Рішення

від 16.01.2023 по справі 910/10534/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2023Справа № 910/10534/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Мазурика Богдана Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" (04076, м. Київ, пр. Бандери Степана, будинок 6, ідентифікаційний код 35322154)

про стягнення 121 259, 60 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулась Фізична особа-підприємець Мазурик Богдан Володимирович з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" про стягнення заборгованості в розмірі 121 259, 60 грн, яка утворилась у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання транспортно-експедиторських послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та місцевому сполученні № 17-09 від 17.09.2021 щодо здійснення оплати наданих позивачем послуг з організації перевезень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до умов договору та заявок до договору від 16.02.2022 та від 09.02.2022, які надійшли від експедитора 2, ФОП Мазурик Б.В. було забезпечено організацію та здійснення перевезень, а саме: Rekkem (Menen) (Бельгія) - м/п Ягодин - с. Білогородка, Київська обл. (Україна); Бидгогц (Польща) - м/п Краківець - с. Стоянка, Київська обл. (Україна)

Втім, відповідачем в порушення вимог законодавства та умов договору, не було проведено оплату за виконані роботи та не погашено наявну заборгованість у розмірі 121 259, 60 грн.

Задля проведення відповідачем оплати позивачем були надані усі необхідні документи, втім, на електронну адресу ФОП Мазурик Б.В. після звернень лише надійшов лист про неможливість проведення оплати за надані послуги.

З огляду на порушення договірних зобов`язань та не проведення оплати за надані послуги, ФОП Мазурик Б.В. звернувся з листом-вимогою до ТОВ "Вєста Україна", у якому повторно надав документи для здійснення оплати, водночас, оплату відповідачем здійснено не було.

2. Стислий виклад позиції відповідача

У поданому відповідачем відзиві останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що позивачем не виконані умов договору та укладених відповідно до нього транспортних замовлень, а відтак строк виконання зобов`язань з оплати послуг не настав.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

18.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.

24.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Жмарьової О.М. про вступ у справу в якості представники відповідача.

02.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог вказуючи, що позивач не обґрунтував свої вимоги належним чином. Крім того, відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву.

Що стосується клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, то суд вказує, що оскільки, ухвалу про відкриття провадження у даній справі відповідачем було отримано 18.10.2022 (про що міститься відмітка на зворотній стороні ухвали від 14.10.2022), в той час, як відзив було подано до суду 02.11.2022, то за таких обставин вказаний відзив було подано в межах п`ятнадцятиденного строку з дня її отримання. Відтак, вказане клопотання судом не розглядається.

22.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.

06.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

17.09.2021 між Фізичною особою-підприємцем Мазуриком Богданом Володимировичем (експедитор-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" (експедитор-2) був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та місцевому сполученні № 17-09 за умовами п. 1.1. якого експедитор-1 зобов`язується виконати перевезення вантажів автомобільним транспортом за замовленням експедитора-2 у міжнародному та/або міжміському та/або місцевому сполученні і надати додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу.

Згідно п. 1.3. договору кожне замовлення на послуги за даним договором експедитор-2 надаватиме експедитору-1 у письмовій формі (далі - заявка).

Пунктом 2.2. договору передбачено, що експедитор-1 організовує перевезення вантажів на підставі письмових заявок експедитора-2, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пп. 2.2.1. договору конкретні умови перевезення обумовлюються в заявці.

В пп. 3.3.7. закріплено, що експедитор-2 зобов`язується вчасно, у терміни, обумовлені в кожному окремому випадку, здійснювати розрахунки з експедитором-1.

За умовами п. 4.4. договору оплата послуг експедитора-1 здійснюється експедитором-2 на розрахунковий рахунок експедитора-1 протягом 20 (двадцяти) банківських днів після одержання належним чином оформлених оригіналу товарно-транспортних документів (CMR або ТТН) з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів: заявки, договору, рахунку, податкової накладної та акту виконаних робіт, оформлених згідно чинного Законодавства.

Із наявних матеріалів слідує, що відповідачем було замовлено послуги з організації перевезень заявками до договору від 16.02.2022 та від 09.02.2022.

Згідно вказаних заявок ФОП Мазурик Б.В. було забезпечено організацію та здійснення перевезень, а саме: Rekkem (Menen) (Бельгія) - м/п Ягодин - с. Білогородка, Київська обл. (Україна); Бидгощ (Польща) - м/п Краківець - с. Стоянка, Київська обл. (Україна).

Факт виконання означених перевезень відповідачем не заперечується.

Разом з тим, судом встановлено, що підтвердженням виконання перевезень на користь відповідача є міжнародні автомобільні накладні (CMR) по виконанню робіт (перевезень) № 037642 та № 0000056, які містять відмітки митних органів та безпосередньо вантажоодержувача про отримання вантажу.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 17-09 від 17.09.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором перевезення.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг дна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ст. 916 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доводи відповідача щодо невиконання позивачем транспортних замовлень не відповідають дійсності, оскільки, судом було встановлено, що в матеріалах справи містяться міжнародно-транспортні накладні № 037642 та № 0000056, які відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та Конвенції про договорів міжнародного автомобільного перевезення вантажів супроводжують перевезення вантажів, містять відмітки митних органів та безпосередньо вантажоодержувача про фактичне одержання вантажу.

