Рішення

від 12.01.2023 по справі 927/1007/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1007/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М., розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛ-АГРО (ПАК), вул. Реміснича,28 офіс 306, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Приватного підприємства «Торговий дім «Фонтекс Агро», вул. Малиновського, 30 А, м. Чернігів, 14020

про стягнення 2053252,92 грн.

За участю представників:

від позивача: Кухарук В.О., адвокат.

від відповідача: не прибув.

Встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю ВАЛ-АГРО (ПАК) подано позов до Приватного підприємства Торговий дім Фонтекс-Агро в якому просить суд стягнути з відповідача 1500000,00 грн безпідставно отриманих коштів, інфляційних втрат у сумі 480 061,14 грн та 3% річних у сумі 73191,78 грн.

Позивач позовні вимоги обгрунтовує тим, що після припинення дії договору поставки паливно-мастильних матеріалів № 512 від 15.04.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю ВАЛ-АГРО (ПАК) було помилково перераховано на користь Приватного підприємства Торговий дім Фонтекс-Агро грошові кошти у розмірі 1500000,00 грн, які підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України разом з компенсаційним втратами, що встановлені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Позивач зазначає, що за договором поставки як на момент його дії, так і після його припинення жодних поставок товару здійснено не було.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою суду від 21.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/1007/22 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.12.2022. Встановлено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень. Ухвала про відкриття провадження у справі від 21.11.2022, яка була направлена судом на адресу відповідача, вказану в позовній заяві (вул. Малиновського, 30-А, м. Чернігів, 14020) повернута на адресу суду 02.12.2022 відділенням зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

У підготовче засідання 13.12.2022 прибув представник позивача, представник відповідача не прибув. Заяв і клопотань від сторін не надходило.

У підготовчому засіданні 13.12.2022 суд постановив протокольно ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.01.2023 та зобов`язав позивача надати в наступне судове засідання витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб для з`ясування офіційної адреси відповідача.

Суд ухвалою від 13.12.2022 (яка була направлена на адресу вул. Малиновського, 30-А, м. Чернігів, 14020) повідомив відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.01.2023, копія якої повернулась до суду 23.12.2022 з відміткою відділення зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою.

06.01.2023 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення № 3 та № 4 від 06.01.2023 стосовно нарахування періоду інфляційних втрат та 3% річних та місцезнаходження відповідача. До додаткових пояснень № 3 від 06.01.2023 доданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватного підприємства Торговий дім Фонтекс-Агро в якому зазначена адреса його місцезнаходження: 14020, м. Чернігів, вул. Малиновського, 30-А.

У судове засідання 12.01.2023 прибув представник позивача та підтримав позовні вимоги, представник відповідача не з`явився.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання для проголошення рішення, на підставі ч. 6 ст. 233 та ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України вступна та резолютивна частини рішення була підписана судом у нарадчій кімнаті без його проголошення.

З`ясовуючи належність повідомлення відповідача про розгляд справи та можливість вирішення даного господарського спору, суд виходить з такого. Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 ГПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватного підприємства Торговий дім Фонтекс-Агро його місцезнаходження: 14020, м. Чернігів, вул. Малиновського, 30-А.

Заяв про зміну місцезнаходження від відповідача не надходило.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.

Оскільки копія ухвал суду про відкриття провадження у справі від 21.11.2022 та ухвала від 13.12.2022 якою відповідача повідомлено про дату, час та місце розгляду справи по суті, направлялись відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та ЄДР повернулись на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву, дату розгляду справи по суті.

За приписами ч.1 ст.9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень, усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Таким чином, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та відповідач не був позбавлений права та можливості також ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами в силу приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем не подано відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин.

Обставини справи встановлені судом.

15.04.2020 між Приватним підприємством Торговий дім Фонтекс-Агро (далі-постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВАЛ-АГРО (ПАК) (далі-покупець) укладено договір поставки паливно-мастильних матеріалів № 512 (далі Договір, а.с. 6-8).

Згідно п.1.1-1.2 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити поставлені паливно-мастильні матеріали, в тому числі масла автомобільні (надалі іменуються «ПММ»).

Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, визначаються у специфікації, яка є Додатком № 1 до цього Договору (надалі іменується «специфікація»).

У відповідності до пунктів 3.4-3.6 Договору оплата товару здійснюється покупцем з відстрочкою платежу, згідно з якою покупець зобов`язаний на протязі 10 календарних днів з моменту отримання, оплатити отриману партію товару.

За окремою домовленістю оплата товару здійснюється покупцем на умовах 100% передоплати, отримання якої постачальником є умовою для здійснення останнім поставки товару відповідно до даного Договору.

Оплату рахунку на передоплату, виставлену постачальником, покупець зобов`язаний здійснити протягом 2 банківських днів з моменту його виставлення постачальником.

У відповідності до пунктів 7.1-7.2 Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору та закінчується 31.12.2020.

Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення , яке мало місце під час дії даного Договору (п.7.3 Договору).

Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним в Україні законодавством, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору (п.7.4 Договору).

Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або чинному в Україні законодавстві (п.7.6 Договору).

До позовної заяви додані копії платіжних доручень в яких зазначений платник ТОВ «ВАЛ-АГРО(ПАК), отримувач ПП «ТД «Фонтекс-Агро» № 122 від 19.03.2021 на суму 500000,00 грн та № 126 від 05.04.2021 на суму 1000000,00 грн з призначенням платежу: «попередня оплата за дизпаливо зг дог № 512 від 15.04.2020 (а.с. 9-10).

Також до позовної заяви додана копія вимоги Вих.№ 243 від 01.11.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЛ-АГРО (ПАК) на ім`я керівника Приватного підприємства Торговий дім Фонтекс-Агро в якій вимагав повернути безпідставно отримані кошти в розмірі 1500000,00 грн, які помилково перераховані як 100% попередня оплата за дизпаливо згідно договору № 512 поставки паливно-мастильних матеріалів від 15.04.2020, який втратив свою дію 31.12.2020.

В якості доказів отримання відповідачем вказаної вимоги позивачем додано до позовної заяви копії фіскального чеку від 01.11.2022, опису вкладення у цінний лист на ім`я Приватного підприємства Торговий дім Фонтекс-Агро з відміткою поштового штемпеля від 01.11.2022 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за № 1400055704033 в якому зазначено, що представником відповідача вимогу отримано 02.11.2022 (а.с. 12).

Відповідач відповіді на вимогу не надав.

Оскільки відповідач не повернув сплачені позивачем грошові кошти у сумі 1500000,00 грн, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Предметом позову в даній справі є стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в розмірі 1500000,00 грн на підставі ст. 1212 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав та інфляційних втрат у сумі 480 061,14 грн та 3% річних у сумі 73191,78 грн на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Строк дії Договору № 512 поставки паливно-мастильних матеріалів від 15.04.2020 закінчився 31.12.2020 (п. 7.2 Договору), а тому після спливу зазначеного строку вказаний договір припинив свою дію.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перерахував відповідачу в якості попередньої оплати за дизпаливо кошти в сумі 1500000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №122 від 19.03.2021 та № 126 від 05.04.2021, тобто вже після припинення дії Договору № 512 поставки паливно-мастильних матеріалів від 15.04.2020.

Як встановлено судом, позивачем направлено на адресу відповідача рекомендованим листом №1400055704033 вимогу Вих. №243 від 01.11.2022 в якій просив у семиденний строк повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 1500000,00 грн.

Згідно рекомендованого повідомлення поштове відправлення №1400055704033 отримано відповідачем 02.11.2022.

Оскільки вимога Вих. №243 від 01.11.2022 була отримана відповідачем 02.11.2022, з огляду на положення ч.2 ст.530 ЦК України та зміст самої вимоги, відповідач зобов`язаний був у строк до 09.11.2022 повернути кошти в сумі 1500000,00 грн.

Відповідач у визначений вище строк кошти у сумі 1500000,00 грн позивачу не повернув.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

За приписами частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Дослідивши матеріали справи, суд приймає доводи позивача про те, що грошові кошти, які були перераховані ним згідно платіжних доручень № 122 від 19.03.2021 у сумі 500000,00 грн та № 126 від 05.04.2021 на суму 1000000,00 грн були перераховані помилково, тобто без достатньої на це правової підстави, оскільки строк дії договору №512 поставки паливно-мастильних матеріалів від 15.04.2020 закінчився 31.12.2020 і у матеріалах справи відсутні докази про його продовження на 2021 рік.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1500000,00 грн безпідставно отриманих коштів.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 480061,14 грн та 3% річних у сумі 73191,78 грн за період з 20.03.2021 по 14.11.2022 згідно розрахунку доданого до позовної заяви (а.с. 14-15).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов`язань, суд перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок, дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 3% річних частково в сумі 616,44 грн. за період з 10.11.2022 ( з дати закінчення встановленого позивачем строку повернення безпідставно отриманих коштів вимогою від 01.11.2022) до 14.11.2022.

В решті вимог про стягнення 480061,14 грн інфляційних втрат за період з квітня 2021 по жовтень 2022 та 72575,34 грн 3% річних за період з 20.03.2021 по 09.11.2022 судом відмовлено, оскільки вимогою від 01.11.2022 №243 позивачем встановлено 7 денний строк з дня її отримання для повернення безпідставно отриманих коштів. Відтак нарахування позивачем 3% річних та інфляційних починаючи з наступних дат після їх отримання є безпідставним.

На підставі викладеного позов задовольняється частково.

При ухвалені рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Сплачений позивачем судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам у відповідності до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Торговий дім «Фонтекс Агро», вул. Малиновського, 30 А, м. Чернігів, 14020, код ЄДРПОУ 38510009, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛ-АГРО (ПАК), вул. Реміснича,28 офіс 306, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 42880067, 1 500 000 грн безпідставно отриманих коштів, 616,44 грн 3% річних та 22 509,25 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 20.01.2023.

Суддя Ю.В.Федоренко