Постанова

від 30.11.2022 по справі 910/19539/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2022 р. Справа№ 910/19539/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Барсук М.А.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання Зорі В.С.

представники сторін у судове не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня "ПСИХІАТРІЯ" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022

у справі № 910/19539/21 (суддя - Бондаренко - Легких Г.П.)

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня "ПСИХІАТРІЯ" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄНІ ВІДЕ ВІЧЕ"

про стягнення 2 341 809,01 грн

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Комунальне некомерційне підприємство "Клінічна лікарня "ПСИХІАТРІЯ" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄНІ ВІДЕ ВІЧЕ" про стягнення 2 341 809,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані незастосуванням відповідачем при формуванні ціни теплоенергії діючих у період поставки тарифів, що потягло необгрунтоване збільшення вартості теплоенергії на суму 2341809,01 грн.

У зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 2 341 809, 01 грн, як безпідставно отриманих відповідачем. Правовими підставами позову позивач визначає ст. 652 Цивільного кодексу України та пп. 9 п. 3.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі № 910/19539/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено з посиланням на ту обставину, що відповідач є суб`єктом господарювання, що займає монопольне становище, а відтак, здійснює свою господарську діяльність з виробництва та постачання виробленої теплової енергії за вільними цінами (неврегульованими тарифами), що визначаються з контрагентами у відповідних договорах на поставку теплової енергії самостійно, як і у випадку з позивачем.

Крім того, матеріали справи не містять доказів визнання Договору №28 на виробництво та постачання теплової енергії від 28.02.2020 недійсним або розірваним, порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині об`єму переданої теплової енергії, та переплати позивачем за об`ємом фактично переданої енергії, або ж внесення змін до умов Договору в період його дії в порядку, що передбачений законодавством України, що виключає можливість застосування вимог статті 1212 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне некомерційне підприємство "Клінічна лікарня "ПСИХІАТРІЯ" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції не застосовані положення статті 144 Конституції України, статті 191 ГК України, ст. 28 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 13, 20 ЗУ «Про теплопостачання», ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.11.2019 № 2050 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії, Товариству з обмеженою відповідальінстю «Вєні Віде Віче» та від 26.02.2020 № 351 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використання альтернативних джерел енергії», що підлягали застосуванню, проте безпідставно застосовано положення статті 19 ЦК України.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЄНІ ВІДЕ ВІЧЕ" не погоджується з викладеними в апеляційній скарзі доводами, з огляду на те, що Постанова КМУ №1082 від 24.12.2019 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію на послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів, у зв`язку із зміною ціни природного газу» встановлює лише право для суб`єктів господарювання здійснювати перерахунок розміру плати, а не обов`язок. Крім того, не існує порядку коригування ціни в бік зменшення для виробників теплової енергії з використанням альтернативних джерел енергії;

Товариство не є суб`єктом господарювання, що займає монопольне становище, а відтак, працює за вільними цінами (неврегульованими тарифами), що встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін договору, а отже відносини між сторонами є договірними та визначається з дотриманням Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі

Між Комунальним некомерційним підприємством «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЄНІ ВІДЕ ВІЧЕ» (постачальник) за результатами проведення процедури закупівлі, було укладено договір на виробництво та постачання теплової енергії №28 від 28.02.2020 (Договір), згідно умов якого постачальник зобов`язувався відпускати споживачу вироблену теплову енергію цілодобово протягом року для підігріву води та опалення.

Згідно з пунтком 14 Договору - договірна ціна за одну Гкал теплової енергії складає 1798, 0 грн з урахуванням всіх податків та зборів (одна тисяча сімсот дев`яносто вісім гривень шістдесят копійок), при наявності приладів обліку.

Тарифи переглядаються за узгодженням сторін у випадку виникнення підстав, передбачених статею 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до пункту 18 Договору розбіжності та спори між сторонами, пов`язані з виконанням, зміною та розірванням цього договору вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном телеграмами, факсам, укладанням додаткових угод, або у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 20 Договору - цей договір набуває чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2020 року і вступає в силу після його підписання обома сторонами.

Під час дії договору позивачем спожито теплову енергію:за лютий 2020 - 1129, 0305 Гкал; за березень 2020 - 1604, 98558 Гкал; за квітень 2020 - 847, 30359 Гкал; за жовтень 2020 - 506, 38 Гкал; за листопад 2020 - 1284, 275 Гкал; за грудень 2020 - 1993, 99724.

24.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1082 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію та послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв`язку із зміною ціни природного газу», КП «Київтеплоенерго» у березні 2020 року застосовано понижувальний коефіцієнт тарифів на послуги з постачання теплової енергії;

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради »Київської міської державної адміністрації) від 23.09.2020 № 1487 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» встановлені тарифи на теплову енергію, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», у розмірі 1357,73 грн з ПДВ, що значно нижче, ніж тариф, який був передбачений умовами Договором між позивачем та відповідачем від 28.02.2020 року;

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для повернення позивачеві грошових коштів відповідачем у розмірі 2341809, 01 грн, як таких, що є безпідставно отриманими в розумінні вимог статті 1212 ЦК України, оскільки відбулося коливання ціни на ринку теплової енергії в бік зменшення, що згідно ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є підставою для зміни істотної умови договору - ціни на товар, у розумінні вимог ст. 652 ЦК України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Договір №28 на виробництво та постачання теплової енергії від 28.02.2020, який за своєю правовою природою є договором поставки, укладено за результатами проведеної процедури закупівлі UA-2019-12-31-000027-a «Виробництво та постачання теплової енергії» та регулються з урахуванянм особливостей визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діяла на дату його укладення).

Відповідно до пункту 14 Договору тарифи переглядаються за узгодженням сторін у випадку виникнення підстав, передбачених статею 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з частиною 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» ( в редакції станом на дату укладення договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Підставами для внесення змін до договору, передбаченими законом, є: істотне порушення договору його стороною (частина 2 статті 651 ЦК України), істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 ЦК України), інші випадки, встановлені договором або законом (частина 2 статті 651 ЦК України).

За змістом частин 1 та 2 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Аналіз статті 652 ЦК України свідчить про те, що закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Частина 4 статті 652 ЦК України встановлює, що зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Істотна зміна обставин, у свою чергу, є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах.

Укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей, проте, під час виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

Отже, за змістом наведених законодавчих положень зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, як і розірвання договору з цих підстав, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.

Водночас, аргументи апелянта в частині завищення відповідачем тарифів на теплопостачання є неспроможними, адже зобов'язання за договором № 28 припинені виконанням, доказів про зміну такої істотної умови договору як ціна в установленому порядку матеріали справи не містять.

За таких обставин справи, намагання апелянта змінити ціну в договорі після його виконання суперечить змісту ч. 3 ст.632 Цивільного кодексу України, тож суд першої інстнації дійшов вірного висновку про відсутність підстав для примусового стягнення з відповдіача грошових коштів сплачених позивачем на виконання умов договору.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня "ПСИХІАТРІЯ" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у справі № 910/19539/21 - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне некомерційне підприємство "Клінічна лікарня "ПСИХІАТРІЯ" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

4. Матеріали справи №910/19539/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст постанови складено 19.01.2023

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Барсук

С.А. Пашкіна