Постанова

від 17.01.2023 по справі 420/3614/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/3614/22Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаШляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г. В., Домусчі С.Д.,

секретар Цибульська Ю.М.

за участю: апелянта ОСОБА_1

представника апелянта Чепрасов М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2022 по справі № 420/3614/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби у Черкаській області від 13.12.2021 року про скасування рішення ВСГІРФО УМВС України в Черкаській області від 30.03.2005 року щодо оформлення набуття громадянства України відповідно до частини 1 ст. 8 Закону України Про громадянство України на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням Управління Державної міграційної служби у Чepкacькій області від 13.12.2021 року на підставі ст. 21 Закону України Про громадянство України скасовано рішення ВСГІРФО УМВС України в Черкаській області від 30.03.2005 року про оформлення набуття громадянства України відповідно до частини 1 ст. 8 Закону України Про громадянство України на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 18.03.2020 року, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 01.03.2016 року на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнані недійсними.

Також позивачем зазначено, що підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства ОСОБА_1 є подання ним свідомо неправдивих відомостей щодо проживання на території України у період з січня 1988 року по вересень 1991 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, рішення Управління Державної міграційної служби у Черкаській області від 13.12.2021 року незаконним та противоправним, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки, які б свідчили про отримання громадянства шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, а відтак застосування до нього положень ст.21 Закону України "Про громадянство України" щодо скасування рішення про оформлення набуття ним громадянства України є протиправним.

Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до ВСГІРФО УМВС України в Черкаській області iз заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України Про громадянство України. 30.03.2005 ВСГІРФО УМВС України в Черкаській області прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України Про громадянство України ОСОБА_1

13.12.2021 УДМС у Черкаській області на підставі статті 21 Закону України Про громадянство України прийнято рішення про скасування рішення ВСГІРФО УМВС України в Черкаській області від 30.03.2005 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України Про громадянство України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з поданням свідомо неправдивих відомостей.

Представник відповідача вказує, що позивач, звертаючись до відповідача із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, підставою для набуття такого громадянства зазначив факт постійного проживання на території України до 24 серпня 1991 року. На підтвердження вказаної обставини позивач додав довідку, яка була видана громадянину Аракеляну 23.03.2005 про те, що він проживав в АДРЕСА_1 з січня 1988 року по вересень 1991 року, яку підписав начальник державного підприємства МЕП - 52 Бойко та паспортист Карнаухова, та яка завірена печаткою приватного підприємства Арнаутський, тобто фактично один документ, підписаний посадовими особами державної установи, а завірений печаткою, що належить приватному підприємству.

За результатами розгляду поданих позивачем документів 30.03.2005 ВСГІРФО УМВС України в Черкаській області прийнято рішення про оформлення ОСОБА_1 набуття громадянства відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2235-ІІІ.

Як зазначає відповідач, у подальшому, на виконання вимог пункту 19.12.2 Рішення Колегії ДМС України від 17.02.2020 № 1/KC, затвердженого наказом ДМС України від 26.02.2020 № 53, при проведенні сектором з питань громадянства УДМС у Черкаській області інвентаризації справ про набуття особами громадянства України за період з 24.08.1991 по 31.12.2019, було здійснено перевірку підстав набуття іноземцями громадянства України.

Зокрема, при перевірці підстав набуття громадянства України відповідно до частини першої статті 8 Закону № 2235-ІІІ позивачем, а саме: довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за відомостями Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради щодо підтвердження чи спростування факту реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з січня 1988 по вересень 1991 за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з цим 26.10.2021 та 11.11.2021 УДМС у Черкаській області, за вих. № 7101.6.1-10376/71.1-21 та за вих. №7101.6.1-10367/71.1-21 надіслано запити до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Національної поліції України щодо підтвердження чи спростування факту реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 1988 по вересень 1991 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 30.11.2021 року № 9409/1/7101-21 встановлено, що за відомостями вказаного Департаменту реєстрі територіальної громади міста Одеси відсутні відомості стосовно реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вищевказаною адресою.

Отже, позивачем на підтвердження факту його місця проживання на території України було надано довідку, яка була не дійсною, підписана посадовими особами державної установи та завірена печаткою приватного підприємства, а також дати реєстрації вказаних юридичних осіб свідчать про те, що зазначені організації не могли володіти інформацією за 1988-1991 роки щодо проживання ОСОБА_1 .

Відповідно до листа Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Національної поліції України від 26.10.2021 року № 5100.4.5/33791-21 встановлено, що співробітниками УСР постійно проводяться заходи по встановленню місцезнаходження осіб, включених до списків РНБО України. В ході проведення заходів встановлено, що однією з таких осіб є громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за оперативною інформацією для набуття громадянства України свідомо подав до УМВС України в Черкаській області неправдиві відомості про себе.

Згідно листа представництва Міністерства закордонних справ України в Одесi, вiдповiдно до інформації, наданої Головним Управлінням кримінальної поліції Республіки Вірменія, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.09.1985 року був засуджений Артікським Народним судом Шикарської області Республіки Вірменії до 7 років позбавлення волі за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 90 Кримінального кодексу Вірменської PCP, а 16.08.1990 був звільнений від відбування покарання.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 в період з 1985 по 16.08.1990 роки знаходився в місцях позбавлення волі в іншій країні та фактично проживати в місті Одесі не міг.

Таким чином, на думку відповідача, в порушення вимог чинного законодавства при набутті громадянства України позивачем було надано неправдиві відомості.

Ураховуючи зазначені обставини у взаємозв`язку з приписами статті 21 Закону № 2235-III, 13.12.2021 відповідачем прийнято рішення про скасування рішення ВСГІРФО УМВС України в Черкаській області від 30.03.2005 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону позивачу у зв`язку з поданням свідомо неправих відомостей щодо проживання на території України у період з січня 1988 по вересень 1991 року та документів, які не відповідають дійсності.

Позивач надав до суду першої інстанції відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем в порушення вимог ст. ст. 77 та 79 КАС України не надані докази, а саме лист представництва Міністерства закордонних справ України в Одесі та лист Головного Управління кримінальної поліції Республіки Вірменія, на які відповідач посилається у відзиві. ОСОБА_1 , в зв`язку із давністю подій (час подачі документів на набуття громадянства України березень 2005 р.), не може згадати всі обставини збору та надання документів, але допускає, що посадовими особами ПП Арнаутський, а саме: начальником МЕП-52 Бойко і паспортисткою Карнауховою було помилково зазначено період проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . На дату 2005 р. ОСОБА_1 вільно розмовляв, писав та читав вірменською мовою. Довідку було оформлено російською мовою і ОСОБА_1 не в повному обсязі міг перевірити всю надану інформацію. Крім того, вiд часу оформлення довідки також пройшов значний час (2005 1991) i ОСОБА_1 міг не звернути увагу на розбіжності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 13.12.2021 року про скасування рішення ВСГТРФО УМВС України в Черкаські області від 30.03.2005 року щодо оформлення набуття громадянства України відповідно до частини 1 ст.8 Закону України Про громадянство України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду представник позивача подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції при надані оцінки довідці від 23.03.2005, не встановив, що означає скорочення «МЕП-52», чи є «МЕП-52» є юридичною особою, а також судом першої інстанції не встановлено, що особи які підписали довідку були посадовими особами «МЕП-52», як і не встановлено, що начальник МЕП-52 є штатною одиницею, яка має пряме відношення до ПП «Арнаутський» у зв`язку з чим неповністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи;

- суд першої інстанції при ухваленні рішення помилково взяв до уваги подання Управління стратегічних розслідувань в Одеській області від 21.10.2021 №8960/55/114/01-2021 відповідно до якого за інформацією, наданою Головним управлінням кримінальної поліції Республіки Вірменія, громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 26.09.1985 був засуджений Артiкським Народним судом Шикарської області Вірменії до 7 років позбавлення волі за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 90 Кримінального кодексу Вірменської РСР, а 16.08.1990 року був звільнений від відбування покарання, та в період з 1985 - 16.08.1990 роки знаходився в місцях позбавлення волі в іншій країні, а тому фактично проживати в місті Одесі у вказаний період не міг, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які були б надані Головним управлінням кримінальної поліції Республіки Вірменія щодо фактів засудження, відбуття покарання та звільнення апелянта з місць позбавлення волі, а посилання на наявність такої інформації в листах представництва Міністерства закордонних справ України в Одеській області не є доказами даного факту;

- судом першої інстанції помилково прийнято до уваги листи Департамента надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 03.11.2021 року №2290/01-07 та від 30.11.2021 № 9409/1/7101-21 відповідно до яких за відомостями Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської Ради щодо підтвердження чи спростування факту реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 1988 по вересень 1991 за адресою: АДРЕСА_1 , в реєстрі територіальної громади міста Одеси відсутні відомості стосовно реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вищевказаною адресою, оскільки у вказаних листах не вказану у зв`язку з чим в реєстрі територіальної громади м. Одеси відсутні відомості стосовно реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 .

Представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до УМВС України в Черкаській області із заявою від 23.03.2005 року про оформлення його на набуття громадянства України за територіальним походженням. У заяві позивач, зокрема, зазначив, що постійно проживав на території України у 1988-1991р.р.

До заяви було надано, зокрема, довідку від 23.03.2005 року про те, що ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з січня 1988 року по вересень 1991 року, яку підписано начальником МЕП - 52 Бойко та паспортистом Карнауховою, та яка завірена печаткою приватного підприємства Арнаутський (а.с.49).

30.03.2005 ВСГІРФО УМВС України в Черкаській області прийнято рішення про оформлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набуття громадянства України відповідно до частини 5 статті 8 Закону України Про громадянство України.

Управлінням стратегічних розслідувань в Одеській області направлено подання про скасування громадянства України від 21.10.2021 року №8960/55/114/01-2021 до ГУ ДМС України в Одеській області, в якому УСР просило розглянути подання у найкоротший термін та надати копію рішення про скасування громадянства України громадянину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.64-67).

Листом від 26.10.2021 року № 5100.4.5/33791-21 ГУ ДМС України в Одеській області зазначене подання було надіслане за належністю до Управління ДМС України у Черкаській області.

Відповідно до зазначеного подання від 21.10.2021 року, у справі № 70/03 УМВС України в Черкаській області, в якій зберігаються матеріали про набуття громадянства України особи без громадянства ОСОБА_1 , наявна довідка, що була видана громадянину Аракеляну 23.03.2005 року про те, що він проживав у АДРЕСА_1 з січня 1988 року по вересень 1991 року, яку підписав начальник державного підприємства MЕП 52 ідентифікаційний код 13889682 (мале експлуатаційне підприємство) Бойко та паспортист Карнаухова та завірена печаткою приватного підприємства Арнаутський (ідентифікаційний код 32972512). Тобто фактично один документ підписаний посадовими особами державної установи, а завірений печаткою, що належить приватному підприємству: МЕП (мале експлуатаційне підприємство) 52 ідентифікаційний код 13889682 зареєстровано 30.12.1996 року та припинило свою діяльність 23.02.2016 року, приватне підприємство Арнаутський зареєстровано 17.05.2004 року. Дати реєстрації вказаних юридичних осіб свідчать про те, що зазначені організації не могли володіти інформацією за 1988-1991 роки щодо проживання ОСОБА_1 , однак незаконно присвоїли собі повноваження щодо видачі інформації, якої не мали в наявності та виклали її в довідці; згідно листа представництва Міністерства закордонних справ України в Одесі, відповідно до інформації, наданої Головним управлінням кримінальної поліції Республіки Вірменія, громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.09.1985 року був засуджений Артiкським Народним судом Шикарської області Вірменії до 7 років позбавлення волі за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 90 Кримінального кодексу Вірменської РСР, а 16.08.1990 року був звільнений від відбування покарання. Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 в період з 1985 - 16.08.1990 роки знаходився в місцях позбавлення волі в іншій країні та фактично проживати в місті Одесі не міг (а.с.64-67).

