021 року. У зв`язку із зазначеним позивачем у травні 2021 року було надано до податкових органів скаргу та копії документів, які підтверджують показники декларації з ПДВ за березень 2020 року. Лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.04.2021 №21122/6/04-36-28-08 та рішення про результати розгляду скарги від 26.07.2021 №17100/6/99-00-06-01-02-06 наявні також в матеріалах цієї справи. Водночас позивач звертає увагу на те, що надання листа про помилково складені податкові накладні не передбачено ані ПК України, ані іншими нормативними актами, ані роз`ясненнями податкових органів платникам податків.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рід Компані» (код ЄДРПОУ 42037787) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.04.2018.

Видами господарської діяльності позивача за КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний), 96.01 Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів, 14.12 Виробництво робочого одягу, 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами, 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

На підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Рід Компані».

За результатами перевірки складено акт від 20.05.2020 №31774/04-36-51-30/42037787.

Перевіркою встановлено, що за результатом аналізу податкових зобов`язань, задекларованих в податковій декларації з ПДВ за березень 2020 року, та складених податкових накладних згідно даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «Рід Компані» не відображено у складі податкових зобов`язань суму ПДВ у розмірі 25 015 грн. ТОВ «Рід Компані» в порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 201.10 ст. 201 ПК України не включено до складу податкових зобов`язань березня 2020 року податкові накладні на суму ПДВ 25 015 грн, в результаті чого занижено податкові зобов`язання березня 2020 року на 25 015 грн.

На підставі акта перевірки від 20.05.2020 №31774/04-36-51-30/42037787 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 25.08.2020 №0103485130, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 31 269 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 25 015 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 6 254 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем направлено скаргу в адміністративному порядку до ДПС України, рішенням якої від 26.07.2021 №17100/6/99-00-06-01-02-06 спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Правомірність податкового повідомлення-рішення від 25.08.2020 №0103485130 є предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За змістом пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Як встановлено в підпункті 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

В статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV закріплено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, зміст наведених норм свідчить про те, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами, адже останні, в свою чергу, є підставою для бухгалтерського обліку й фіксують дані лише про фактично здійснені господарські операції.

До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період.

Відтак у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані про обсяги фактично здійснених операцій у відповідності з даними первинних документів і бухгалтерського обліку, тобто дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Водночас помилково складена та направлена на реєстрацію в ЄРПН податкова накладна зі статусом «реєстрацію зупинено» за операціями, які фактично здійснені не були, дані про які не внесено до податкового обліку платника податків та не підтверджено первинними документами, не є підставою для внесення інформації за такою податковою накладною до податкової декларації.

Поряд із зазначеним суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що можливості подати документи з метою відкликання чи скасування помилково складених податкових накладних, реєстрація яких зупинена, податкове законодавство не передбачає.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у платника податку обов`язку включати до податкової декларації з ПДВ податкові зобов`язання за податковими накладними, які складені помилково та їх реєстрація в ЄРПН зупинена, оскільки дані податкової звітності мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника податку, а враховуючи, що податкові накладні складені помилково на операції, які фактично не відбулись та не підтверджені первинними документами, то відповідно і податкові зобов`язання за такими операціями у позивача фактично не виникали і не повинні бути включені до податкової звітності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі №820/5980/17, від 11 вересня 2018 року у справі №820/6615/17, від 30 вересня 2021 року у справі №813/841/18, від 20 жовтня 2022 року у справі №819/730/18.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем не відображено у складі податкових зобов`язань за березень 2020 року наступні податкові накладні:

- по операціям з ТОВ «Арт-Пром»:

№5 від 03.03.2020 на суму ПДВ 1 015 грн, дата реєстрації 30.03.2020, статус за СМКОР «реєстрацію зупинено»;

- по операціям з ПОГ «АПВТ «Фірма Ласка»:

№60 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн, дата реєстрації 22.04.2020, статус за СМКОР «реєстрацію зупинено»;

№53 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн, дата реєстрації 21.04.2020, статус за СМКОР «реєстрацію зупинено»;

№54 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн, дата реєстрації 21.04.2020, статус за СМКОР «реєстрацію зупинено»;

№49 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн, дата реєстрації 21.04.2020, статус за СМКОР «реєстрацію зупинено».

Натомість, позивачем включено до складу податкових зобов`язань за березень 2020 року такі податкові накладні, складені по операціям із зазначеними контрагентами:

- по операціям з ТОВ «Арт-Пром»: №20 від 03.03.2020 на суму ПДВ 1 015 грн, дата реєстрації 30.03.2020, статус за СМКОР «документ прийнято»;

- ПОГ «АПВТ «Фірма Ласка»: №1057 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн, дата реєстрації 22.04.2020, статус за СМКОР «документ прийнято».

Отже, з урахуванням того, що доводи контролюючого органу про обов`язок позивача відобразити податкові зобов`язання в податковій звітності за березень 2020 року за заблокованими в Єдиному реєстрі податкових накладних помилково складеними податковими накладними (№5 від 03.03.2020 на суму ПДВ 1 015 грн (по операціям з ТОВ «Арт-Пром»); №60 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн, №53 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн, №54 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн, №49 від 26.03.2020 на суму ПДВ 6 000 грн (по операціям з ПОГ «АПВТ «Фірма Ласка») не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.08.2020 №0103485130 є протиправним та підлягає скасуванню.

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 16 грудня 2021 року підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин підлягають стягненню з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати, понесені ним по сплаті судового збору у розмірі 5 675 грн, з яких: 2 270 грн за подання позовної заяви, 3 405 грн за подання апеляційної скарги.

Щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 6, 7 статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 по справі №810/2760/17.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 по справі №922/2685/19.

На підтвердження суми витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн (5 000 грн - під час розгляду справи в суді першої інстанції, 2 000 грн - під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції) позивачем надано копії:

- договору №6/2021 про надання правових (юридичних) послуг від 02.08.2021;

- завдання №1/6/2021 на надання правових (юридичних) послуг від 02.08.2021;

- рахунку на оплату №170821/2 від 17.08.2021 на суму 5 000 грн;

- платіжного доручення №1388 від 21.09.2021 на суму 5 000 грн;

- завдання №2/6/2021 на надання правових (юридичних) послуг від 12.01.2022;

- рахунку на оплату №120122/2 від 12.01.2022 на суму 2 000 грн;

- платіжного доручення №1499 від 21.01.2022 на суму 2 000 грн.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив щодо розміру заявлених позивачем до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн та вказав про їх не співмірність, посилаючись на: розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; незначні складність справи та об`єм виконаних робіт; ціну позову у розмірі 2 270 грн; неподання позивачем усіх документів, які є необхідними для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Досліджуючи доводи учасників справи щодо співмірності заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції враховує те, що за умовами п. 3.1 договору №6/2021 про надання правових (юридичних) послуг від 02.08.2021 здача-приймання наданих правових (юридичних) послуг за цим договором оформлюється актом здачі-прийняття наданих послуг, що у повній мірі кореспондується з положеннями ст. 134 КАС України щодо документального підтвердження витрат на правову допомогу.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що докази (акти здачі-прийняття наданих послуг), які б підтверджували фактичне надання адвокатом послуг в межах завдань №1/6/2021 та №2/6/2021, позивачем не подані та в матеріалах справи відсутні. Самі по собі завдання №1/6/2021 та №2/6/2021 такими доказами не є, оскільки свідчать лише про певну домовленість між клієнтом та адвокатом та узгодження послуг, які належить надати відповідно до укладеного договору, а не їх фактичне надання. Також не є таким доказом і платіжні доручення №1388 від 21.09.2021 та №1499 від 21.01.2022 без документу, що містив би інформацію, які саме послуги фактично надані адвокатом на вказані вище суми і яким чином здійснювалось представництво інтересів позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7 000 грн є недоведеними, з огляду на відсутність документів на підтвердження фактичного надання такої допомоги, що, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рід Компані» за рахунок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рід Компані» задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рід Компані» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.08.2020 №0103485130.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рід Компані» судові витрати на оплату судового збору в розмірі 5 675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров