Постанова

від 19.01.2023 по справі 702/21/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/40/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №702/21/21 Категорія: 302000000 Жежер Ю.М. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Вініченка Б.Б., Карпенко О.В., Новікова О.М.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лавріненка Ігоря Анатолійовича на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2022 року у справі за позовом фермерського господарства «Антонінське» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентина Петрівна, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконними наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, договорів купівлі-продажу земельної ділянки та скасування реєстрації права власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в:

У січні 2021 року ФГ «Антонінське» звернулося до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що згідно даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 209858147 від 22.05.2020 ФГ «Антонінське» є власником силосної ями загальною площею 252,2 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі (вагової для скота) загальною площею 4,6 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

30.06.2020 ФГ «Антонінське» звернулося до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельних ділянок, які знаходяться під спорудами - силосною ямою і ваговою для скота, під`їздними дорогами до них.

Згідно з листом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області йому повідомлено, що земельна ділянка кадастровий номер 7123455500:03:001:1737 є приватною власністю іншої особи.

Згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23- 2339/14-19-СГ від 12.07.2019 «Про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою» ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адмінмежах Цибулівської селищної ради Монастирищенського району Черкаської області за межами населеного пункту, орієнтований розмір земельної ділянки 1,5000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 23- 3541/14-19-СГ від 02.09.2019 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» 1) затверджений проєкт щодо відведення земельної ділянки площею 1,5000 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Цибулівської селищної ради Монастирищенського району Черкаської області; 2) надана ОСОБА_3 у власність земельна ділянка площею 1,5000 га, в тому числі землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами (кадастровий номер 7123455500:03:001:1737)із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства (код КВ ЦПЗ - секція А, підрозділ - 01.03), якарозташована в адмінмежах Цибулівської селищної ради Монастирищенського району Черкаської області.

Об`єкти власності ФГ «Антонінське» - силосна яма та вагова для скота знаходяться на території земельної ділянки кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, площею 1,5000 га, якій визначена адреса: АДРЕСА_1 , що порушує право ФГ «Антонінське» користуватися цими об`єктами власності та під`їздами до них. ФГ «Атонінське» необхідна та частина даної земельної ділянки, на якій знаходяться належні їй будівлі та споруди і якою ФГ «Антонінське» користувалося до передачі її у власність відповідача ОСОБА_3 .

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. 20.03.2020, і укладений між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_2 земельна ділянка кадастровий номер 7123455500:03:001:1737 площею 1,5000 га відчужена покупцеві ОСОБА_4 та її чоловіку ОСОБА_2 на умовах спільної сумісної власності.

Відповідно до договору купівлі - продажу земельної ділянки, який укладений 23.11.2020 між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1 земельна ділянка кадастровий номер 7123455500:03:001:1737 площею 1,5000 га відчужена покупцеві ОСОБА_1 та її чоловіку ОСОБА_1 на умовах їх спільної сумісної власності.

Згідно з даними листа ГУ Держгеокадастру у Черкаській області на оспорюваній земельній ділянці також знаходиться будівля комори, яка перебуває у приватній власності відповідачки ОСОБА_3 .

Вважає незаконною передачу у власність виключно одному із власників будівель та споруд, що знаходяться на цій земельній ділянці, яка необхідна для обслуговування цих будівель та споруд, оскільки у такому випадку права іншого власника будівель та споруд щодо користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані, є порушеними.

На підставі викладеного ФГ «Антонінське» просило суд визнати незаконними та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-2339/14-19-СГ від 12.07.2019 «Про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою», яким наданий ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо підведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адмінмежах Цибулівської селищної ради Монастирищенського району Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовний розмір земельної ділянки 1,5000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;визнати незаконними та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-3541/14-19-СГ від 02.09.2019 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким земельна ділянка площею 1,5000 га кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, яка розташована в адмінмежах Цибулівської селищної ради Монастирищенського району Черкаської області, передана ОСОБА_3 та скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_3 на цю земельну ділянку; визнати недійсним договір купівлі продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. 20.03.2020, і укладений між продавцем ОСОБА_3 , яка передала у власність покупця, та покупцем ОСОБА_2 , яка прийняла земельну ділянку кадастровий номер 7123455500:03:001:1737 площею 1.5000 га; місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 . Правовий режим земельної ділянки - приватна власність, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; склад угідь: землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами - 1.4746 га, землі підсільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами - 0,0254 га та скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку; визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки, який укладений 23.11.2020 між продавцем ОСОБА_2 , яка передала у власність покупця, та покупцем ОСОБА_1 , яка прийняла земельну ділянку кадастровий номер 7123455500:03:001:1737 площею 1,5000 га; місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 . Правовий режим земельної ділянки - приватна власність, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; склад угідь: землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами - 1.4746 га, землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами - 0.0254 га; та скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати в загальній сумі 9 080 грн.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-3541/14-19-СГ від 02.09.2019 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким земельна ділянка площею 1,5000 га кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, яка розташована в адмінмежах Цибулівської селищної ради Монастирищенського району Черкаської області, передана ОСОБА_3 та скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_3 на цю земельну ділянку.

Визнано недійсним договір купівлі продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. 20.03.2020, і укладений між продавцем ОСОБА_3 , яка передала у власність покупця, та покупцем ОСОБА_2 , яка прийняла земельну ділянку кадастровий номер 7123455500:03:001:1737 площею 1,5000 га; місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 та скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2 на дану земельну ділянку.

Визнано недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки, який укладений 23.11.2020 між продавцем ОСОБА_2 , яка передала у власність покупця, та покупцем ОСОБА_1 , яка прийняла земельну ділянку кадастровий номер 7123455500:03:001:1737 площею 1,5000 га; місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 та скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_1 на дану земельну ділянку.

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь фермерського господарства "Антонінське" судовий збір в розмірі 6 810 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов в частині скасування спірного наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-3541/14-19СГ від 02.09.2019 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» підлягає до часткового задоволення, враховуючи, що позивач ФГ «Антонінське», як власник Ѕ частини силосної ями та вагової для скота, має право на отримання земельної ділянки на якій розміщено такі об`єкти пропорційно його частки, обґрунтовано очікував, що будь-які інші суб`єкти будуть діяти відповідно до вимог закону і він матиме законну можливість реалізувати своє право на отримання такої земельної ділянки, передача у власність іншій особі земельної ділянки під його майном порушує право позивача на її набуття, а тому суд вважав, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-3541/14-19СГ від 02.09.2019 видано незаконно, а тому він підлягає скасуванню.

Оскільки, судом скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, який став підставою для реєстрації права власності за відповідачем ОСОБА_3 права власності, вимоги щодо скасування реєстрації права власності за ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Вимоги щодо скасування договорів купівлі-продажу оспорюваної земельної ділянки є похідними від вимог про визнання незаконними наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», який є правовстановлюючим документом, а тому дані вимоги підлягають до задоволення з скасуванням реєстрації права власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на земельну ділянку.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвоката Лавріненка І.А. оскаржив його в апеляційному порядку та зазначив, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, встановив доведеними обставини, що мають значення для справи, які насправді позивачем не були доведеними, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на момент прийняття оспорюваних наказів позивач не мав права власності на жодне нерухоме майно на спірній земельній ділянці, не був землекористувачем земельної ділянки.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що жодною нормою земельного законодавства не передбачено можливості безоплатної передачі земель державної чи комунальної власності у власність юридичним особам, позивач міг набути її у власність виключно через процедуру викупу, який можливо здійснити після закінчення дії мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності.

Оскільки позивач зареєстрував право власності на нерухоме майно на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна та майнового сертифікату, то зважаючи на природу таких юридичних фактів позивач не набув право власності на нерухоме майно шляхом укладення цивільно-правової угоди за наявності права на землю у відчужувача нерухомого майна, оформленого і зареєстрованого належним чином.

Набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, фактично розташованого, у тому числі на чужій земельній ділянці, не звужує повноважень власника земельної ділянки, не призводить до їх позбавлення, а тому не може слугувати підставою для набуття права власності на неї відповідно до положень статті 120 ЗК України і статті 377 ЦК України.

У відповідності до висновків суду Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, всупереч застереженням ч. 7 ст. 118 ЗК України, розглядаючи заяву не пересвідчились у відповідності місця розташування об`єкта вимогам законодавства та не врахувало вимог законів та підзаконних актів, метою яких є уникнення конфлікту між заінтересованими особами.

На думку апелянта, суд першої інстанції у даній частині рішення обмежився цитуванням загальної норми, що має бланкетний характер, а саме ст. 118 ЗК України, однак не навів конкретної підстави для визнання прийнятих актів незаконними, не вказав на обставини, які могли би слугувати підставою для відмови у наданні земельної ділянки у власність відповідача.

Таким чином, на момент прийняття наказу Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-3541/14-19-СГ від 02.09.2019 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», який суд визнав незаконним та скасував, права позивача не були порушені жодним чином, оскільки він не був землекористувачем цієї земельної ділянки чи будь-якої сусідньої, а також не був власником нерухомого майна.

Також вказує, що оскільки ОСОБА_3 набула права власності на земельну ділянку на підставі процедури безоплатної приватизації земельної ділянки, процедура якої була законною та правомірною, а також зареєструвала право власності на земельну ділянку належним чином тому вона мала право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відтак, відсутні підстави для визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

Звертає увагу на непропорційне та протиправне порушення права власності відповідача ОСОБА_1 на земельну ділянку.

Вважає, що ефективним способом захисту прав позивача у даному випадку є встановлення порядку користування частиною земельної ділянки, необхідною для обслуговування нерухомого майна позивача, шляхом встановлення сервітуту.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_6 є засновником фермерського господарства «Антонінське», що підтверджується статутом фермерського господарства «Антонінське» (т. 1 а.с. 14 - 23).

Згідно виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 14.07.2011, 04.04.2002 за № 1 проведено державну реєстрацію юридичної особи (т. 1 а.с. 25).

Відповідно до наказу № 1 «Про прийняття на роботу», виданого 04.04.2002 ФГ «Антонінське» призначено ОСОБА_6 на посаду голови фермерського господарства з 04.04.2002 згідно поданої заяви (т. 1 а.с. 24).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 209858147 від 22.05.2020 ФГ «Антонінське» на праві приватної власності належить Ѕ частка силосної ями, загальною площею 252.2 кв.м., позначено на плані літера «І», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Запис про право власності здійснено 19.05.2020 за № 36586636. Підстава для державної реєстрації права власності: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 03.03.2020, видавник: члени комісії СГВК "Цибулівський"; свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серія та номер: № 324, виданий 05.02.2020, видавник: голова Цибулівської селищної ради Калашник Ю.М.; акт приймання - передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 11.03.2020, видавник: члени комісії СГВК "Цибулівський"; витяг з протоколу № 4, серія та номер: б/н, виданий 11.03.2020, видавник: члени комісії СГВК "Цибулівський"; витяг з протоколу № 3, серія та номер: б/н, виданий 03.03.2020, видавник: члени комісії СГВК "Цибулівський" (т. 1 а.с. 28).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 209845125 від 22.05.2020 ФГ «Антонінське» на праві приватної власності належить нежитлова будівля (вагова для скота), загальною площею 4,6 кв.м., позначено на плані «А» - вагова для скота побудована в 1976, фундамент дерев`яний, стіни дерев`яні: «а» - навіс, побудовано в 1976 році, фундамент дерев`яний: № 1 - ворота: № 2 - огорожа: № 3 - ворота, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Запис про право власності здійснено 19.05.2020 за № 36585295. Підстава для державної реєстрації права власності: витяг з протоколу № 3, серія та номер: б/н, виданий 03.03.2020, видавник: члени комісії СГВК "Цибулівський"; свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серія та номер: № 324, виданий 05.02.2020, видавник: голова Цибулівської селищної ради Калашник Ю.М.; акт приймання - передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 03.03.2020, видавник: члени комісії СГВК "Цибулівський" (т. 1 а. с. 29).

Представник відповідача ГУ Держгеокадастр у Черкаській області заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зокрема, посилалась на незаконність реєстрації за ФГ «Антонінське» об`єктів нерухомого майна. Проте, будь-яких доказів на підтвердження своєї позиції на адресу суду не подала, а тому зважаючи, щопредметом перевірки у даній справі не є правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про державну реєстрацію та презумпцію того, що відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне, суд таку позицію відкидає.

Відповідно до технічного паспорту на нежитлову будівлю (вагова для скота), виготовлено на замовлення ФГ «Антонінське» вагова для скота, літера А-1,а, знаходиться по АДРЕСА_1 та відповідно до технічної характеристики 1976 року спорудження, площа основи 5,1 кв.м, об`єм 11 куб.м (т. 2 а.с. 210 - 213).

Згідно схеми розташування будівлі, літера І, силосна яма Ѕ розташована по АДРЕСА_1 . Відповідно до технічної характеристики силосна яма 1986 року спорудження, стіни бетонні плити, підлога асфальтобетон, площа основи 252,2 кв.м (т. 2 а.с. 214 - 215).

Таким чином, судом встановлено, що ФГ «Антонінське» на праві приватної власності належить Ѕ частини силосної ями, яка розташована по АДРЕСА_1 1986 року побудови та нежитлова будівля - вагова для скота, яка розташована по АДРЕСА_1 , 1976 року побудови, право власності на яке зареєстроване позивачем 19.05.2020.

Голова ФГ «Антонінське» Мусієнко В.І. 30.06.2020 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про надання документів, які стали підставою для реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 7123455500:03:001:1737 на якій розташовані споруди, а саме: силосна яма, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та вагова для скота, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ФГ «Антонінське», а також надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельних ділянок, що знаходяться під вище вказаними спорудами та під`їзними дорогами до них (т. 1 а.с. 30).

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області 21.07.2020 за № 27 - 23 - 0.3-5326/2 - 20 на заяву голови ФГ «Антонінське» надало відповідь, якою повідомило, щоу липні місяці 2019 року до Головного управління надійшла заява від громадянина про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Цибулівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, під нежитловим приміщенням. В додаток до заяви, було долучено свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно з яким нежитлова будівля - комора перебувають у приватній власності заявника. За результатами розгляду цих документів Головним управлінням було видано наказ від 12.07.2019 «Про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою». В подальшому, за результатами розгляду поданого проекту землеустрою Головним управлінням було прийнято наказ від 02.09.2019 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність». За даними Державного земельного кадастру земельна ділянка кадастровий номер 7123455500:03:001:1737 є приватною власністю (т. 1 а.с. 31).

Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області 14.12.2020 за № 27 - 23 - 0.310-343/109 - 20стосовно можливості надання земельних ділянок ФГ «Антонінське» під належним йому майном надано відповідь, що відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 7123455500:03:001:1737 знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та перебуває у власності ОСОБА_1 . Чи перебуває фактично майно за вказаними в запиті адресами на даній земельній ділянці не відомо, це може встановити лише огляд на місцевості. Відповідно ж, розміщення на даній земельній ділянці майна з іншою адресою технічно неможливе (т. 1 а.с. 45).

Голова ФГ «Антонінське» Мусієнко В.І. 25.06.2020 звернувся до Монастирищенського ДЗК з заявою про надання документів, які стали підставою для реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 7123455500:03:001:1737 на якій розташовані споруди, а саме: силосна яма, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та вагова для скота, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ФГ «Антонінське» (т. 1 а.с. 33).

Монастирищенське ДЗК 26.06.2020 за № 5/139 - 20 на заяву голови ФГ «Антонінське» надало оспорювані накази (т. 1 а.с. 34).

Так, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-2339/14 - 19 СГ від 12.07.2019 «Про надання дозволу на розроблення проекту» надано ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адмінмежах Цибулівської селищної ради Монастиришенського району Черкаської області за межами населеного пункту. Орієнтовний розмір земельної ділянки 1,5000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (код КВ ЦПЗ - секція А, підрозділ - 0 1.03). на зворотній стороні міститься викопіювання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої в адмінмежах Цибулівської селищної ради Монастирищенського району, площа 1,50 (т. 1 а.с. 35, т. 3 а.с. 96 - 97).

Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-3541/14 - 19 СГ від 02.09.2019 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5000 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Цибулівської селищної ради Монастирищенського району Черкаської області. Надано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 1,5000 га, в тому числі землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами площею 1,5000 га (кадастровий номер 7123455500:03:001:1737) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства (код КВ ЦПЗ - секція А, підрозділ - 0 1.03), розташовану в адмінмежах Цибулівської селищної ради Монастирищенського району Черкаської області. Право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 7123455500:03:001:1737) виникає з моменту державної реєстрації права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (т. 1 а.с. 36, т. 3 а.с. 103 - 104).

На підставі наказу «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» від 02.09.2019 № 23-3541/14-19-СГ 19.08.2019 право на земельну ділянку 7123455500:03:001:1737 було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 , відповідно до Витягу з Державного реєстру (т. 1 а.с. 46).

В подальшому, згідно з договором купівлі - продажу земельної ділянки від 20.03.2020 ОСОБА_3 продала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,5000 га за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 7123455500:03:001:1737. Правовий режим земельної ділянки - приватна власність, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, склад угідь: землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами - 1,4746 га, землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами - 0,0254 га (т. 1 а.с. 37 - 40, 212 - 213), що також підтверджується і витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 205025706 від 23.03.2020 (т. 1 а.с. 214) та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 233661657 від 23.11.2020 та № 233661855 від 23.11.2020 (т. 1 а.с. 223, 224 - 225).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 00060476520220 від 23.11.2020 земельна ділянка із кадастровим номером 7123455500:03:001:1737, що розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, площею 1,5000 га, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 231 - 232).

ОСОБА_4 надав свою згоду дружині ОСОБА_2 на продаж земельної ділянки площею 1,5000 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 7123455500:03:001:1737, яка розташована: АДРЕСА_1 , яка набута в шлюбі, що підтверджується заявою ОСОБА_4 від 23.11.2020, яка нотаріально посвідчена (т. 1 а.с. 228).

Згідно з договором купівлі - продажу земельної ділянки від 23.11.2020 ОСОБА_2 продала ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,5000 га за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 7123455500:03:001:1737. Правовий режим земельної ділянки - приватна власність, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, склад угідь: землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами - 1,4746 га, землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами - 0,0254 га (т. 1 а.с. 41 - 44, а.с. 210 - 211), що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 234049249 від 25.11.2020 (т. 1 а.с. 229).

Таким чином, судом встановлено, що відповідачці ОСОБА_3 станом на 04.11.2019 на праві приватної власності належала земельна ділянка кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, площею 1,5 га на якій розташована нежитлова будівля, комора, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , яка 20.03.2020 була нею відчужена шляхом продажу ОСОБА_2 , яка в свою чергу 03.11.2020 відчужила дану земельну ділянку ОСОБА_1 також шляхом продажу.

Заперечуючи позовні вимоги Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області зазначає, що на момент прийняття оспорюваних наказів та розгляду поданих ОСОБА_3 документів на земельній ділянці 7123455500:03:001:1737 були відсутні об`єкти нерухомого майна, а саме вагова для скота та Ѕ силосної ями. На даній земельній ділянці був лише один об`єкт нерухомості комора, що на праві приватної власності належить ОСОБА_3 . На підтвердження вказаних доводів надало довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 31.12.2015 від 04.07.2019, відповідно до якої земельна ділянка розташована за межами населеного пункту Монастирищенського району, в адміністративних межах Цибулівської селищної ради належить до земель запасу, за категорією землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер відсутній, угіддя під господарськими будівлями та дворами (т. 3 а.с. 98), також надали кадастровий план земельної ділянки із кадастровим номером 7123455500:03:001:1737 на якому зображений лише один об`єкт нерухомого майна комора (т. 1 а.с. 83, 88, 233, 234, т. 3 а.с. 105).

В експлікації земельних угідь зазначено: площа земельної ділянки 1,5000 га, у тому числі за земельними угіддями, гектарів: 1,4746 га - землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами та 0,0254 га - землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами (т. 1 а.с. 84).

Проте, надана представником позивача технічна документація на суміжну земельну ділянку в адміністративних межах Цибулівської селищної ради, що межує з земельної ділянкою кадастровий номер 7123455500:03:001:1737 на схемі розташування земельної ділянки містить три об`єкти нерухомого майна (т. 2 а.с. 207, зворотна сторона).

Виїздом на місце знаходження будівель та споруд на АДРЕСА_2 встановлено, що на оспорюваній земельній ділянці7123455500:03:001:1737 знаходяться об`єкти нерухомого майна вагова для скота та силосна яма, Ѕ якої належить ФГ «Антонінське», роки побудови відповідають технічним характеристикам зазначеним у технічній документації.

20.09.2022 відповідач 3 надіслала на адресу суду заяву у якій повідомила, що 14.01.2022 земельна ділянка 7123455500:03:001:1737 була поділена на земельну ділянку 7123455500:03:001:1837 площею 0,11 га та земельну ділянку 7123455500:03:001:1838 площею 1,3900 га.

Так, відповідно до довідки ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 0-23-0.72-507/34-22 від 05.09.2022 земельні ділянки з кадастровими номерами 7123455500:03:001:1837 площею 0,11 га та 7123455500:03:001:1838 площею 1,3900 га утворились за рахунок поділу земельної ділянки площею 1,500 га № 7123455500:03:001:1737, що розташована в АДРЕСА_1 (т.3 а.с.216), що також підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 7123455500:03:001:1837 № НВ-7117548822021 від 30.12.2021 та земельну ділянку 7123455500:03:001:1838 № НВ-7117548812021 від 30.12.2021 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 3 а.с.216-224).

Відповідно до висновку спеціаліста ОСОБА_7 , який був залучений судом до проведення огляду за місцем знаходження будівель та споруд встановлено, що земельна ділянка, на якій розташована силосна яма за адресою АДРЕСА_1 накладається на земельні ділянки за кадастровими номерами 7123455500:03:001:1838 та 7123455500:03:001:1837, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 згідно даних Державного земельного кадастру. Земельна ділянка, на якій розташована нежитлова будівля (вагова для скота) за адресою АДРЕСА_1 накладається на земельну ділянку за кадастровими номерами 7123455500:03:001:1838, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 згідно даних Державного земельного кадастру.

Відповідно до схеми розміщених земельних ділянок об`єкти нерухомості ФГ «Антонінське» знаходяться в межах земельних ділянок 7123455500:03:001:1838 та 7123455500:03:001:1837, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Таким чином, судом встановлено, що об`єкти нерухомого майна: Ѕ силосної ями, 1986 року побудови, та нежитлова будівля (вагова для скота) 1976 року побудови, як на момент видачі оспорюваних наказів, так і на теперішній час розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 7123455500:03:001:1737, яка в подальшому поділена на дві земельні ділянки 7123455500:03:001:1838 та 7123455500:03:001:1837, дані об`єкти мають різні юридичні адреси.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частин першої - третьої та п`ятої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність встановлені статтями 118, 122 ЗК України.

Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №360/2334/17.

Відповідно до доказів наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області вбачається, що ОСОБА_3 до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність додала довідку із державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, надану відділом у Монастирищенському районі Головного управління від 04.07.2019 року, відповідно до якої бажана до відведення земельна ділянка обліковувалась як землі запасу, землі сільськогосподарського призначення, угіддя під господарськими будівлями та дворами. З викопіювання земельної ділянки вбачається, що на даній земельній ділянці розміщений лише один об`єкт нерухомості. Також до клопотання було додано інвентаризаційну справу, розроблену Черкаським обласним бюро технічної інвентаризації, яка містить план земельної ділянки, на якій знаходиться комора, яка на праві власності у відповідності до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, належить ОСОБА_3 .

Отже, підстави як для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, так і для відмови у його затвердженні, у Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області були відсутні.

З кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 7123455500:03:001:1737 та експлікації земельних угідь, що містить в Поземельній книзі видно на даній земельній ділянці контури однієї будівлі.

Пред`являючи позов, ФГ «Антонінське» посилалося на те, що оспорюваним наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-3541/14-19-СГ від 02.09.2019 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким земельна ділянка площею 1,5000 га кадастровий номер 7123455500:03:001:1737, яка розташована в адмінмежах Цибулівської селищної ради Монастирищенського району Черкаської області, передана ОСОБА_3 , порушуються його земельні права, оскільки до фермерського господарства у травні 2020 року згідно з вимог статті 120 ЗК України та частини першої статті 377 ЦК України з переходом права власності на нежитлові будівлі силосної ями та вагової для скота перейшло і право на земельну ділянку, яка зайнята цими будівлями, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, яка ОСОБА_3 була надана у приватну власність з порушенням вимог земельного законодавства.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що реєстрація права власності за ФГ «Антонінське» на нежитлові будівлі силосної ями (1/2 частини) та вагової для скота було здійснено 19 травня 2020 року, а оспорюваний наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-3541/14-19-СГ був прийнятий 02 вересня 2019 року, а реєстрація права власності здійснена ОСОБА_3 04 листопада 2019 року. Таким чином, на час набуття ОСОБА_3 права приватної власності на спірну земельну ділянку земельні права позивача не могли бути порушеними.

Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метоюстатті 1Першого протоколудо Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод єпопередження свавільногозахоплення власності,конфіскації,експропріації таінших порушеньбезперешкодного користуваннясвоїм майном.При цьомув своїхрішенням Європейськийсуд зправ людинипостійно вказуєна необхідністьдотримання справедливоїрівноваги міжінтересами суспільствата необхідністюдотримання фундаментальнихправ окремоїлюдини (наприклад,рішення усправі «Спорронгі Льоннротпроти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький протиУкраїни» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову ФГ «Антонінське»,чим фактичнопозбавив ОСОБА_1 власності на нерухоме майно, яке набуте останньою у встановленому законом порядку.

Крім того, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

За змістом статті 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 328 цього Кодексупередбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зістаттею 78ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (частина 1 статті 79 цього Кодексу).

За змістомстатті 120ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.

Аналогічні положення закріплено статтею 377ЦК України (у відповідній редакції).

Отже, зазначеними нормами передбачений перехід права на землю (права власності чи права користування) у разі набуття права власності на нерухоме майно за цивільно-правовою угодою саме за наявності відповідного права у відчужувача нерухомого майна, оформленого і зареєстрованого належним чином.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20), не відступаючи від правових позицій Верховного Суду України, висловлених у постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 та інших, зробила висновок, що при відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати те, що зазначена нормастатті 120ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

При застосуванні положеньстатті 120ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Однак,з матеріалівсправи неустановлено тапозивачем недоведено,що попереднійвласник (власникмайнового сертифікатута СГВК«Цибулівський»)нежитлових будівельЅ частинисилосної ямита ваговоїдля скота звертався до відповідного повноважного органу з відповідною заявою про надання земельної ділянки необхідної для обслуговування нежитлових будівель.

Також не надано доказів, що земельна ділянка виділялася співвласникам майнових паїв СГВК «Цибулівський», як попереднім власникам вказаних нежитлових будівель.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів, а тому підстави для задоволення його позовних вимог відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права та не дотримався норм матеріального права, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові на позивача (частина 1, 2 статті 141 ЦПК України).

Оскільки апеляційну скаргу задоволено, то сплачений судовий збір підлягає стягненню з позивача на користь ОСОБА_1 у сумі 13620 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лавріненка Ігоря Анатолійовича задовольнити.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з фермерського господарства «Антонінське» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 13620 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 січня 2023 року.

Судді: