Рішення

від 26.12.2006 по справі 5/571

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/571

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2006р.                                                                                             Справа № 5/571

за позовом      Закритого акціонерного товариства «Дніпропетровський університет економіки та права” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18, код ЄДРПОУ 20201672);

доТовариства з обмеженою відповідальністю «БАЗИС-КОНТАКТ»(39623, м. Кременчук, вул. Генерала Родимцева, 7 кв. 69, код ЄДРПОУ 33588966)

провизнання договору недійсним

Суддя ГЕТЯ Н.Г.

Представники:від позивача –адвокат Вигодський С.В. (дор. в мат. справи);

від відповідача –не з"явився.

Розглядається позовна заява ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права»до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗИС КОНТАКТ»про визнання договору недійсним, застосування реституції та стягнення 30 000,00грн. Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, яку залишено без задоволення у зв'язку з відсутністю доказів, що виконання рішення суду буде значно ускладненим або залишиться невиконаним.  Позивач на задоволені позову наполягає, вважає його обґрунтованим і законним.Відповідач на позов надав відзив, в якому позов визнав частково на суму заборгованості у розмірі 11 861,80грн. Представник відповідача заперечуючи проти позову вказала про наступне: «25 липня 2005 року між Кременчуцьким інститутом Дніпропетровського університету економіки та права в особі директора Лісовенко В.Д. та ТОВ „Базіс-контакт" в особі директора Карагачева Ю.Д. був укладений договір № 25/07 про укладання тротуарної плитки та бордюрів згідно наданих схем та креслень. Після зміни керівника КІДУЕП, директор ТОВ „Базіс-контакт" повідомляв КІ ДУЄП в особі Зайцева Є.П. про свої зобов'язання перед ним та надавав два листи та акт інвентаризації виконаних будівельних робіт по договору для звірки, але ніяких відповідей до цього часу не отримали і про розірвання договору ми дізналися тільки після отримання позовних вимог про що заперечуємо з слідуючих мотивів: (1) Позивачем не були застосовані заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між особами згідно ст. 5 - 11 ГПК України та порушено п. 10.2 договору згідно якого претензії повинні бути розглянуті на протязі 10 днів з моменту отримання претензії; (2) Після отримання листів та акту Позивач не зрозуміло з яких причин не запропонував продовжити термін дії договору (п. 9.2.) та безпідставно звернувся до суду з позовом про визнання договору недійсним; (3) Приймаючи до уваги повноваження Лісовенка В.Д., як директора КІ ДУЄП, який згідно Положення п. 2.2. здійснював поточне керівництво Інститутом як директор кандидатура якого затверджується Спостережною радою Університету, а після цього ректор видає наказ про призначення директора інституту. Лісовенко В.Д., як директор, діяв на підставі доручення, виданого ректором Інституту, виступав від імені Університету позивачем, відповідачем, третьою особою в місцевих та господарських судах України, що дає йому право самостійного прийняття рішень згідно господарської діяльності згідно з п.

6.2. того ж Положення безпосереднього управління діяльністю Інституту. На виконання п.6.4. Положення діє від імені ЗАТ „Дніпропетровського університету економіки та права" мав право на розпорядження майном, грошовими коштами, укладенням договорів з юридичними та фізичними особами на суму, що не перевищує 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень. Договір 25/07 був укладений на суму 47800 (сорок сім тисяч вісімсот) гривень. Пунктом 5.3.5. Положення КІ ДУЕП передбачається, що директор несе відповідальність за призначення грошових коштів згідно з кошторисом який узгоджується з ректором Університету щорічно про що свідчить і наказ № 29-01-А від 22 листопада 2004 року „Про порядок складання кошторису"; (4) На підставі укладеного Договору на територію КІДУЄП була завезена оригінальна тротуарна плитка підвищеної зносостійкості, купована за межами Полтавської області за ціною нижче, ніж існувала на той час на ринку м. Кременчука в кількості 224 м на суму 9408 (дев'ять тисяч чотириста восьми) грн. та бордюри в кількості 360 шт. на суму 4320 (чотири тисячі триста двадцять). Силами найманих працівників було викладено 103,45 м на суму 3724 (три тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 20 коп. та бордюрів в кількості 68 шт. на суму 680 (шістсот вісімдесят) грн. Всього завезено та виконано робіт на суму 18132 (вісімнадцять тисяч сто тридцять дві) грн. 20 коп. про що свідчать надані акти виконаних робіт позивача. В листі № 17 від 06.12. 2005 року відповідач попереджає позивача про зупинення робіт в зв'язку з неналежними погодними умовами та повідомив про те, що 59 м2 знаходиться на відповідальному збереженні ТОВ „Базіс-контакт". Згідно Акту від 06.12.2005 року Замовником (Позивачем) були проведені авансові платежі на рахунок Виконавця (Відповідача) в сумі 30000 (тридцяти тисяч) гривень про, що не заперечує ні одна із сторін. Таким чином 30000 грн. - 18132,20 грн. = 11861,80 грн. 11861,80 грн. - заборгованість Відповідача від якої він не відмовляється та готовий її відшкодувати Позивачу. І останнє. Кому і якою метою знадобилось визнати договір не дійсним адміністрації ТОВ „Базіс-контакт" невідомо, але зрозуміло, що Позивач всупереч здоровому глузду, відмовляючись від наданих ним повноважень Положення та Статутом директору Інституту Лісовенку В.Д в судовому порядку намагається їх відібрати, виступаючи в якості неналежного Позивача. Тільки Інститут має право бути визнаний належним Позивачем з усіма виходячими з цього наслідками». Представником відповідача Холявською Т.Ю. заявлено клопотання про визнання ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права»неналежним відповідачем та відхилено судом з погляду на вимоги ст. ст. 1, 12 ГПК України, оскільки Кременчуцький інститут являється структурним підрозділом позивача без статусу юридичної особи, що підтверджується їх довідками статистики про включення до ЄДРПОУ, Статутом ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права»та Положенням про Кременчуцький інститут.

Представником відповідача Холявською Т.Ю. заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке судом відхилено з погляду на вимоги 81 ГПК України, в тому числі, з урахуванням змін внесених Законом від 23.06.2005р. згідно до якого із вказаної норми виключено пункт 3 ч.1 цієї ж статті Кодексу. Представником відповідача Холявською Т.Ю. заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання можливості подання відповідачем: (а) затвердженого позивачем кошторису на виконання договірних робіт; (б) довіреності ректора університету на право укладення спірного договору; (в) схвалення позивачем спірного такого договору; (г) доказів закупівлі та фактичного виконання робіт відповідачем за вчиненим правочином. Вказане клопотання з погляду на вимоги ст. ст. 42-44, 47, 22, 32-33, 77 ГПК України судом задоволено та оголошено сторонам про час і місце продовження розгляду справи. Відповідачем та її представником ХОЛЯВСЬКОЮ Т.Ю. не надано суду вищевказаних документів задля подання яких, вона заявляла клопотання про відкладення розгляду справи.Сторони попереджені про правові наслідки, передбачені ст. ст. 85, 101, 1117 ГПК України щодо неподання ними доказів на обґрунтування своїх вимог та заперечень, прийняття судом апеляційної інстанції нових доказів у разі поважності причин їх неподання суду першої інстанції, а також відсутності нових доказів судом касаційної інстанції.Сторони відмовились від продовження розгляду справи поза межами строку, передбаченого частиною 1 ст. 69 ГПК України.Інших клопотань та заяв від учасників судового розгляду по цій справі, не надійшло.Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне:Закрите акціонерне товариство «Дніпропетровський університет економіки та права»(далі –позивач) є вищим навчальним закладом освіти, юридичною особою, що підтверджується довідкою статистики про включення до ЄДРПОУ та діє у відповідності за затвердженого Статуту та державної ліцензії, виданої Міністерством освіти та науки України. Позивач має структурний підрозділ в особі

Кременчуцького інституту, який не являється юридичною особою та діє на підставі Положення, що підтверджується відповідною довідкою статистики про включення до ЄДРПОУ. При здійсненні позивачем річної перевірки діяльності Кременчуцького інституту встановлено незаконне укладення між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Базис-Контакт»договору від 25.07.2005р. №25/07, предметом якого являлось укладення тротуарної плитки та бордюрів на площі 500м.кв. Вказаний договір підписаний директором Кременчуцького інституту ЛІСОВЕНКОМ В.Д. та відповідачем. Відповідно до п.п.5.3.5., 6.4. Положення про Кременчуцький інститут: інститут несе відповідальність перед Університетом за збереження і використання за призначенням грошових коштів згідно з кошторисом, який узгоджується з ректором Університету; директор інституту діє за дорученням від імені ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права», згідно із затвердженою структурою і кошторисом формує штат співробітників, керує інститутом і несе особисту відповідальність за всі аспекти його діяльності; розпоряджається майном і грошовими коштами інституту в межах повноважень, наданих університетом згідно з цим Положенням і кошторисом. Зокрема, п. 2.3. Положення чітко передбачено, що інститут має право без погодження із позивачем укладати договори, контракти на суму, що не перевищують 50 000,00 (п'ятдесяти тисяч) гривень за умови затвердженого кошторису.Позивач кошторису на проведення вказаних у договорі робіт не затверджував, доручення на право укладення договорів, в тому числі, на суму, що не перевищує вищезазначеного розміру, директору Кременчуцького інституту ЛІСОВЕНКУ В.Д., не видавав.Разом з цим, відповідач не надав суду: як кошторису Кременчуцького інституту, затвердженого позивачем, так й безпосередньо кошторису за встановленою чинними нормативно-правовими актами до договору; актів виконаних робіт за формами КБ-2, КБ-3; доказів придбання тротуарної плитки. Крім того, відповідач не спростував доводів позивача про те, що матеріали за договором не передавалися, а роботи фактично виконувалися за цивільно-правовими угодами із фізичними особами на яких маються резолюції безпосередньо представника відповідача Холявської Т.Ю. (маються в мат. справи).   Представниками обох сторін в суді визнані наступні істотні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору:  (а) у спірному договорі від імені Замовника –Кременчуцького інституту (не юридична особа) ЗАТ «Дніпропетровський університет економіки та права»діяв директор ЛІСОВЕНКО В.Д. на підставі довіреності від 17.02.2005р. №121 (суду оригінал чи належним чином посвідчена нотаріальна копія цієї довіреності не надано); (б) у спірному договорі від імені Підрядчика діяв КАРАГІЧЄВ Ю.Д. посадове становище якого не визначено (суду оригінал чи належним чином посвідчена нотаріальна копія наказу, довідки з ЄДР станом на момент вчинення правочину не надано); (в) місце виконання договору не визначено; (г) схеми, креслення (п.2), проектна документація (п.4.4.), письмове підтвердження замовлення (п.5.3.), кошторис (п.5.4.), акти прийому-передачі (п.п.6.1., 8.1.-8.2.) за встановленою формою – не надані.     Таким чином, суд приходить до висновку, що всупереч інтересам юридичної особи, затвердженого позивачем Положення (з перевищенням повноважень) укладено недійсний договір із Товариством з обмеженою відповідальністю «БАЗИС-КОНТАКТ», в яких вони, також являлися посадовцями (та/або засновниками) і, перерахували на умовах передоплати 30 000,00 (тридцять тисяч) грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 29.07.2005р. №276, від 29.08.2005р. №654, від 25.10. 2005р. №815. При цьому, призначеннями платежів являються оплата послуг та обслуговування, що не співпадає з предметом спірного правочину, який за своєю правовою природою є договором виконання підрядних робіт, а також рахунки в них зазначені, у документах первинної бухгалтерської документації, не виявлені. Крім того, на виконання цього ж обсягу робіт ЛІСОВЕНКОМ В.Д. (директором інституту) укладено цивільно-правові договори із працівниками установи ЧАБАНЕНКОМ В.В. та СОЛОВЙОВИМ М.М., які отримали за виконану роботу відповідну винагороду, що підтверджується актами виконаних робіт та платіжними документами.Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-правовими зобов'язаннями. Згідно до ч.7 цієї ж статті Кодексу господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.Спірний договір є недійсним за таких підстав: відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 203 ЦК України загальними умовами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема являються, наявність в особи, яка вчиняє правочин необхідного обсягу дієздатності та спрямованість такого правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно до ч.1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником (директором Кременчуцького інституту ЛІСОВЕНКОМ В.Д.) з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Проте, позивач не схвалював та не вчиняв дій, що свідчили б про прийняття його до виконання. Ці обставини повністю підтверджуються відсутністю –затвердження кошторису Кременчуцького інституту, доручення на укладення договору та проведення розрахунків за ним, а також суперечить Положенню про Кременчуцький інститут.Укладений правочин є договором будівельного підряду на виконання робіт по укладці тротуарної плитки та бордюрів. За містом цього договору (п.1), відповідач зобов'язується самостійно виконати обумовлені в ньому роботи та закупити основні та оздоблювальні матеріали (п.4.1.).  До спірного договору відсутня погоджена між належними сторонами проектно-кошторисна документація, не вказано місця де повинні були б виконані підрядні роботи, що не відповідає вимогам ст. ст. 875, 877, 879 ЦК України та вказує на відсутність істотних його умов, необхідних для даного виду договорів, передбачених законом (ч.1 ст. 180 ГК України).Згідно до ч.2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнанні такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Обидві сторони достовірно знали про укладення недійсного договору, оскільки особи, які його підписали знали про відсутність необхідного обсягу дієздатності Кременчуцького інституту для його укладення. Таким чином, в силу вимог ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.Відповідно до ч.5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою, тобто й позивачем.Обидві сторони достовірно знали про укладення недійсного договору, оскільки особи, які його підписали знали про відсутність необхідного обсягу дієздатності Кременчуцького інституту для його укладення. Крім того, цей правочин є удаваним, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони на справді вчинили, тобто договір субпідряду, оскільки відповідач жодних робіт не виконував, закупку матеріалів не проводив. Таким чином, в силу вимог ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Відповідно до ч.5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою, позивачем.Інтереси позивача в суді представляв адвокат Вигодський С.В., який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №265, виданого КДКА України в Полтавській області від 29.10.1996р. Затрати на послуги адвоката підтверджуються договором із позивачем, рахунком на оплату, актом виконаних робіт та платіжним дорученням та на підставі ст. 44 ГПК України віднесені до судових  витрат та підлягають стягненню з відповідача.Керуючись ст. ст. 32-33, 44, 49, п.5 ст. 81, 83-86 ГПК України, ст. ст. 22, 254, 509, 525, 601, 611, 623 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України, суддя, - ВИРІШИВ:1.   Позов задовольнити.  2. Визнати договір, укладений між Кременчуцьким інститутом ЗАТ „Дніпропетровський університет економіки та права” (код ЄДРПОУ 25171464) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАЗИС-КОНТАКТ»(код ЄДРПОУ 33588966), недійсним.   3.  Застосувати наслідки недійсності правочину. 4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗИС-КОНТАКТ»(39623, місто Кременчук, вул. Генерала Родимцева, 7 кв.69, р/р 260023019 у ПФ ВАТ АБ «Укргазбанк»МФО 331520 код ЄДРПОУ 33588966) на користь ЗАТ „Дніпропетровський університет економіки та права” (49000, місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, буд. 18, р/р 260081373001 у АКБ «Укрінбанк», МФО 331177, код 25171464) 30 000,00грн. отриманих за недійсною угодою, судові витрати по оплаті державного мита 300,00грн., послуг адвоката 3 000,00грн. та послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00грн.Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту його прийняття через господарський суд Полтавської області.

СУДДЯ                                                                                                 Н.Г. ГЕТЯ