Крім того, відповідно до пп. 3.1.9 договору експедитор-2 має право не оплачувати вартість послуг експедитора-1 в повному обсязі або в сумі невідшкодованих експедитором-1 експедитору-2 збитків, що виникли у зв`язку з неналежним виконанням чи невиконанням експедитором-1 своїх обов`язків за цим договором до їх повного виконання, усунення недоліків або відшкодування збитків.

Втім, в матеріалах справи не міститься жодних доказів завдання позивачем відповідачу будь яких збитків.

Також, суд відзначає, що відповідач посилається у відзиві, на те, що перевезення за заявкою від 09.02.2022 було виконане неналежним чином, однак, міжнародна товарно-транспортна накладна № 037642 (графа 24) свідчить про те, що весь вантаж було одержано вантажоодержувачем.

При цьому, сам відповідач не спростовує факт одержання вантажоодержувачем відповідного вантажу у повному обсязі та не доводить пошкодження доставленого вантажу, яке б унеможливило його отримання чи обумовило відмову в його отриманні.

Доказів пред`явлення будь-яких претензій з приводу неналежного виконання зобов`язань до позивача з боку відповідача в матеріалах справи не міститься. Посилання на акт дефектів не свідчить про втрату чи пошкодження товару.

Суд також відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для здійснення оплати за виконані перевезення через "незгоду" щодо їх вартості, оскільки, підписуючи заявки на перевезення, які є невід`ємною частиною договору (п. 2.2, 2.2.1 договору), відповідач узгодив та погодився із вартістю кожного перевезення, що кореспондує принцип свободи договору, закріплений в ст. 3, 6, 626, 627 ЦК України.

Твердження відповідача про невірний перерахунок вартості перевезення за заявкою

від 09.02.2022 теж не відповідають дійсності, адже, спростовуються відомостями НБУ, що розміщені в публічному доступі за посиланням https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=16.02.2022period=daily.

Також не відповідають дійсності твердження відповідача стосовно того, що у виставленому рахунку та акту за перевезення, яке виконане по заявці від 09.02.2022, не правильно відображено суму вартості послуг згідно перерахунку по курсу НБУ в національну валюту, оскільки в вказаній заявці сторони погодили, що вартість послуг за перевезення по цій заявці складає 2220 Євро по курсу НБУ на момент завантаження. Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної до вказаної заявки № 037642 завантаження відбулося 15.02.2022. Згідно офіційних даних НБУ, що містяться у публічному доступі за посиланням https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=16.02.2022period=daily нa день завантаження вантажу курс Євро становив 32,3264 грн. Відтак, 2220 Євро * 32,3264 грн = 71 765, 00 грн.

Не відповідають дійсності та відхиляються судом й твердження відповідача щодо не надіслання йому пакету документів для здійснення оплати, оскільки, вказане спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, описом вкладення в цінний лист та чеком поштового відправлення, з яких вбачається, що направлення документів було здійснено на юридичну адресу відповідача.

Більше того, в заявках на перевезення та договорі, що укладені між сторонами, юридична адреса відповідача тотожна фактичній адресі.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується надіслання позивачем відповідачу на юридичну адресу, яка одночасно визначена фактичною і в договорі, і в заявках до договору (04073 м. Київ, проспект С. Бандери, 6 оф. 505), лист-вимогу та відповідні документи для проведення оплати.

Як вбачається з чеку поштового відправлення, лист-вимога з необхідним пакетом документів були направлені відповідачеві ще 26.08.2022.

Відповідно до Розділу II Наказу 28.11.2013 № 958 Міністерства інфраструктури України нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Відтак, вже з 02.09.2022 відповідач мав змогу отримати лист-вимогу з документами та вжити відповідних заходів реагування за результатами його розгляду.

Відхиляються судом й посилання відповідача на форс-мажорні обставини, оскільки, їх настання не підтверджене належними й вірогідними засобами доказування.

Таким чином, встановленими судом в ході розгляду даної справи обставинами, які підтверджені наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт належного виконання позивачем договірних зобов`язань щодо забезпечення організації та здійснення перевезень та відповідно виникнення у відповідача обов`язку щодо здійснення оплати таких послуг.

Втім, матеріали справи не містять жодних доказів щодо здійснення відповідачем оплати за надані позивачем послуги.

Разом з тим, суд вважає, що заперечення відповідача зазначені у відзиві на позовну заяву спрямовані лише на ухилення від виконання своїх зобов`язань з оплати послуг перевезення, які відповідач мав виконати протягом 20 банківських днів, як це передбачено п. 4.4. договору.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що позивач на виконання умов договору та заявок належним чином виконав зобов`язання щодо забезпечення організації та здійснення перевезень, проте, відповідач отримані послуги не оплатив, доказів щодо відсутності заборгованості під час розгляду справи суду не представив, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості є обґрунтованими.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині здійснення своєчасної оплати за надані позивачем послуги перевезення, відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на спростування заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позов Фізичної особи-підприємця Мазурика Богдана Володимировича підлягає задоволення та відповідно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" належить 121 259, 60 грн заборгованості.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Мазурика Богдана Володимировича - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєста Україна" (04076, м. Київ, пр. Бандери Степана, будинок 6, ідентифікаційний код 35322154) на користь Фізичної особи-підприємця Мазурика Богдана Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість в розмірі 121 259 (сто двадцять одну тисячу двісті п`ятдесят дев`ять) грн 60 коп. та судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 16.01.2023 (після виходу з відпустки та відрядження)

Суддя Дмитро БАРАНОВ