Ухвала
16 січня 2023 року
м. Київ
справа № 479/375/21
провадження № 61-81ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства «Лагуна» на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 27 липня 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Лагуна» про розірвання договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
12 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Фермерського господарства «Лагуна» (далі - ФГ «Лагуна») про розірвання договору оренди землі.
Кривоозерський районний суд Миколаївської області рішенням від 27 липня 2022 року, мотивувальна частина якого була змінена постановою Миколаївського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року, позовні вимоги задовольнив. Розірвав спірний договір оренди земельної ділянки б/н, укладений 24 жовтня 2017 року між ФГ «Лагуна» та ОСОБА_1 . Вирішив питання про розподіл судових витрат.
27 грудня 2022 року ФГ «Лагуна» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 27 липня 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2022 року 2 481 грн.
В контексті вимог пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України, виходячи з розміру орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 2 822,33 грн, ціна позову у даній справі становить 8 466,99 грн, що станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 грн х 100 = 248 100 грн).
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Касаційна скарга не містить посилань та обґрунтування підстав перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених у малозначній справі, а судом касаційної інстанції відповідних обставин не встановлено.
При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року.
Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
З урахуванням того, що ФГ «Лагуна» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства «Лагуна» на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 27 липня 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Лагуна» про розірвання договору оренди землі.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2023 |
Оприлюднено | 20.01.2023 |
Номер документу | 108488167 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Литвиненко Ірина Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні