Рішення

від 10.01.2023 по справі 902/1010/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2023 р. Cправа № 902/1010/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Пшегорської О.Я.,

представників:

позивача - Підпалого Б.О.,

відповідача - Присяжного В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Литсінді" (вул. Центральна, 8, смт Межова, Дніпропетровська область, 52900)

до: Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" (вул. Дегтярівська, буд. 50, м. Київ, 04112) в особі філії "ВП "Цукорремналадка" ПрАТ "Акціонерна компанія "Сатер" (вул. Келецька, 51, оф. 215, м. Вінниця, 21027)

про стягнення 1 013 267,28 грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Литсінді" подано позов до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" в особі філії "ВП "Цукорремналадка" ПрАТ "Акціонерна компанія "Сатер" про стягнення 1 013 267,28 грн.

Ухвалою суду від 17.10.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1010/22 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.11.2022.

За результатами слухання справи 08.11.2022 за участю представника позивача підготовче засідання відкладено на 01.12.2022 з метою забезпечення реалізації прав учасників справи на подання заяв по суті спору, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

Так, під час підготовчого провадження у справі відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 73-88, т. 1), позивачем - відповідь на відзив (а.с. 106-111, т.1).

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію судового процесу та призначено справу до розгляду по суті на 10.01.2023.

На визначений час у судове засідання 10.01.2023 з`явилися усі учасники справи.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 07.11.2022 представнику позивача забезпечено участь у судових засіданнях по справі №902/1010/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи Easycon.

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача щодо позову заперечив, посилаючись на відзив на позовну заяву.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором постачання №008 від 07.03.2019 в частині оплати вартості поставленого товару та за Договором №921-0-009 від 07.03.2019 в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт з монтажу механічного топочного пристрою.

Суть заперечень відповідача зводиться до того, що позивач свої зобов`язання за укладеними договорами належним чином не виконав, а строк оплати за такими договорами, який безпосередньо пов`язаний з настанням певної події, зокрема введенням об`єкта в експлуатацію та готовності його до роботи, не настав.

Окрім того, відповідач просив застосувати до вимог позивача про стягнення основного боргу загальну позовну давність у три роки та до вимог про стягнення штрафних санкцій - спеціальну позовну давність в один рік, вказуючи на пропуск строку позовної давності.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зауважує, що за Договором №921-0-009 від 07.03.2019 (виконання робіт) не передбачено обов`язку позивача вводити котел в експлуатацію та настання такої події повністю залежить від відповідача.

Окрім того, перед підписанням Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 27.12.2019 відповідач перевірив готовність механічного топочного пристрою з решіткою типу ТЧ-3,44x8,250 для переведення котла Інвеста на спалювання вугілля та с/г пожинків, топочний пристрій повністю готовий до роботи та всі його системи працюють а жодних претензій чи/або зауважень до виконаних позивачем робіт відповідач не заявляв.

Також позивач звертає увагу на лист Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" в особі філії "ВП "Цукорремналадка" ПрАТ "Акціонерна компанія "Сатер" вих. №107 від 13.06.2022, в якому відповідач зазначає "Згідно Договору постачання №008 від 07 березня 2019р. нами виконані умови п.п. 3.1.1. та 3.1.2. і проведено оплату 2 235 426,20 грн, що складає більше 85% вартості товару, а 15% мало бути по готовності до роботи котла. Проте, не з нашої вини, третя сторона ПП "УНІВЕРСАМ" через фінансові труднощі не закінчила будівництво котла і котел не зданий в експлуатацію...", а також "Крім того, ПП "Універсам" з нами розрахувався на 82% вартості поставки та монтажу топочного пристрою. Оплата Вам складає 85% загальної вартості поставки та монтажу. Ми звертались до замовника ПП "Універсам" з вимогою оплатити борг. Поки наші вимоги не виконані. Якщо, ПП "Універсам" оплатить нам якусь частину боргу, ми гарантуємо Вам також погасити борг в аналогічній частині".

Тобто відповідач пов`язує можливість повного розрахунку з позивачем з оплатою йому третьою стороною (ПП "Універсам"), що не передбачено Договором постачання.

Поряд з цим вищезазначений лист, а також підписаний сторонами Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 27.12.2019 та Акт звірки взаєморозрахунків ВП "Цукорремналадка" ПрАТ "АК "Сатер", з одного боку і ТОВ "Литсінді", з іншого, по товарах, та роботах, станом на 08.06.2022, підтверджують факт того, що момент остаточного розрахунку зі сторони відповідача настав, а отже визнання відповідачем своєї заборгованості перед позивачем.

Окрім того, позивач вказує, що зазначена відповідачем стаття 232 ГК України визначає строк та порядок нарахування пені, а не строк та порядок закінчення позовної давності щодо пені, який визначається статтями 254, 258 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

07.03.2019 між філією "ВП "Цукорремналадка" ПрАТ "Акціонерна компанія "Сатер" (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Литсінді" (Постачальник, відповідач) укладено Договір постачання №008 (Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого у строки і на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов`язується передати Покупцю Товар, а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар, найменування (асортимент) і кількість якого визначається у Специфікації (-ях) до цього Договору. Товар повинен бути поставлений з його комплектуючими, включаючи технічну документацію, інструкції з користування Товаром українською та/або російською мовами. Товар повинен поставлятися в комплекті у відповідності до цього Договору, що забезпечує його експлуатацію (використання) за призначенням.

Право власності на Товар, а також ризик випадкового ушкодження чи загибелі Товару переходять від Продавця до Покупця з моменту передачі Товару (п. 1.3. Договору поставки).

Згідно із п. 2.1. Договору поставки ціна Товару визначається у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору. Ціна Товару, зазначена у Специфікаціях до цього Договору, є остаточною і незмінною. Ціна Товару може бути змінена за письмовою згодою Сторін.

Відповідно до п. 3.1. Договору поставки оплата за Товар здійснюється Покупцем в наступному порядку:

- 50% від ціни Товару - протягом трьох банківських днів з дня підписання цього договору;

- 35% від ціни Товару - по готовності товару до відправлення зі складу постачальника;

- 15% від ціни Товару - по готовності до роботи.

Специфікацією Сторони можуть визначити інший порядок, строк, умови оплати відповідної партії Товару (п. 3.4. Договору поставки).

Згідно із п. 6.4. Договору поставки факт передачі і приймання Товару підтверджується (засвідчується) видатковою накладною (актом прийому-передачі Товару).

Підпунктом б) п. 9.1. Договору поставки сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов`язання з винної сторони на користь іншої сторони стягується пеня в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого порушення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної ціни Договору.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами свої зобов`язань за цим Договором, якщо інше не передбачено умовами цього Договору (п. 11.1. Договору поставки).

Відповідно до Специфікації №1 до Договору поставки сторони погодили найменування складових на поставку та встановлення механічного топочного пристрою з решіткою типу ТЧ-3,44 х 8,250 для переведення котла Інвеста на спалювання вугілля та с/г пожинків, а також загальну ціну Товару, яка складає 2 628 972 грн на умовах розрахунків згідно із п. 3.1. Договору поставки.

Факт передачі відповідачу Товару за Договором поставки на загальну суму 2 628 972 грн підтверджується обопільно підписаною та скріпленою печатками сторін накладною №20 від 23.08.2019, довіреністю №52/1 від 07.08.2019 на отримання Товару на ім`я Печенюка В.П. та відповідними товарно-транспортними накладними (а.с. 28-31, т. 1).

Окрім того, 07.03.2019 між філією "ВП "Цукорремналадка" ПрАТ "Акціонерна компанія "Сатер" (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Литсінді" (Виконавець, відповідач) укладено Договір № 921-0-009 (Договір на виконання робіт), відповідно до п.1.1. якого Замовник передає, а Виконавець приймає на себе виконання робіт: Монтаж механічного топочного пристрою з решіткою типу ТЧ-3,44 х 8,250 для переведення котла Інвеста на спалювання вугілля та с/г пожинків.

Обсяг робіт, що підлягають виконанню, визначаються кошторисом - специфікацією №1, який у вигляді додатку №1 є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. Договору на виконання робіт).

Згідно із п. 5.1. Договору на виконання робіт виконання етапів та закінчення робіт оформляються двосторонніми актами.

В разі прострочення в оплаті виконаних робіт Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки після порушення встановленого терміну оплати (п. 6.7. Договору на виконання робіт).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання (п. 7.7. Договору на виконання робіт).

За умовами погодженого сторонами кошторису-специфікації №1 від 07.03.2019 до Договору на виконання робіт за виконання робіт передбачених Кошторисом Замовник виплачує Виконавцю 348 000 грн з урахуванням ПДВ. Умови розрахунків: аванс - 50% (174 000 грн), 35% (121 800 грн) після завершення монтажних робіт, а 15% (52 200 грн) - завершальний розрахунок проводиться на підставі двосторонніх актів виконаних робіт, після введення об`єкту в експлуатацію шляхом безготівкового перерахунку Замовником коштів на рахунок Виконавця протягом 10-ти банківських днів з дня підписання актів.

На виконання умов Договору № 921-0-009 від 07.03.2019 сторонами обопільно підписано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 27.12.2019 щодо монтажу механічного топочного пристрою з решіткою типу ТЧ-3,44 х 8,250 для переведення котла Інвеста на спалювання вугілля та с/г пожинків на загальну суму 348 000 грн.

Проведення господарських операцій за Договором постачання та за Договором на виконання робіт підтверджується також фактом реєстрації в ЄРПН відповідних податкових накладних (а.с. 32-40, т. 1).

Як стверджує позивач, відповідачем не сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Литсінді" 456 545,8 грн, з яких: 393 545,8 грн вартості поставленого Товару за Договором постачання та 63 000 грн вартості виконаних робіт за Договором на виконання робіт, що слугувало підставою для звернення із відповідним позовом до суду. Однак у прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено до стягнення основний борг в сумі 477 456,39 грн.

Наявність основного боргу в сумі 456 545,8 грн, з яких: 393 545,8 грн за Договором постачання та 63 000 грн за Договором на виконання робіт сторони підтвердили обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків станом на 08.06.2022 (а.с. 24, т. 1).

Поряд з цим Товариством з обмеженою відповідальністю "Литсінді" нараховано та заявлено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" в особі філії "ВП "Цукорремналадка" ПрАТ "Акціонерна компанія "Сатер" за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання 184 028,04 грн - штрафу, 125 575,48 грн пені, 131 916,28 грн інфляційних втрат та 35 936,59 грн 3% річних за Договором постачання, а також 33 378,71 грн пені, 19 870,2 грн - інфляційних втрат та 5 105,59 грн 3% річних за Договором на виконання робіт.

Слід зазначити, що в порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією вих. № 08/06-22 від 08.06.2022 про сплату заборгованості, однак філією "ВП "Цукорремналадка" ПрАТ "Акціонерна компанія "Сатер" повідомлено (лист вих. №107 від 13.06.2022), що якщо ПП "Універсам" (третя особа, яка через фінансові труднощі не закінчила будівництво котла і котел не зданий в експлуатацію) оплатить відповідачу якусь частину боргу, то останній в свою чергу гарантує погашення боргу в аналогічній частині позивачу.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

За змістом статтей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Проаналізувавши умови укладених між сторонами договорів, суд приходить до висновку, що такі договори є окремими самостійними договорами поставки та підряду відповідно.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором підряду, як встановлено ч. 1 ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 2 наведеної статті договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно із загальними вимогами до виконання зобов`язань, що виникають у тому числі з договорів, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України).

Однією з умов належного виконання зобов`язання є виконання його у встановлений строк. Так, частина 1 ст. 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов`язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

У правовідносинах підряду строки виконання роботи або її окремих етапів визначаються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами та, як вже зазначалось, в силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи, що за умовами п. 3.1. Договору поставки сторони погодили кінцевий розрахунок за фактом готовності поставленого Товару до роботи, тобто конкретної дати не визначено, застосуванню підлягають приписи ст. 692 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Іншими словами, обов`язок оплати за Договором поставки у відповідача виник за фактом отримання Товару, що підтверджується обопільно підписаною та скріпленою печатками сторін накладною №20 від 23.08.2019 на загальну суму 2 628 972 грн.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Оскільки поставка Товару за Договором поставки відбулася 23.08.2019, враховуючи вихідні дні, з 27.08.2019 зобов`язання відповідача по сплаті вартості отриманого Товару є простроченим.

