Рішення

від 11.01.2023 по справі 304/637/20

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/637/20 Провадження № 2/304/11/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2023 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

представника відповідача адвоката Савінського К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу № 304/637/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович та приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Кохан Павло Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС»</a>, яке є правонаступником ПАТ «Райффазен Банк Аваль», в якому просить визнати виконавчий напис № 158, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. 17 лютого 2020 року, таким, що не підлягає виконанню; стягнути з відповідача на його користь судові витрати. Свою позицію мотивує тим, що 16 березня 2020 року від приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохана Павла Івановича йому надійшов лист із постановами про відкриття виконавчого провадження, стягнення з боржника основної винагороди та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 61543170 від 12 березня 2020 року, які винесені з метою примусового виконання виконавчого напису № 158 від 17 лютого 2020 року. У подальшому із наданого приватним виконавцем виконавчого напису дізнався, що такий було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем про звернення стягнення на нерухоме майно в урочищі «Врубанове» в с. Новоселиця Перечинського району з цільовим призначенням для обслугоування бази гірськолижного відпочинку, площею 0,8000 га, з кадастровим номером 2123282001:02:006:0002, що належить йому, ОСОБА_1 , на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 445249, виданого Новоселицькою сільською радою 16 травня 2008 року. За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного майна, приватний нотаріус Бадахов Ю.Н. пропонував задовольнити вимоги відповідача щодо погашення заборгованості, яка виникла за період з 14 січня 2017 року по 13 січня 2020 року в розмірі 35 109,39 доларів США (що складає в гривневому еквіваленті суму 841 491,32 грн.) та 10 000 грн. як плату за вчинення виконавчого напису. Дана заборгованість розрахована відповідачем відповідно до кредитного договору № 014/4080/82/39645 від 26 червня 2008 року, укладеного між сторонами. Разом з цим, вважає, що нотаріус права вчиняти виконавчий напис не мав, оскільки заборгованість має бути безспірною та не потребувати додаткового доказування, з дня виникнення права вимоги мало минути не більше трьох років. Так, рішенням Великоберезнянського районного суду від 17 травня 2011 року (справа № 2-126/11) в рахунок погашення боргу по кредитному договору звернено стягнення на належний ОСОБА_1 предмет іпотеки нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 0,8000 га в урочищі «Врубанове» в с. Новоселиця Перечинського району Закарпатської області. За таких обставин, право вимоги у банка сплило ще 17 травня 2014 року, тоді як ОСОБА_2 виніс виконавчий напис у 2020 році, порушивши вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат». При цьому, у процесі виконання рішення суду за виконавчим листом № 2-126/11 від 16 вересня 2011 року у судах знаходяться скарги, що є підставою для притягнення банку за зловживання правом. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Перечинського районного суду від 03 липня 2020 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффазен Банк Аваль» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; залучено до участі у даній справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича та приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Кохана Павла Івановича.

Ухвалою судді цього ж суду від 06 липня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича, вчиненого 17 лютого 2020 року та зареєстрованого в реєстрі за № 158, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 0,8000 га з кадастровим номером 2123282001:02:006:0002, цільовим призначенням для обслуговування бази гірськолижного відпочинку, розташовану в урочищі «Врубанове» с. Новоселиця Перечинського району Закарпатської області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 445249, виданого Новоселицькою сільською радою 16 травня 2008 року, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного нерухомого майна задоволення вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо погашення заборгованості, яка виникла за період з 14 січня 2017 року по 13 січня 2020 року у розмірі 35 109,39 доларів США, що по курсу НБУ на дату розрахунку складає 841 491,32 грн., та 10 000 грн. плати за вчинення виконавчого напису, що перебуває на виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Кохана Павла Івановича (реєстраційний номер виконавчого провадження 61543170 від 12 березня 2020 року).

Ухвалою суду від 21 лютого 2022 року заяву представника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» задоволено залучено правонаступника відповідача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» Акціонерне товариств «ОКСІ БАНК» до участі у цивільній справі № 304/637/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович та приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Кохан Павло Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (том 1, а. с. 204-207).

Ухвалою суду від 13 травня 2022 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС»</a> задоволено залучено правонаступника відповідача Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК» Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС»</a> до участі у цивільній справі №304/637/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОКСІ БАНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович та приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Кохан Павло Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (том 1, а. с. 236-240).

Двадцять дев`ятого червня 2022 року представник відповідача ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС» Савінський К.В. подав відзив на позов, у якому просив у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі, оскільки у своєму позові позивач посилається на спірність суми заборгованості, яка стягується у оскаржуваному виконавчому написі нотаріуса, однак внаслідок невиконання ОСОБА_3 своїх кредитних зобов`язань за кредитним договором 014/4080/82/39645 від 27 червня 2008 року перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», банк подав приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бадахову Ю.Н. всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки, укладеному між банком та ОСОБА_1 . Так, статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом законодавства станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису був, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрована Міністерством юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595. Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 визначено, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. Також відповідно до цього ж Переліку, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що посвідчують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17 зроблено висновок, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником». Не свідчить про наявність спору щодо заборгованості лише та обставина, що у виконавчому написі зазначена більша сума заборгованості, ніж у повідомленні, надісланому стягувачем боржнику в процедурі звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 травня 2015 року в справі № 6-158цс15). Також вказує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) вказано, що «вирішуючи питання правомірності вчинення виконавчого напису у розумінні статті 88 Закону України «Про нотаріат» слід враховувати, що наявність спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за кредитним договором не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника та жодним чином не свідчить про неправомірність вчинення виконавчого напису. Спір про право, який унеможливлює вчинення виконавчого напису і, як наслідок, зумовлює певну правову реакцію нотаріуса, міг вбачатися нотаріусом винятково із заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, поданої відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про нотаріат» і обґрунтованої тим, що боржник звернувся до суду із відповідною позовною заявою про оспорювання заборгованості, а також на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження його позовної заяви. Але навіть такі обставини свідчили б про існування спору про право, проте не змінювали б правової характеристики цього виду заборгованості як безспірної». Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання іпотеко держателем повідомлення письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Отже, позивач не надав доказів на підтвердження сплати заборгованості або припинення зобов`язання та не спростував безспірності заборгованості на момент вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому відсутні підстави для визнання оспорюваного позивачем виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (том 2, а. с. 25-27).

У судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, даний спір в позасудовому порядку врегульовано не було.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, оскільки таким не надано доказів погашення заборгованості, а позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, на його думку, є методом ухилення від відповідальності за непогашення заборгованості.

У судове засідання приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Ю.Н. як третя особа не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив. Поряд з цим, 19 серпня 2020 року ним було подано пояснення щодо позову, у яких зазначив, що 17 лютого 2020 року за зверненням ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» ним було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 158 про звернення стягнення на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: с. Новоселиця, урочище «Вурбанове» Перечинського району, а саме: земельну ділянку, що має наступну характеристику: цільове призначення для обслуговування бази гірськолижного відпочинку, площею 0,8000 га. Право приватної власності на нерухоме майно належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на задоволення вимог АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» щодо погашення заборгованості, яка виникла за період з 14 січня 2017 року по 13 січня 2020 року: 35 109 доларів США 39 центів, що еквівалентно курсу НБУ на дату розрахунку складає 841 491 грн 32 коп та 10 000 грн плату за вчинення виконавчого напису. Зазначає, що саме суд, а не нотаріус, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості. Про факт наявності рішення Великоберезнянського районного суду у справі № 2-126/11 від 17 травня 2011 року, щодо стягнення заборгованості за кредитом, яке вступило в законну силу, йому не було відомо при вчиненні виконавчого напису. Таким чином, оскільки вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається лише за фактом подання стягувачем документів, спірний виконавчий напис вчинений ним з дотриманням встановленої для цього процедури (том 1, а. с. 38-39).

Приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Кохан П.І. як третя особа у судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, пояснення щодо позову не подав.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 17 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем вчинено виконавчий напис № 158 про звернення стягнення на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: с. Новоселиця, урочище «Вурбанове» Перечинського району, а саме: земельну ділянку, що має наступну характеристику: цільове призначення для обслуговування бази гірськолижного відпочинку, площею 0,8000 га. Право приватної власності на нерухоме майно належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 445249, виданого Новоселицькою сільською радою 16 травня 2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за № 2123282001-0108070000017, кадастровий № 2123282001:02:006:0002. Одночасно нерухоме майно на підставі договору іпотеки (014/4080/82/39645), посвідченого 27 червня 2008 року приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу Конончук В.Ю., зареєстрований за реєстровим № 1377 передане в забезпечення виконання зобов`язання, що випливає за кредитним договором № 014/4080/82/39645, укладеним 26 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ). За рахунок коштів отриманих від реалізації зазначеного нерухомого майна пропонує задовольнити вимоги Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» щодо погашення заборгованості, яка виникла за період з 14 січня 2017 року по 13 січня 2020 року: 35 109 доларів США 39 центів, що еквівалентно курсу НБУ на дату розрахунку складає 841 491 грн 32 коп та 10 000 грн плату за вчинення виконавчого напису (том 1, а. с. 8).

Також встановлено, що постановами приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Кохана Павла Івановича від 12 березня 2020 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого напису та стягнуто з боржника основну винагороду, а також постановою від 25 травня 2020 року накладено арешт на майно (кошти) боржника (реєстраційний номер виконавчого провадження 61543170) (том 1, а. с. 7, 10, 12-13).

Крім цього встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ТОВ «ДЕВЕЛОП ФІНАНС», про визнання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки докази безспірності заборгованості не подані.

За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу II цього Порядку).

Згідно підпункту 1.1 пункту 1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, відповідно до п. 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 92 від 24 листопада 2017 року.

При цьому, оскаржуваний у цій справі виконавчий напис вчинений 17 лютого 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), відносяться нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відтак, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказаний висновок щодо застосування відповідних норм права викладений у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц, провадження № 14-706цс19).

Із виконавчого напису від 17 лютого 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 158, вбачається, що такий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. вчинено на підставі статей 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів.

У той же час, п. 2 Переліку документів внесено у цей Перелік документів згідно постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, яка у цій частині постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнана незаконною та нечинною.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 17 травня 2011 року, яке набрало законної сили 03 серпня 2011 року та на виконання якого видано виконавчий лист, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 189 909,71 грн заборгованості за кредитним договором; у рахунок погашення боргу по кредитному договору звернуто стягнення на належний ОСОБА_1 предмет іпотеки нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,8000 га, яка розташована в с. Новоселиця, урочище «Вурбанове», Перечинського району Закарпатської області (том 1, а. с. 9, 80-82).

За таких обставин, вчинення виконавчого напису нотаріусом про звернення стягнення на нерухоме майно позивача за відсутності доказів на підтвердження безспірності заборгованості та через понад більше як три роки з дня виникнення у стягувача права такої вимоги саме по собі є достатньою підставою для визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем визначених Переліком документів.

Отже, суд приходить до висновку, що вказані підстави в сукупності є достатніми для визнання виконавчого напису № 158, вчиненого 17 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем про звернення стягнення на нерухоме майно, належне позивачу ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню.

Що стосується доводів представника відповідача, наведених ним у відзиві на позов, то суд визнає такі неспроможними.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи ухвалення судом рішення про задоволення позову, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Перечинського районного суду від 06 липня 2020 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Що стосується питання розподілу понесених позивачем судових витрат, то суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що згідно квитанцій № 0652910065 та № 0652910067 від 29 травня 2020 року, які містяться у матеріалах справи, позивачем ОСОБА_1 сплачено 840,80 грн та 420,40 грн судового збору відповідно (а. с. 5, 6).

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 261,20 грн (840,80 грн + 420,40 грн) судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. 1, 34, 39, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 1, 2, 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 12, 13, 76-83, 137, 141, 158, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС»</a> (01001, м. Київ, провулок Рильський, буд. 4, поверх 6; код в ЄДРПОУ 41937164), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович (01034, м. Київ, вул. Прорізна, № 18/1) та приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Кохан Павло Іванович (89600, м. Мукачево, вул. Штефана Августина, № 25/2) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 17 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем та зареєстрований в реєстрі за № 158.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Перечинського районного суду від 06 липня 2020 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОП ФІНАНС»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне судове рішення складено 18 січня 2023 року.

Головуючий: Ганько І. І.