Рішення

від 20.01.2023 по справі 815/3172/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3172/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Лебедєвої Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Константинової І.В. ,

представника позивача Маковецької Н.В.,

представника відповідача Бутрик А.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду 08.09.2016 року по справі №815/3172/16 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень задоволено у повному обсязі, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0000761401 від 17 червня 2016 року, №0000751401 від 17 червня 2016 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 р. постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 30.09.2022 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 скасувано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 р. прийнято до провадження справу №815/3172/16 продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.11.2022 року.

Вказаною ухвалою витребувано у позивача ТТН на перевезення товару, придбаного у ТОВ «Ащан Біличі» (насіння соняшника), на поставку якого були виписані податкові накладні за період з 09.03.2016 року по 31.03.2016 року.

В підготовчому засіданні суд ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 23.11.2022 року замінив відповідача у справі Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на правонаступника Головне управління ДПС в Одеській області та відклав підготовче засідання на 12.12.2022 року.

Ухвалою суду від 12.12.2022 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень та призначено справу № 420/13544/22 до судового розгляду по суті на 11.01.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 30.05.2016 №1755/15-54-14-01/19349403, на підставі якого були прийняті зазначені акти індивідуальної дії, про безтоварний характер господарських операцій із контрагентом ТОВ Ащан Біличі є безпідставними. Реальність господарських операцій із ТОВ Ащан Біличі з постачання останнім на адресу ТОВ Металзюкрайн Корп ЛТД сільськогосподарської продукції (насіння соняшника врожаю 2015 року), за результатами яких до складу податкового кредиту за березень 2016 року включено ПДВ в сумі 12 380 763,00 грн, підтверджена договором поставки та первинними документами (видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення), які складені відповідно до вимог укладених з цим контрагентом договору та норм чинного законодавства. Відсутність у позивача товарно транспортних накладних (ТТН) під час перевірки не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій, як і сертифікатів якості тощо, оскільки такі документи не є документами первинного обліку щодо придбання товару. До того ж за умовами договору із ТОВ Ащан Біличі обов`язок перевезення товару покладено на продавця. Як підсумок Товариство мало право на податковий кредит та формування від`ємного значення з цього податку за цими операціями.

До канцелярії Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що в акті перевірки зазначено, що згідно сформованих реєстрів отриманих/виданих податкових накладних, додатків 5 до декларації з ПДВ встановлено, що перевіряємим підприємством віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання насіння соняшника у ТОВ «Ащан Білічі». Однак, під час проведення даної перевірки окрім податкових накладних, виписаних ТОВ «Ащан Білічі» не надано будь-яких відомостей щодо транспортування вищезазначеного товару, документів складського обліку, карантинних сертифікатів, якості продукції. Крім того, надані підприємством на підтвердження виконання фінансово-господарських правовідносин в межах укладеного між ТОВ «Ашан Білічі» та ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» договору постачання №01/03/2016-МЮ від 01.03.2016 р. товарно-транспортні накладні, виписані із значними порушеннями Порядку заповнення товарно-транспортних накладних, оскільки у графах «Пункт навантаження» не конкретизовано безпосереднє місце навантаження. Отже, позивачем до перевірки не надано первинних бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують отримання насіння соняшника саме від ТОВ «Ащан Білічі». Таким чином, актом перевірки від 30.05.2016 року №1755/15-54-14-01/193494003 правомірно встановлено порушення ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» п. 185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення підприємством суми від`ємного значення з ПДВ у сумі 4414377 грн. та занижено п податок на додану вартість з ПДВ за березень 2016 року 7966386 грн., а тому податкові повідомлення-рішення від 17.06.2016 №0000761401 щодо збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 11949579 грн. від 17.06.2016 №0000751401 щодо зменшення суми від`ємного значення у розмірі 4414377 грн. за березень 2016 року не підлягають скасування.

До канцелярії Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що посилання відповідача на необхідність підтвердження права на формування податкового кредиту товарно транспортними накладними є таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступні слова представників сторін, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

У період з 17 травня 2016 року по 23 травня 2016 року на підставі наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 16 травня 2016 року №277 та згідно з пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» з питань повноти формування від`ємного значення з податку на додану вартість за період березень 2016 року.

За результатами перевірки складено Акт від 30 травня 2016 року №1755/15-54-14-01/19349403 Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД», код ЄДРПОУ 19349403 з питань повноти формування від`ємного значення з податку на додану вартість за період березень 2016 року (а.с. 16-25, том 1).

На підставі акту перевірки від 30 травня 2016 року №1755/15-54-14-01/19349403, а також згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, абз. 1 п. 123.1 ст. 123 ПК України, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000761401 від 17 червня 2016 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 11 949 579, 00 грн., з яких 7 966 386, 00 грн. - за податковим зобов`язанням та 3 983 193, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000751401 від 17 червня 2016 року про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на 4 414 377, 00 грн. (а.с. 26-27, том 1).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування, як протиправних, з підстав наведених в адміністративному позові.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду 08.09.2016 року по справі №815/3172/16 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень задоволено у повному обсязі, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0000761401 від 17 червня 2016 року, №0000751401 від 17 червня 2016 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 р. постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 30.09.2022 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи (ч. 5 ст. 353 КАС України).

Суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий судовий розгляд виходив з того, що доводячи відсутність реального змісту операцій між позивачем і ТОВ «Ащан Білічі» контролюючий орган в акті перевірки та у судовому процесі посилався, зокрема на те, що під час перевірки у позивача не було ТТН на перевезення товару (насіння соняшника), на поставку якого були виписані податкові накладні за період з 09.03.2016 року по 31.03.2016 року. Цей довід відповідача судами першої та апеляційної інстанції при встановленні обставин щодо здійснення позивачем господарських операцій з придбання твару у ТОВ «Ащан Білічі» не був взятий до уваги.

Зазначені обставини суди попередніх інстанцій повинні були оцінити у сукупності з доводом ДПІ, що за умовами укладеного з ТОВ Відродження договору на переробку давальницької сировини від 01.09.2015 №028Д15, позивач на кожну партію сільськогосподарської сировини (насіння соняшника), що поставлялась на переробку, повинен був мати товарно-супроводжувальну документацію, а саме ТТН, посвідчення якості, видане акредитованою лабораторією складу зберігання, або посвідчення якості державної хлібної інспекції (ДХІ) (у разі поставок з акредитованих елеваторів) (пункт 7.3 зазначеного договору; а.с. 190 т. ІІ); щодобова можливість виконавця з прийняття сировини автомобільним транспортом не більше 200 метричних тон на добу (пункт 7.2 договору), тобто обсяг прийняття сировини є обмежений. При цьому привертає увагу той факт, що уповноваженою особою, яка підписала договір на поставку насіння соняшника від ТОВ Ащан Біличі, значиться директор ОСОБА_1 , підпис якого міститься на ТТН про перевезення вантажу (переробленого насіння соняшника на олію по договору давальницької переробки) з однаковою датою відвантаження з пунктів, розташованих у різних областях України.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Перевірку ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» проведено з питань повноти формування від`ємного значення з податку на додану вартість за період березень 2016 року, відповідно до пп. 78.1.8 п.78.1 ст. 78 ПК України.

Згідно із даними податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2016 року у ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» становить 4 414 377, 00 грн.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємий період позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання насіння соняшника у ТОВ Ащан Білічі (код ЄДРПОУ 22887363). Однак, згідно висновків по акту перевірки, за результатами вказаних фінансово-господарських взаємовідносин позивачем завищено податковий кредит за березень 2016 року на суму у розмірі 12 380 763, 00 грн.

Вказані висновки відповідача в акті перевірки обґрунтовані наступним.

Перевіркою в результаті відпрацювання декларації з ПДВ за березень 2016 року у рядку 1 Декларації «Операції на митній території України що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» показників за період з 01.03.2016 року по 31.03.2016 року у загальній сумі 12 992 700 гри. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з реалізації таких товарів (робіт, послуг): оптова торгівля зерновими, послуги по зважуванню автомобілів, послуш по зберіганню автомобілів. Згідно до Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» за березень 2016 року податкові зобов`язання складають 12 992 700 гри.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларації «р. 10.1 Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послут та необоротних активів на митній території України з основною ставкою» показників за період з 01.03.2016 по 31.03.2016 у загальній сумі 15 977 537 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання сільськогосподарської продукції, різноманітних товарів та послуг.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.03.2016 по 31.03.2016 у загальній сумі 15 977 537 грн. на підставі даних бухгалтерського обліку по рахункам: №311 «Поточні рахунки в національній валюті», №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», № 641 «Розрахунки поподаткам», № 644 «Податковий кредит», №68 «Розрахунки по іншим операціям», а також, первинних документів - отриманих податкових, накладних, реєстрів отриманих податкових накладних, договорів, актів виконаних робіт, встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 10.1 колонки «Б» Декларацій «р. 10.1 Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послут та необоротних активів на митній території України з основного ставкою» на загальну суму 12 380 763 грн. у тому числі за березень 2016 року у сумі 12 380 763 гри.

Так, перевіркою відповідності сформованих Реєстрів отриманих/виданих податкових накладних, додатків 5 до Декларацій з ПДВ, встановлено, що перевіряємим підприємством віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання насінна соняшника у ТОВ "Ащан Біличі".

Суми податку на додану вартість за зазначеним контрагентом включено до складу податкового кредиту за перевіряємий період відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за відповідний період.

До перевірки не надано будь-яких відомостей щодо транспортування вищевказаного товару, документи складського обліку, карантинних сертифікатів, сертифікатів якості продукції тощо.

Перевіркою правильності визначення від`ємного (позитивного) значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за період березень 2016 року встановлено завищення рядку 19 Декларації Від`ємне значення між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту на суму 4 414 377 грн. та заниження рядка 18.1 Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17 декларації 0110) (сума рядків 13 таблиць 1-3 додатка ДС 10 до декларації 0121-0123,0130) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету у загальній сумі 7 966 386, 00 грн., у т.ч. за березень 2016 року у сумі 7 966 386, 00 грн.

Отже, враховуючи зазначене вище, підприємством фактично здійснено безпідставне відображення господарської операції у бухгалтерських регістрах без відповідних підтверджуючих первинних документів, всупереч всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, TOB «Металзюкрайн Корп ЛТД» порушено:

вимоги п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 ПК України завищено податковий кредит всього на загальну суму 12380763 грн., у тому числі за:

- у березні 2016 у сумі 12380763 грн.

Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно п.п. 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду та відповідно п. 14.1.202 зазначеної статті продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до п. 44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду, згідно вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Суд зазначає, що правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються ПК України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон про бухгалтерський облік).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов`язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону "Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку" базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 ПК України, саме на контролюючі органи покладається обов`язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Під час судового розгляду з`ясовано, що позивач та його контрагент на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як суб`єкти господарювання та як платники податків, відомості про них були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Видами економічної діяльності позивача є: вантажний автомобільний транспорт, транспортне оброблення вантажів (основний), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, після урожайна діяльність, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, оптова торгівля молочними продуктами, яйцами, харчовими оліями та жирами.

ТОВ Ашан Білічі (Постачальник) та ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» (Покупець) уклали Договір поставки №01/03/2016-МЮ від 01 березня 2016 року, за умовами якого Продавець зобов`язувався передати сільськогосподарську продукцію насіння соняшника врожаю 2015 року у кількості 6 000 тон(+/-10%), а Покупець зобов`язувався прийняти та сплатити вартість придбаного товару в порядку та на умовах, визначених цим договором. Ціна товару встановлюється в специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору. Строк передачі товару до 31.03.2016 року. Товар передається на умовах СРТ Кіровоградська область, смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40 (а.с. 28-33, том 1).

На підтвердження товарності операцій по даному договору позивачем надано до суду належним чином завірені копії наступних документів: договору поставки №01/03/2016-МЮ від 01 березня 2016 року, специфікації №1 від 01 березня 2016 року, №2 від 25 березня 2016 року, №3 від 28 березня 2016 року, №4 від 30 березня 2016 року; видаткові накладні №132, №133 від 09 березня 2016 року, №№137, 138, 139, 140, 141 від 10 березня 2016 року, №№144, 145, 146 від 11 березня 2016 року, №№150, 151 від 14 березня 2016 року, №№153, 154, 155 від 15 березня 2016 року, №№206, 208, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216, 217, 218, 219, 220, 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 230-238, 241, 242, 244, 245, 246, 247, 248, 249 від 31 березня 2016 року; податкові накладні №№ 115, 146, 137, 142, 147, 152, 153, 150, 141, 140, 139, 143, 149, №144, 148, 136,151, 127, 129, 134,128, 135, 131, 133, 130, 132, 126, 145, 138, 120, 123, 124, 121, 119, 117, 116,125, 118 від 31 березня 2016 року, №№59, 60, 61 від 15 березня 2016 року, №№57, 58 від 14 березня 2016 року, №№51, 52, 53 від 11 березня 2016 року, №№46, 47, 48 від 10 березня 2016 року, №№44, 45 від 10 березня 2016 року, №№39, 40 від 09 березня 2016 року; платіжні доручення №№4085, 4086 від 25 березня 2016 року, №4108 від 28 березня 2016 року, №4125 від 29 березня 2016 року, №4136 від 30 березня 2016 року, №4141 від 31 березня 2016 року (а.с. 28-144, том 1).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ Ашан Білічі, включені позивачем до складу податкового кредиту перевіряємого періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД», які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з податку на додану вартість за березень 2016 року.

Відповідно до умов договору поставки передача товару здійснювалась на умовах поставки СРТ Кіровоградська область, смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40.

На підтвердження виконання умов договору щодо передачі товару, судом досліджено наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних, згідно яких ТОВ Ашан Білічі здійснював відправлення вантажу (насіння соняшника) до пункту розвантаження: Кіровоградська область, смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40, на адресу вантажоодержувача ТОВ Відродження по договору давальницької переробки з ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» (а.с. 113-250 том 3, а.с.1-78 том.4).

Також на підтвердження своєї позиції щодо реальності задекларованих поставок, позивачем надано до суду товарно-транспортні накладні, згідно яких ТОВ Відродження по договору давальницької переробки з ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» здійснював вже зворотнє відправлення (після переробки насіння соняшника) олії соняшникової.

Позивачем також надано до суду посвідчення про якість на рослинну олію та акти про придатність цистерн до наливу олії соняшникової, надіслані йому переробником насіння ТОВ Відродження (а.с. 140-166, том 1).

Проаналізувавши вищевказані первинні документи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони підтверджують реальність операцій по договору поставки №01/03/2016-МЮ від 01 березня 2016 року та правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбання у ТОВ Ашан Білічі насіння соняшника, до податкового кредиту.

Щодо не надання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних, подорожніх листів або інших документів, які підтверджують факт транспортування ТМЦ, суд зазначає наступне.

По-перше, на момент проведення господарських операцій подорожні листи в Україні відмінені з 14.09.2011 року на підставі Закону України «Про автомобільний транспорт», та на сьогодні відсутня типова форма бланка подорожнього листа автомобіля.

По-друге, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, а Правила оформлення документів на перевезення, на які посилається податковий орган, не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту.

Оскільки позивач не є суб`єктом транспортного процесу, тобто не здійснювало та не замовляло послуг перевезення, у цьому випадку у Товариства взагалі може не бути примірників товарно-транспортних накладних.

Всупереч висловленої позиції Міндоходів України, що підставою для формування податкового кредиту з ПДВ є наявність належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації та того, що ТТН немає в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту - перевіряючими робиться висновок про не надання до перевірки «первинних» документів, а саме: товарно-транспортних накладних, в зв`язку із чим, робиться висновок про відсутності фактичного виконання операцій.

Зазначаємо, що жодна товарно-транспортна накладна ніяким чином не відображається у бухгалтерському обліку, а тому не є первинним документом у розумінні Закону № 996, також, ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» не здійснювало перевезень, а отже не зобов`язано підтверджувати факт поставки товару товарно-транспортними накладними.

Постановою Верховного Суду від 21 березня 2018 року (№К/9901/3992/18) встановлено, що не можна вважати обґрунтованим висновок податкового органу про не підтвердження факту поставки у зв`язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, оскільки за умови наявності інших належних доказів товарності, ненадання зазначених документів не позбавляє платника права на формування податкового кредиту.

Постановою Верховного Суду від 04 квітня 2018 року (№ К9901/27694/18) підтверджено, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, або ж наявність певних недоліків у її заповненні, не може беззаперечно свідчити про відсутність реальних господарських операцій, а відтак і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Отже, посилання податкової на необхідність підтвердження права на формування податкового кредиту товарно-транспортними накладними є таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

Під час судового розгляду справи, судом досліджувалось питання щодо умов передачі товару покупцю.

Згідно з умовами договору, поставки поставка товару здійснюється Продавцем (ТОВ «Ащан Біличі»). Умови поставки СРТ. Оскільки обов`язки з транспортування товару покладені на ТОВ «Ащан Біличі», у цьому випадку у Товариства взагалі може і не бути примірників товарно-транспортних накладних, оскільки ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» не є суб`єктом транспортного процесу. З цього приводу слід звернути увагу на ухвалу ВАСУ від 22.08.2012 р. по справі № К/9991/43010/12, в якій зазначено таке: «Як випливає з договорів, укладених позивачем з його контрагентами, поставка товарів здійснювалася на умовах СРТ. Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) Інкотермс визначено, що СРТ CARRIAGE PAID ТО (... named place of destination) фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов`язаний оплатити витрати з перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики і будь-які інші витрати, які можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, за умовами поставки СРТ позивач не зобов`язаний підтверджувати факт поставки саме товарно-транспортними накладними.

Суд зазначає, що посилання податкової на необхідність підтвердження права на формування податкового кредиту товарно-транспортними накладними є таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства. Крім того, наявність у ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» товарно-транспортних накладних спростовує висновки податкової щодо поставки продукції та нереальності зазначеної господарської операції.

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому.

Відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 11.09.2018 року у справах №804/4787/16, №815/6105/17 та №820/477/18.

Таким чином враховуючи, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, суд доходить висновку, що відсутність ТТН або наявність у них певних неточностей не може свідчити про відсутність реального характеру господарської операції.

Верховний Суд у постановах від 29.06.2022 у справі №640/10263/20, від 17.04.2018 № К/9901/41749/18 зазначив, що наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Щодо посилання перевіряючих на відсутність карантинних сертифікатів, сертифікатів якості та складських документів, суд зазначає, що вказані документи не містять відомостей про учасників та умови господарської операції з поставки, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції, вони не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів, а відтак їх наявність чи відсутність не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів у процесі виконання поставок та бути підставою для визнання господарських операцій безтоварними.

Крім того, Законом України № 1193 від 09.04.2014 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» скасовано обов`язкову сертифікацію якості зерна та Постановою Кабінету Міністрів № 42 від 28 01.2915 р. «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» скасовано обов`язковий карантинний сертифікат на зерно та олійні культури.

Таким чином, діюче законодавство не містить обов`язку наявності зазначених документів, а відтак претензії перевіряючих щодо їх ненадання не можуть бути законними та обґрунтованими.

У постанові від 16.01.2018 року по справі №820/4648/13-а Верховний Суд вказав, що відсутність сертифікатів якості на придбані товариством товари не впливає на реальність господарських операцій, за результатами яких сформовані валові витрати та податковий кредит.

Ненадання сертифікатів якості та паспортів на товар не є доказом нереальності господарських операцій, оскільки ці документи не є первинними у розумінні вимог статті 9 Закону України №996-XIV (постанова Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі №808/849/17).

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16, сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Згідно ст.662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Отже, надання документів підтверджуючих якісні характеристик товару, стосується лише правовідносин між продавцем і покупцем щодо підтвердження першим, дотримання ним умов договору, що встановлені його умовами до предмету поставки.

Так само в акті перевірки не йдеться про недоліки в роботі контрагента позивача - ТОВ Ащан Білічі, не наведено податкової інформації, яка б ставила під сумнів можливість виконання укладеної з ним угоди.

Щодо тверджень відповідача про те, що щодобова можливість виконавця з прийняття сировини автомобільним транспортом становить не більше 200 метричних тон на добу, тобто обсяг прийняття сировини є обмежений, суд зазначає наступне.

Факт поставки товару підтверджується Договором на переробку давальницької сировини № 028Д15 від 01 вересня 2015 р., укладеним між ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» (Замовником) та ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» (Виконавцем), відповідно до якого здійснювалась переробка насіння соняшника, що поставлявся, в готову продукцію олію соняшникову.

ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» звернулось до ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» з проханням надати пояснення щодо підтвердження виконання умов договору на переробку давальницької сировини від 01.09.2015 №028Д15 за березень 2016 року (постачальник ТОВ «Ащан Білічі», код ЄДРПУ 22887363) насіння соняшнику у кількості 6 445,803 тонни, щодо: приймання сировини, належної ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД», що доставлялась для подальшої переробки в готову продукцію на переробний комплекс ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ»; та відомостей про щодобову пропускну можливість ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» у разі поставки сировини автомобільним транспортом на добу (метричних тонн(МТ)).

Отримано пояснення ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ», що максимальна можливість Виконавця з приймання Сировини на одночасне зберігання складає 5 000 (п`ять тисяч) МТ (п. 10.2 Договору).

Таким чином, при наявності вільних потужностей Виконавцем може прийматись на зберігання та подальшу переробку від одного Замовника на добу будь-яка кількість сировини (у межах 5000 МТ), що не є порушенням умов Договору.

На підтвердження факту отримання сировини, відповідно до умов п. п.2.5, 7.7. Договорів на переробку давальницької сировини з усіма контрагентами після закінчення розвантаження транспортних засобів Замовника, представником Виконавця робиться відповідний запис на товаросупровідних документах (із зазначенням фактичної маси нетто відповідно до показників повірених автомобільних ваг) і проставляється штамп Виконавця, що підтверджує приймання насіння соняшнику.

Посвідчення якості отримуються Виконавцем при прийманні Сировини від Замовника або третіх осіб, які поставляють Сировину Замовнику на підставі окремо укладених договорів, та передаються до лабораторії Виконавця для проведення попереднього аналізу перевірки якісних показників Сировини.

Відповідно п. 2.3.9 Договору Насіння вважається доставленим Виконавцю після підтвердження якості Насіння лабораторією Виконавця.

З урахуванням викладеного ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» повідомило, що постачання партій Сировини на зберігання та переробку за Договором на переробку давальницької сировини від 01.09.2015 №028Д15, у тому числі за березень 2016 року (постачальник ТОВ «Ащан Біличі», код ЄДРПУ 22887363) насіння соняшнику за період: березень 2016 р. у кількості 6 445,803 тонни, проведено без порушень умов цього договору.

Господарські операції, у тому числі документальне оформлення результатів переробки Сировини супроводжувалось оформленням всіх необхідних первинних документів, у т. ч. Акт прийняття Сировини на зберігання та переробку за звітний місяць, Зведений Акт на переробку Сировини за звітний місяць у кількісних показниках, з відображенням товарного балансу за запасами Сировини і Готової продукції, акт виконання робіт на суму переробки за звітний місяць.

Щодо зауваження контролюючого органу про відпуск ТМЦ директором ТОВ «Ащан Білічі» в один і той же день за декількома адресами з різних областей України суд зазначає, що відпуск проводився переважно з областей Центральної та Південної України, що в межах часового проміжку між ними, складає близько чотирьох годин, навіть при пересуванні на автомобілі.

Таким чином, сумніви контролюючого органу щодо можливості відпуску товару директором ТОВ «Ащан Білічі» у межах різних областей не приймаються судом до уваги.

Інших сумнівів щодо реальності укладеного між ТОВ Ащан Білічі (Постачальник) та ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» (Покупець) Договору поставки №01/03/2016-МЮ від 01 березня 2016 року в акті перевірки не викладено.

Крім того, реальність операції з придбання товарів у контрагента додатково підтверджується використанням результатів цієї операції для цілей господарської діяльності позивача, що також підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного переміщення товару.

Суд зауважує, що за правовим висновком Верховного Суду, який викладено у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 804/2551/13-а, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість.

За правовим висновком Верховного Суду, який викладено в постанові від 12 червня 2018 року у справі № 826/11879/13-а, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару /робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Таким чином вбачається, що висновок контролюючого органу щодо відсутності фактичного виконання операцій між ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» та його контрагентом зроблений без належної оцінки первинних документів, наданих позивачем до перевірки та наявних в матеріалах даної судової справи.

У разі сумніву податківців щодо ведення контрагентом належної фінансово-господарської діяльності, контролюючий орган наділений правом проведення відповідної перевірки з використання первинної бухгалтерської документації. Однак, таку перевірку не проведено, доказів щодо порушення вимог діючого законодавства контрагентів, не наведено та до суду не надано.

Дослідивши акт перевірки та враховуючи, що відповідачем не надано документів, які б підтверджували наявність фактів зазначених в акті перевірки, судом не встановлено доказів на підтвердження висновків податкової про порушення ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 ПК України та завищення від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту на суму 4 414 377 грн., а також заниження грошового зобов`язання з податку на додану вартість у березні 2016 року на 7 966 386, 00 грн.

Натомість, позивачем надані документи, що досліджувались судом та підтверджують здійснення ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» господарських операцій та правомірність формування ним податкового кредиту по постачальнику ТОВ Ащан Білічі.

Крім того, судом встановлено, що видами господарської діяльності ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» є післяурожайна діяльність, оптова торгівля насінням, харчовими оліями та жирами, отже, придбання за договорами поставки насіння соняшника здійснено в межах господарської діяльності підприємства позивача.

Разом з тим, Податковий кодекс визнає, що отримання податкової накладної вже є свідченням отримання товарів/послуг від постачальника. Відповідач в Акті перевірки не заперечує факт отримання позивачем податкових накладних.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В ході перевірки податковою вивчались податкові накладні, належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є безумовною підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, податковий кредит в силу приписів п. 198.3 ст. 198 ПК України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з аналізу наведених норм у їх системному зв`язку, слід зазначити, що необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, є фактичне здійснення господарської операції платником податків, об`єктивний предметний зв`язок податкових вигод з фактами та результатами підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій. Разом з цим, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Факти придбання товару з боку ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД», подальша реалізація товарів, обумовлених договорами, підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському та податковому обліку товариства та його податковій звітності. Придбання товарів, в контексті з основними видами діяльності товариства за КВЕД, прямо вказує на наявність ділової мети та використання зазначених товарів у господарській діяльності.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не надано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податковою безпідставно збільшено ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД`суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Ащан Білічі за березень 2016 року, про що складені оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів правомірність прийнятих податкових повідомлень рішень від 17.06.2016 року №0000761401 щодо збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 11949579 грн., від 17.06.2016 року №0000751401 щодо зменшення суми від`ємного значення у розмірі 4414377 грн. За березень 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0000761401 від 17 червня 2016 року, №0000751401 від 17 червня 2016 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 20.01.2023 року.

Суддя Г. В. Лебедєва