Ухвала

від 20.01.2023 по справі 580/5555/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 січня 2023 року справа № 580/5555/22м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Чистий бізнес до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Чистий бізнес (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від

24.03.2021 №0021691805, яким товариству з обмеженою відповідальністю Чистий бізнес, збільшено грошове зобов`язання за платежем ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14060100, на загальну суму 27348,20 грн, у тому числі 24862 грн основного платежу та 2486,20 грн штраф (штрафна санкція);

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від

24.03.2021 №0021681805, яким товариству з обмеженою відповідальністю Чистий бізнес, зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, по декларації за грудень 2020 року, номер реєстрації в контролюючому органі 9369538621, на загальну суму 435138,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 17.09.2021 №0071971805, яким товариству з обмеженою відповідальністю Чистий бізнес, зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, по декларації за травень 2021 року, номер реєстрації в контролюючому органі 9164665456, на загальну суму 15151,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від

17.09.2021 №0071981805, яким товариству з обмеженою відповідальністю Чистий бізнес, збільшено грошове зобов`язання за платежем ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14060100, на загальну суму 524983,75 грн, у тому числі 419987,00 грн. основного платежу та 104996,75 грн штраф (штрафна санкція).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від представника відповідача 08.12.2022 до суду надійшло клопотання, в якому він зазначає про те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, тому просить залишити позов без розгляду.

Від представника позивача 21.12.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій також висловлено заперечення про залишення позову без розгляду, та зазначено, що у зв`язку з розглядом справи №580/4878/22 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю Чистий Бізнес про стягнення податкового боргу представником позивача направлено адвокатський запит до відповідача від 02.11.2022 № 02/11, на який листом Головного управління ДПС у Черкаській області від 04.11.2022 №14684/6/23-00-04-03-10 надано копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. З огляду на викладене, позивач вважає, що строки для звернення до суду не пропущено, так як обставини, що перешкоджали реалізувати своє право на захист прав та законних інтересів, не залежали від його волевиявлення, і вплинули на своєчасне вчинення ним процесуальних дій.

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з такого.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу).

Таким чином, вказані вище положення Податкового кодексу України передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

Суд звертає увагу на висновки зазначені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 (адміністративне провадження №К/9901/30170/21).

Так, Верховний Суд зазначив, що спірним у справі було питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень у разі, коли платником податків не проводилася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28 вересня 2021 року справу передав на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі статей 346, 347 КАС України у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а щодо наявності у платника податків права на звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення, зокрема, у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень без використання досудового порядку вирішення спору.

Щодо тривалості строку звернення до суду у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень (рішень про застосування штрафних санкцій) без використання досудового порядку вирішення спору, яке продемонстровано у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а, та зводилось до наявності у платника податків права на звернення до суду з таким позовом протягом встановлених пунктом 102.1 статті 102 ПК України 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Вирішуючи це питання, судова палата зазначила, що стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, судова палата відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень, зокрема, у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень без використання досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Відповідно до частини 3,4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Положення наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно положенням частини восьмої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Відповідно до пп. 42.2, 42.3 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. (п. 42.5 ПКУ).

Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПКУ, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В заяві про залишення позову без розгляду, представником відповідача зазначено, що податкові повідомлення-рішення від 24.03.2021 №0021691805, №0021681805 направлені позивачу рекомендованим листом на юридичну адресу та повернулися на адресу податкового органу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» - 29.04.2021. Податкові повідомлення-рішення від 17.09.2021 №0071971805, №0071981805 також були направлені позивачу рекомендованим листом на юридичну адресу та повернулися на адресу податкового органу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» 26.10.2021, тому шестимісячний строк звернення до суду пропущений позивачем.

Представник відповідача, зазначає, що перебіг шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом розпочався 29.04.2021 та з 26.10.2021, а позивач звернувся до суду лише 12.11.2022.

Правила надання послуг поштового зв`язку затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі Правила), які визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Відповідно п. 2 Правил вручення поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення, виплаті коштів за поштовим переказом одержувачу. Рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

Згідно з п. 105 Правил, одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.

На підтвердження направлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень до матеріалів справи додано копії конвертів, що містять довідку Укрпошти Ф.20 про причини повернення/досилання «повертається» «за закінченням терміну зберігання».

Проте, з наданих відповідачем копій документів не можливо встановити, чи направлялися такими листами оскаржувані податкові повідомлення рішення, оскільки відповідачем не надано реєстру про направлення або опису вкладення, з якого можна встановити, що вкладеннями в листи були оскаржувані податковіповідомлення рішення.

Суд зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

Матеріали справи свідчать, що з даним адміністративним позовом ТОВ «Чистий бізнес» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду 15.11.2022, після того як отримало ухвалу про відкриття провадження у справі №580/4878/22 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю Чистий Бізнес про стягнення податкового боргу.

Також представником позивача направлено адвокатський запит до відповідача від 02.11.2022 № 02/11, на який листом Головного управління ДПС у Черкаській області від 04.11.2022 №14684/6/23-00-04-03-10 надано копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 повторно наголошує на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, про те, що після ухвалення цієї постанови суди повинні уникати формального підходу при застосуванні її висновків, зокрема не допускати випадків скасування судових рішень з мотивів пропуску строку звернення до суду, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час ухвалення судового рішення змінилось тлумачення Верховним Судом відповідної норми права з цього питання.

Судова палата вважає за необхідне наголосити, що при обчисленні шестимісячного строку звернення до суду у подібних до цієї справах, суди повинні звертати особливу увагу на момент початку перебігу цього строку і в кожній конкретній справі вирішувати питання про наявність/відсутність підстав вважати його пропущеним, а так само наявність/відсутність підстав вважати такий строк пропущеним з поважних причин.

Усталеною є практика Верховного Суду про те, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Зокрема, питання наявності підстав вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, які пов`язані зі зміною правової позиції Верховного Суду з цього питання було предметом дослідження Верховним Судом у справі № 640/11650/21, за наслідками касаційного розгляду якої було ухвалено постанову від 23 вересня 2021 року. У цій постанові суд касаційної інстанції зазначив, що у перехідний період для забезпечення реалізації права особи на звернення до суду у вказаних умовах їй має бути забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду. Тобто, новий підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26 листопада 2020 року, однак, при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивачем пропущено встановлений законом строк для звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами з поважних причин.

Відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, де вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Golder v.the United Kingdom» від 21.02.75p.), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення «Guerin v. France» від 29.07.98p.) Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення "Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.98 року).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та безпідставним, відповідно таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 5, 45, 122, 123, 240 та 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Черкаській області про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскарженню до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 - 297 КАС України

Суддя Сергій ГАРАНЬ