Постанова

від 13.07.2023 по справі 825/1427/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року

м. Київ

справа № 825/1427/16

адміністративне провадження № К/990/14713/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 825/1427/16

за адміністративним позовом Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс» про визнання недійсними установчих документів і припинення юридичної особи,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду (суддя Заяць О. В.) від 22 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Єгорова Н. М., Федотов І. В., Чаку Є. В.) від 18 січня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2016 року Чернігівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Шанс» (далі - ТОВ «Шанс») про визнання установчих документів ТОВ «Шанс» недійсними з моменту перереєстрації в травні 2016 року та припинення юридичної особи ТОВ «Шанс».

2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року позовні вимоги задоволено.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволені позовних вимог Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області відмовлено в повному обсязі.

4. Постановою Верховного Суду від 12 грудня 2018 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

6. 01 вересня 2022 року Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року по справі № 825/1427/16 за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Головне управління ДПС у Чернігівській області просило суд скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

7. На обґрунтування вимог цієї заяви Головне управління ДПС у Чернігівській області зазначає, що нововиявленою обставиною є те, що вироком Зарічного районного суду м. Суми від 30 липня 2020 року по справі № 591/4030/20 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України. Зокрема згідно тексту вказаного вироку встановлено, що невстановлена слідством особа, діючи за попередньою усною домовленістю з ОСОБА_1 , шляхом використання комп`ютерної техніки виготовила офіційні документи, які посвідчують юридичні факти, необхідні для державної реєстрації змін про юридичну особу ТОВ «Шанс» та в подальшому зареєстрували відповідні зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У такий спосіб, невстановлена особа, використовуючи надані ОСОБА_1 паспортні дані та номер облікової картки платника податків як засоби вчинення кримінального проступку, внесла до вищевказаних документів недостовірні дані про зміну засновника і директора ТОВ «Шанс» шляхом удаваного придбання зазначеного товариства ОСОБА_1 , який дійсних намірів придбати вказане підприємство та відповідно виконувати зазначені у статуті мету і предмет діяльності підприємства не мав, правами учасника не користувався, обов`язків учасника товариства не виконував та жодного відношення до придбання статутного капіталу підприємства не мав.

Ухвалою від 13 грудня 2021 року Сумським апеляційним судом по вказаній справі, вирок Зарічного районного суду м. Суми від 30 липня 2020 року відносно ОСОБА_1 , яким його визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України - скасовано, ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 49 Кримінального кодексу України, звільнено від кримінальної відповідальності за частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України та відповідно до пункту 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження закрито.

8. На переконання Головного управління ДПС у Чернігівській області вказаними рішеннями по справі фактично встановлено факт фіктивної підприємницької діяльності ТОВ «Шанс».

9. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року, заяву Головного управління ДПС у Чернігівській області про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області до ТОВ «Шанс» про визнання недійсними установчих документів і припинення юридичної особи - залишено без задоволення, а судове рішення від 28 березня 2019 року у справі № 825/1427/16 - в силі.

10. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 24 квітня 2023 року Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року, і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

11. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

12. 02 червня 2023 року до Верховного Суду від ТОВ «Шанс» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року - без змін.

13. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. Відмовляючи у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Чернігівській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 березня 2019 року по справі № 825/1427/16 та залишаючи його в силі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що не існує обставин, з якими положення частини другої статті 361 КАС України, зокрема, пункту 1 цієї частини, пов`язують можливість перегляду судового рішення у справі № 825/1427/16 за нововиявленими обставинами.

15. При цьому судами зауважено, що зазначені заявником судові рішення та встановлені обставини справи не можуть бути підставою для перегляду рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2019 року у справі № 825/1427/16 за нововиявленими обставинами, оскільки такими рішеннями не встановлено факту фіктивної підприємницької діяльності ТОВ «Шанс».

16. Так, проаналізувавши зміст вказаних судових рішень суди попередніх інстанцій зробили висновок, що оскільки ухвалою від 13 грудня 2021 року Сумським апеляційним судом по справі № 591/4030/20, вирок Зарічного районного суду м. Суми від 30 липня 2020 року відносно ОСОБА_1 скасовано. ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 49 Кримінального кодексу України, звільнено дід кримінальної відповідальності та, кримінальне провадження закрито. Тож вирок був скасований даною ухвалою, а не набрав законної сили.

Водночас суди зауважили, що зважаючи на зміст ухвали Сумського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року по справі № 591/4030/20, вказаним судом не перевірялися фактичні обставини справи щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, оскільки кримінальне провадження відносно нього розглядалось судом першої інстанції за правилами частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, тобто у спрощеному порядку, без дослідження доказів, що позбавило учасників справи в оскарженні цих обставин в апеляційному порядку.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

18. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень не врахували позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 07 липня 2022 року по справі № 160/3364/19, в якій зроблено висновок, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтями 205, 205-1 Кримінального кодексу України не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності суб`єкта господарювання.

19. Водночас, як стверджує скаржник, у справі яка розглядається чітко встановлено фіктивну реєстрацію ТОВ «Шанс».

20. Крім того скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано позицію Верховного Суду щодо наявності вироку по статті 205 Кримінального кодексу України відносно посадових осіб, яка, зокрема викладена, в його постановах, від 12 листопада 2019 року по справі № К/9901/51424/18, від 10 жовтня 2019 року по справі № К/9901/26340/18, від 10 жовтня 2019 року по справі № К/9901/8375/18, від 10 жовтня 2019 року по справі № К/9901/33262/18, від 29 січня 2019 року по справі № К/9901/1915/17, від 24 січня 2019 року по справі № К/9901/62383/18, від 24 жовтня 2018 року по справі № К/9901/31040/18, від 02 жовтня 2018 року по справі № К/9901/57852/18 та зводиться до того, що статус фіктивного, нелегального підприємства (зокрема, в силу його реєстрації на підставну особу) несумісний з легальною підприємницькою діяльністю.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

22. Відповідно до частин першої, другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

23. Усталеною є позиція Верховного Суду щодо розуміння пункту 1 частини другої статті 361 КАС України (зокрема, але не виключно постанови від 2 травня 2018 року у справі № 303/3535/16, від 30 січня 2020 року у справі №127/2-а-4944/11, від 10 червня 2021 року у справі №759/7715/19, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 3 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16), відповідно до якої, якщо її систематизувати, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

24. Відповідно до частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

25. Верховний Суд зазначав, що не належать до нововиявлених обставин нові докази або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову, спрямоване на переоцінку встановлених судом обставин. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

26. Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 820/1400/17 зазначав, що інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.

27. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 зазначила, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

28. Таким чином, за змістом пункту 1 частини другої статті 361 КАС України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами можливий у випадку, якщо істотні для справи обставини, що існували, але не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, об`єктивно впливають на висновок суду, який став підставою для задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог.

29. Застосовуючи такий висновок до спірних у справі правовідносин, колегія суддів виходить з такого.

30. У справі, яка розглядається, підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання установчих документів ТОВ «Шанс» недійсними з моменту перереєстрації в травні 2016 року та припинення юридичної особи ТОВ «Шанс» слугувало те, що позивачем не надано належних доказів непричетності ОСОБА_1 до діяльності Товариства. Щодо тверджень позивача, що ТОВ «Шанс» не має наміру проводити реальну фінансово-господарську діяльність, суди виснували, що вони є необґрунтованими, оскільки у матеріалах справи наявні документи, які підтверджують здійснення господарської діяльності відповідачем. Щодо наявності кримінального провадження № 12016270010006462 (частина третя статті 358 Кримінального кодексу України) суд першої інстанції зауважив, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває. Факт розслідування вказаного кримінального провадження, не доводить вини ОСОБА_1 і не спростовує його причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства.

При цьому судами враховано, що станом на момент розгляду справи ОСОБА_1 (з 19 жовтня 2018 року звільнений з посади) відношення до господарської діяльності відповідача не має. Керівником відповідача є ОСОБА_2 , а докази встановлення вини ОСОБА_1 щодо будь-яких відносин останнього з відповідачем матеріали справи не містять.

31. Окрім того, Суд вказує на те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалення судом рішення у цій справі відбулося 28 вересня 2019 року, тоді як нововиявленою обставиною заявник вважає ухвалення вироку Зарічного районного суду м. Суми від 30 липня 2020 року, яким визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України, та постановлення ухвали Сумським апеляційним судом від 13 грудня 2021 року.

32. З огляду на наведене, колегія суддів вказує про те, що наведені в заяві обставини не є нововиявленими в розумінні статті 361 КАС України, оскільки вони виникли після ухвалення судом рішення, а новий доказ або нове обґрунтування заперечень проти позову не відносяться до нововиявлених.

33. Частиною другою статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) як джерела права.

34. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (пункти 27-28 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії», заява № 69529/01 та пункт 46 рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови №2» заява № 19960/04). Однак при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити у світлі преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» від 28 жовтня 1999 року, заява № 28342/95). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (пункти 51-52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» від 24 червня 2003 року, заява № 52854/99; ухвала Суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 «Агротехсервіс проти України»; пункти 42-43 рішення Суду у справі «Желтяков проти України» від 9 червня 2011 року, заява № 4994/04).

35. У зв`язку з викладеним, судові рішення про відмову у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Чернігівській області ґрунтуються на правильному застосуванні статті 361 КАС України. При цьому, колегія суддів зауважує, що оцінку викладеної позивачем позиції свідчить про отримання контролюючим органом саме нового доказу, а не наявність нововиявленої обставини у розмінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.

36. Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій жодним чином не спростовують. Інших аргументів, ніж ті, що вже були наведені відповідачем в судах попередніх інстанцій та яким вже не надавалась правова оцінка, касаційна скарга не містить.

37. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).

38. У зв`язку з цим, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі № 825/1427/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов