Рішення

від 11.01.2023 по справі 922/5139/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2023м. ХарківСправа № 922/5139/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в загальному позовному провадженні справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради (61052, м. Харків, вул. Ярославська, 21 Код ЄДРПОУ 02146311) до Фізичної особи-підприємця Сердюк Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) про звільнення приміщення за участю представників:

позивача - Безродний О.В.

відповідача - не з`явився

третьої особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) до Фізичної особи-підприємця Сердюк Тетяни Миколаївни (відповідач) в якій позивач просить суд виселити останнього з займаних нежитлових приміщень площею 105,10 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 106 та передати орендоване приміщення Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 28.12.2021 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/5139/21 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.01.2022 було прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі №922/5139/21, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче провадження по справі.

17.08.2022 судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав суду пояснення в обґрунтування власної правової позиції у спорі по даній справі. В своїх поясненнях третя особа підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не подав. Звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з воєнними діями.

Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового засідання.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач жодного разу не з`являвся в засідання, так:

- 18.01.2022 відповідач подавав клопотання про відкладення засідання, призначеного на 26.01.2022, яке було задоволено протокольною ухвалою та відкладено підготовче засідання на 21.02.2022;

- 18.02.2022 про відкладення засідання, призначеного на 21.02.2022, яке було задоволено протокольною ухвалою та відкладено підготовче засідання на 14.03.2022;

- 22.07.2022 про відкладенні засідання, призначеного на 25.07.2022, яке було задоволено протокольною ухвалою та відкладено підготовче засідання на 17.08.2022;

- 04.08.2022 про відкладення цього підготовчого засідання, яке було призначено на 17.08.2022.

Однак, відповідачем не обґрунтовано та не наведено кола питань, що визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, які не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні, та не обґрунтовано неможливості скористатися послугами адвоката для надання правничої допомоги до 24.02.2022, оскільки до початку військової агресії по справі було проведено вже два підготовчих засідання.

Тобто, відповідач достеменно обізнаний про розгляд справи Господарським судом Харківської області. Крім того до жовтня 2022 року відповідачем приймалися телефонограми від суду.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчить й відмітки про направлення ухвал про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві .

Проте ухвали суду, які направлялися на адресу відповідача, повернуті без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "адресат відсутній".

Судом перевірялася адреса відповідача, згідно з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Місцезнаходження відповідача - м. Харків, пров. Керченський, 3А, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

Обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду по суті, відповідачем не доведено зворотнього.

Суд також зазначає, що згідно ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах розумних строків з урахуванням введення на території України військового стану.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 11.01.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

30.07.2002 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою- підприємцем Сердюк Т.М. укладено договір оренди № 724 (далі - Договір) на нежитлові приміщення площею 109,68 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції, 106 (наразі - вул. Москалівська).

Додатковою угодою від 01.01.2012 до договору оренди № 724 від 30.07.2002 даний договір викладено в новій редакції.

Так, відповідно до пункту 1.1. Договору ( в редакції Додаткової угоди від 01.01.2012 до договору оренди № 724 від 30.07.2002 ) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 109,68 кв.м., яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкові розташоване за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції, 106 (наразі - вул. Москалівська) та знаходиться на балансі Управління освіти адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення магазину продовольчих товарів.

Додатковою угодою від 28.02.2014 до договору оренди № 724 від 30.07.2002 пункт. 1.1 договору викладено в такій редакції: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 105,10 кв.м., яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції, 106 та знаходиться на балансі Управління освіти адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради.

Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради листом від 19.08.2019 № 01-28/1694-19 повідомило Управління комунального майна та приватизації про необхідність використання вищезазначеного приміщення для власних потреб.

Крім того, Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради листом від 10.09.2019 № 01-28/1902-19 додатково повідомило Управління комунального майна та приватизації про необхідність використання вищезазначеного приміщення для власних потреб.

Частиною 3 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 № 2269-ХІІ передбачено, що у разі якщо власник має намір використовувати майно для власних потреб, він повинен письмово повідомити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Відповідно до п.7.1 Договору орендар має право відмовитися від цього Договору і вимагати повернення майна, що передається в оренду у разі потреби використання майна під особисті потреби орендодавця та балансоутримувача. У разі, якщо територіальна громада м. Харкова має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, орендодавець письмово попереджає про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Позивачем було направлено відповідачу листа від 17.09.2019 № 9107 з повідомленням про непродовження терміну дії договору оренди №724 від 30.07.2002 у зв`язку з необхідністю використання приміщення для потреб територіальної громади м. Харкова.

Управлінням проінформовано ФО-П Сердюк Т.М. про те, що по закінченню терміну дії договору оренди - 28.12.2019 приміщення по вул. Москалівська, 106 загальною площею 105,1 кв.м. орендарю необхідно здати за актом приймання - передачі представнику Управління.

Позивач вказує, що відповідно до листа Управління комунального майна та приватизації від 03.04.2020 № 3476 в листі Управління до ФО-П Сердюк Т.М. від 17.09.2019 № 9107 було допущено технічну описку в посиланні на номер листа від 28.08.2019 за № 01-28/1773-19 замість листа від 19.08.2019 за № 01-28/1694-19. Дана технічна описка не впливає на суть та зміст листа від 17.09.2019 № 9107.

Листом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна від 16.12.2019 № 12822 було додатково повідомлено орендаря ФО-П Сердюк Т.М. що 28.12.2019 закінчується строк дії договору оренди №724 від 30.07.2002 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За приписами ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна, виконання зобов`язання є істотною умовою договору оренди.

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Ч. 6 ст. 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За приписами ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст. 763 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний негайно повернути орендодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено договором.

Відповідно до п. 4.13. Договору оренди від 30.07.2002 № 724, у разі припинення або розірвання Договору, орендар зобов`язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.

На теперішній час, як зазначає позивач та, що не спростовано відповідачем під час розгляду справи, нежитлові приміщення площею 105,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 не звільнені та Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не передані, що призводить до неможливості власника розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до Акту Управління комунального майна та приватизації від 05.11.2021 вищезазначене приміщення ФО-П Сердюк Т.М. не звільнено та використовується під магазин.

Натомість, орендовані приміщення, в порушення вищезазначених норм права, відповідачем позивачу повернуті не були.

Таким чином, в силу наведених положень діючого законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно користується спірним об`єктом оренди.

У ході судового розгляду відповідач не надав належних і допустимих доказів правомірності користування спірним майном, не навів обставин безпідставності вимог позивача щодо звільнення спірного об`єкта оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Належним і ефективним способом захисту права у даних спірних правовідносинах є виселення орендаря із займаних приміщень. Для цього достатнім є встановлення судом обставин користування орендарем спірними приміщеннями після припинення дії договору оренди (постанова Верховного Суду від 21.01.2018 у справі № 920/1008/16).

З моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування майном, особа, якій воно було надане, володіє ним незаконно, і власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення. Отже, позов про виселення є негаторним (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц).

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, як обґрунтованого.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 165, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Виселити Фізичну особу-підприємця Сердюк Тетяну Миколаївну ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) з займаних нежитлових приміщень площею 105,10 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 106 та передати орендоване приміщення Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) .

Судові витрати покласти на відповідача.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сердюк Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) 2 270,00 грн судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Учасники справи:

Позивач - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412)

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління освіти адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради (61052, м. Харків, вул. Ярославська, 21 Код ЄДРПОУ 02146311)

Відповідач - Фізична особа-підприємець Сердюк Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 )

Повне рішення складено "19" січня 2023 р.

СуддяС.А. Прохоров