Постанова

від 19.01.2023 по справі 640/5128/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/5128/19 Головуючий у І інстанції - Донець В.А.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Аліменка В.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 2642615147 від 05 червня 2018 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі - 3 290 246,00 грн та застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 645 123,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 2632615147 від 05 червня 2018 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі - 2 763 307,00 грн та застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 381 654,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0028371409 від 04 червня 2018 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» штрафної (фінансової) санкції у розмірі 294 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказав, що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки висновки контролюючого органу спростовуються належно оформленими первинними документами та підтверджують належне, обґрунтоване декларування податкових зобов`язань.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 2642615147 від 05.06.2018, № 2632615147 від 05.06.2018.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням Головне управління ДПС у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в ході перевірки Позивача встановлено безпідставне документальне оформлення господарських операцій по взаємовідносинах з визначеними в акті перевірки контрагентами, оскільки Позивачем не було надано до перевірки документів по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Крім того, контролюючий орган посилається на порушення кримінальних справ щодо посадових осіб контрагентів.

На підставі наведеного Відповідач вказав про відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства, підтримавши висновки акта перевірки.

Відзиву Позивача на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 листопада 2022 року.

Відповідно до Довідки, складеної секретарем судового засідання Шостого апеляційного адміністративного суду Черніченко Ксенією Олександрівною, 24 листопада 2022 року розгляд апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень не здійснювався, у зв`язку з аварійним відключенням електроенергії, що підтверджується актом щодо знеструмлення електромереж суду, які впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи документообігу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року, відповідно до якого у зв`язку з аварійними відключеннями електроенергії через масовану ракетну атаку, що сталася 23 листопада 2022 року у місті Києві, о 14:23 годин були знеструмлені приміщення Шостого апеляційного адміністративного суду. Електропостачання було відновлено 25 листопада 2022 року о 00:48 годин.

Розгляд апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року призначено на 08 грудня 2022 року.

Про слухання справи 08 грудня 2022 року Позивача було повідомлено повісткою-повідомленням, яку було направлено на адресу: вул. В.Сюсюри, 5, оф. 408/3, м. Київ.

Проте, від вказаної особи до суду апеляційної інстанції повернуто поштове відправлення із довідкою Ф.20 про причини повернення/досилання з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Також, про розгляд апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було повідомлено Адвокатське бюро «Сайко та партнери», яке брало участь в суді першої інстанції як представник Позивача, за офіційною електронною адресою зазначеного Адвокатського бюро (т. 53, а.с.187).

До суду апеляційної інстанції від Адвокатського бюро «Сайко та партнери» було отримано лист від 28 листопада 2022 року за вх. 52772 (т. 54, а.с. 86), в якому останнє зазначило, що воно наразі не є представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс». Рекомендовано надіслати повідомлення про дату і час слухання справи безпосередньо даному Товариству.

Крім того, додатково повістку-повідомлення було висвітлено на сайті Шостого апеляційного адміністративного суду в розділі судові виклики і повідомлення (т. 54, а.с. 87).

У зв`язку з неприбуттям представника Позивача в судове засідання Шостого апеляційного адміністративного суду 08 грудня 2022 року, розгляд апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було відкладено до 19 січня 2023 року для належного повідомлення Позивача.

Про слухання справи 19 січня 2023 року Позивача було повідомлено повісткою-повідомленням, яку було направлено на адресу: вул. В.Сюсюри, 5, м. Київ, 02090.

Проте, від вказаної особи до суду апеляційної інстанції повернуто поштове відправлення із довідкою Ф.20 про причини повернення/досилання з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Також, про слухання справи 19 січня 2023 року Позивача було повідомлено повісткою-повідомленням, яку було направлено на адресу: вул. Вітряні Гори, буд 2б, секція 2, м. Київ, 04123.

Проте, від вказаної особи до суду апеляційної інстанції повернуто поштове відправлення із довідкою Ф.20 про причини повернення/досилання з відміткою «така компанія відсутня з 2019 року».

Від Відповідача до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення, в яких зокрема зазначено, що відповідно до відкритих джерел, а саме сайту «Опендатабот», Товариство з обмеженою відповідатьністю «Енергосервіс» змінило назву та місце реєстрації 25.03.2021.

