Ухвала

від 16.01.2023 по справі 507/1547/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/109/23

Справа № 507/1547/22 1-кс/507/642/22

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2023 року Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3

ОСОБА_4

за участю

секретаря судового

засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 24 жовтня 2022 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР № 12022162360000314 заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.246КК,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 24 жовтня 2022 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12022162360000314, а саме: на бензопилу червоного кольору марки BKZ 5825 rm STOHF, бензопилу червоного кольору марки VITAS MASTER BKZ37170, пластикову бальцанку ємністю 6 л. з речовиною темного кольору, пластмасову каністру ємністю 10 л. з речовиною прозорого кольору.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження і скасувати ухвалу слідчого судді від 24.10.2022 року.

Стверджує, що він не був повідомлений про дату та час судового засідання, не отримував ухвалу слідчого судді , строк на апеляційне оскарження пропустив з поважних причин.

Вказує, що дізнавшись про вилучення та арешт речей , на які накладено арешт, він надав слідчому документи, які підтверджують, що ці речі вилучені з належної йому на праві власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а тому викладені у клопотанні обставини про начебто незаконну порубку 151 дерева на території 6 кварталу 4 відділу Троїцького лісництва ДП Ананьївське лісове господарство в с. Козачій Яр є хибними та не відповідають фактичним обставинам.

З клопотанням про арешт вилучених у нього речей звертався слідчий , хоча відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна третьої особи має право звернутися виключно прокурор.

У даному кримінальному провадженні він не допитувався навіть у якості свідка.

Розчищення належної йому на праві приватної власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення не утворює в його діях складу будь-якого кримінального правопорушення, а є лише безпідставним втручанням правоохоронних органів у його господарську діяльність.

Він звертався до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, однак йому було відмовлено з підстав не долучення доказів, що в подальшому арешті майна відпала потреба та неявки слідчого.

Його процесуальний статус не дає можливості зібрати та надати слідчому судді докази, що у подальшому арешті вилученого у нього майна відпала потреба.

Слідчим суддею його клопотання розглянуто формально, доводи клопотання належним чином не перевірені, кримінальне провадження не витребувано та не перевірена необхідність подальшого арешту вилучених у нього речей .

Вказує, що за таких обставин ухвала слідчого судді від 24.10.2022 року підлягає скасуванню.

Позиції учасників судового провадження, висловлені в ході апеляційного перегляду.

ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_7 в судове засідання двічі не з`явилися. 16.01.2023 року адвокат ОСОБА_8 направив засобами електронного зв`язку заяву , в якій просив апеляційну скаргу розглянути скаргу за його відсутності та за відсутності ОСОБА_6 . Зазначив , що апеляційну скаргу підтримують у повному обсязі та просять її задовольнити.

Прокурор в судові засідання двічі не з`явився. Направив заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що доводи апелянта є необґрунтованими. Земельна ділянка , на якій виявлено речі, що визнані речовими доказами , відноситься до земель лісогосподарського призначення та належить на праві постійного користування згідно Державного акта серії ОД № 140 Ширяївському держлісгоспу виданого 01.02.1992 року в т.ч. і територія 6 кварталу 4 відділу та відповідно до моніторингу відкритого доступу публічної кадастрової карти на земельній ділянці з кадастровим номером 5123383800:01:002:0501 наявні лісові насадження. На даний час вирішується питання щодо вжиття заходів представницького характеру в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, апеляційний розгляд провести без участі прокурорів , які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

Неявка учасників судового провадження, участь яких не є обов`язковою, не перешкоджає апеляційному розгляду.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Мотиви суду.

За приписами ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом 5 днів з дня її оголошення.

Вбачається, що ухвала слідчого судді від 24.10.2022 року постановлена без виклику апелянта.

Матеріали провадження не містять відомостей про те, що в межах строку на апеляційне оскарження ОСОБА_6 отримав копію оскарженої ухвали.

Отже до закінчення строку на апеляційне оскарження апелянту не були відомі мотиви прийнятого слідчим суддею рішення , а тому слід визнати, що апелянт у визначений законом строк об`єктивно не міг подати апеляційну скаргу.

За клопотанням заінтересованих осіб їхню необізнаність із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України .

За таких обставин, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 24.10.2022 року може бути поновлений з метою забезпечення доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення до суду вищої інстанції.

За приписами ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 170 КПК завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 ст. 170 КПК , арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Клопотання слідчого про арешт майна, як видно із матеріалів провадження подано не пізніше наступного робочого після вилучення майна , що відповідає вимогам ч. 5 ст. 171 КПК України строків.

У клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що 22.10.2022 року невстановлена особа здійснила незаконну порубку дерев породи "Акація" в кількості 151 шт. на території 6 кварталу, 4 відділу Троїцького лісництва ДП "Ананьївське лісове господарство"в с.Козачий Яр Подільського району Одеської області. Сума збитку встановлюється.

23.10.2022 року відомості про вказаний факт, відповідно до вимог ч.1, 4 ст. 214 КПК України внесені до ЄРДР та зареєстровано кримінальне провадження за №12022162360000314, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Під час проведення огляду місця події 22.10.2022 року дізнавачем було виявлено та вилучено : бензопилу червоного кольору , пластикову бальцанку ємністю 6 л з речовиною темного кольору, пластмасову каністру ємністю 10 л з речовиною прозорого кольору.

Вилучене майно визнане речовими доказами , тому є потреба у накладенні арешту на майна з метою збереження речових доказів.

З матеріалів провадження вбачається , що постановою слідчого від 23.10.2022 року вилучені в ході огляду 22.10.2022 року речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні , внесеному до ЄРДР №12022162360000314, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно, як видно, дійшов висновку, що тимчасово вилучене під час огляду місця події майно відповідає критеріям речових доказів, і що накладення арешту на це майно є необхідним з метою забезпечення їх збереження .

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, який ґрунтується на приписах ст. 170 КПК.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК.

Надаючи оцінку тому чи майно, на яке ухвалою слідчого судді, що оскаржується, накладено арешт, відповідає ознакам речового доказу, колегією суддів ураховуються зміст поняття «речові докази» та обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб .

Відповідно до положень ч. 1ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатніх фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність достатніх підстав вважати, що вилучені в ході огляду місця події речі ( майно) відповідають критеріям речових доказів, оскільки є вірогідним, що вони мають доказове значення у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК- незаконна порубка дерев.

Саме під час проведення досудового розслідування шляхом проведення певних слідчих дій і проводиться перевірка та повне і об`єктивне встановлення всіх обставин кримінального провадження , зокрема і щодо речових доказів.

Доводи апелянта про те, що майно, на яке накладено арешт, вилучене на належній йому земельні ділянці , на якій він здійснював розчищення , відносяться до обставин, які підлягають перевірці та встановленню під час досудового розслідування і на цій стадії кримінального провадження не є підставою для скасування ухвали про накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів.

ОСОБА_6 до апеляційної скарги не тільки не додав доказів обставин на які він посилається , зокрема і щодо права власності на вилучені в ході огляду місця події речі ( майно) , але й не навів жодного обґрунтування на підтвердження того , що він дійсно є власником вилученого майна , на яке накладене арешт.

Твердження апеляційної скарги про те, що на вилучені речі ( майно ) не може бути накладено арешт, оскільки він у кримінальному провадженні не набув жодного статусу , не є обґрунтованими.

Згідно з вимогами ч. 3ст. 170 КПК у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, а саме забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК.

Як вбачається, слідчий своєю постановою визначив процесуальний статус тимчасового вилученого майна і залучив його до провадження як речові докази.

Апеляційний суд вважає, що на даному етапі кримінального провадження існують реальні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співмірним із завданнями кримінального провадження.

Колегія суддів звертає увагу, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, обумовлений метою проведення досудового розслідування, його межі у часі окреслені строками, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

При цьому ОСОБА_6 не позбавлений права надати слідчому додаткові докази на підтвердження зазначених ним в апеляційній скарзі обставин чи звернутися до слідчого судді у порядку ст. 174 КПК України із заявою про зняття арешту на майно та доводити, що арешт накладено необґрунтовано з наданням додаткових доказів.

Доводи апелянта про те, що із клопотанням про накладення арешту на майно , має право звернутися лише прокурор , не ґрунтується на положеннях ч.1 ст. 171 , ч.4 ст. 170 КПК, ст. 64-2 КПК, оскільки за загальним правилом особа , яка зазначає, що є власником майна , на яке накладено арешт з метою збереження речових доказів , є особою, прав та інтересів якої стосується судове рішення, належить до категорії інші особи , які вправі подати апеляційну скаргу на рішення судді.

Отже, враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, апеляційний суд вважає, що ухвала слідчого судді з підстав зазначених в апеляційній скарзі ОСОБА_6 , скасуванню не підлягає, а тому у задоволенні апеляційних вимог належить відмовити.

Оцінку законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді від 23.12.2022 року , якою у порядку ст. 174 КПК відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про зняття арешту на майно, в межах даного апеляційного провадження апеляційний суд процесуальних повноважень не має.

Керуючись ст. 170-173,115-117,404,405, 407, 418, 419, 422, КПК України , апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 24.10.2022 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Залишити без змін ухвалу слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 24 жовтня 2022 року, якою накладено арешт на тимчасово вилучене 22.10.2022 року в ході огляду місця події майно у кримінальному провадженні , внесеному до ЄРДР № 12022162360000314.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3