Ухвала

від 19.01.2023 по справі 183/3841/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/3841/22

№ 1-кс/183/306/23

19 січня 2023 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені до ЄРДР 16.04.2022 року за № 62022050020000172 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

До слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку ст.. 170 КПК України надійшло клопотання про арешт майна.

В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідування встановлено, що відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 2972 КПК України (короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність): Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області від 26.08.2021 року № 317 о/с ОСОБА_4 призначено на посаду поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння сектору логістики Сватівського районного відділу поліції ГУНП в Луганській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронними органами окрім інших є органи Національної поліції.

Таким чином ОСОБА_4 є працівником правоохоронного органу.

Згідно ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5 присягнув на вірність Українському народові та зобов`язався, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Водночас ОСОБА_4 складеної ним присяги не дотримався та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. ст.1, 2, 17 Конституції України, ст.ст. 2, 63 Закону України «Про Національну поліцію», зрадив українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.

Так, 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади РФ та службових осіб з числа керівництва Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які розцінені представниками влади і Збройних Сил РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України в АР Крим та м. Севастополі.

Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та Збройних Сил РФ вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців Збройних Сил РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим ім. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та Російської Федерації, створення і фінансування незаконних збройних формувань та вчинення інших злочинів.

При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної недоторканості України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.

З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території

РФ службові особи Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (далі ГШ ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося для досягнення військово-політичних цілей РФ, що на думку співучасників були прямо пов`язані із необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.

Вказаний план у повній мірі відповідав та був розроблений з урахуванням принципів та підходів, викладених у виступі начальника ГШ ЗС РФ ОСОБА_6 перед Академією військових наук РФ з доповіддю про гібридну війну в лютому 2013 року, яка у подальшому отримала назву « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де зазначалося, що з метою досягнення цілей повинна надаватися перевага невоєнним заходам (політичним, економічним, інформаційним, гуманітарним), які застосовуються з використанням протестного потенціалу населення, інформаційним протиборством та воєнним заходам прихованого характеру.

У подальшому, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами РФ і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості РФ на світовій арені, представники влади та Збройних Сил РФ, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.

Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів РФ здійснювалось викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. При цьому шляхом перекручування, постійного нав`язування хибного тлумачення, компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян РФ і місцевих мешканців південно-східних регіонів України щодо дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до тодішнього політичного режиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники радикально націоналістичних поглядів, учасники національно-визвольного руху середини ХХ століття (ОУН, УПА) як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалась їх неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.

Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.

Ураховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та Збройних Сил РФ серед інших територій України, які були об`єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту Російської Федерації (далі ЧФ РФ), що сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ Збройних Сил РФ поряд з іншими елементами гібридної війни, а тому її ведення проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати з території півострова Крим.

Також, представниками влади і Збройних Сил РФ вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на іншій території держави.

У березні - квітні 2014 року в м. Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.

В окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 11 травня 2014 року проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 року проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»).

З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ЛНР» представниками Російської Федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ЛНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, Російської Федерації на території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.

19.02.2022 року керівництвом РФ в умовах триваючого міжнародного збройного конфлікту в порушення положень ст. 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, Загальної декларації про права людини, ст.36 Конвенції про права дитини, Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ст. ст. 30, 30-1 Закону України «Про охорону дитинства» на тимчасово окупованій території Луганської області оголошено примусову загальну мобілізацію громадян України, які мешкають на тимчасово окупованій території Луганської області, в тому числі неповнолітніх, для участі у військових діях, спрямованих проти держави Україна.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації (далі - РФ) Володимир Путін, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.

Так, 24.02.2022 року, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

14 березня 2022 року Указом Президента України №133/2022 продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

В березні 2022 року військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, спільно з представниками так званої «ЛНР», які є частиною окупаційної адміністрації РФ, здійснили тимчасову окупацію території Сватівського району Луганської області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами.

Так, у період з 23 березня 2022 року по 29 березня 2022 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлений), ОСОБА_4 , перебуваючи на території м. Сватове Сватівського району Луганської області, маючи злочинний умисел, направлений на державну зраду, а саме діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, пройшов співбесіду з представниками так званої «ЛНР», які є частиною окупаційної адміністрації Російської Федерації, на предмет його переходу на сторону окупанта. У ході вказаної співбесіди ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на державну зраду, діючи умисно, надав згоду представникам Російської Федерації на добровільний вступ до незаконного правоохоронного органу так званого «МВД ЛНР», що є структурним підрозділом ЛНР окупаційної адміністрації Російської Федерації, та здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.

В подальшому, у період з 23 березня 2022 року по 29 березня 2022 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлений) ОСОБА_4 , перебуваючи на території м. Сватове Сватівського району Луганської області, продовжуючи вчиняти дії, що охоплювались його злочинним умислом, направленим на перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану розпочав службу у так званому «Сватовском РОП МВД ЛНР» тобто у незаконно створеному структурному підрозділі «ЛНР» окупаційної адміністрації Російської Федерації на тимчасово окупованій території Сватівського району Луганської області, завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, введеним воєнним станом в Україні, захопленням м. Сватово Сватівського району Луганської області та проведенням бойових дій на лінії зіткнення, беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити складене письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик, вказане позбавило органдосудового розслідуванняможливості вручитийому письмовеповідомлення пропідозру від28.05.2022у деньйого складання,у зв`язкуз чим,зазначене повідомленняпро підозрута повісткипро виклики(на02.06.2022 року,03.06.2022 року,04.06.2022 року,23.09.2022 року,26.09.2022 року,27.09.2022 року) відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме шляхом опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора (за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_2 https://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-pidozru-salinu-ms-ta-povistki-pro-iogo-viklik-na-2309-2609-ta-27092022») та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдженнягазети «Урядовий кур`єр» №153 (7250) (посилання chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://ukurier.gov.ua/media/newspaper/adv/2022-07-13/153_7274r.pdf), для забезпечення проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62022050020000172, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.

Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_4 у призначене місце не з`явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно зч.ч.1,3ст.111КПК Україниповідомлення укримінальному провадженніє процесуальноюдією,за допомогоюякої слідчий,прокурор,слідчий суддячи судповідомляє певногоучасника кримінальногопровадження продату,час тамісце проведеннявідповідної процесуальноїдії абопро прийнятепроцесуальне рішеннячи здійсненупроцесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.

Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою -сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Враховуючи наведені вище обставини, стороною обвинувачення 28.05.2022 року, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора (за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_2 https://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-pidozru-salinu-ms-ta-povistki-pro-iogo-viklik-na-2309-2609-ta-27092022») та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдженнягазети «Урядовий кур`єр» №153 (7250) (посилання chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://ukurier.gov.ua/media/newspaper/adv/2022-07-13/153_7274r.pdf)».

Таким чином 28.05.2022 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у вчиненні державної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в умовах воєнного стану.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- матеріали Луганського управління ДВБ НП України;

- матеріали Другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську;

-відомості УКЗГУНП вЛуганській областіщодо призначеннянаказом начальникаГоловного управлінняНаціональної поліціїв Луганськійобласті від26.08.2021 року № 317 о/с ОСОБА_4 на посаду поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння сектору логістики Сватівського районного відділу поліції ГУНП в Луганській області;

- копія паспорта громадянина України ОСОБА_4 (серії НОМЕР_1 , виданий 22.07.2009 року Сватівським РВ УМВС України в Луганській області);

-показаннями свідка ОСОБА_7 від 16.04.2022 року;

-показаннями свідка ОСОБА_8 від 16.04.2022 року;

-показаннями свідка ОСОБА_9 від 29.07.2022 року;

-показаннями свідка ОСОБА_10 від 01.08.2022 року;

- протоколом огляду відеозапису від 01.08.2022 з інтернет-ресурса (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за участю свідка ОСОБА_10 , відповідно до якого свідок впізнав та показав на особу ОСОБА_4 , який зрадивши присязі поліцейського вступив до структурного підрозділу «МВД ЛНР» окупаційної адміністрації РФ;

- протоколом огляду відеозапису від 29.07.2022 року з інтернет-ресурса (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за участю свідка ОСОБА_9 , відповідно до якого свідок впізнав та показав на особу ОСОБА_4 , який зрадивши присязі поліцейського вступив до структурного підрозділу «МВД ЛНР» окупаційної адміністрації РФ;

-показаннями свідка ОСОБА_11 від 19.04.2022 року;

-показаннями свідка ОСОБА_12 від 12.05.2022 року;

-показаннями свідка ОСОБА_13 від 12.05.2022 року;

-показаннями свідка ОСОБА_14 від 11.05.2022 року;

-показаннями свідка ОСОБА_15 від 09.05.2022 року;

-показаннями свідка ОСОБА_7 від 09.04.2022 року;

-показаннями свідка ОСОБА_16 від 13.05.2022 року;

-показаннями свідка ОСОБА_8 від 13.05.2022 року;

-показаннями свідка ОСОБА_11 від 14.05.2022 року;

-протокол оглядуінтернет-ресурсіввід 26.05.2022 року, в ході якого оглянуто опубліковану в мережі Інтернет публічну інформацію публікацій, розміщених на Інтернет сторінках (сайтах) Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади Кабінету Міністрів України (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 ), Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (скорочено Мінреінтеграції) (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 ), відповідно до яких підтверджено та визначено Перелік тимчасово окупованих територій Луганської області, зокрема, м. Сватово Сватівської міської територіальної громади Сватівського району, внаслідок військових дій країни-агресора РФ, а також інші зібрані матеріали кримінального провадження.

-протоколом оглядуінтернет-ресурсавід 28.05.2022 року, в ході якого оглянуто опубліковану в мережі Інтернет публічну інформацію публікації, розміщеної на Інтернет сторінці (сайті) (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 ) з додатками(УказамиПрезидента України)відповідно дояких підтверджено факт введення, дії та продовження на території України з 24.02.2022 року воєнного стану на території України;

- протокол огляду від 26.05.2022 року інтернет-ресурса, в ході якого оглянуто опубліковану в мережі Інтернет публічну інформацію, а саме публікації на Інтернет-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_8 » під назвами: мовою оригіналу « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 ), відповідно до якої встановлено факт підписання президентом РФ путіним « ІНФОРМАЦІЯ_10 про визнання Луганської народної республіки»; мовою оригіналу « ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_11 » (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 ), відповідно до якої «голова» т.зв. «ЛНР» оголосив про проведенні військових дій незаконними збройними формуваннями на території Луганської області;

-протокол оглядуінтернет-ресурсіввід 26.05.2022 року, в ході якого оглянуто ОСОБА_18 в мережі Інтернет публічну інформацію публікацій, розміщених на Інтернет сторінках (сайтах) так званого «державного органу ЛНР» окупаційної адміністрації РФ та загальнодоступних засобах масової інформації (за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_12 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ) щодо прийняття т.зв. «Указів голови ЛНР про мобілізацію населення (чоловіків), введення та забезпечення військового стану на території ЛНР» окупаційної адміністрації РФ;

- протокол огляду інтернет-ресурса, від 15.07.2022 року,в ході якого оглянуто опубліковану в мережі Інтернет публічну інформацію публікації, розміщеної на Інтернет сторінці (сайті) так званого «Министерства внутренних дел Луганськой народной республики» («МВД ЛНР») окупаційної адміністрації РФ (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_15 ) щодо створення та роботи незаконних підрозділів «правоохоронних органів ЛНР» окупаційної адміністрації РФ;

-протокол оглядуінтернет-ресурсавід 26.05.2022 року, в ході якого оглянуто опубліковану в мережі Інтернет публічну інформацію публікації, розміщеної на Інтернет сторінці (сайті) так званого «Министерства внутренних дел Луганськой народной республики» («МВД ЛНР») окупаційної адміністрації РФ (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_16 ), щодо створення та роботи незаконних структурних підрозділів «правоохоронних органів ЛНР» окупаційної адміністрації РФ, в тому числі так званого « ІНФОРМАЦІЯ_17 » в незаконно захоплених адміністративних будівлях відділу полії № 2 Сватівського РВП ГУНП в Луганській області, розташованих за адресою: кв. Молодіжний, буд. 28, смт Троїцьке Луганської області;

- протокол огляду від 26.05.2022 року інтернет-ресурса, в ході якого оглянуто опубліковану в мережі Інтернет публічну інформацію, а саме публікації на Інтернет-сайті «YouTube» (за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо проголошення так званої «ЛНР»;

-висновками службовихрозслідувань ГУНПв Луганськійобласті від04.06.2022 року;

- висновком судової портретної експертизи від 14.09.2022 року СЕ-19/104-22/26165-ФП.

Постановою слідчого за погодженням із прокурором від 28.05.2022 року, на підставі ст. 281 КПК України, підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук, а досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено, на підставі п. 1 ст. 280 КПК України.

08.08.2022 року ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області стосовно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Постановою слідчоговід 16.01.2022 року, на підставі ч. 1 ст. 282 КПК України, досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено у зв`язку із необхідністю проведення процесуальних дій.

Також,досудовим розслідуваннямвстановлено,що ОСОБА_4 належить направі приватноївласності земельнаділянка площею2га зкадастровим номером4424087000:16:001:0201,що підтверджуєтьсявитягом зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно№ 315533786від 18.11.2022 року.

Крім того, ОСОБА_4 належить на праві приватної власності житловий будинок, квартира в одноповерховому житловому будинку з підсобними будівлями загальною площею 60,7 м2.за адресою: АДРЕСА_1 ,що підтверджуєтьсявитягом зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно№ 315533786від 18.11.2022 року.

Санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає конфіскацію майна як вид покарання.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном для забезпечення можливої конфіскації. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно доч.5ст.170КПК України,у випадку,передбаченому п.3ч.2ст.170КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Незастосування арештуможе призвестидо наслідків,які можутьперешкодити кримінальномупровадженню,зокрема відчуженнюабо знищеннюмайна,яке може бути конфісковане в дохід держави при ухваленні вироку суду.

Таким чином, орган досудового розслідував дійшов висновку про необхідність звернення до слідчого судді з клопотанням по накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий звернувся з клопотанням до слідчого судді.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися. У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла до таких висновків.

Санкція ч. 5 ст. 1111 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності з ч. 5 ст.. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Тому слідчий суддя вважає, що слідчим доведено, що накладення арешту на зазначене майно відповідає завданню арешту майна, визначеного ст.. 170 КПК України, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, в тому числі:

1) правову підставу для арешту майна;

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У відповідності з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

У відповідності з п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, в тому числі, порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб. Слідчий суддя вважає, що виконання ухвали необхідно покласти на слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_2 .

Також на виконання вказаної норми, у відповідності з ч. 7 ст. 173 КПК України копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали - фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, - при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Однак, при поданні слідчим клопотання до суду, останній не надав слідчому судді даних про засоби зв`язку та місце мешкання власників майна. Тому слідчий суддя вважає, що направлення копії ухвали суду необхідно доручити слідчому Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_2 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , , а саме:

- земельну ділянку, площею 2 га з кадастровим номером 4424087000:16:001:0201;

- квартиру в одноповерховому житловому будинку з підсобними будівлями загальною площею 60,7 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ,

шляхом заборони відчужувати, використовувати, розпоряджатися будь-яким особам зазначеним майном.

Виконання ухвалипокласти на слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_2 .

Доручити слідчому Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_2 направити копії ухвали на адресу власників майна.

На ухвалу може бути подано апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1