Рішення

від 18.01.2023 по справі 334/10294/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 18.01.2023

Справа № 334/10294/21

Провадження № 2/334/199/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Філіпової І. М.,

за участю секретаря Сагайдак Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжя Драйв Компані» про визнання договору комісії, договору купівлі продажу недійсним,

В С Т А Н О В И В :

31.12.2021 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Запоріжжя Драйв Компані» про визнання недійсним з моменту укладення договору комісії від 06.08.2021 року №7106/21/006792 щодо продажу транспортного засобу Hyundai Accent 2011 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , тип легковий загальний седан, колір сірий, укладений між ТОВ «Запоріжжя Драйв Компані» та ОСОБА_3 ; визнати недійсним договір купівлі продажу транспортного засобу №7106/21/006758, а саме автомобіля Hyundai Accent 2011 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , тип легковий загальний седан, колір сірий, укладений між ТОВ «Запоріжжя Драйв Компані» та ОСОБА_2 з моменту укладення; відновити порушення майнових прав ОСОБА_1 приведенням їх до стану, що існував на момент вчинення дії, якою заподіяння шкоди повернути у натурі транспортний засіб Hyundai Accent 2011 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , тип легковий загальний седан, колір сірий, ОСОБА_3 з зобов`язанням ОСОБА_3 відшкодувати ОСОБА_2 грошові кошти відповідно до договору купівлі продажу транспортного засобу №7106/21/006758 від 07.08.2021 року у розмірі 7000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.08.2021 року між ТОВ «Запоріжжя Драйв Компані» та ОСОБА_3 було укладено договір комісії № 7106/21/006792 щодо продажу транспортного засобу Hyundai Accent 2011 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , тип легковий загальний седан, колір сірий. У подальшому 07.08.2021 року між ТОВ «Запоріжжя Драйв Компані» та ОСОБА_2 було укладено договір №7106/21/006758 купівлі продажу транспортного засобу Hyundai Accent 2011 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , тип легковий загальний седан, колір сірий.

Позивачка перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 з29.08.2015 року, в період шлюбу набули у спільну сумісну власність спірний автомобіль. Проте 07.08.2021 року ОСОБА_3 відчужив автомобіль без її згоди. Спірний автомобіль був придбаний в період шлюбу на спільній кошти подружжя, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Транспортний засіб є цінною річчю, тому його продаж повинен вчинятися за письмової згоди другого з подружжя.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача адвоката Дерев`янко І. О. надійшла заява 18.01.2023 року про проведення судового засідання за відсутності позивача та її представника, на позовних вимогах наполягає.

Вислухавши пояснення сторін, надані у попередніх судових засіданнях, дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно копії свідоцтва про шлюб № НОМЕР_3 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб 9.08.2015 року.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ОСОБА_3 є власником транспортного засобу Hyundai Accent 2011 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , тип легковий загальний седан, колір сірий; дата реєстрації 29.04.2021 року.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 ОСОБА_2 є власником транспортного засобу Hyundai Accent 2011 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , тип легковий загальний седан, колір сірий; дата реєстрації 07.08.2021 року.

06.08.2021 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Запоріжжя Драйв Компані» укладено договір комісії №7106/21/006758 на продаж автомобіля Hyundai Accent 2011 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , тип легковий загальний седан, колір сірий, що підтверджується копією вказаного договору.

З урахуванням імперативних вимог частини 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При цьому, за правилами ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Доказами в розумінні ч. 1 ст.76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Ретельно проаналізувавши наданий до суду позов, випливає висновок про повну відсутність доказів, які б підтверджували необізнаність позивача про здійснення продажу автомобілю Hyundai Accent 2011 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

У судовому засіданні 05.09.2022 року позивач пояснила, що через сварку, чоловік вирішив продати їх автомобіль, приховавши вказані обставини від неї. Вона не надавала згоди на продаж спірного автомобілю. Того дня, ОСОБА_3 відвіз позивачку на роботу та збирався поїхати з дитиною у парк. У подальшому їй стало відомо, що чоловік автомобіль продав. Вони продовжують шлюбні стосунки, шлюб не розірвано.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні 05.09.2022 року поясняв, що хотів продати автомобіль, щоб придбати більш дешевий. Того дня він відвіз дружину на роботу та з дитиною поїхав до сервісного центру оформлювати продаж машини. Вони з ОСОБА_2 здійснили усі необхідні дії щодо переоформлення спірного автомобілю. Після чого вийшли з Сервісного центру, проте ОСОБА_2 гроші не віддавав, намагався втекти з автомобілем. Наразі проводиться досудове розслідування за вказаними обставинами ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 190 КК України. Усі документи знаходяться у слідчого, у тому числі й договір купівлі продажу автомобіля.

У судовому засіданні 05.09.2022 року представник ТОВ «Запоріжжя Драйв Компані» проти позову заперечував, вказував що відповідачем не допущено порушень законодавства при укладенні договору комісії.

Натомість, надані до позовної заяви письмові докази, які складаються з копії договору комісії від 06.08.2021 року та копії свідоцтва про реєстрацію спірного автомобіля 07.08.2021 за ОСОБА_2 , що підтверджує належну реєстрацію права власності за новим власником.

Позивачем не надано суду копії договору купівлі продажу №7106/21/006758 від 07.08.2021 року, з клопотанням про витребування вказаного доказу позивач не звертався, лише вказував, що оригінал цього договору перебуває у слідчого, який здійснює досудове розслідування за фактом шахрайства. Проте навіть вказані обставини позивачем не доведено, відсутні будь які докази існування такого кримінального провадження.

За таких обставин, суд не має можливості встановити на підставі якого документу відбулася зміна власника транспортного засобу Hyundai Accent 2011 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , який зміст договору, яка ціна договору, між ким він був укладений тощо.

Як вказано в с. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороб тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеною з цивільного обороту (частина 1 статті 61 СК України).

При цьому, за змістом ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як визначено ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Ч. 2 ст. 369 ЦК У країни встановлено, що у разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України при укладенні одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Ч. 4 ст. 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

В даному випадку, за відсутності договору купівлі продажу спірного автомобілю, не можливо встановити, чи був позивач був обізнаний про відчуження її чоловіком автомобілю, та які умови взагалі містив вказаний договір та ким був підписаний.

За змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За нормами ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Однак відповідно до положень ч. 1,2 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 6 статті З ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.

Законодавством не встановлено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя, а тому при розгляді спорів про розподіл спірного майна та визнання недійсними правочинів з відчуження такого без письмової згоди одного з подружжя, за умови наявності іншої згоди, суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна.

Укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо буде доказано, що той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 08.05.2018 року у справі за №61-5083св18, а також Верховним Судом України у постанові від 22.02.2017 року у справі №6-17цс17, від 08.04.2015 року у справі №6-7цс15.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної в постанові від 27.04.2016 року у справі №6-48цс16, у випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Позивачем ОСОБА_1 не надано до суду жодних належних чи допустимих доказів, які б підтверджували її необізнаність щодо продажу автомобіля, що відповідна угода була укладена не в інтересах сім`ї та на її потреби.

Разом з тим, з аналізу позовної заяви та доданих до неї доказів випливає відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачі діяли недобросовісно, зокрема що ОСОБА_2 знала чи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року за №1388, не вимагають письмової згоди другого із подружжя на зняття із реєстрації автомобіля.

З пояснень відповідача ОСОБА_3 судом встановлено, що він діяв в інтересах сім`ї, хотів продати спірний автомобіль та придбати іншу модель, більш дешевшу.

Твердження ОСОБА_3 що договір комісії він не підписував, а підпис у договорі вчинено іншою особою, суд не приймає до уваги, оскільки вказане твердження не підтверджується жодними доказами.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258, 259, 263 265, 352 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжя Драйв Компані» про визнання договору комісії, договору купівлі продажу недійсним відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжя Драйв Компані», ЄДРПОУ 38839620, юридична адреса: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 22 кв. 9;

Відповідач: ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання: запорізька АДРЕСА_3 .

Суддя: Філіпова І. М.