26.10.2021 року за вих. № 7101.6.1-10376/71.1-21 та 11.11.2021 за вих.№5100.4.5-13498/51.1-21 ГУ ДМС України в Одеській області та УДМС у Черкаській області, відповідно, надіслано запити до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради щодо підтвердження чи спростування факту реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 1988 по вересень 1991 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до листів Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 03.11.2021 року №2290/01-07 та від 30.11.2021 № 9409/1/7101-21 встановлено, що за відомостями Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради щодо підтвердження чи спростування факту реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 1988 по вересень 1991 за адресою: АДРЕСА_1 , в реєстрі територіальної громади міста Одеси відсутні відомості стосовно реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вищевказаною адресою (а.с.76, 77).

13.12.2021 УДМС у Черкаській області, на підставі статті 21 Закону України Про громадянство України, прийнято рішення про скасування рішення ВСГІРФО УМВС України в Черкаській області від 30.03.2005 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України Про громадянство України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з поданням свідомо неправдивих відомостей.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підставою оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 зазначалось проживання заявника на території України з січня 1988 року по вересень 1991 року, яке позивач підтверджував довідкою від 23.03.2005. Про проживання на території України в період 1988-1991 роки позивач також зазначив у заяві від 23.05.2005.

Судом першої інстанції взято до уваги доводи відповідача про те, що зазначена довідка підписана начальником МЕП - 52 Бойко та паспортистом Карнауховою, а завірена печаткою Приватного підприємства Арнаутський. Тобто, фактично один документ, підписаний посадовими особами одного підприємства, а завірений печаткою іншого підприємства.

Водночас, суд першої інстанції не взяв до уваги доводи позивача про те, що, можливо, посадовими особами ПП Арнаутський та МЕП-52 було помилково зазначено період проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки сам позивач власноручно зазначив період постійного проживання в м. Одесі 1988-1991р.р. у заяві від 23.05.2005 про оформлення йому набуття громадянства України.

Крім того, як зазначено судом першої інстанції, згідно листів Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 03.11.2021 року №2290/01-07 та від 30.11.2021 № 9409/1/7101-21 встановлено, що за відомостями Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської Ради щодо підтвердження чи спростування факту реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 1988 по вересень 1991 за адресою: АДРЕСА_1 , в реєстрi територiальної громади міста Одеси відсутні відомості стосовно реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вищевказаною адресою.

Також, судом першої інстанції враховано, що згідно подання Управління стратегічних розслідувань в Одеській області від 21.10.2021 року №8960/55/114/01-2021 встановлено, що відповідно до інформації, наданої Головним управлінням кримінальної поліції Республіки Вірменія, громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 26.09.1985 року був засуджений Артiкським Народним судом Шикарської області Вірменії до 7 років позбавлення волі за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 90 Кримінального кодексу Вірменської РСР, а 16.08.1990 року був звільнений від відбування покарання.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 в період з 1985 - 16.08.1990 роки знаходився в місцях позбавлення волі в іншій країні, а тому фактично проживати в місті Одесі у вказаний період не міг.

Таким чином, суд першої інстанції виснував, що у відповідача були наявні підстави для прийняття оскаржуваного у даній справі рішення з огляду на те, що позивачем були подані свідомо неправдиві відомості про проживання на території України з січня 1988 по вересень 1991, а також відсутність підтвердження, що позивач постійно проживав до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України "Про громадянство України" № 2235-III від 18.01.2001 року (далі за текстом - Закон №2235-ІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №2235-ІІІ громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 2 Закону №2235-ІІІ, законодавство України про громадянство ґрунтується, зокрема, на принципі єдиного громадянства громадянства держави Україна.

Положення ст. 1 Закону № 2235-III встановлюють, що іноземець в разі набуття громадянства України зобов`язаний припинити іноземне громадянство подавши письмову заяву та протягом двох років повинен надати документ про припинення громадянства іншої держави.

У разі наявності у іноземця незалежних від нього причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства, останній подає декларацію про відмову від іноземного громадянства

Приписами ч. 1 ст. 8 Закону № 2235-ІІІ закріплено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до ст. 17 Закону № 2235-ІІІ громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

При цьому, положеннями ст. 19 Закону № 2235-ІІІ визначено, що підставами для втрати громадянства України є: добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття; набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов`язком чи альтернативною (невійськовою) службою.

Згідно зі ст. 21 Закону № 2235-ІІІ рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Колегія суддів зазначає, що перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України, визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 (далі за текстом - Порядок № 215).

Положеннями п. 22 Порядку № 215 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України відповідно до статті 5 Закону України "Про правонаступництво України", а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає такі документи:

а) заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням;

б) дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм);

в) один з таких документів: - декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства; - декларацію про відмову від іноземного громадянства разом з документом, що підтверджує надання особі статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; - заяву про зміну громадянства - для іноземців, які перебувають у громадянстві держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України та набуття громадянства України відповідно до законодавства України; - документ, що підтверджує факт припинення іноземного громадянства, - для іноземців, які перебувають у громадянстві держав, міжнародні договори України з якими дозволяють особам звертатися для набуття громадянства України за умови, якщо вони доведуть, що не є громадянами цих держав; - зобов`язання припинити іноземне громадянство - для інших категорій іноземців. Зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави або міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;

г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи до ІНФОРМАЦІЯ_2 на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.

Відповідно до п. 23 Порядку № 215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 16 липня 1990 року на територіях, зазначених у абзаці першому пункту 22 цього Порядку (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами "а" -"в" пункту 22 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи до 16 липня 1990 року на зазначеній території.

Згідно з положеннями п. 88 Порядку № 215 в редакції, чинній на момент прийняття спірного у даній справі рішення, передбачено, що для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону територіальними органами Державної міграційної служби України, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи: а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України; б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація територіального органу Державної міграційної служби України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої статті 9 Закону; частина п`ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.

Пунктом 96 Порядку № 215 визначено, що подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується територіальним підрозділом Державної міграційної служби України, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.

Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до територіального органу Державної міграційної служби України.

Відповідно до п. 97 Порядку № 215 рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступником.

Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.

Отже, прийняття відповідного рішення відбувається на підставі поданих заявником документів, які перевіряються посадовими особами на предмет їх відповідності та встановлення обставин, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України.

При цьому, скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відбувається на підставі подання органів міграційної служби та на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх та належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року по справі №820/1293/16.

Як зазначає апелянт в апеляційній скарзі, суд першої інстанції при наданні оцінки довідці від 23.03.2005, не встановив, що означає скорочення «МЕП-52», чи є «МЕП-52» є юридичною особою, а також судом першої інстанції не встановлено, що особи які підписали довідку були посадовими особами «МЕП-52», як і не встановлено, що начальник МЕП-52 є штатною одиницею, яка має пряме відношення до ПП «Арнаутський» у зв`язку з чим неповністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Колегія суддів відхиляє вказані доводи з огляду на таке.

Як встановлено з матеріалів справи, підставою оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 зазначалось проживання заявника на території України з січня 1988 року по вересень 1991 року. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано довідку від 23.03.2005 (а.с. 49).

З аналізу вищевказаної довідки від 23.03.2005 вбачається, що довідка підписана начальником МЕП - 52 Бойко та паспортистом Карнауховою, а завірена печаткою Приватного підприємства Арнаутський. Тобто, фактично один документ, підписаний посадовими особами одного підприємства, а завірений печаткою іншого підприємства.

З відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань колегією суддів встановлено, що МЕП-52 (мале експлуатаційне підприємство), код ЄДРПОУ 13889682, зареєстровано 30.12.1996, та припинило свою діяльність 23.02.2016. Приватне підприємство «Арнаутський», код ЄДРПОУ 32972512, зареєстровано 17.05.2004.

З аналізу наведеного виходить, що вищевказані юридичні особи, зазначені в довідці від 23.03.2005, були створені значно пізніше вказаного в довідці періоду проживання позивача та не могли володіти зазначеною інформацією.

Окрім того, відповідно до листів Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 03.11.2021 року №2290/01-07 та від 30.11.2021 № 9409/1/7101-21, за відомостями Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської Ради щодо підтвердження чи спростування факту реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 1988 по вересень 1991 за адресою: АДРЕСА_1 , в реєстрi територiальної громади міста Одеси відсутні відомості стосовно реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вищевказаною адресою (а.с. 76-77).

Згідно листа представництва Міністерства закордонних справ України в Одесі, № 60.2/5145 від 30.06.2021, відповідно до інформації, наданої Головним управлінням кримінальної поліції Республіки Вірменія, громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.09.1985 року був засуджений Артiкським Народним судом Шикарської області Вірменії до 7 років позбавлення волі за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 90 Кримінального кодексу Вірменської РСР, а 16.08.1990 року був звільнений від відбування покарання.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 в період з 26.09.1985 - 16.08.1990 роки знаходився в місцях позбавлення волі в іншій країні та не міг проживати на території України.

Таким чином, наведене, на думку колегії суддів, спростовує достовірність довідки від 23.03.2005 та свідчить про повідомлення позивачем неправдивих відомостей при отриманні громадянства України, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадянство» є підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Водночас, будь-яких доказів, які у достатній мірі могли свідчити про проживання ОСОБА_1 на території України з січня 1988 року по вересень 1991 року позивачем в ході судового розгляду справи не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 обов`язок доказування кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що у відповідача були наявні підстави для прийняття оскаржуваного у даній справі рішення з огляду на те, що позивачем були подані свідомо неправдиві відомості про проживання на території України з січня 1988 по вересень 1991, а також відсутність підтвердження, що позивач постійно проживав до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України».

Враховуючи вищевикладене, з огляду на подання позивачем свідомо неправдивих відомостей про проживання на території України з січня 1988 року по вересень 1991 року, у зв`язку з відсутністю достатніх та достовірних доказів на підтвердження постійно проживання позивача до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність у відповідача підстав для прийняття оскаржуваного у даній справі рішення.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства України не призводить до автоматичної депортації з України, але якщо буде ухвалено рішення про вжиття такого заходу щодо позивача, останній матиме відповідні засоби захисту для захисту своїх прав.

Доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі апелянт також зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення помилково взяв до уваги подання Управління стратегічних розслідувань в Одеській області від 21.10.2021 №8960/55/114/01-2021 відповідно до якого за інформацією, наданою Головним управлінням кримінальної поліції Республіки Вірменія, громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 26.09.1985 був засуджений Артiкським Народним судом Шикарської області Вірменії до 7 років позбавлення волі за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 90 Кримінального кодексу Вірменської РСР, а 16.08.1990 року був звільнений від відбування покарання, та в період з 1985 - 16.08.1990 роки знаходився в місцях позбавлення волі в іншій країні, а тому фактично проживати в місті Одесі у вказаний період не міг, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які були б надані Головним управлінням кримінальної поліції Республіки Вірменія щодо фактів засудження, відбуття покарання та звільнення апелянта з місць позбавлення волі, а посилання на наявність такої інформації в листах представництва Міністерства закордонних справ України в Одеській області не є доказами даного факту.

Колегія суддів відхиляє наведені доводи апелянта з огляду на таке.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Водночас, офіційним документом є документ, складений, виданий, засвідчений з дотриманням визначених законодавством норм уповноваженою особою, якій законодавством надано право у зв`язку з її професійною чи службовою діяльністю складати, видавати, засвідчувати певні види документів, що підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти і який містить передбачені законодавством реквізити та відомості.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство закордонних справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 281, Міністерство закордонних справ України (МЗС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МЗС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин.

Пунктом 3 Положення встановлено, що основним завданням МЗС є, зокрема, забезпечення державних органів інформацією, необхідною для здійснення ефективної зовнішньої та внутрішньої політики України.

Згідно з п. 8 Положення МЗС у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також з підприємствами, установами та організаціями.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи наявна копія листа представництва Міністерства закордонних справ України в Одесі, № 60.2/5145 від 30.06.2021, згідно з яким за інформацією наданою Головним управлінням кримінальної поліції Республіки Вірменія, громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.09.1985 року був засуджений Артiкським Народним судом Шикарської області Вірменії до 7 років позбавлення волі за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 90 Кримінального кодексу Вірменської РСР, а 16.08.1990 був звільнений від відбування покарання (а.с. 135).

Вказаний лист є офіційним документом, складеним уповноваженим органом виконавчої влади, який містить інформацію, яка, на думку колегії суддів, не викликає сумнівів у її достовірності.

Натомість, позивачем будь-яких доказів на спростування інформації, викладеної у листі представництва Міністерства закордонних справ України в Одесі № 60.2/5145 від 30.06.2021 не надано.

В судових дебатах представник позивача також зазначив, що відповідач безпідставно намагається виставити позивача перед судом у образі злочинця, нібито позивач відбував покарання за вчинення злочину на території Республіки Вірменії, оскільки це стосується перебування позивача у Вірменії, водночас, на території України позивач не вчиняв жодних правопорушень (п. 34-35 протоколу судового засідання від 17.01.2023, час аудіозапису 12:54 - 13:05).

Вказані твердження представника позивача, на думку колегії суддів, додатково свідчать на користь доводів відповідача про недостовірність інформації щодо проживання ОСОБА_1 на території України з січня 1988 року по вересень 1991 року.

Окрім того, в промові в судових дебатах представник позивача також зазначив, що ОСОБА_1 з часу набуття громадянства України був зареєстрований як фізична особа-підприємець, був двічі одружений, має дітей, які мешкають на території України, надавав допомогу Збройним Силам України як волонтер, набув стійких соціальних зв`язків.

Колегія суддів відхиляє зазначені твердження представника позивача, оскільки ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції будь-яких доказів на підтвердження наведеного позивачем та його представником не надано.

Також, в апеляційній скарзі апелянт вказує, що судом першої інстанції помилково прийнято до уваги листи Департамента надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 03.11.2021 № 2290/01-07 та від 30.11.2021 № 9409/1/7101-21, оскільки у зазначених листах не вказано у зв`язку з чим в реєстрі територіальної громади м. Одеси відсутні відомості стосовно реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 ..

Колегія суддів критично ставиться до вказаних доводів апелянта з огляду на таке.

Відповідно до листів Департамента надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 03.11.2021 №2290/01-07 та від 30.11.2021 № 9409/1/7101-21 за відомостями Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської Ради щодо підтвердження чи спростування факту реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 1988 по вересень 1991 за адресою: АДРЕСА_1 , в реєстрі територіальної громади міста Одеси відсутні відомості стосовно реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вищевказаною адресою (а.с. 76-77).

З аналізу вказаних листів вбачається, що Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради у листах від 03.11.2021 року №2290/01-07 та від 30.11.2021 № 9409/1/7101-21 надав відповідь по суті запитуваної інформації. Будь-яких застережень щодо відсутності відомостей стосовно реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 у Департамента надання адміністративних послуг Одеської міської ради, або причин неможливості надання такої інформації зазначені листи не містять.

Водночас, доказів на спростування інформації, викладеної у вказаних листах позивачем також не надано.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2022 по справі № 420/3614/22 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення 20 січня 2023 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І.Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.