Постанова

від 17.01.2023 по справі 910/3033/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2023 р. Справа№ 910/3033/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Пашкіної С.А.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - Москаль Я. О.

відповідача - Требух Г.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УК Проміндустрія"

на рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2022 р. (повний текст складено 22.07.2022 р.)

у справі № 910/3033/22 (суддя - Паламар П.І.)

за позовом Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УК Проміндустрія"

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 2374186,30 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року Приватне підприємство "Рівнетеплосервіс" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УК Проміндустрія" про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової допомоги на зворотній основі № 1 від 07.04.2021 р. та договором про надання фінансової допомоги на зворотній основі № 2 від 16.04.2021 р. у розмірі 2374186,30 грн, з яких: 2000000,00 грн основного боргу, 161200,00 грн інфляційних втрат та 53260,28 грн 3% річних та 159726,02 грн пені.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладених договорів в установлений строк надані грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 2000000,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.07.2022 р. у справі № 910/3033/22 позов Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс" задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "УК Проміндустрія" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введення воєнного стану на території України з 24.02.2022 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "УК Проміндустрія" було призупинено ведення своєї господарської діяльності та дію трудового договору із працівниками на період дії воєнного стану, відтак у відповідача була відсутня можливість направити представника у судове засідання під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 р. апеляційну скаргу у справі № 910/3033/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 р. витребувано з Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/3033/22 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УК Проміндустрія" на рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2022 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/3033/22.

До суду 31.08.2022 р. надійшли матеріали справи № 910/3033/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3033/22 та призначено її до розгляду на 25.10.2022 р.

25.10.2022 р. розгляд справи № 910/3033/22 не відбувся у зв`язку з відсутністю енергопостачання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 р. справу № 910/3033/22 призначено до розгляду на 22.11.2022 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 р. розгляд справи відкладено до 06.12.2022 р.

На електронну адресу суду 06.12.2022 р. від представника позивача надійшла заява про участь адвоката Москаля Р.О. за обліковим записом yaroslav.moskal@gmail.com у судовому засіданні 06.12.2022 р. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

До суду 06.12.2022 р. від Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс" надійшло клопотання, у якому останній просив проводити розгляд справи у відсутності представника позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 р. відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс" про участь у судовому засіданні 06.12.2022 р. у режимі відеоконференції у справі № 910/3033/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 р. розгляд справи відкладено до 17.01.2023 р.

На електронну адресу суду 02.01.2023 р. від представника позивача надійшла заява про участь адвоката Москаля Я.О. за обліковим записом yaroslav.moskal@gmail.com у судовому засіданні 17.01.2023 р. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2022 р. задоволено заяву Приватного підприємства "Рівнетеплосервіс" про участь у судовому засіданні 17.01.2023 р. у справі № 910/3033/22 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/213/23 від 16.01.2023 р. у зв`язку з перебуванням судді Шапрана В.В. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3033/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/3033/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 р. справу № 910/3033/22 було прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

У судовому засіданні 17.01.2023 р. представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

07.04.2021 р. між Приватним підприємством "Рівнетеплосервіс" (далі - сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УК Проміндустрія" (далі - сторона-2) було укладено договір про надання фінансової допомоги на зворотній основі № 1 (далі договір № 1).

16.04.2021 р. між Приватним підприємством "Рівнетеплосервіс" (далі - сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УК Проміндустрія" (далі - сторона-2) було укладено договір про надання фінансової допомоги на зворотній основі № 2 (далі договір № 2).

Вказані договори аналогічні за умовами та змістом.

Відповідно до п. 1 договору-1 в порядку та на умовах, визначених цим договором, сторона-1 надає стороні-2 поворотну фінансову допомогу в розмірі 1000000,00 грн, а сторона-2 зобов`язується прийняти поворотну фінансову допомогу у визначений в договорі строк.

Згідно з п. 1 договору-2 в порядку та на умовах, визначених цим договором, сторона-1 надає стороні-2 поворотну фінансову допомогу в розмірі 1000000,00 грн, а сторона-2 зобов`язується прийняти поворотну фінансову допомогу у визначений в договорі строк.

Як передбачено п. 2 договорів, поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів стороною-1 на поточний рахунок сторони-2.

За п. 5 договорів сторона-2 зобов`язана повернути всю поворотну фінансову допомогу включно до 01.05.2021 р.

Ці договори вважаються укладеними і набирають чинності з моменту їх підписання сторонами та діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому (п. п. 9, 10 договорів).

На виконання умов укладених договорів позивач перерахував на рахунок відповідача кошти у сумі 2000000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 52 від 07.04.2021 р. та платіжним дорученням № 63 від 16.04.2021 р.

Спір у справі виник в зв`язку з тим, що відповідачем, на думку позивача, в порушення умов укладених договорів не було повернуто в установлений строк надані грошові кошти, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 2000000 грн.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Вбачається, що за своєю правовою природою укладені між сторонами договори про надання фінансової допомоги на зворотній основі є договорами позики.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як передбачено ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як було встановлено вище, на виконання умов укладених договорів позивачем було перераховано на рахунок відповідача кошти у сумі 2000000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 52 від 07.04.2021 р. та платіжним дорученням № 63 від 16.04.2021 р.

Однак відповідач в установлений договорами строк грошові кошти у розмірі 2000000,00 грн позивачу не повернув.

Оскільки належними доказами підтверджується факт надання позивачем грошових коштів відповідачу, передбачених укладеним договором, строк повернення яких настав, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2000000,00 грн заборгованості за договором про надання фінансової допомоги на зворотній основі № 1 від 07.04.2021 р. та за договором про надання фінансової допомоги на зворотній основі № 2 від 16.04.2021 р. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За порушення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 159726,02 грн пені.

Як передбачено п. 6 договорів, у разі прострочення повернення поворотної фінансової допомоги, сторона-1 вправі нараховувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як передбачено ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, враховуючи те, що встановлений в договорі розмір штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання відповідає розміру таких санкцій, визначених у законі, а матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків оплати, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 159726,02 грн пені підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованою, її розмір є арифметично правильним.

За неналежне виконання умов укладених договорів позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 161200,00 грн інфляційних втрат та 53260,28 грн 3% річних.

Як передбачено ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 161200,00 грн інфляційних втрат та 53260,28 грн 3% річних підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованою, а їх розмір є арифметично правильним.

Доводи скаржника про те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введення воєнного стану на території України з 24.02.2022 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "УК Проміндустрія" було призупинено ведення своєї господарської діяльності та дію трудового договору із працівниками на період дії воєнного стану, відтак у відповідача була відсутня можливість направити представника у судове засідання під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Як було встановлено вище, суму отриманої від позивача поворотної фінансової допомоги відповідач повинен був повернути до 01.05.2021 р., тобто до початку введення воєнного стану на території України з 24.02.2022 р., відтак відповідач мав можливість виконати свої зобов`язання за укладеними договорами до повномасштабного вторгнення Російської Федерації.

При цьому відповідач не був позбавлений можливості направити письмові пояснення поштою до суду першої інстанції.

Інші аргументи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2022 р. у справі № 910/3033/22 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "УК Проміндустрія" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УК Проміндустрія" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2022 р. у справі № 910/3033/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "УК Проміндустрія".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 23.01.2023 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

С.А. Пашкіна