Рішення

від 11.01.2023 по справі 487/8975/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/8975/21

Провадження № 2/487/476/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2023 року Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого суддіГаврасієнко В.О. з участю за участі секретаря судового засіданняТрелі Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру частки у праві спільної сумісної власності

ВСТАНОВИВ:

14.12.2021 року адвокат Істоміна Катерина В`ячеславівна звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просила визначити розмір частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 795 кв.м. по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог посилаються на те, що ОСОБА_1 належить на праві власності 363/1000 часток домоволодіння АДРЕСА_1 . Співвласниками вказаного домоволодіння є ОСОБА_2 513/1000 часток, ОСОБА_3 124/1000 часток. Також сторонам на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 795 кв.м, цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд кадастровий номер 4810136300:02:064:0006. Оскільки частка позивача в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку не визначена, позивач не може в повній мірі реалізувати своє право власності на частину домоволодіння та земельну ділянку. На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити. Просила суд розглянути справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилась, надала до суду заяву, у якій просила розглядати справу без її участі, позов визнала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена своєчасно та належним чином.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 26.04.2006 року Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 363/1000 часток домоволодіння АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 належить 513/1000 часток вказаного домоволодіння, а ОСОБА_3 124/1000 часток домоволодіння.

Також на підставі державного акту серії ЯЕ №926308, виданого на підставі рішення Миколаївської міської ради №22/57 від 14.03.2008 року сторонам на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 795 кв.м, цільове призначення: будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд кадастровий номер 4810136300:02:064:0006.

Відповідно до ч.1 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно із ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч.1 ст.369 ЦК).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Аналогічні положення містить і стаття 370 ЦК України щодо виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Згідно з положеннями ст.89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. Крім того, згідно із п. г ч.1 ст.87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.

Відповідно до ч.4 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Пленум Верховного Суду України у п.21 постанови № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснив, що якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Беручи до уваги, що житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований на спірній земельній ділянці, належить співвласникам на праві спільної часткової власності, частки кожного співвласника у праві спільної власності на земельну ділянку є пропорційними до часток у праві власності на домоволодіння.

За змістом ст.392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Таким чином, враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 200, 206, 259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІВШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру частки у праві спільної сумісної власності - задовольнити.

Визначитирозмір частки ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:064:0006 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, площею 795кв.м за адресою АДРЕСА_1 пропорційно до розміру частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у розмірі - 363/1000.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя В.О. Гаврасієнко