Постанова

від 07.12.2022 по справі 910/53/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2022 р. Справа№ 910/53/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Макаров П.О. ( довір. від 02.12.2022);

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промуніверсалгруп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022

у справі №910/53/22 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промуніверсалгруп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центртранском-Україна"

про стягнення 68754,37грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/53/22 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Промуніверсалгруп» відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- за твердженнями позивача, ТОВ «Промуніверсалгруп» передало ТОВ «Центртранском-Україна» передбачений умовами договору та специфікації №1 від 25.02.2020 товар на загальну суму 297 360,00грн, на підтвердження чого позивачем надано копію видаткової накладної №205 від 26.02.2020; вказана видаткова накладна не підписана відповідачем, однак відповідач не заперечує факт отримання товару та з урахування часткової оплати товару, такий товар був отриманий відповідачем;

- в п.4.2 специфікації №1 від 25.02.2020 до договору сторони дійшли згоди щодо умов оплати отриманого товару, зокрема протягом 30 календарних днів з дати встановлення продукції на транспортний засіб замовника, а саме переведення залізничного вагону в робочий парк (виписка форми ВУ 36); в матеріалах справи відсутні докази встановлення продукції та транспортний засіб замовника.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Північний апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити; витребувати у відповідача та Головного інформаційно-обчислювального центру ПАТ «Укрзалізниця» інформацію про наявність чи відсутність факту встановлення під вантажні вагони ТОВ «Центртранском-Україна» наступних колісних пар: 0029-758216-1997; №6714-5352-1991; 0005-32697-2003; 005-174667-1976; 0005-17516-1990; 0029-698015-1996.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що:

- згідно з п.7.3 договору закінчення строку цього договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за даним договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору; отже закінчення строку дії договору не впливає на обов`язок боржника здійснити повний розрахунок за отриману згідно специфікацією №1 продукцію в повному обсязі;

- зазначення у специфікації №1 строку для сплати 50% за отриману продукцію не є строком (терміном), з якого починається відлік 30-денного строку для оплати продукції, та не є угодою сторін договору про встановлення такого строку, а отже вважається, що вказаний строк не встановлено сторонами;

- судом першої інстанції зазначалось, що позивачем не надано доказів того, що продукція була встановлена на транспортний засіб замовника (відповідача), а саме переведення залізничного вагону в робочий парк (виписка форми ВУ 36); в той же час з матеріалів справи вбачається, що після передання у власність відповідача продукції, до нього переходить право власності на придбаний товар; вказаний товар підлягав встановленню на рухомий склад відповідача.

Обґрунтовуючи викладене в апеляційній скарзі клопотання про витребування у відповідача та Головного інформаційно-обчислювального центру ПАТ «Укрзалізниця» інформацію про наявність чи відсутність факту встановлення під вантажні вагони ТОВ «Центртранском-Україна» наступних колісних пар: 0029-758216-1997; №6714-5352-1991; 0005-32697-2003; 005-174667-1976; 0005-17516-1990; 0029-698015-1996, позивач зазначає про те, що:

- 13.09.2022 позивач направив на адресу Головного інформаційно-обчислювального центру ПАТ «Укрзалізниця» запит від 08.09.2022 за вих. №15-09 про надання інформації про наявність/відсутність факту встановлення на рухомий склад відповідача продукції, станом на подання апеляційної скарги відповіді не отримано.

З приводу заявленого в апеляційній скарзі клопотання про витребування доказів, колегією суддів встановлено.

13.09.2022 позивачем направлено на адресу Головного інформаційно-обчислювального центру ПАТ «Укрзалізниця» лист про надання інформації про встановлення під вантажні вагони ТОВ «Центртранском-Україна» наступних колісних пар: 0029-758216-1997; №6714-5352-1991; 0005-32697-2003; 005-174667-1976; 0005-17516-1990; 0029-698015-1996, з метою захисту права на отримання повної оплати за договором.

Отже, лист спрямований позивачем на необхідність отримання доказів, які стосуються договірних відносин сторін за договором поставки №0225/2020 від 25.02.2020, та в даній справі є обов`язком сторін, відповідно до ст. 74 ГПК України з доказування і подання доказів.

В клопотанні позивач зазначає, що у відзиві на позов відповідач зазначає, що ним подано до начальника вагонного депо лист від 04.02.2022 року за вих..04-02/01, у вказаному листі відповідач просить надати йому офіційну відповідь про те, що продукція фактично на його рухомий склад (вагони) не встановлено, відповідач не надав станом на дату ухвалення рішення відповідь на вказаний лист, отже станом на дату ухвалення рішення судом першої інстанції не було встановлено, чи фактично встановлено продукцію на рухомий склад відповідача чи не було.

Відповідно до ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч.3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Судовою колегією відмовляється в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у зв`язку з тим, що не встановлено винятковості випадку не подання позивачем доказів на підтвердження обставин, які є предметом позовних вимог.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промуніверсалгруп" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2020, справу № 910/53/22 призначено до розгляду на 07.12.2022.

Від відповідача (07.12.2022) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає про те, що:

- специфікацією №1 до договору чітко визначено період, в який відповідач (покупець) повинен здійснити оплату, а саме: протягом 30 календарних днів з дати встановлення продукції на вагон, що підтверджується випискою форми ВУ 36; проте апелянтом не додано до позовної заяви вищевказаної виписки за формою ВУ 36, а отже апелянт на даний час не набув права вимоги 50% оплати специфікації №1 до договору та звернувся з позовною заявою передчасно.

В судове засідання апеляційного господарського суду 07.12.2022 не з`явився представник позивача.

Враховуючи те, що позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, колегія суддів ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника позивача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача колегією суддів встановлено.

25.02.2020 між ТОВ "Промуніверсалгруп", як постачальником, та ТОВ "Центртранском-Україна", як покупцем, укладено договір поставки №0225/2020, відповідно до п.1.1 якого на умовах даного договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві продукцію з усією необхідною сертифікованою документацією на підставі якої здійснюється експлуатація залізничного рухомого складу, визначену у п.1.2 цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 та 2.3 договору поставка продукції за цим договором здійснюється згідно специфікації, місце здійснення поставки продукції постачальником здійснюється згідно специфікації. Відвантаження продукції здійснюється згідно специфікації.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору передбачено, що ціна за одиницю продукції, що поставляється за цим договором, визначена сторонами у специфікації. Загальна ціна продукції, що поставляється за цим договором, складається з суми вартості товару, поставка якого відбувається у відповідності із накладними та специфікаціями.

Специфікацією №1 від 25.02.2020 до договору сторони дійшли згоди про поставку товару на загальну суму 297 360,00грн, при цьому, визначили умови оплати:

- попередня оплата в розмірі 50% - 148 680,00грн, у т.ч. ПДВ 20% - 24 780,00грн, здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання цієї специфікації;

- оплата в розмірі 50% - 148 680,00грн, у т.ч. ПДВ 20% - 24 780,00грн, здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів. Відлік даного терміну починається з дати встановлення даної продукції на транспортний засіб замовника, а саме переведення залізничного вагону в робочий парк (виписка форми ВУ 36).

На виконання умов договору та специфікації №1 від 25.02.2020, 26.02.2020 відповідачем сплачено позивачу 148680,00грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

За твердженням позивача, ТОВ "Промуніверсалгруп" передало ТОВ "Центртранском-Україна" передбачений умовами специфікації №1 від 25.02.2020 товар на загальну суму 297 360,00 грн., на підтвердження чого позивачем надано копію видаткової накладної №205 від 26.02.2020.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За твердженням позивача, ТОВ "Промуніверсалгруп" передало ТОВ "Центртранском-Україна" передбачений умовами договору та специфікації №1 від 25.02.2020 товар на загальну суму 297 360,00 грн., на підтвердження чого позивачем надано копію видаткової накладної №205 від 26.02.2020.

В той же час, вказана копія видаткової накладної не підписана з боку відповідача, хоча надані позивачем копії інших видаткових накладних складених на виконання цього ж договору в підтвердження здійснення інших поставок товару підписані представником ТОВ "Центртранском-Україна" та скріплені печаткою підприємства.

Факт здійснення господарської операції з поставки товару підтверджується, зокрема, первинними бухгалтерськими документами.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що копія видаткової накладної №205 від 26.02.2020, на яку посилається позивач, не підтверджує поставку позивачем відповідачу товару на підставі договору, відповідно до умов специфікації на загальну суму 297 360,00 грн., враховуючи, зокрема, що така видаткова накладна не підписана відповідачем і складена позивачем в односторонньому порядку, що не може свідчити про об`єктивність такого доказу.

В той же час, хоча видаткова накладна №205 від 26.02.2020 не підписана відповідачем, ним не заперечується факту отримання товару, а враховуючи і здійснення його часткової оплати - такий товар був отриманий відповідачем.

В той же час, в п. 4.2 специфікації №1 від 25.02.2020 до договору сторони дійшли згоди щодо умов оплати отриманого товару, зокрема, протягом 30 календарних днів з дати встановлення продукції на транспортний засіб замовника, а саме переведення залізничного вагону в робочий парк (виписка форми ВУ 36).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.2 специфікації №1 від 25.02.2020 до договору, відповідач зобов`язаний оплачувати товар протягом 30 календарних днів з дати переведення залізничного вагону в робочий парк (виписка форми ВУ 36), проте в матеріалах справи відсутні докази встановлення продукції на транспортний засіб замовника.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що зазначення у специфікації №1 строку для сплати 50% за отриману продукцію не є строком (терміном), з якого починається відлік 30-денного строку для оплати продукції, та не є угодою сторін договору про встановлення такого строку, а отже вважається, що вказаний строк не встановлено сторонами не може бути покладено в основу рішення, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази встановлення продукції на транспортний засіб замовника, а саме переведення залізничного вагону в робочий парк (виписка форми ВУ 36), у зв`язку з чим строк оплати, стосовно якого сторони дійшли згоди в п. 4.2 специфікації №1 від 25.02.2020 до договору, не настав.

Таким чином, вірним та обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про те, що позивач не довів відповідними засобами доказування наявності у відповідача грошового зобов`язання по сплаті 45 224,00 грн. за отриманий на підставі договору товар, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Оскільки в задоволенні позову в частині стягнення основної суми боргу відмовлено, підстави для задоволення позову в частині стягнення пені у розмірі 14 134,04 грн., штрафу у розмірі 1 486,80 грн. та інфляційних у розмірі 7 909,53 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання к суду були відсутні .

Судовий збір, у зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги та у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промуніверсалгруп" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/53/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/53/22 повернути до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 23.01.2023

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов