Постанова

від 18.01.2023 по справі 825/1427/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1427/16 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс" про визнання недійсними установчих документів і припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року позивач - Чернігівська ОДПІ Головного управління ДФС у Чернігівській області звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ "Шанс" про визнання установчих документів ТОВ "Шанс" недійсними з моменту перереєстрації в травні 2016 року та припинення юридичної особи ТОВ "Шанс".

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволені позовних вимог Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС Чернігівської області відмовлено в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 12 грудня 2018 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року заяву Головного управління ДПС у Чернігівській області про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс" про визнання недійсними установчих документів і припинення юридичної особи - залишено без задоволення.

Не погодившись з таким рішенням, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким задовольнити заяву про перегляд рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року за нововиявленими обставинами.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Додатково наголосив, що вироком Зарічанського районного суду м. Суми від 30 липня 2020 року по справі №591/4030/20 та ухвалою Сумського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року фактично встановлено факт фіктивної підприємницької діяльності ТОВ "Шанс".

Представник ТОВ "Шанс" подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки Сумським апеляційним судом взагалі не перевірялись фактичні обставини справи щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, оскільки кримінальне провадження розглядалось судом першої інстанції за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з заявою в якій просило :

- скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року по справі №825/1427/16;

- прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обґрунтовано тим, що судовими рішеннями відносно ОСОБА_2 фактично встановлено факт фіктивної підприємницької діяльності ТОВ "Шанс".

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначені заявником судові рішення та встановлені обставини справи не можуть бути підставою для перегляду рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2019 року у справі №825/1427/16 за нововиявленими обставинами, оскільки такими рішеннями не встановлено факту фіктивної підприємницької діяльності.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 2 ст. 361 КАС України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною 4 ст. 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Як вбачається зі змісту заяви Головного управління ДПС у Чернігівській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, представник зазначає, що судовими рішеннями відносно ОСОБА_2 фактично встановлено факт фіктивної підприємницької діяльності ТОВ "Шанс".

Верховний Суд у постановах від 26 травня 2022 року у справі №480/3585/19 та від 28 липня 2022 року у справі № н/560/1778/19, та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20 зазначили, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними в постанові від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20, не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи.

Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Сумського апеляційного судому від 13 грудня 2021 року по справі №591/4030/20, вирок Зарічного районного суду м. Суми від 30 липня 2020 року відносно ОСОБА_2 скасовано. ОСОБА_2 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205-1 КК України та відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закрито.

Отже вирок Зарічного районного суду м. Суми від 30 липня 2020 року скасований даною ухвалою та не набрав законної сили.

Суд вказує, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з частиною 2, частиною 5 статті 17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений, вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Зі змісту ухвали Сумського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року по справі №591/4030/20 вбачається, що судом не перевірялися фактичні обставини справи щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, оскільки кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 розглядалось судом першої інстанції за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України, тобто у спрощеному порядку, без дослідження доказів, що позбавило учасників справи в оскарженні цих обставин в апеляційному порядку.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені заявником судові рішення та встановлені обставини справи не можуть бути підставою для перегляду рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2019 року у справі №825/1427/16 за нововиявленими обставинами, оскільки такими рішеннями не встановлено факту фіктивної підприємницької діяльності.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі "Христов проти України" Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі "Ryabykh v. Russia" (Рябих проти Росії) та від 09 червня 2011 року у справі "Желтяков проти України").

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді І.В. Федотов

Є.В. Чаку