Так була здійснена заміна назви з Товариства з обмеженою відповідатьністю «Енергосервіс» на Товариство з обмеженою відповідатьністю «Бірмітрі».

Адреса була змінена з місто Київ вулиця Володимира Сосюри, буд. 5, офіс 408/3 на Донецька область, місто Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 4.

Відповідно до ст. 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомити суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному ст. 129 КАС України, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зміна адреси Позивача відбулася 25.03.2021, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва було прийнято 07 липня 2022 року. Таким чином у Позивача було достатньо часу для подання до суду відомостей про зміну місця реєстрації.

Проте, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції будь які відомості про зміну місця перебування, знаходження, Позивачем надано не було.

Колегія суддів звертає увагу, що місто Маріуполь Донецької області є тимчасово окупованою територією, а тому направлення повістки-повідомлення Позивачу (який змінив свою назву) за місцем його останньої реєстрації: Донецька область, місто Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 4, не є можливим.

У зв`язку з наведеним, повістку-повідомлення додатково було висвітлено на сайті Шостого апеляційного адміністративного суду в розділі судові виклики і повідомлення (т. 54, а.с. 125).

Таким чином, судом апеляційної інстанції вчинено всіх можливих заходів щодо повідомлення Позивача про дату, час і місце розгляду даної адміністративної справи.

Крім того, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим, в силу приписів ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів, без участі Позивача та його представника.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки Відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Наказом Головного управління ДФС у м. Києві «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Енергосервіс» (код 32771803)» від 27 листопада 2017 року № 13816, на підставі плану-графіка проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на IV квартал 2017 року, відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), визначено провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Енергосервіс» (код 32771803) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2016 по 30.09.2017, тривалістю 10 робочих днів з 28.12.2017 по дату завершення перевірки.

11 січня 2018 року Відповідач Директору ТОВ «Енергосервіс» направив запит, в якому, з метою підтвердження показників відображених у податковій звітності, просив надати в термін до 17:00 год. 16.01.2018 письмове пояснення в якому відобразити інформацію з наданням відповідних документів (первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи) за період з 01.01.2016 но 30.09.2017, а саме документи на підставі яких здійснювалося відображення операцій з поставки/придбання товарів (робіт, послуг) в бухгалтерському та податковому обліку за період з 01.01.2016 по 30.09.2017. Вказаний запит отримано Директором ТОВ «Енергосервіс» 11.01.2018 о 15:00, що підтверджується його особистим підписом.

Також, 17 січня 2018 року Відповідач Директору ТОВ «Енергосервіс» направив запит, в якому, з метою підтвердження показників відображених у податковій звітності, просив надати в термін до 17:00 год. 19.01.2018 документи (первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи) за період з 01.01.2016 по 30.09.2017 для з`ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських взаємовідносинах із такими підприємствами: ТОВ «БІЗНЕС КОНСАЛТИНГ ТРЕЙД» код 40198436, ТОВ «ЮКРЕНІАН БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» код 40948772, ТОВ «ТРЕЙДВОРК» код 40635836, ТОВ «АКОРД ТРЕЙД» код 40810223, ТОВ «ДЕЛЬПОРТ» код 40880332, ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС» код 40028021, ТОВ «ЛЕНД ЦЕНТР» код 40536471, ТОВ «ВЕОНІКС» код 40486830, ТОВ «ТБС-ХХІ» код 37615610, ТОВ «БГ «ВАВІЛОН» код 41197522, ТОВ «БУД ІМПЕРІЯ ГРУП» код 40048252, ТОВ «КОМПАНИОН» код 39987661, ТОВ «ЛОФТБУД» код 41075596, ТОВ «ПОЛО-ЕЛЕКТРО ТД» код 39410825, ТОВ «МОНТАЖ-ГРУПП» код 40721301, ТОВ «РІАЛ-С ГРУП» код 40488643, ТОВ «БРУДЕРКОМПАНІ» код 40854449, ТОВ «КИЇВ ОПТ ІНВЕСТ» код 40400257, ТОВ «АГРО УКРАЇНА ЛТД» код 9365783, ТОВ «ДРОНТОН» код 40426938, ТОВ «РЕГІОНЖИТЛОБУД-21» код 40095810, ТОВ «АНГОЛА» код 40829119, ТОВ «ЕВОЛЮКС» код 30789672», ТОВ «БК «АРТІК» код 40015494, ТОВ «НПЛ КОМ» код 39729391, ТОВ «ІНТРОСТАТ УКРАЇНА» код 40159313, ТОВ «ОРГБУК» код 40158875, ПП «ВЕГА-РЕМСТРОЙ» код 39076564, ТОВ «ОЛІМПІЯ БУД» код 39924376, ТОВ «ЛЕГАЛ СЕРВІС ЛТД» код 40097839. Вказаний запит отримано Директором ТОВ «Енергосервіс» 17.01.2018 о 16:00, що підтверджується його особистим підписом.

Наказом Головного управління ДФС у м. Києві «Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Енергосервіс» (код 32771803)» від 19 січня 2018 року № 1005, відповідно до абзацу другого п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, у зв`язку із великим документообігом на підприємстві, продовжено строк проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Енергосервіс» (код 32771803) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2017, призначеної наказом ГУ ДФС у м. Києві від 27.11.2017 № 13816 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Енергосервіс» (код 32771803)», тривалістю 5 робочих днів, з 22.01.2018 по дату завершення перевірки.

Листом від 23.01.2018 № 23/01-3 Позивачем повідомлено Відповідача, що під час транспортування були втрачені документи фінансово-господарської діяльності за період 2016-2017 років.

Наказом Головного управління ДФС у м. Києві «Про перенесення строку проведення розпочатої документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Енергосервіс» (код 32771803)» від 23 січня 2018 року № 1211, відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, перенесено строк проведення розпочатої документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Енергосервіс» (код 32771803) з 23.01.2018 до дати відновлення та надання документів у межах, визначених п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України.

23 квітня 2018 року Відповідачем Директору ТОВ «Енергосервіс» направлено запит, в якому зазначено, що на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 23.01.2018 № 1211 та з урахуванням вимог п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, поновлено розпочату документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Енергосервіс» (код 32771803) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2017, та відповідно до п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2, п. 85.4, п. 85.8 ст. 85 ПК України, з метою підтвердження показників відображених у податковій звітності просило надати в термін до 17:00 год. 26.04.2018 письмове пояснення в якому відобразити наступну інформацію з наданням відповідних документів (первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи) за період з 01.01.2016 но 30.09.2017, а саме документи на підставі яких здійснювалися операції по господарських взаємовідносинах за період з 01.01.2016 по 30.09.2017 із такими підприємствами: ТОВ «БІЗНЕС КОНСАЛТИНГ ТРЕЙД» код 40198436, ТОВ «ЮКРЕНІАН БУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» код 40948772, ТОВ «ТРЕЙДВОРК» код 40635836, ТОВ «АКОРД ТРЕЙД» код 40810223, ТОВ «ДЕЛЬПОРТ» код 40880332, ТОВ «ПРОФБУДКОМПЛЕКС» код 40028021, ТОВ «ЛЕНД ЦЕНТР» код 40536471, ТОВ «ВЕОНІКС» код 40486830, ТОВ «ТБС-ХХІ» код 37615610, ТОВ «БГ «ВАВІЛОН» код 41197522, ТОВ «БУД ІМПЕРІЯ ГРУП» код 40048252, ТОВ «КОМПАНИОН» код 39987661, ТОВ «ЛОФТБУД» код 41075596, ТОВ «ПОЛО-ЕЛЕКТРО ТД» код 39410825, ТОВ «МОНТАЖ-ГРУПП» код 40721301, ТОВ «РІАЛ-С ГРУП» код 40488643, ТОВ «БРУДЕРКОМПАНІ» код 40854449, ТОВ «КИЇВ ОПТ ІНВЕСТ» код 40400257, ТОВ «АГРО УКРАЇНА ЛТД» код 9365783, ТОВ «ДРОНТОН» код 40426938, ТОВ «РЕГІОНЖИТЛОБУД-21» код 40095810, ТОВ «АНГОЛА» код 40829119, ТОВ «ЕВОЛЮКС» код 30789672», ТОВ «БК «АРТІК» код 40015494, ТОВ «НПЛ КОМ» код 39729391, ТОВ «ІНТРОСТАТ УКРАЇНА» код 40159313, ТОВ «ОРГБУК» код 40158875, ПП «ВЕГА-РЕМСТРОЙ» код 39076564, ТОВ «ОЛІМПІЯ БУД» код 39924376, ТОВ «ЛЕГАЛ СЕРВІС ЛТД» код 40097839. Вказаний запит отримано Директором ТОВ «Енергосервіс» 24.04.2018 о 10:00, що підтверджується його особистим підписом.

26 квітня 2018 року Позивачем направлено Відповідачу лист, зареєстрований в ГУ ДФС у м. Києві 26.04.2018 за вх. № 25011/10, яким повідомлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» здійснює господарську діяльність та зберігає первинні документи бухгалтерського обліку, а також інші документи, складання яких передбачено чинним законодавством, за фактичною адресою здійснення господарської діяльності: 01073, м. Київ, вул. Вітряні Гори, 2Б, секц. 2, оф. 1.

Оригінали всіх первинних документів, а також інших документів, складення яких передбачено чинним законодавством та які стосуються предмету перевірки, знаходяться та можуть бути надані ТОВ «Енергосервіс» для огляду та вивчення у повному обсязі в процесі проведення перевірки за вищезазначеною фактичною адресою здійснення господарської діяльності.

ТОВ «Енергосервіс» до вказаного листа надано Відповідачу копії карток бухгалтерського обліку.

26 квітня 2018 року Відповідачем складено Акт № 364/26-15-14-07-01-16 про ненадання ТОВ «Енергосервіс» (код 32771803) до перевірки документів у визначений у запиті строк, оскільки Підприємством надано лише картки бухгалтерського рахунку № 631 по окремим контрагентам.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Енергосервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2017, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2017, за результатами якої складено акт від 05.05.2018 №100/26-15-14-07-01-10/32771803, в якому вказано про наступні порушення вимог податкового законодавства з боку ТОВ «Енергосервіс»:

- п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.5 ст. 44, п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 763 307,00 грн, в тому числі: на 239 423,00 грн за 1 квартал 2016 року; на 480 182,00 грн за півріччя 2016 року; на 1 044 606,00 грн. за 3 квартал 2016 року; на 2 520 564,00 грн за 2016 рік; на 15 612,00 грн за 1 квартал 2017 року; на 50 250,00 грн за півріччя 2017 року; на 242 743,00 грн за 3 квартали 2017 року.

- п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.5 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоду що перевірявся, на загальну суму 3 290 246,00 грн, в тому числі: на 212 645,00 грн за січень 2016 року; на 15 824,00 грн за лютий 2016 року; на 52 586,00 грн за березень 2016 року; на 140 796,00 грн за квітень 2016 року; на 97 180,00 грн за травень 2016 року; на 29 533,00 грн за червень 2016 року; на 192 414,00 грн за липень 2016 року; на 325 473 грн за серпень 2016 року; на 92 968,00 грн за вересень 2016 року; на 312 376,00 грн за жовтень 2016 року, на 184 022,00 грн за листопад 2016 року; на 1 351 412,00 грн за грудень 2016 року; на 6 197,00 грн за січень 2017 року; на 6 819,00 грн за лютий 2017 року; на 4 204,00 грн за березень 2017 року; на 1 249,00 грн за квітень 2017 року; на 51 608,00 грн за травень 2017 року; на 63 840,00 грн за червень 2017 року; на 5 105,00 грн за липень 2017 року; на 46 556,00 грн за серпень 2017 року; на 97439 грн за вересень 2017 року;

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- п. 2.8, 3.5 та 7.24 Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

На підставі викладеного, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 04 червня 2018 року № 0028371409, яким до Позивача за порушення норм регулювання обігу готівки застосовано штрафної (фінансової) санкції (штраф) у розмірі 294 000,00 грн.

- від 05 червня 2018 року № 2632615147, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 4 144 961,00 грн, з яких 2 763 307,00 грн нараховано за податковими зобов`язаннями та 1 381 654,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- від 05 червня 2018 року № 2642615147, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4 935 369,00 грн, з яких 3 290 246,00 грн нараховано за податковими зобов`язаннями та 1 645 123,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

05 червня 2018 року Позивачем направлено Відповідачу лист, зареєстрований в ГУ ДФС у м. Києві 05.05.2018 за вх. № 33322/10, яким повідомлено, що на Підприємстві проходила планова перевірка згідно Наказу № 13816 від 27 листопада 2017 року. Останній день перевірки був 27.04.2018 року,

У зв`язку з наведеним, просило надати Акт за результатами перевірки на адресу: 02090, Київ, вул. Володимира Сосюри, 5 оф. 408/3, так як станом на 05 червня 2018 року його отримано не було.

Листом Відповідача «Щодо розгляду листа» від 26.06.2018 № 29790/10/26-15-14-07-01-15 повідомлено Позивача, що другий примірник акта перевірки надіслано 05.05.2018 засобами поштового зв`язку на адресу (фактичним місцезнаходженням) ТОВ «Енергосервіс»: м. Київ, вул. Вітряні Гори 2 б, секція 2 (згідно з квитанцією про доставку: «повернуто у зв`язку із відсутністю посадових осіб» - 21.05.2018).

До вказаного листа надано копію акта перевірки ТОВ «Енергосервіс» від 05.05.2018 № 100/26-15-14-07-01-10/32771803 разом із додатками на 199 аркушах.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями Позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України, яка зареєстрована в ДФС України 27.08.2018 за № 51360/6.

Рішенням Державної фіскальної служби України «Про результати розгляду скарги» від 23.10.2018 № 34343/6/99-99-11-01-01-25 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04 червня 2018 року № 0028371409, від 05 червня 2018 року № 2632615147, від 05 червня 2018 року № 2642615147, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи вказані податкові-повідомлення рішення протиправними, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази надсилання контролюючим органом акта перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу (за місцезнаходженням) Позивача, що позбавило можливості останнього у строк, передбачений абз. 2 п. 44.7 ст. 44 ПК України, надати контролюючому органу відновлені документи, які не були надані під час перевірки та заперечення на акт, тому такі первинні документи мають бути враховані.

Наявні в матеріалах справи первинні документи, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що матеріалами справи підтверджено реальність господарських операцій Позивача із його контрагентами, а Відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо реальності здійснених операції між Позивачем та його контрагентами у період, який перевірявся.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що первинні документи надані до суду відповідають проаналізованим нормативно-правовим актам, акт перевірки не містить висновків щодо таких документів, суд першої інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість доводів контролюючого органу про формування платником податку податкового кредиту та витрат без достатніх підстав, відповідно податкові повідомлення-рішення № 2642615147 від 05.06.2018, № 2632615147 від 05.06.2018 є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, до Позивача застосовано абзац другий статті 1 вказаного Указу Президента, за яким в разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

На момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04.06.2018 № 0028371409 Указ Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (на підставі якого застосовано штрафні санкції) був чинним та підлягав застосуванню (наприклад, постанова Верховного Суду від 27 травня 2021 року справа № 400/1832/19).

За таких обставин, суд першої інстанції не вбачав наявності правових підстав для задоволення вимог Позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.06.2018 № 0028371409.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині та вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України).

Як визначено пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПК України з урахуванням положень цього Кодексу.

У відповідності до вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Верховним Судом у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 826/678/16 зазначено, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

На підтвердження правомірності формування даних податкового обліку та фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними первинними документами.

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Платник податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки не позбавлений права надання таких і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, повинні фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом відповідних доказів про порушення платником податків норм податкового законодавства, останній має спростовувати ці доводи відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Верховним Судом у вище наведеній постанові також зазначено, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про реальність спірних господарських операцій, виходячи з наявності та надання Позивачем до суду первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення таких операцій, проте висновки суду, що надані Позивачем документи є належними та достатніми доказами у справі, Верховний Суд визнав такими, що фактично здійснено без врахування положень п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, оскільки як вбачається з акта перевірки первинні документи по правовідносинах з контрагентами до перевірки Позивачем взагалі не надавались, такі було надано лише до суду.

Крім того, Позивачем ані в позовній заяві, ані в касаційній скарзі взагалі не ставилось під сумнів та не спростовувалось твердження контролюючого органу, викладені в акті перевірки, який є носієм доказової бази, про ненадання ним до перевірки первинних документів. Не вбачалось також, що Позивач при поданні скарг на податкові повідомлення-рішення обґрунтовував такі безпідставністю тверджень про ненадання документів до перевірки, не вбачалось також, що Товариство скористалось своїм правом (пункт 44.7 статті 44 ПКУ) надати до контролюючого органу протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Позивачем також не надано доказів і того, що ним вчинялись будь-які дії, які передбачені нормами Податкового кодексу, щодо надання (надіслання) ним первинних документів до контролюючого органу.

Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що суд апеляційної інстанції у вищезазначеній адміністративній справі дійшов обґрунтованого висновку, що з огляду на відсутність у Позивача первинних документів неможливо підтвердити фактичне вчинення господарських операцій та правомірність формування витрат та ПДВ, а відтак прийняті контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Задовольняючи адміністративний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази надсилання контролюючим органом акта перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу (за місцезнаходженням) Позивача, що позбавило можливості останнього у строк, передбачений абз. 2 п. 44.7 ст. 44 ПК України, надати контролюючому органу відновлені документи, які не були надані під час перевірки та заперечення на акт, тому такі первинні документи мають бути враховані.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 85.2 статті 85 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З аналізу положень ст. 85 ПК України вбачається, що з моменту початку проведення перевірки, у Позивача виник обов`язок надати контролюючому органу документи, що стосуються предмету перевірки.

Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи, актом від 26 квітня 2018 року № 364/26-15-14-07-01-16 посадовими особами контролюючого органу зафіксовано ненадання до перевірки ТОВ «Енергосервіс» документів, зазначених в запитах Відповідача, оскільки Підприємством надано лише картки бухгалтерського рахунку № 631 по окремим контрагентам.

05 червня 2018 року Позивачем направлено Відповідачу лист, зареєстрований в ГУ ДФС у м. Києві 05.05.2018 за вх. № 33322/10, яким повідомлено, що на Підприємстві проходила планова перевірка згідно Наказу № 13816 від 27 листопада 2017 року. Останній день перевірки був 27.04.2018 року,

У зв`язку з наведеним, просило надати Акт за результатами перевірки на адресу: 02090, Київ, вул. Володимира Сосюри, 5 оф. 408/3, так як станом на 05 червня 2018 року його отримано не було.

Листом Відповідача «Щодо розгляду листа» від 26.06.2018 № 29790/10/26-15-14-07-01-15 повідомлено Позивача, що другий примірник акта перевірки надіслано 05.05.2018 засобами поштового зв`язку на адресу (фактичним місцезнаходженням) ТОВ «Енергосервіс»: м. Київ, вул. Вітряні Гори 2 б, секція 2 (згідно з квитанцією про доставку: «повернуто у зв`язку із відсутністю посадових осіб» - 21.05.2018).

До вказаного листа надано копію акта перевірки ТОВ «Енергосервіс» від 05.05.2018 № 100/26-15-14-07-01-10/32771803 разом із додатками на 199 аркушах.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями Позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України, яка зареєстрована в ДФС України 27.08.2018 за № 51360/6.

До скарги на податкові повідомлення-рішення, зареєстрованої в ДФС України 27.08.2018 за № 51360/6 ТОВ «Енергосервіс» також не було надано документів, які спростовували б висновки акта перевірки.

Рішенням Державної фіскальної служби України «Про результати розгляду скарги» від 23.10.2018 № 34343/6/99-99-11-01-01-25 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04 червня 2018 року № 0028371409, від 05 червня 2018 року № 2632615147, від 05 червня 2018 року № 2642615147, а скаргу - без задоволення.

Таким чином, оскільки факт ненадання Позивачем первинних документів до перевірки зафіксований належними доказами, надані Позивачем вже до суду первинні документи не можуть спростовувати обставини, наведені контролюючим органом в акті перевірки.

На підставі вищенаведеного колегія суддів дійшла до висновку, що у зв`язку з відсутністю у Позивача на час проведення Відповідачем перевірки первинних документів, неможливо підтвердити фактичне вчинення господарських операцій та правомірність формування витрат та ПДВ, тому прийняті контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Аналогічний правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 640/20949/18.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи Головного управління ДПС у м. Києві, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову в зазначеній частині.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року скасувати в частині задоволення позовних вимог, прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: В.О. Аліменко

О.М. Оксененко

Повний текст складено 19.01.2023 року.