Що стосується Договору на виконання робіт, то згідно кошторису-специфікації №1 від 07.03.2019 сторони погодили, що завершальний розрахунок проводиться на підставі двосторонніх актів виконаних робіт, після введення об`єкту в експлуатацію шляхом безготівкового перерахунку Замовником коштів на рахунок Виконавця протягом 10-ти банківських днів з дня підписання актів.

Тобто, факт підписання акту сторонами засвідчує виконання обумовлених робіт. Водночас акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 щодо монтажу механічного топочного пристрою з решіткою типу ТЧ-3,44 х 8,250 для переведення котла Інвеста на спалювання вугілля та с/г пожинків на загальну суму 348 000 грн датовано 27.12.2019.

Враховуючи 10 банківських днів з дня підписання такого акту, з 16.01.2020 зобов`язання відповідача по сплаті вартості виконаних робіт є простроченим.

Слушними є доводи позивача, що подія введення об`єкта в експлуатацію залежить саме від відповідача та не ставить у пряму залежність обов`язок сплати за поставлений Товар та його монтаж, оскільки факти виконання договорів підтверджено первинними бухгалтерськими документами.

Так, матеріалами справи, зокрема в сукупності накладною №20 від 23.08.2019, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 27.12.2019, актом звірки взаємних розрахунків станом на 08.06.2022 підтверджується основний борг відповідача перед позивачем в сумі 456 545,8 грн, з яких: 393 545,8 грн - вартість поставленого Товару за Договором постачання та 63 000 грн - вартість виконаних робіт за Договором на виконання робіт. Поряд з цим суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення основний борг на загальну суму 477 456,39 грн, то у стягненні 20 910,59 грн основного боргу слід відмовити як заявлених безпідставно.

Окрім основного боргу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" в особі філії "ВП "Цукорремналадка" ПрАТ "Акціонерна компанія "Сатер" за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання 184 028,04 грн - штрафу, 125 575,48 грн пені, 131 916,28 грн інфляційних втрат та 35 936,59 грн 3% річних за Договором постачання, а також 33 378,71 грн пені, 19 870,2 грн - інфляційних втрат та 5 105,59 грн 3% річних за Договором на виконання робіт.

Як встановлено фактичними обставинами справи, відповідач є боржником, що прострочив, позаяк не здійснив остаточний розрахунок за отриманий за Договором поставки Товар в перший робочий день після підписання накладної №20 від 23.08.2019 з урахуванням приписів ст. 692 ЦК України, як і, всупереч умовам кошторису-специфікації №1 від 07.03.2019 протягом 10 банківських днів після підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 27.12.2019, не оплатив вартість робіт за Договором виконання робіт, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Підпунктом б) п. 9.1. Договору поставки сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов`язання з винної сторони на користь іншої сторони стягується пеня в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого порушення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної ціни Договору.

Згідно із п. 6.7. Договору на виконання робіт в разі прострочення в оплаті виконаних робіт Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки після порушення встановленого терміну оплати.

Арифметичною перевіркою правильності нарахованого позивачем штрафу (7% від ціни договору) за Договором постачання №008 від 07.03.2019 помилок не виявлено, внаслідок чого суд дійшов висновку про обґрунтованість такого нарахування в розмірі 184 028,04 грн (2 628 972 грн х 7%), а відтак і про задоволення позову в цій частині.

Дослідивши здійснений Товариством з обмеженою відповідальністю "Литсінді" розрахунок пені за укладеними між сторонами договорами, судом встановлено, що позивачем не враховано приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Водночас умовами договорів збільшеного періоду нарахування штрафних санкцій не передбачено.

Окрім того, визначаючи початкові дати прострочення виконання грошового зобов`язання за договорами, позивачем не враховано умови ч. 5 ст. 254 ЦК України щодо перенесення виконання зобов`язання на перший робочий день. Також не враховано, що строк виконання зобов`язання за Договором на виконання робіт наступає за спливом 10 банківських днів після підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 27.12.2019.

Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" перерахунок пені за період прострочення з 27.08.2019 по 26.02.2020, 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 27.08.2019 по 08.09.2022, суд дійшов висновку про обґрунтованість за Договором поставки таких нарахувань: пені в сумі 58 106,38 грн; інфляційних втрат в сумі 156 903,69 грн та 3% річних в сумі 35 839,62 грн.

Оскільки за Договором поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Литсінді" заявлено до стягнення з відповідача пеню та 3% річних у більших сумах (125 575,48 грн пені та 35 936,59 грн 3% річних), тому суд дійшов висновку про задоволення таких складових позову у визначених судом сумах, відтак у стягненні 67 469,1 грн пені та 96,97 грн 3% річних слід відмовити. Поряд з цим заявлені інфляційні втрати перебувають в межах розрахунку суду, тому підлягають задоволенню у визначеній позивачем сумі, що становить 131 916,28 грн.

Окрім того, здійснивши відповідний перерахунок за Договором виконання робіт (пені за період прострочення з 16.01.2020 по 15.06.2020; 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 16.01.2020 по 08.09.2022), судом встановлено обгрунтованість нарахування пені в сумі 5 165,66 грн, інфляційних втрат в сумі 23 810,34 грн та 3% річних в сумі 5 002,24 грн.

Враховуючи, що позивачем за Договором на виконання робіт заявлено пеню та 3% річних у більших сумах (33 378,71 грн пені та 5 105,59 грн 3% річних), то у стягненні 28 213,05 грн пені та 103,35 грн 3% річних слід відмовити. Поряд з цим заявлені інфляційні втрати перебувають в межах розрахунку суду, тому підлягають задоволенню у визначеній позивачем сумі, що становить 19 870,2 грн.

Отже, суд дійшов висновку про сукупне задоволення за двома договорами 63 272,04 грн - пені; 151 786,48 грн - інфляційних втрат; 40 841,86 грн - 3% річних.

Твердження позивача про пропуск позовної давності не знаходять свого підтвердження матеріалами справи.

Так, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених у статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.

Згідно із Законом від 30.03.2020 №540-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК доповнено п.12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, ст.ст. 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Оскільки вказаний Закон опубліковано 02.04.2020 та він набрав законної сили з дня його опублікування, тому з 03.04.2020 (під час триваючого строку як спеціальної, так і загальної позовної давності) відповідні строки є продовженими.

За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує із умов укладених між сторонами договорів, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Водночас зобов`язання третіх осіб перед відповідачем щодо введення об`єкта в експлуатацію жодним чином не впливають на грошове зобов`язання відповідача перед позивачем в межах виконаних між ними договірних відносин.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково з урахуванням мотивів щодо безпідставного нарахування основного боргу, пені та 3% річних. Водночас в решті позову на загальну суму 116 793,06 грн, що включає частково основний борг, пеню та 3% річних слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні із позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі нижчому, аніж встановлено законодавством.

За приписами підп. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви слідує, що позивачем при зверненні до суду заявлено вимогу майнового характеру (про стягнення 1 013 267,28 грн), тобто, позивач при зверненні з позовною заявою до суду повинен був сплатити судовий збір в розмірі 15199,01 грн (1 013 267,28 грн х 1,5% = 15199,01 грн).

Натомість позивачем згідно платіжного доручення № 1109 від 14.09.2022 при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 14 885,36 грн, тобто недоплаченою залишається сума 313,65 грн.

Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про стягнення з позивача 313,65 грн недоплаченої суми судового збору при зверненні до суду із позовом.

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню 13 447,12 грн судового збору. В решті витрати на сплату судового збору в сумі 1 751,89 грн залишаються за позивачем.

Визначаючись щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу суд враховує таке.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як слідує з матеріалів справи, 25.10.2022 між Адвокатом Присяжним Віталієм Анатолійовичем (далі - Адвокат) та Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Сатер" в особі директора філії "ВП "Цукорремналадка" ПрАТ "Акціонерна компанія "Сатер" Печенюка Віктора Петровича (далі - Клієнт) укладено Договір №03-10/22 про надання правової (правничої) допомоги (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Клієнт в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання - доручення, а Адвокат зобов`язується відповідно до завдання-доручення Клієнта надати йому за плату правову допомогу щодо складання документів правового характеру, здійснення представництва прав та інтересів Клієнта в Господарському суді Вінницької області у справі №902/1010/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Литсінді" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" в особі філії "ВП "Цукорремналадка" ПрАТ "Акціонерна компанія "Сатер" про стягнення заборгованості.

Згідно із п. 3.1. Договору Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату вартість правової допомоги (гонорар) в сумі 12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту укладення сторонами даного Договору. Сума гонорару включає складання відзиву на позовну заяву ТОВ "Литсінді" - 6000 грн, представництво в Господарському суді Вінницької області - 6000 грн (із розрахунку 2000 грн за одне судове засідання).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 березня 2023 року (п. 5.1. Договору).

Адвокатом подано розрахунок витрат на оплату наданої відповідачу професійної правничої допомоги від 10.01.2023 на загальну суму 12000 грн в кількості витрат часу 14 год. Перелік наданої відповідачу професійної правничої допомоги згідно розрахунку витрат не суперечить матеріалам справи.

Факт сплати відповідачем Адвокату гонорару за Договором в сумі 12000 грн підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 10.01.2023.

Крім того, матеріали справи містять копію ордеру серії ВТ №1030988 від 27.10.2022 на представництво адвокатом Присяжним Віталієм Анатолійовичем інтересів Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер".

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд враховує, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права (постанова Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18).

Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона, то якщо вона не заперечує, у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт (постанова КГС ВС від 24.11.2020 у справі №911/4242/15).

Окремо слід зазначити, що вартість послуг адвоката перебуває в межах орієнтовного розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, визначеному у відзиві на позовну заяву.

Отже, розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 12 000 грн обґрунтовано належними та допустимими доказами.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Позивачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, відтак у суду відсутні підстави втручатися у розмір визначеного сторонами Договору гонорару, зміст наданих послуг та їх співмірність з предметом спору.

У відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 383,6 грн, та в решті витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 10 616,4 грн залишаються за ним.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" (вул. Дегтярівська, буд. 50, м. Київ, 04112; код ЄДРПОУ 19015984) в особі філії "ВП "Цукорремналадка" ПрАТ "Акціонерна компанія "Сатер" (вул. Келецька, 51, оф. 215, м. Вінниця, 21027; код ЄДРПОУ 26011930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Литсінді" (вул. Центральна, 8, смт Межова, Дніпропетровська область, 52900; код ЄДРПОУ 39537215) 456 545,8 грн - основного боргу; 184 028,04 грн - штрафу; 63 272,04 грн - пені; 151 786,48 грн - інфляційних втрат; 40 841,86 грн - 3% річних та 13 447,12 грн - витрат на сплату судового збору.

3. В решті позову на загальну суму 116 793,06 грн відмовити, у зв`язку з чим витрати на сплату судового збору в сумі 1 751,89 грн залишити за позивачем.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Литсінді" (вул. Центральна, 8, смт Межова, Дніпропетровська область, 52900; код ЄДРПОУ 39537215) в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) 313,65 грн - судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Литсінді" (вул. Центральна, 8, смт Межова, Дніпропетровська область, 52900; код ЄДРПОУ 39537215) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Сатер" (вул. Дегтярівська, буд. 50, м. Київ, 04112; код ЄДРПОУ 19015984) в особі філії "ВП "Цукорремналадка" ПрАТ "Акціонерна компанія "Сатер" (вул. Келецька, 51, оф. 215, м. Вінниця, 21027; код ЄДРПОУ 26011930) 1 383,6 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

6. В решті витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 10 616,4 грн залишити за ним.

7. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

8. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відомі суду адреси електронної пошти: ТОВ "Литсінді" - Litsindi@i.ua; представника ТОВ "Литсінді" Підпалого Б.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представника ПрАТ "Акціонерна компанія "Сатер" - advokat.ua2012@gmail.com; філії "ВП "Цукорремналадка" ПрАТ "Акціонерна компанія "Сатер" - naladka.vn@gmail.com.

Повне рішення складено 20 січня 2023 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ТОВ "Литсінді" - вул. Центральна, 8, смт Межова, Дніпропетровська область, 52900;

3 - ПрАТ "Акціонерна компанія "Сатер" - вул. Дегтярівська, буд. 50, м. Київ, 04112;

4 - філії "ВП "Цукорремналадка" ПрАТ "Акціонерна компанія "Сатер" - вул. Келецька, 51, оф. 215, м. Вінниця, 21027.